Постанова від 02 вересня 2026 р. у справі №753/14642/26 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/14642/26

провадження № 3/753/4464/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2026 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі:

головуючий суддя Бондаренко М.С.,

секретар судового засідання Барченко К.І.,

учасники судового провадження:

прокурор Скляренко Р.С.,

особа, яка притягається до

адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

адвокат Дейнека В.М.,

розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 122-4, ст. 124, ч. 4 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

встановив:

До Дарницького районного суду м. Києва 08 липня 2026 року надійшли протоколи про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 ст. 122-4, ст. 124, ч. 4 ст. 130 КУпАП, що постановою судді від 15 липня 2026 року об`єднані в одне провадження.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 20 червня 2026 року серії ЕПР1 № 698581, водій ОСОБА_1 20 червня 2026 року, о 20 год. 00 хв., у м. Києві, на вул. Б. Гмирі, 15, керуючи транспортним засобом «Mini Cooper», державний номерний знак НОМЕР_1 , виїжджаючи з двору не дотрималась безпечного інтервалу та здійснила зіткнення на припарковані автомобілі «Toyota», державний номерний знак НОМЕР_2 , та «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_3 . При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 13.1 Правил дорожнього руху, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 21 червня 2026 року серії ЕПР1 № 698613, водій ОСОБА_1 20 червня 2026 року о 20 год. 00 хв. у м. Києві, на вул. Б. Гмирі, 15, керуючи транспортним засобом «Mini Cooper», державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи причетною до ДТП місце пригоди залишила. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.10а Правил дорожнього руху, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 20 червня 2026 року серії ЕПР1 № 698581, водій ОСОБА_1 20 червня 2026 року, о 20 год. 00 хв., у м. Києві, на вул. Б. Гмирі, 15, вживала алкогольні напої після ДТП до якого вона була причетна до проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.10.є Правил дорожнього руху, тим самим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 130 КУпАП.

У судовому засіданні брав участь прокурор Дарницької окружної прокуратури м. Києва Скляренко Р.С., який вважав долучені матеріали достатніми для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-4, ст. 124, ч. 4 ст. 130 КУпАП.

Протилежна сторона виступила у спільній позиції та вказала суду, що ОСОБА_1 дійсно вчинила ДТП та залишила місце пригода, однак алкогольні напої вона вживала вже після дорожньо-транспортної пригоди, перебуваючи у стресовому стані через необхідність терміново надати допомогу собаці, яка перебувала у критичному стані. Після ДТП вона доставила собаку до ветеринарної клініки, де тварині надавали невідкладну допомогу, а після повернення додому, будучи емоційно виснаженою, вжила алкоголь для того, щоб заспокоїтися та заснути. Також звертають увагу на часову послідовність подій. ДТП, відповідно до наведених у поясненнях даних, сталася близько 19:30-20:00, тоді як до місця проживання ОСОБА_1 повернулася вже після 22:00 та вживала алкоголь приблизно через дві години після ДТП. Саме після цього, близько 23:30, до неї прибула патрульна поліція. Тому вважають, що склад правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, відсутній, оскільки алкоголь було вжито після припинення керування транспортним засобом і після ДТП, а не до проведення огляду безпосередньо у зв`язку з керуванням. Крім того, посилаються на обставини, що пом`якшують відповідальність, серед яких щире розкаяння, відсутність попереднього притягнення до адміністративної відповідальності, добровільне відшкодування завданих ДТП збитків, а також вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання, зумовленого тяжкими сімейними обставинами та критичним станом собаки, якій була необхідна невідкладна ветеринарна допомога.

Адвокат Дейнека В.М. зазначила, що якщо суд дійде висновку про наявність складу правопорушення за ч. 4 ст. 130 КУпАП, просить не застосовувати санкцію в її нижній межі, а призначити більш м`яке адміністративне стягнення. На обґрунтування цього посилається на практику ЄСПЛ щодо кримінально-правового характеру суворих адміністративних санкцій, а також судову практику, в яких допускається застосування більш м`якого покарання за аналогією із положеннями кримінального законодавства. Як вважала адвокат, обов`язкове позбавлення ОСОБА_1 права керування на три роки у конкретних обставинах є надмірним та несправедливим, а тому просила врахувати сукупність пом`якшуючих обставин і призначити стягнення нижче встановленої санкцією межі.

