Рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №924/1120/24 (924/283/26) — Господарський суд Хмельницької області

Суд: Господарський суд Хмельницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Господарське

Категорія: майнові спори, стороною в яких є боржник

Дата: 02 вересня 2026 р.

Справа: №924/1120/24 (924/283/26)

Суддя: Кочергіна В.О.

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Незалежності, 1, м. Хмельницький, 29607, тел. (0382) 71-81-84, (0382) 71-81-83

e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, ЄДРПОУ 03500128

_______________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Хмельницький

"03" вересня 2026 р. Справа № 924/1120/24 (924/283/26)

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Кочергіної В.О., при секретарі судового засідання Сірій Д.І., розглянувши матеріали

заяви ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Світовіт" м. Старокостянтинів Хмельницької області арбітражного керуючого Косенка Сергія Георгійовича м. Херсон

до:

1. ОСОБА_1 с. Велика Русава Тульчинського району Вінницької області

2. ОСОБА_2 м. Хмельницький

3. ОСОБА_3 с. Грузевиця Хмельницького району Хмельницької області

4. ОСОБА_4 м. Хмельницький

5. ОСОБА_5 м. Старокостянтинів Хмельницької області

6. ОСОБА_6 с. Шкарів Бабина Рівненського району Рівненської області

про покладення субсидіарної відповідальності на осіб, що виконували повноваження керівника боржника та стягнення 1647373,21грн

(в межах справи №924/1120/24 за заявою Головного управління ДПС у Хмельницькій області м. Хмельницький про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Світовіт" м. Старокостянтинів Хмельницької області)

За участю:

від ліквідатора: арбітражний керуючий Косенко С.Г. (в режимі відеоконференції)

від відповідачів: не з`явились

від кредитора ГУ ДПС в Хмельницькій області Щавінська Т.А. згідно довіреності від 05.08.2025

З оголошенням перерви в судових засіданнях 01.07.2026, 10.08.2026.

03.09.2026 в судовому засіданні проголошено вступну і резолютивну частини рішення відповідно до ст.240 ГПК України.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 07.01.2025, окрім іншого, відкрито провадження у справі №924/1120/24 про банкрутство ТОВ "Світовіт" м. Старокостянтинів Хмельницької області до боржника у сумі 1220626,43грн, з якої 973400,60грн основного боргу, 146824,58грн штрафних санкцій та 100514,14грн пені; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника; введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Косенка С.Г. м. Херсон; призначено попереднє засідання у справі.

Ухвалою суду від 05.03.2025 визнано грошові вимоги ГУ ДПС у Хмельницькій області м. Хмельницький до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Світовіт" м. Старокостянтинів Хмельницької області у сумах: 6056,00грн судового збору сплаченого за подання заяви з грошовими вимогами до боржника (1 черга задоволення вимог кредиторів (не враховується під час визначення кількості голосів кредиторів з правом вирішального голосу на підставі ч.4 ст.48 Кодексу України з процедур банкрутства); 4302,40грн основного платежу - 3 черга задоволення вимог кредиторів; 313995,49грн пені - 6 черга задоволення вимог кредиторів.

Постановою суду від 08.05.2025 припинено процедуру розпорядження майном боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Світовіт" (м. Старокостянтинів, вул. Миру, 15-/2, офіс 1, код ЄДРПОУ 38701637); припинено повноваження арбітражного керуючого Косенка С.Г. як розпорядника майна; визнано банкрутом ТОВ "Світовіт" та відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців. Ліквідатором призначено арбітражного керуючого Косенка С.Г.

17.03.2026 до суду від ліквідатора ТОВ "Світовіт" арбітражного керуючого Косенка С.Г. через систему "Електронний суд" в межах провадження у справі про банкрутство ТОВ "Світовіт" №924/1120/24 надійшла заява про покладення субсидіарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів боржника ТОВ "Світовіт" на ОСОБА_1 с. Велика Русава Тульчинського району Вінницької області; ОСОБА_2 м. Хмельницький; ОСОБА_3 с. Грузевиця Хмельницького району Хмельницької області; ОСОБА_4 м. Хмельницький; ОСОБА_5 м. Старокостянтинів Хмельницької області, а також про стягнення з ОСОБА_2 , як особи, що була учасником та кінцевим бенефіціарним власником товариства 1647373,21грн, в якості солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів ТОВ "Світовіт", в порядку ч. 6 ст. 34 КУзПБ.

В обгрунтування поданої заяви зазначає, що кредиторська заборгованість ТОВ "Світовіт" у загальному розмірі 1647373,21грн сформувалася як наслідок тривалого неналежного виконання податкових і управлінських обов`язків особами, які в різні періоди здійснювали керівництво, підписання документів та корпоративний контроль над товариством.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17.03.2026, заяву арбітражного керуючого Косенка С.Г. про покладення субсидіарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів на керівника боржника ТОВ "Світовіт" передано для розгляду судді Кочергіній В.О в межах справи про банкрутство №924/1120/24 та присвоєно номер №924/1120/24 (924/283/26).

Ухвалою суду від 20.03.2026 позовну заяву ліквідатора ТОВ "Світовіт" арбітражного керуючого Косенка С.Г. м. Херсон залишено без руху, встановлено заявнику строк на усунення недоліків позовної заяви – не пізніше 10 днів з дня вручення зазначеної ухвали шляхом подання до суду доказів сплати судового збору.

26.03.2026 до суду, через систему "Електронний суд", в межах встановленого судом строку від арбітражного керуючого Косенка С.Г. надійшла заява (вх.№05-22/2657/26), відповідно до якої заявником усунуто недоліки позовної заяви. До заяви долучено квитанцію від 26.03.2026 про сплату судового збору.

Ухвалою суду від 01.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №924/1120/24(924/283/26) за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 11:00год. 27.04.2026.

14.04.2026 до суду через систему "Електронний суд" від представника кредитора ГУ ДПС у Хмельницькій області надійшли письмові пояснення у справі (вх.№05-22/3142/26), в яких просить суд задовольнити подану ліквідатором заяву у повному обсязі. В поясненнях представник кредитора зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що у різні періоди функції керівника або підписанта товариства здійснювали ОСОБА_1 , а з 15.02.2024 - ОСОБА_4 . Саме в період здійснення цими особами управлінських повноважень у боржника існував і наростав податковий борг, який надалі став підставою для судового стягнення, відкриття провадження у справі про банкрутство та формування реєстру вимог кредиторів. Податковий борг ТОВ "Світовіт" не виник одномоментно. Як встановлено рішенням адміністративного суду від 28.04.2022, податкові повідомлення-рішення та податкова вимога були направлені боржнику, однак повернуті з відміткою про відсутність адресата, а доказів оскарження або сплати боргу товариством не надано. Надалі цей борг не був погашений, а навпаки - залишався предметом подальших заходів примусового стягнення та увійшов до складу визнаних вимог у справі про банкрутство. Це свідчить про те, що ОСОБА_1 , а пізніше ОСОБА_4 як особи, які здійснювали управління товариством, протягом тривалого часу не забезпечили належного виконання обов`язків перед бюджетом, не вжили реальних заходів для погашення узгоджених податкових зобов`язань та не відновили платоспроможність боржника. До складу засновників та кінцевих бенефіціарних власників у різні періоди входили ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , а з 15.02.2024 до осіб, які одночасно набули ознак підписанта, засновника та бенефіціара, увійшов також ОСОБА_4 . Зміна цих осіб у структурі управління та контролю не призвела до погашення податкового боргу, відновлення платоспроможності чи належного виконання обов`язків перед кредиторами, а отже підтверджує тривалість недобросовісного управління боржником незалежно від формальної зміни посадових осіб чи учасників. Отже, корпоративний контроль над боржником змінювався, але жоден із засновників та бенефіціарів не забезпечив контроль за діяльністю керівника товариства, збереження майна товариства, виконання обов`язку щодо надання арбітражному керуючому необхідної інформації та створення умов для формування ліквідаційної маси. Це свідчить про неналежне виконання обов`язків осіб, які фактично впливали на діяльність товариства як його учасники та бенефіціари. Крім того, правовідносини у даній справі носять цивільно-правовий характер, а тому питання вини має розглядатися з точки зору норм цивільного права.

За висновками фінансового аналізу, у процедурі розпорядження майном були виявлені факти незаконних дій зі сторони засновників та посадових осіб боржника, що ліквідатор пов`язує з доведенням фінансового стану товариства до стану надкритичної неплатоспроможності. Первинна бухгалтерська документація відсутня за місцезнаходженням боржника, місце її знаходження не відоме, а арбітражному керуючому вона не надавалася. Такі обставини у сукупності свідчать про те, що особи, які здійснювали корпоративний контроль над товариством, не лише не вжили заходів для запобігання неплатоспроможності, а й не забезпечили збереження документації та активів, необхідних для захисту інтересів кредиторів у процедурі банкрутства. За наведених обставин ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 підлягають оцінці судом як особи, які в різні періоди здійснювали управлінський та/або корпоративний контроль над ТОВ "Світовіт" і чиї дії або бездіяльність могли спричинити або істотно поглибити неплатоспроможність боржника, а також унеможливити задоволення вимог кредиторів. Крім того, після відкриття ліквідаційної процедури керівники Боржника та його кінцеві бенефіціари проігнорувала виконання передбачених законом обов`язків, зокрема: не передала ліквідатору бухгалтерські, фінансові, податкові та господарські документи товариства, печатки, матеріальні цінності та ключі до банківських рахунків, не надала інформації про місцезнаходження активів або боржників товариства, проігнорувала офіційні запити ліквідатора, що підтверджується поверненням поштових відправлень без вручення. Такі дії та бездіяльність свідчать, зокрема про формальний характер виконання ОСОБА_4 функцій директора. ОСОБА_4 прийняв на себе статус учасника та директора Боржника лише номінально, без наміру виконувати передбачені законом обов`язки. Зібрані у справі докази дають підстави для висновку, що неплатоспроможність ТОВ "Світовіт" та подальше банкрутство є не наслідком випадкових господарських труднощів, а результатом тривалого неналежного управління боржником, відсутності контролю за його активами, невиконання обов`язків перед бюджетом і кредиторами особами, які у різні періоди були його керівниками, підписантами, засновниками та кінцевими бенефіціарними власниками. Таким чином, причинно-наслідковий зв`язок між прийнятими керівниками рішеннями, їх бездіяльністю, та банкрутством підприємства також встановлено та підтверджується матеріалами справи, зокрема постановою Господарського суду Хмельницької області від 08.05.2025, якою встановлена нездатність боржника відновити свою господарську діяльність у зв`язку з припиненням підприємницької діяльності та відсутністю матеріальної бази, та введено ліквідаційну процедуру.

20.04.2026 до суду через службу діловодства від відповідача 3 - ОСОБА_3 надійшов відзив на позов із запереченнями (вх.№05-22/3270/26). У відзиві на позов, відповідач 3 зазначає, що з обгрунтувань позовної заяви вбачається, що з історії реєстраційних змін та відомостей ЄДР вбачається, що у різні періоди функції керівника, підписанта, учасника та кінцевого бенефіціарного власника ТОВ "СВІТОВІТ" здійснювали різні особи. Зокрема, 15.02.2024, відбулися зміни у складі засновників та бенефіціарів: замість попереднього складу за участю ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 до нового складу увійшли ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , а серед бенефіціарів були зазначені ОСОБА_4 , ОСОБА_7 .

При цьому з доданої до відзиву копії Договору дарування частки в статутному капіталі господарського товариства, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_8 27 липня 2022, вбачається, що у цей день ОСОБА_3 передав а ОСОБА_8 прийняв у власність належну ОСОБА_3 частку в статутному капіталі ТОВ "Світовіт". Також до відзиву долучено копію Акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "СВІТОВІТ" від 27 липня 2022, яка доводить факт передачі права власності на вказану частку до ОСОБА_8 саме 27.07.2022, ще до моменту відкриття провадження у справі про банкрутство вказаного господарського товариства. Наведені обставини і долучені до відзиву докази свідчать про те, що до 27.07.2022 ОСОБА_3 не здійснював, ні управління, ні керівництво товариством банкрутом, а після 27.07.2022 він не мав права давати обов`язкові для керівника товариства вказівки з метою уникнення банкрутства товариства чи здійснювати будь-який інший прямий вирішальний вплив на господарську діяльність товариства-боржника.

Наведені обставини свідчать про те, що дії ОСОБА_3 не містять ніяких порушень законодавства про банкрутство і свідчать про те, що у його діях відсутня будь-яка вина у неправомірних діях чи бездіяльності, про які зазначив позивач у своїй заяві. Більше того у позовній заяві позивач і не зазначає, які саме дії чи бездіяльність ОСОБА_3 могли призвести до виникнення неплатоспроможності даного товариства до 27.07.2022, що унеможливлює покладення на нього, як солідарної, так і субсидіарної відповідальності за неможливість незадоволення вимог кредиторів боржника ТОВ "Світовіт", що передбачена частиною 1 статті 619 Цивільного кодексу України та ч.б ст.34 КУзПБ.

Однак, і з тверджень позивача у позовній заяві, і з наведеного позивачем правового висновку Верховного Суду випливає безпідставність заявлених до відповідача позовних вимог ... оскільки до ОСОБА_3 розпорядник майна не звертався з будь-якими вимогами щодо надання реєстраційних та фінансових документів, інформації про майно, рахунки, дебіторську і кредиторську заборгованість, - а тому звинувачувати його у відсутності належної співпраці з арбітражним керуючим та про невиконання ним обов`язку сприяти виявленні майна боржника - жодних підстав у позивача не було.

Вже саме посилання позивача на те, що якісь ймовірні дії ОСОБА_3 , на думку позивача, тільки могли спричинити, а не спричинили неплатоспроможність боржника, а також унеможливили задоволення вимог кредиторів, свідчать про те що позивачем не наведено жодного належного і допустимого доказу тій обставині, що відповідач ОСОБА_3 вчинив будь-які дії чи допустив бездіяльність, яка може бути судом розцінена як тривале неналежне управління товариством-боржником, відсутність контролю за його активами, невиконання обов`язків перед бюджетом і кредиторами, результатом якого стала неплатоспроможність ТОВ "Світовіт" та подальше його банкрутство.

Крім того, абзацом 2 частини 6 статті 34 КУзПБ визначено, ... Якщо органи управління боржника допустили порушення цих вимог, вони несуть солідарну (а не субсидіарну) відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення органами управління боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначених осіб.