Суддя, перевіривши матеріали справи про адміністративні правопорушення, заслухавши пояснення прокурора, особи яка притягається до адміністративної відповідальності та її адвоката, дійшла таких висновків.

Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, в тому числі: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами тощо.

Суддя, дотримуючись вимог ст. 252 КУпАП, оцінила докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, водночас керуючись законом і правосвідомістю.

На підтвердження того, що ОСОБА_1 вчинила адміністративні правопорушення, передбачені ст. 122-4, ст. 124, ч. 4 ст. 130 КУпАП, суду надано: протокол про адміністративне правопорушення від 20 червня 2026 року серії ЕПР1 № 698581 за ст. 124 КУпАП; протокол про адміністративне правопорушення від 21 червня 2026 року серії ЕПР1 № 698613 за ст. 122-4 КУпАП; протокол про адміністративне правопорушення від 20 червня 2026 року серії ЕПР1 № 698581; схема місця ДТП; пояснення водіїв; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; постанова про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч. 1 ст. 126 КУпАП свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Citroen Berlingo», державний номерний знак НОМЕР_4 , копія водійського посвідчення ОСОБА_3 , рапорт працівників поліції, DVD-R диск з бодікамери поліцейських.

Щодо вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП

Стаття 124 КУпАП передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу (п. 13.1 ПДР)

Судом встановлено, що ОСОБА_1 20 червня 2026 року, о 20 год. 00 хв., у м. Києві, на вул. Б. Гмирі, 15, керуючи транспортним засобом «Mini Cooper», державний номерний знак НОМЕР_1 , виїжджаючи з двору не дотрималась безпечного інтервалу та здійснила зіткнення на припарковані автомобілі «Toyota», державний номерний знак НОМЕР_2 , та «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_3 .

Враховуючи схему місця ДТП, письмові пояснення учасників, а також позицію самої ОСОБА_1 , яка визнала зазначені обставини, суддя вважає їх встановленими та доведеними.

При цьому встановлено, що під час руху ОСОБА_1 не дотрималася безпечного інтервалу, внаслідок чого допустила зіткнення із переліченими автомобілями.

Таким чином, у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Щодо вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП

Статтею 122-4 КУпАП передбачена відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Пункт 2.10а ПДР передбачає, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишитися на місці пригоди.

Отже, як встановлено судом, після зазначеної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 залишила місце пригоди, що остання також підтвердила під час розгляду справи.

Таким чином, у її діях вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.

Разом із тим, судом одночасно встановлено, що на момент ДТП ОСОБА_1 перебувала у ситуації, яка вимагала невідкладного реагування, оскільки її собака перебувала у критичному стані та потребувала термінової ветеринарної допомоги. Після ДТП ОСОБА_1 доставила собаку до ветеринарної клініки, де їй було надано медичну допомогу.

Зазначені обставини підтверджуються виписками з історії хвороби від 20 червня 2026 року, відповідно до яких близько 20 години цього ж дня собаці надавалася невідкладна ветеринарна допомога.

Відповідно до ст. 18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Зважаючи на критичний стан собаки, необхідність надання їй невідкладної ветеринарної допомоги, а також незначний розмір пошкоджень транспортних засобів, суддя дійшла, що залишення ОСОБА_1 місця ДТП було зумовлено необхідністю усунення небезпеки, яка за таких обставин не могла бути усунута іншим способом, а заподіяна при цьому шкода є менш значною, ніж та, яку вона прагнула відвернути.

А тому, суддя вважає, що ОСОБА_1 діяла у стані крайньої необхідності, через що відповідно до ст. 18 КУпАП її дії не є адміністративним правопорушенням, передбаченим ст. 122-4 КУпАП, а тому адміністративна відповідальність за його вчинення не настає.

Відтак, провадження за ст. 122-4 КУпАП підлягає закриттю.

Щодо вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП

Частиною ч. 4 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.

Пункт 2.10є ПДР регулює, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).