У даному випадку, без встановлення ухвалою господарського суду факту будь-якого порушення законодавства про банкрутство ОСОБА_3 до суду з позовними вимогами до останнього звернулися не кредитори ТОВ "Світовіт", а його ліквідатор, що суперечить приписам частини 6 статті 34 КУзПБ. Більше того вимоги про стягнення з відповідача 1 647 373,21грн в якості субсидіарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів ТОВ "Світовіт"', заявлено не на користь цих кредиторів, а на користь боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Світовіт", що суперечить приписам ч.6 ст.34 КУзПБ.

Огрунтовуючи свої позовні вимоги до ОСОБА_3 , позивач цілком слушно зазначив, у заяві від 17.03.2026, що ... визначальним для застосування субсидіарної відповідальності є доведення відповідно до частини 2 статті 61 КУзПБ та з урахуванням положень статті 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України причинно-наслідкового зв`язку між винними діями/бездіяльністю суб`єкта відповідальності та настанням негативних для боржника наслідків (неплатоспроможності боржника та відсутності у боржника активів для задоволення вимог, визнаних у процедурі банкрутства вимог кредиторів), обов`язок чого покладається на ліквідатора. Встановлення такого причинно-наслідкового зв`язку також належить до об`єктивної сторони цього правопорушення. Тобто зміст відповідного делікту становлять умисні і цілеспрямовані дії/ бездіяльність, результатом яких є банкрутство юридичної особи та шкода, завдана приватним і суспільним інтересам.

Однак, всупереч таким твердженням позивачем на наведено жодних доказів на підтвердження того факту що саме цілеспрямовані умисні дії чи бездіяльність ОСОБА_3 стали причиною доведення до банкрутства боржника. При цьому також суду не надано жодного доказу чи обгрунтування тієї обставини, що поведінка ОСОБА_3 перебуває в причинно-наслідковому зв`язку зі шкодою у вигляді непогашених вимог кредиторів.

Відтак, виходячи з того, що в матеріалах даної справи відсутні будь-які докази вчинення ОСОБА_3 будь-яких цілеспрямованих умисних дій чи бездіяльності, які б стали причиною доведення до банкрутства ТОВ "Світовіт", а тому такі позовні вимоги ліквідатора ТОВ "Світовіт" арбітражного керуючого Косенка С.Г., задоволені бути не можуть бути. До відзиву долучено докази в підтвердження викладених обставин та заперечень.

27.04.2026 на електронну адресу суду від відповідача 5 - ОСОБА_5 надійшли пояснення у справі (вх.№05-22/3476/26). В поясненнях відповідач 5 зазначає про те, що усі установчі документи і печатки знаходилися у ОСОБА_3 і управління підприємством здійснювалося ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , а також директором ОСОБА_1 . Зазначає, що ОСОБА_3 займав на підприємстві керівні посади. Щодо впливу на діяльність підприємства одноособово в неї не було таких можливостей, оскільки вона не єдиний засновник і її частка статутного капіталу становить лише 33%, а відповідно до установчих документів рішення могли прийматися загальними зборами учасників і більшістю голосів. Щодо господарської і фінансової діяльності то такі повноваження були надані керівнику підприємства, але цим фактично займалися ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Неодноразові звернення ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про розподіл прибутку та виплату дивідендів, остання отримувала відповідь, що коштів немає, кошти потрібні на розвиток підприємства і за весь час діяльності підприємства прибуток не розприділявся. Крім того, на підприємстві було до 10 осіб працівників і на заробітну плату йшла незначна сума, а також сплачувалися мінімальні податки, які не відповідали сумі обігових коштів по рахунках. Оскільки ОСОБА_5 не могла впливати на діяльність підприємства і рух грошових коштів так як все було під контролем ОСОБА_3 , вона вирішила звернутися до правоохоронних органів і нею було подано заяву про перевірку діяльності підприємства на підставі даної заяви була порушена кримінальна справа і відповідно вже ДПС у Хмельницькій області було проведено перевірку де виявилась несплата податків на значну суму, таким чином виник податковий борг за період діяльності директора ОСОБА_1 , ОСОБА_3 і ОСОБА_2 . Після цього вони фактично одразу припинили діяльність підприємства щоб не сплачувати дану заборгованість. Крім того, як зазначає ОСОБА_5 , у неї не було жодної документації в тому числі бухгалтерської, а також печаток підприємства і доступу до банківських рахунків. Після виникнення заборгованості ОСОБА_1 , ОСОБА_3 і ОСОБА_2 залишили підприємство з боргами. Хоча ОСОБА_3 і ОСОБА_2 могли приймати будь яке рішення, згідно установчих документів в сукупності у них було 67% голосів. В подальшому вказані особи переоформили свої частки на ОСОБА_4 та призначили його керівником. Із вищенаведеного, ОСОБА_5 вважає, що відсутні підстави щодо покладення на неї субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ "Світовіт", вона діяла в межах установчих документів і законодавства.

27.04.2026 в судовому засіданні судом оголошено перерву до 12:10год. 06.05.2026, про що постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання.

05.05.2026 на електронну адресу суду від відповідача 5 - ОСОБА_5 надійшов лист (вх.№05-22/3769/26), в якому заперечує щодо покладення на неї субсидіарної відповідальності та просить суд дослідити та з`ясувати усі обставини справи.

06.05.2026 до суду через систему "Електронний суд" від арбітражного керуючого Косенка С.Г. надійшла заява про уточнення позовних вимог (вх.№05-22/3802/26). Заява про уточнення позовних вимог містить заперечення на пояснення ОСОБА_5 . В запереченнях ліквідатор зазначає:

1. Щодо твердження ОСОБА_5 про нібито відсутність у неї реального впливу на діяльність товариства у зв`язку з володінням лише 33 % статутного капіталу.

Сам факт того, що ОСОБА_5 посилається на розмір своєї частки як на підставу для звільнення від відповідальності, не означає автоматично відсутності у неї корпоративного контролю або відсутності будь-яких обов`язків як учасника товариства. Навпаки, статус учасника та кінцевого бенефіціарного власника передбачає не лише право на прибуток, а й обов`язок діяти добросовісно в інтересах товариства, контролювати належне управління ним, реагувати на очевидні ознаки фінансової кризи та вживати розумних заходів для запобігання поглибленню неплатоспроможності.

Зокрема, права та обов`язки учасників ТОВ "Світовіт" встановлені розділом 7 статуту товариства і закріплюють право учасника на доступ к усім фінансовим документам боржника, в тому числі право на ініціювання щорічного аудиту фінансового стану товариства.

Матеріали справи підтверджують, що ОСОБА_5 входила до складу учасників боржника у той період, коли податковий борг уже існував і був предметом примусового стягнення. Тобто її корпоративний зв`язок з боржником був безперервним та довготривалим. Вона залишалася у структурі контролю товариства й тоді, коли борг формувався і потім, коли був встановлений на підставі рішення суду.

Так, в ухвалі суду про відкриття провадження у справі про банкрутство встановлено, що основна сума боргу була підтверджена рішенням адміністративного суду від 28.04.2022 у справі № 560/3228/22, а дата нарахування відповідних податкових зобов`язань - 10.11.2021.

В ухвалі від 07.01.2025 зазначено, що 30.09.2022 ГУ ДПС у Хмельницькій області направило на адреси засновників-фізичних осіб, зокрема ОСОБА_9 , листи щодо прийняття рішення про подальші дії з погашення податкового боргу та недопущення неплатоспроможності підприємства; листи були отримані, однак відповідь не надано. Тобто ОСОБА_5 як учасниця товариства була безпосередньо повідомлена державним податковим органом про наявність у товариства податкового боргу і необхідність реагування на загрозу неплатоспроможності. Проте жодних реальних дій із її боку не вчинено.

ОСОБА_5 не подала жодного доказу, що вона, будучи учасником товариства, реально здійснювала хоча б мінімальний корпоративний контроль: не надала доказів скликання загальних зборів, ініціювання прийняття рішень, письмових вимог до директора чи інших учасників, звернень до контролюючих органів або до суду з метою захисту інтересів товариства.

Щодо посилань ОСОБА_5 на відсутність у неї доступу до документації товариства, печатки, бухгалтерського обліку та банківських рахунків, ліквідатор наголошує на п.п. 7.2.2. статуту товариства, який прямо передбачає право учасника на доступ до всіх документів товариства, включаючи документи бухгалтерської звітності. Доводи про те, що фактичне ведення бухгалтерії, доступ до рахунків або печатки здійснювали інші особи, не звільняли ОСОБА_5 як учасника і бенефіціара від обов`язку реагувати на очевидне погіршення фінансового стану товариства. Ващук не надала доказів того, що використовувала законні механізми отримання доступу до фінансового стану товариства, а саме, що ОСОБА_5 дійсно намагалася впливати на незаконну діяльність інших учасників, зокрема: зверталась до директора з письмовою вимогою про надання документів; зверталась до інших учасників товариства; ініціювала загальні збори; вимагала надати доступ до фінансової документації; повідомляла контролюючі органи чи суд про блокування її корпоративних прав; вживала заходів щодо збереження майна підприємства. При цьому, розпорядник майна звернтався до ОСОБА_5 як до засновника ТОВ "Світовіт" з вимогою від 18.02.2025, у якій просив надати установчі та реєстраційні документи, фінансову звітність, акти перевірок, відомості про майнові активи, дебіторську і кредиторську заборгованість, договори за попередні три роки, дані про рахунки, ліцензії, залишки коштів, заходи зі збереження майна, а також – що є в світлі наданих пояснень особливо показово - заяви до правоохоронних органів, якщо такі існували. Щодо тверджень ОСОБА_5 про здійснення фактичного управління ТОВ "Світовіт" ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , ліквідатор наголошує на тому, що зазначена обставина не впливає на обсяг відповідальності ОСОБА_5 . Наголошує, що ОСОБА_5 знала про діяльність товариства, про рух коштів, про дії інших учасників і директора, про відсутність реального контролю, про виникнення податкового боргу та про подальше переоформлення часток. Така поінформованість без жодної доведеної реакції підтверджує її бездіяльність як учасника боржника.

Щодо твердження ОСОБА_5 про звернення до правоохоронних органів, ліквідатор вказує, що жодних доказів на підтвердження факту такого звернення не надано. Щодо твердження ОСОБА_5 про незаконне переоформлення корпоративних прав без її відома, ця теза також залишається недоведеною. Водночас історія змін фіксує, що 15.02.2024 відбулися зміни у складі підписанта, засновників та бенефіціарів, причому ОСОБА_5 залишилася в новому складі і як засновник, і як бенефіціар. Це означає, що вона не була усунута з корпоративної структури товариства, а продовжувала перебувати серед осіб корпоративного контролю і після зазначених змін. Стосовно доводу ОСОБА_5 про те, що вона не отримувала прибутку та не брала участі у фінансовій діяльності, цей аргумент не має визначального значення для вирішення питання про субсидіарну відповідальність.

Матеріали справи свідчать, що податковий борг існував тривалий час; зменшення податкової заборгованості ОСОБА_5 як учасником товариства не ініціювалося; засновники, зокрема ОСОБА_5 , були повідомлені про необхідність прийняття рішень щодо погашення боргу ще 30.09.2022, однак жодної реакції або намагання реструктурувати борг з боку учасників не було.

Щодо причинно-наслідкового зв`язку між бездіяльністю ОСОБА_5 та неплатоспроможністю боржника, ліквідатор зауважує, що за висновками Верховного Суду, зміст відповідальності за ст. 61 КУзПБ визначається через дослідження поведінки кожної особи окремо, з урахуванням її реального впливу та причинно-наслідкового зв`язку між її діями / бездіяльністю і неплатоспроможністю боржника. У цій частині ОСОБА_5 не спростувала презумпцію своєї можливої відповідальності належними доказами, а обмежилася загальними твердженнями про роль інших осіб.

06.05.2026 ліквідатором надіслано до суду заперечення на відзив на позов ОСОБА_3 , в яких зазначає, що у межах цієї справи ліквідатор звернувся до суду із заявою про покладення субсидіарної відповідальності у зв`язку з доведенням боржника до банкрутства крізь призму правового регулювання, передбаченого статтею 61 Кодексу України з процедур банкрутства. Щодо посилань ОСОБА_3 на договір дарування частки від 27.07.2022 як на підставу для виключення його з кола відповідальних осіб, ліквідатор зазначає, що ОСОБА_3 не оспорює ту обставину, що до 27.07.2022 він був учасником товариства. Тобто, що він входив до складу осіб корпоративного контролю в той час, коли податковий борг формувався, був визнаний узгодженим і вимагав вжиття невідкладних заходів.

Податковий борг ТОВ "Світовіт" був підтверджений рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.04.2022, яким задоволено позов ГУ ДПС у Хмельницькій області про стягнення з товариства 1 209 222,70 грн податкового боргу. В самому рішенні адмінсуду встановлено, що відповідний борг виник внаслідок несплати узгоджених податкових зобов`язань, а основна частина таких нарахувань відображена у податкових повідомленнях-рішеннях від 22.10.2021 з датою нарахування 10.11.2021, а також у податковій вимозі від 16.11.2021. Тобто вже станом на 2021 – першу половину 2022 року товариство мало узгоджений і непогашений борг перед бюджетом у розмірі 1 209 222,70 грн.

Таким чином обставина вибуття ОСОБА_3 зі складу учасників у липні 2022 року не усуває питання його відповідальності. Сам факт подальшого відчуження частки після виникнення значної заборгованості не спростовує можливого причинного зв`язку між попередньою поведінкою учасника та подальшим банкрутством боржника.

Крім того, лише договір дарування частки та акт приймання-передачі датований 27.07.2022 без проведення належної державної реєстрації відповідних змін у складі учасників товариства, не є належним доказом реального виходу ОСОБА_3 зі складу часників боржника. З історії змін реєстраційної інформації вбачається, що зміна складу засновників, у межах якої ОСОБА_3 втратив статус учасника ТОВ "Світовіт" була відображена в ЄДР лише 15.02.2024. Саме тому посилання на один зазначений договір дарування частки не може бути достатнім для виключення ОСОБА_3 з числа осіб, дії та бездіяльність яких належить оцінити в межах цієї справи.

Усталена практика Верховного Суду виходить із того, що у справах за ст. 61 КУзПБ суд не може зупинятися лише на формальному статусі або наявності/відсутності окремого документа, а зобов`язаний досліджувати реальний вплив особи на діяльність боржника у період істотного погіршення його фінансового стану.

Між тим, ліквідатором повторно наголошується, що зазначений договір не є належним доказом переоформлення частки ОСОБА_3 у статутному капіталі боржника у 2022 році.