Судом було досліджено відеозапис з місця події, відповідно до якого на 02 хв. 05 с. ОСОБА_1 підтвердила, що вживала алкогольні напої вже після повернення додому. При цьому вона не заперечувала факту вживання алкоголю після дорожньо-транспортної пригоди та зазначала, що для неї головним було те, щоб собака залишилася живою.

На 03:20 працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, від проходження якого вона відмовилася, пояснивши це тим, що алкогольні напої вона вживала вже після ДТП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та її адвокат також підтвердили, що алкогольні напої вона вживала після зазначеної дорожньо-транспортної пригоди.

Отже, із самої позиції ОСОБА_1 вбачається, що усвідомлюючи факт вчинення дорожньо-транспортної пригоди та необхідність її оформлення працівниками поліції, вона не дочекавшись завершення відповідної процедури, вжила алкогольні напої.

Водночас суддя не погоджується з доводами адвоката про те, що вживання ОСОБА_1 алкогольних напоїв відбулося через дві години після ДТП, а тому в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення.

Як було зазначено вище, диспозиція ч. 4 ст. 130 КУпАП чітко передбачає відповідальність за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння або до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.

При цьому передбачений законом двогодинний строк доставки водія до відповідного закладу охорони здоров`я для проведення медичного огляду стосується порядку проведення такого огляду та не встановлює строку, протягом якого особа після ДТП може без наслідків для адміністративної відповідальності вживати алкогольні напої.

Отже, факт того, що алкоголь ОСОБА_1 було вжито приблизно через дві години після ДТП, не виключає складу правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП.

Суддя вважає, що долучені до матеріалів справи докази, зокрема відеозаписи, що були зроблені з нагрудної відеокамери інспекторів патрульної поліції стосуються вчинених правопорушень, що надає можливість повно та об`єктивно дослідити їх, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Порушень при провадженні справи про адміністративне правопорушення з боку працівників поліції при дослідженні матеріалів та перегляді відеозаписів судом не встановлено.

З урахуванням наведеного, дослідивши матеріали справи, суддя вважає, що у справі зібрано достатньо доказів, що доповнюють один одного, повними, безсумнівними та належними, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, ст. 124, ч. 4 ст. 130 КУпАП, і є всі підстави для притягнення її до адміністративної відповідальності.

Частиною 1 ст. 36 КУпАП, яка регулює порядок накладення адміністративних стягнень при вчиненні кількох адміністративних правопорушень, передбачено, що при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.

Втім, частиною 2 цієї статті встановлено, що якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

З цих двох адміністративних правопорушень, що ставляться у провину ОСОБА_1 найбільш серйозним за санкцією статті є передбачене ч. 4 ст. 130 КУпАП.

При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 суддя враховує дані про особу правопорушницю, у сукупності із обставинами справи, беручи до уваги ступень тяжкості вчинених правопорушень, для досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної ст. 23 КУпАП, вважаю, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в з позбавленням права керування транспортним засобом.

На переконання судді, накладення такого стягнення відповідає принципу співвідношення між тяжкістю вчинених адміністративних правопорушень та заходом державного примусу.

Суддею не встановлено підстав для застосування до ОСОБА_1 більш м`якого адміністративного стягнення за аналогією із положеннями КК України.

Насамперед, КУпАП не передбачає можливості призначення адміністративного стягнення, нижчого від мінімальної межі санкції відповідної статті, за аналогією з положеннями закону про кримінальну відповідальність.

Крім того, правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, належить до найбільш протиправних правопорушень, які передбачені цим кодексом.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.

У розпорядженні суду відсутні документи, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.

Керуючись ч. 1 ст. 130, статтями 23, 33, 40-1, 251, 252, 280, 283-285, 294 КУпАП, ч. 2 ст. 376 КПК України, ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя,

ухвалила:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП закрити на підставі ст. 18 КУпАП.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винуватою у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 4 ст. 130 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення, передбачене ч. 4 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн, із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки.

Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня винесення постанови у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 підлягає стягненню подвійний розмір штрафу у сумі 68 000 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір за винесення постанови про накладення адміністративного стягнення у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд міста Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

Суддя Марина БОНДАРЕНКО