ОСОБА_3 був учасником та бенефіціаром боржника в період, коли податковий борг уже формувався та був визнаний узгодженим; відсутність і доказів, що ОСОБА_3 вживав дії для зменшення/погашення цього боргу чи недопущення банкрутства; відсутність доказів, що ОСОБА_3 вживав будь-яких корпоративних заходів для захисту інтересів товариства піддержує його причетність до доведення товариства до стану неплатоспроможного. ОСОБА_3 входив до складу учасників боржника у той період, коли податковий борг уже існував і був предметом примусового стягнення. Тобто його корпоративний зв`язок з боржником був безперервним та довготривалим. Він залишався у структурі контролю товариства й тоді, коли борг формувався і потім, коли був встановлений на підставі рішення суду.

Відповідно до відомостей з ЄДРЮО ОСОБА_3 мав статус учасника боржника до лютого 2024 року. Статус учасника та кінцевого бенефіціарного власника передбачає обов`язок діяти добросовісно в інтересах товариства, контролювати належне управління ним, реагувати на очевидні ознаки фінансової кризи та вживати розумних заходів для запобігання поглибленню неплатоспроможності.

Зокрема, права та обов`язки учасників ТОВ "Світовіт" встановлені розділом 7 статуту товариства і закріплюють право учасника на доступ к усім фінансовим документам боржника, в тому числі право на ініціювання щорічного аудиту фінансового стану товариства.

Так, в ухвалі суду про відкриття провадження у справі про банкрутство встановлено, що основний масив боргу був підтверджений рішенням адміністративного суду від 28.04.2022 у справі № 560/3228/22, а дата нарахування відповідних податкових зобов`язань - 10.11.2021. Проте жодних реальних дій, направлених на зменшення боргу через застосування контролюючої функції на директора товариства, ОСОБА_3 як учасником боржника не вчинено.

ОСОБА_3 не подав жодного доказу, що він, будучи учасником товариства, реально здійснював хоча б мінімальний корпоративний контроль, не надав доказів скликання загальних зборів, ініціювання прийняття рішень, письмових вимог до директора чи інших учасників, звернень до контролюючих органів або до суду з метою захисту інтересів товариства.

Сам по собі факт того, що ліквідатор не направив ОСОБА_3 окрему письмову вимогу про передачу документів, ще не означає відсутність його можливої відповідальності за доведення боржника до неплатоспроможності, а свідчить лише про те, що на певному етапі процедури банкрутства окремі вимоги були спрямовані іншим учасникам, які на той момент вбачалися такими, що мали доступ до документації чи були зобов`язані її передати. Проте це жодним чином не усуває необхідності дослідження ролі самого ОСОБА_3 як особи, яка входила до складу учасників та бенефіціарів товариства у період, коли податковий борг уже існував, а фінансовий стан боржника істотно погіршувався.

Вважає хибною позицію ОСОБА_3 згідно якої після відчуження частки 27.07.2022 він автоматично втратив будь-який зв`язок із подальшою неплатоспроможністю товариства, адже саме він входив до структури корпоративного контролю в період виникнення податкового боргу, його непогашення та істотного погіршення фінансового стану боржника.

Окремо слід врахувати, що пояснення іншого відповідача у справі, ОСОБА_5 , прямо суперечать відзиву ОСОБА_3 про його нібито повну непричетність до управління товариством та відсутність будь-якого впливу на його діяльність.

У своїх поясненнях ОСОБА_5 вказує, що всі установчі документи та печатка товариства перебували у ОСОБА_3 , а управління підприємством фактично здійснювали ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та директор ОСОБА_1 . Вона також зазначає, що саме ОСОБА_3 належав до кола осіб, які реально визначали діяльність ТОВ "Світовіт".

Також у своїх поясненнях ОСОБА_5 посилається на те, що з банківських рахунків товариства проходили значні грошові кошти, тоді як податки сплачувалися у мінімальних обсягах, що не відповідали реальному руху коштів. Вона також стверджує, що зверталася до ОСОБА_3 з питаннями щодо руху коштів, прибутку товариства та джерел виникнення боргу, однак належної відповіді не отримувала. За її версією, після виникнення податкової заборгованості фактичні контролери товариства, зокрема ОСОБА_3 , припинили діяльність підприємства, а в подальшому переоформили корпоративні права та керівництво на ОСОБА_4 , намагаючись таким чином усунутися від відповідальності за доведення боржника до банкрутства.

06.05.2026 ліквідатором надіслано до суду докази надсилання заяви про уточнення вимог на адреси ОСОБА_3 та ОСОБА_5 (згідно супровідного листа вх.№05-22/3810/26).

06.05.2026 в судовому засіданні судом оголошено перерву до 11:30год. 25.05.2026, про що постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання

11.05.2026 до суду через систему "Електронний суд" від ліквідатора надійшло клопотання (вх.№05-22/3961/26) про долучення до матеріалів справи додаткових доказів. Адресовані до суду докази судом оглянуто та долучено до матеріалів справи.

22.05.2026 на електронну адресу суду від відповідача 5 ОСОБА_5 надійшла заява (вх.№05-22/4283/26) про відкладення розгляду справи на іншу дату.

25.05.2026 до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача 3 ОСОБА_3 надійшло клопотання (вх.№05-22/4298/26) про долучення до матеріалів справи додаткових доказів. Адресовані до суду докази судом оглянуто та долучено до матеріалів справи.

25.05.2026 в судовому засіданні судом оголошено перерву до 12:00год. 10.06.2026, про що постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання.

04.06.2026 до суду через систему "Електронний суд" ГУ ДПС у Хмельницькій області надіслано інформацію про підстави нарахування податкових зобов`язань боржника, що стали підставою для подання заяви про відкриття провадження про банкрутство, та періоди діяльності боржника, за які зафіксовано порушення податкового законодавства ТОВ "Світовіт" (згідно заяви вх.№05-22/4671/26).

10.06.2026 до суду через систему "Електронний суд" від ліквідатора надійшло письмове пояснення щодо виникнення періодів виникнення заборгованості (вх.№05-22/4815/26).

10.06.2026 до суду від ліквідатора арбітражного керуючого Косенка С.Г. надійшло клопотання (вх.№05-06/1615/26) про залучення до участі у справі співвідповідачем ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_1 ). В обгрунтування надісланого клопотання зазначає, що під час аналізу фінансово-господарського стану боржника, аналізу витребуваної документації та за результатами додатково отриманої інформації з державних реєстрів було встановлено, що у спірний період, який охоплюється заявою про покладення субсидіарної відповідальності, повноваження керівника також виконував ОСОБА_6 . Зокрема, відповідно до Витягу з ЄДР у період з 12.11.2013 по 06.12.2018 ОСОБА_6 обіймав посаду директора ТОВ "Світовіт". Зауважує, що дії та/або бездіяльність ОСОБА_6 , що полягали у заниженні та несплаті виниклих податків, неподанні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство у визначений законом строк тощо, безпосередньо призвели до незадовільного фінансового стану підприємства та його подальшого банкрутства. Таким чином, зазначена особа є пов`язаною з боржником у розумінні ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства та має нести субсидіарну відповідальність спільно з іншими відповідачами.

10.06.2026 в судовому засіданні судом оголошено перерву до 09:30год. 16.06.2026, про що постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання.

15.06.2026 до суду від ліквідатора арбітражного керуючого Косенка С.Г. надійшло клопотання (вх.№05-06/1655/26), в якому просить суд поновити процесуальний строк для подання до суду клопотання про залучення до участі у справі співвідповідача.

Ухвалою суду від 16.06.2026, окрім іншого, залучено до участі у даній справі співвідповідачем - ОСОБА_6 ; встановлено учасникам справи строки для подання заяв та клопотань у справі, а також відкладено судове засідання у справі на 12:30год. 01.07.2026.

30.06.2026 до суду від ліквідатора арбітражного керуючого Косенка С.Г. надійшло клопотання (вх.№05-22/5408/26) про долучення доказів.

01.07.2026 в судовому засіданні судом оголошено перерву до 12:00год. 10.08.2026, про що постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання.

10.08.2026 в судовому засіданні судом оголошено перерву до 12:00год. 03.09.2026, про що постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання.

02.09.2026 до суду через систему "Електронний суд" від ліквідатора надійшли додаткові пояснення щодо правового значення бездіяльності відповідачів (вх.№05-22/7360/26).

Ліквідатор арбітражний керуючий Косенко С.Г. (в режимі відеокоференції) та представник кредитора ГУ ДПС у Хмельницькій області в судовому засіданні 03.09.2026 просили суд задовольнити заяву ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності.

Представники відповідачів в судове за сідання 03.09.2026 не з`явились, про поважність причин неявки суд не повідомили.

Учасники справи були належним чином повідомлені про розгляд справи.

Відповідач 1, відповідач 2, відповідач 4, відповідач 6 відзиву на позов не подали.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідачі не скористалися своїм процесуальним правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Дослідивши наявні в справі матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються вимоги ліквідатора суд встановив наступне.

Відповідно до п.6.1 Статуту ТОВ "Світовіт" в редакції 2013 року, затвердженого протоколом зборів учасників ТОВ "Світовіт" №1 від 12.11.2013, товариство створене на власності Учасників. Майно Товариства становлять основні фонди та оборотні кошти, земля, а також інші цінності, що належать Товариству на праві власності, вартість яких відображена у самостійному балансі Товариства.

Згідно з п.п.7.1.1 п.7.1 Статуту, учасниками товариства є:

1. ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 (частка статутного капіталу якого 510,00грн, що складає 34% статутного капіталу товариства);

2. ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) (частка статутного капіталу якого 495,00грн, що складає 33% статутного капіталу товариства);

3. ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_4 ) (частка статутного капіталу якого 495,00грн, що складає 33% статутного капіталу товариства).

Згідно з п.п.7.2.2 п.7.2 Статуту, учасник товариства має право вимагати розгляду питань на зборах учасників за умови, що такі питання були поставлені ним не пізніше ніж за 25 днів до початку Зборів учасників, а також у разі якщо учасник володіє більше ніж 10 відсотками голосів, вимагати скликання позачергових Зборів учасників; вимагати надання йому у будь-який час протоколів Зборів Учасників та одержувати з них посвідчені виписки; вибирати та бути обраним до органів управління і контролю Товариства; мати свого представника у ревізійній комісії; вимагати від Ревізійної комісії перевірки діяльності директора Товариства; звертатись в суд із заявою про визнання недійсним рішення Зборів учасників товариства, винесеного в порушення закону та/або Статуту товариства; одержувати повну інформацію про діяльність Товариства, в тому числі знайомитись в будь-який час з даними бухгалтерського обліку, стану його майна, розмірів прибутків та збитків, фінансової звітності та іншої документації, при цьому, в обов`язковому порядку Учаснику за його проханням надається така документація перед кожними Зборами Учасників, а також при зверненні в суд; брати участь в розподілі прибутку Товариства та одержувати його частку (дивіденди) від діяльності Товариства пропорційно частині внесеного вкладу до Статутного капіталу. Право на отримання частки прибутку (дивідендів) мають особи, які є Учасниками Товариства на початок строку виплати дивідендів.

Відповідно до п.п.7.2.8 п.7.2 Статуту, учасник товариства має право вимагати проведення аудиторської перевірки річної фінансової звітності Товариства. Отримати частину вартості майна Товариства у випадку його ліквідації.

Згідно з п.7.3 Статуту, учасники Товариства зобов`язані: повністю внести свій вклад до Статутного капіталу у строки, визначені Статутом; додержуватись вимог установчих документів Товариства і виконувати рішення Зборів учасників товариства; виконувати свої зобов`язання перед Товариством в тому числі, пов`язані з майновою участю, а також вносити внески у розмірі, в порядку та засобами, передбаченими статутними документами та інвестиційними програмами; виконувати прийняті на себе обов`язки по відношенню до Товариства. Сприяти Товариству в його діяльності. Утримуватися від всілякої діяльності, яка може заподіяти йому шкоду.

Відповідно до п.8.2 Статуту, органами Товариства є: загальні збори учасників; ревізійна комісія; директор товариства.

Згідно з п.9.1 Статуту, до виключної компетенції Загальних Зборів Учасників (якщо до складу Товариства входить двоє і більше учасників) належить: - Затвердження річних результатів діяльності Товариства, включаючи його дочірні підприємства, філії та представництва, звітів і висновків Ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку та збитків Товариства, визначення строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів). Визначення порядку покриття збитків (пп.9.1.9); - Винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб органів Управління Товариства (п.п.9.1.11).

Пунктом 10.1 Статуту визначено, що вищим органом Товариства є загальні збори учасників, які складаються з учасників Товариства або призначених ними представників. Загальні збори учасників можуть обрати голову Товариства. Головою Товариства може бути тільки працівник учасник Товариства.

У Товаристві створюється виконавчий орган-Дирекція, яку очолює Директор. До складу Дирекції входить до трьох осіб, включаючи директора. Кількісний та персональний склад Дирекції затверджується Вищим органом Товариства за поданням Директора. Директор здійснює поточне керівництво діяльності Товариства і є підзвітним Вищому органу Товариства і організовує виконання його рішень. Якщо Товариство складається з одного учасника, він може покласти виконання обов`язків директора на себе особисто або призначити на посаду директора іншу фізичну особу. Членами виконавчого органу можуть бути також і особи, які не є учасникам товариства.

Згідно з п.11.7 Статуту, директор зобов`язаний: організовувати, забезпечувати та виконувати рішення Вищого органу Товариства; організовувати оперативне керівництво виробничим процесом Товариства, його господарською діяльністю; ефективно управляти майном та фінансами Товариства; забезпечувати працівникам нормальні безпечні умови праці; звітувати перед Вищим органом Товариства про свою діяльність; директор не може бути одночасно Головою Загальних зборів Учасників Товариства.

Пунктом 12.11 Статуту передбачено, що Товариство та його посадові особи несуть встановлену законодавством відповідальність за достовірність даних, що містяться в річному звіті та балансі.

У п.12.13 Статуту визначено, що контроль за фінансово-господарською діяльністю Товариства, до складу якого входять два і більше учасників проводиться Ревізійною комісією, яка уповноважена здійснювати контроль за діяльністю Директора, збереженням та використанням майна Товариства, достовірністю фінансової звітності, а також повнотою та своєчасністю сплати Товариством податків, обов`язкових платежів та зборів.

Перевірка діяльності Директора Товариства здійснюється Ревізійною комісією за дорученням Вищого органу Товариства. Перевірки не повинні порушувати нормального режиму роботи Товариства (п.12.4 Статуту).

Згідно наявних в матеріалах справи доказів, а саме акту перевірки №6501/22-01-07-04/38701637 від 21.09.2021, витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 19.05.2026, від 09.06.2026, керівниками ТОВ "Світовіт" були:

- у період з 12.11.2013 по 14.11.2018 ОСОБА_6 (РНОК НОМЕР_5 );

- з 15.11.2018 ОСОБА_1 (РНОК ПП НОМЕР_1 ) (виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за 29.07.2022 – (Т.1, а.с.218-220)) ;

- з 28.07.2022 керівник ОСОБА_4

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 19.05.2026, керівником ТОВ "Світовіт" є ОСОБА_4 ; засновниками юридичної особи є: ОСОБА_5 , ОСОБА_4 ; кінцеві бенефіціарні власники: ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 .

З історії реєстраційних змін та відомостей ЄДР вбачається, що у різні періоди функції керівника, підписанта, учасника та кінцевого бенефіціарного власника ТОВ "СВІТОВІТ" здійснювали наступні особи, зокрема, 06.12.2018 керівника змінено з ОСОБА_6 на ОСОБА_1 , з 16.08.2022 керівника змінено з ОСОБА_1 на ОСОБА_4 .

Станом на 2021 рік засновниками були ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_2 . 17.08.2022 відбулися зміни у складі засновників та бенефіціарів: учасниками вказано ОСОБА_4 (1005грн розмір частки) і ОСОБА_5 (495грн розмір частки), а серед бенефіціарів зазначені ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_2 .

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.04.2022 у справі №560/3228/22 задоволено позов ГУ ДПС у Хмельницькій області про стягнення з ТОВ "Світовіт" коштів в рахунок погашення податкового боргу у сумі 1209222,70грн.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.09.2024 у справі № 560/11485/24 задоволено позов ГУ ДПС у Хмельницькій області про стягнення з ТОВ "Світовіт" податкового боргу у сумі 117897,84грн.

Рішення суду набрали законної сили.

В матеріалах справи міститься долучений ліквідатором Акт ГУ ДПС у Хмельницькій області від 21.09.2021 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Світовіт" (ПН 38701637). У зазначеному Акті вказано, що у періоді, за який проводилась перевірка, відповідальними за фінансово-господарську діяльність платника податків були (є): директор ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_6 ) за період з 19.11.2013 по 14.11.2018, призначений на посаду згідно з наказом від 19.11.2013 №б/н, звільнений з займаної посади згідно з наказом від 15.11.2018 №8-к; а також директор: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 15.11.2018 по день підписання Акту перевірки, призначений на посаду відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Світовіт" №4 від 14.11.2018 згідно з наказом від 15.11.2018 №9-К.

За змістом акту перевірки стверджується, що посадова особа ОСОБА_1 не надав перевіряючим первинних документів, необхідних для поведенн яперевірки, чим порушив п.85.2 ст 85 Податкового кодексу. За результатами перевірки (аркуш 15 акту перевірки) встановлено, що вина платника податків полягає у тому, що підприємство мало дотримуватись правил і норм визначених Кодексом, однак не вжило достатніх заходів щодо їх дотримання та не виконало податкового зобов`язання.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 07.01.2025, окрім іншого, відкрито провадження у справі №924/1120/24 про банкрутство ТОВ "Світовіт" м. Старокостянтинів Хмельницької області до боржника у сумі 1220626,43грн, з якої 973400,60грн основного боргу, 146824,58грн штрафних санкцій та 100514,14грн пені; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника; введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Косенка С.Г. м. Херсон; призначено попереднє засідання у справі.

Ухвалою суду від 05.03.2025 визнано грошові вимоги ГУ ДПС у Хмельницькій області м. Хмельницький до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Світовіт" м. Старокостянтинів Хмельницької області у сумах: 6056,00грн судового збору сплаченого за подання заяви з грошовими вимогами до боржника (1 черга задоволення вимог кредиторів (не враховується під час визначення кількості голосів кредиторів з правом вирішального голосу на підставі ч.4 ст.48 Кодексу України з процедур банкрутства); 4302,40грн основного платежу - 3 черга задоволення вимог кредиторів; 313995,49грн пені - 6 черга задоволення вимог кредиторів.

Постановою суду від 08.05.2025 припинено процедуру розпорядження майном боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Світовіт" (м. Старокостянтинів, вул. Миру, 15-/2, офіс 1, код ЄДРПОУ 38701637); припинено повноваження арбітражного керуючого Косенка С.Г. як розпорядника майна; визнано банкрутом ТОВ "Світовіт" та відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців. Ліквідатором призначено арбітражного керуючого Косенка С.Г.

У звіті розпорядника майна, адресованому ліквідатором до суду, арбітражним керуючим зазначено перелік вчинених ним дій, з метою розшуку майна ТОВ "Світовіт".

Відповідно до змісту аналізу фінансово-господарського стану суб`єкта господарювання ТОВ "Світовіт" щодо наявності ознак неплатоспроможності із визначенням фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства у справі №924/1120/24:

1. Кредиторська заборгованість ТОВ "Світовіт" у загальному розмірі 1647373,21грн сформувалася як наслідок тривалого неналежного виконання податкових і управлінських обов`язків особами, які в різні періоди здійснювали керівництво, підписання документів та корпоративний контроль над товариством. Станом на 01.04.2025 до реєстру вимог кредиторів включено вимоги на суму 1647373,21грн, при цьому сума їх погашення становить 0 грн. Із цієї суми 973400,60грн становить основний борг, 561334,21грн - штрафні санкції та пеня, 30280,00грн судовий збір, 6056,00грн - додатково визнаний судовий збір, а 72000,00грн -. авансування винагороди арбітражному керуючому.

2. У власності боржника відсутні активи, за рахунок яких можливо погасити заборгованість перед кредитором повністю або частково.

3. Результати аналізу фінансово-господарського стану ТОВ "Світовіт" свідчать про те, що істотне погіршення майнового стану боржника, втрата його платоспроможності та подальше банкрутство стали наслідком неналежного управління товариством, відсутності належного контролю за його активами та системного порушення податкових зобов`язань.

Наведені у фінансовому аналізі висновки підтверджуються бухгалтерськими показниками, що свідчать не про тимчасові фінансові труднощі, а про стале руйнування майнової ліквідності товариства. Так, за даними аналізу, вартість необоротних активів зменшилась із 262тис. грн станом на 31.12.2019 до 0 тис. грн станом на 31.12.2021, оборотні активи після зростання у 2020 році до 4062 тис. грн зменшились до 33,9 тис. грн станом на 31.12.2021, запаси зменшились із 3655 тис. грн до 0 тис. грн, а власний капітал став від`ємним і склав -1201,4 тис. грн. Одночасно поточні зобов`язання зросли до 1235,3 тис. грн, у тому числі за розрахунками з бюджетом - до 1211,9 тис. грн.

4. Боржник не знаходиться за місцем реєстрації, а його реєстраційні, бухгалтерські, фінансові та господарські документи не були передані ліквідатору.

За результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Світовіт" встановлено, що підприємство перебуває у стані надкритичної неплатоспроможності. До чого призвело наступне: кредиторська заборгованість за останні три роки значно виросла; виробничі запаси невідомі; рентабельність виробництва є критично відмінною; необоротні активи критично зменшені; частка основних засобів в активах ТОВ зменшена в десятки разів; останнім часом продукція не виробляється; продукція свідомо вироблялася з рентабельністю нижчою за інфляцію та завідомо від`ємною; не надання звітних документів до контролюючих органів; не надання документів та будь-яких пояснень розпоряднику майна; коефіцієнт абсолютної ліквідності практично дорівнює нулю; дебіторська заборгованість мала та прихована; фінансові результати від виробничої діяльності різко скоротилися та стали критично збитковими; коефіцієнт Бівера є незадовільним та є від`ємним значенням; власний капітал від`ємний.

За результатами проведеного аналізу показників фінансово-господарської діяльності боржника зроблено наступні висновки: Ознаки фіктивного банкрутства відсутні; об`єктивно проглядаються факти наявності та ознаки доведення до банкрутства, приховування банкрутства через відсутність необхідних для вирахування відповідних показників документів; товариство має наявність ознак з дій приховування банкрутства; встановлені ознаки незаконних дій засновників та керівних органів боржника у разі банкрутства.

Відповідно до Акту інвентаризації майна ТОВ "Світовіт" від 05.06.2025, у банкрута відсутні об`єкти нерухомого майна; рухоме майно (транспортні засоби та інша техніка); обладнання, меблі, пристрої та інше майно; виробничі запаси; цінні папери; грошові кошти; об`єкти незавершеного будівництва; товарно-матеріальні цінності. Кредиторська заборгованість перед ГУ ДПС у Хмельницькій області у сумі 1647373,21грн; дебіторська заборгованість відсутня.

Відповідачем 3 - ОСОБА_3 до матеріалів справи долучено Договір дарування частки в статутному капіталі господарського товариства від 27.07.2022, укладений між гр. ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_4 .

Відповідно до п.п.1.1 Договору, за цим договором Дарувальник передає безоплатно (дарує) у власність Обдаровуваного частку належну ОСОБА_10 в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "Світовіт", яке мас наступні ідентифікуючи ознаки, а саме: повне найменування українською мовою: Товариство з обмеженою відповідальністю "Світовіт"; скорочене найменування українською мовою: ТОВ "Світовіт"; ідентифікаційний код юридичної особи: 38701637; юридична адреса: 31101 Хмельницька область, Хмельницький район, місто Старокостянтинів, вулиця Миру, 15/2, офіс 1, а Обдаровуваний зобов`язується прийняти частку на визначених у договорі умовах.

Згідно з п.1.2 Договору, статутний капітал товариства на день укладення цього договору відповідно до відомостей про юридичну особу, які міститься у Єдиному державному реєстрі станом на 27 липня 2022 рік становить 1500,00грн.

Розмір частки Дарувальника в статутному капіталі Товариства згідно відомостей про юридичну особу, які містяться у Єдиному державному реєстрі станом на 27.07.2022 рік товариства з обмеженою відповідальністю "Світовіт" складає 510,00грн, що становить 34 % статутного капіталу товариства (п.1.3 Договору).

Обдаровуваний стверджує, що він є належним чином повідомлений про характер діяльності та про фінансовий стан справ товариства на момент укладення цього Договору.

Право на частку, що безоплатно передається Дарувальником, підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (п.п.1.5, 1.6 Договору).

Відповідно до п.2.1 Договору, відступлення визначеної в п.1.4 Договору частки здійснюється Дарувальником безоплатно.

Згідно з п.3.1 Договору, право власності на частку переходить до Обдаровуваного після набуття чинності цим договором та державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, які містяться у Єдиному державному реєстрі, що мають бути внесені у зв`язку із відчуження Дарувальником належної йому частки у статутному капіталі товариства за цим договором,

Обдаровуваний вважається повноправним учасником товариства з моменту державної реєстрації змін до установчих документів товариства, які пов`язані із зміною складу учасників товариства внаслідок передачі прав на частку в статутному капіталі товариства за цим договором (п.3.2 Договору).

Відповідно до п.4.1 Договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Договір підписаний від дарувальника гр. ОСОБА_3 та від обдаровуваного гр. ОСОБА_4 .

Також відповідачем 3 долучено до матеріалів справи Акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "Світовіт" від 27.07.2022, підписаний ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Пулавською О.І. (зареєстровано в реєстрі за №933).

З огляду на викладене, враховуючи висновки, викладені у Аналізі фінансово-господарського стану суб`єкту господарювання ТОВ "Світовіт", на думку ліквідатора, дії керівників та учасників ТОВ Світовіт" свідчили про навмисне погіршення фінансового стану боржника та були спрямовані на збільшення розміру кредиторської заборгованості без реальних намірів здійснення підприємницької діяльності та отримання прибутку, що стало причиною неплатоспроможності товариства та зменшення ліквідаційної маси, за рахунок якої можливо було б задовольнити вимоги кредиторів.

Оскільки кредиторська заборгованість ТОВ "Світовіт" у загальному розмірі 1647373,21грн сформувалася як наслідок тривалого неналежного виконання податкових і управлінських обов`язків особами, які в різні періоди здійснювали керівництво, ліквідатор звернувся до суду із відповідною заявою про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у сумі 1647373,21грн на засновників та осіб, що виконували повноваження керівника боржника.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об`єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, оцінивши надані сторонами докази по суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо, судом береться до уваги таке.

Згідно з частиною 1 статті 619 Цивільного кодексу України договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

Застосування такої відповідальності передбачено частиною 2 статті 61 КУзПБ, згідно з якою у разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями (абзац 2).

Під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом (абзаци 1, 3 частини 2 статті 61 КУзПБ).

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 19.06.2024 у справі №906/1155/20(906/1113/21) дійшов наступних висновків.

У справі про банкрутство субсидіарна відповідальність має деліктну природу та узгоджується із частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України, згідно з якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Тобто недостатність майна юридичної особи, яка перебуває в судовій процедурі ліквідації, за умови доведення боржника до банкрутства, поповнюється за рахунок задоволення права вимоги про відшкодування шкоди до осіб, дії / бездіяльність яких кваліфікуються судом як доведення до банкрутства.

Потерпілою особою в такому випадку є банкрут, щодо якого відкрито ліквідаційну процедуру. Саме банкрут, від імені якого діє ліквідатор (арбітражний керуючий), у порядку, визначеному статтею 61 КУзПБ, звертається з вимогою до третіх осіб, з вини яких настало банкрутство боржника.

Визначене нормами частини 2 статті 61 КУзПБ правопорушення, за вчинення якого покладається такий вид цивільної відповідальності як субсидіарна, має співвідноситися із наявністю відповідно до закону необхідних умов (елементів), які є підставою для застосування цього виду відповідальності. Такими елементами є об`єкт та суб`єкт правопорушення, а також об`єктивна та суб`єктивна сторони правопорушення.

Об`єктом правопорушення є ті майнові права боржника та кредиторів, вимоги яких визнані у справі про банкрутство, що порушені у зв`язку з доведенням боржника до банкрутства, та відновлення яких відбувається відшкодуванням шкоди у межах покладення субсидіарної відповідальності за правилами частини 2 статті 61 КУзПБ.

Об`єктивну сторону правопорушення становлять дії / бездіяльність відповідних суб`єктів, прийняття ними рішень, надання вказівок на вчинення дій або на утримання від них, що призвели до відсутності у боржника майнових активів для задоволення вимог кредиторів або до відсутності інформації про такі активи, що виключає можливість дослідження активу та його оцінки, тобто які окремо або у своїй сукупності спричинили неплатоспроможність боржника та, відповідно, вказують (свідчать) про доведення конкретними особами боржника до банкрутства.

Зокрема, доведення до банкрутства можуть спричинити дії з відчуження майна за заниженими цінами, придбання майна за завищеними цінами, надання послуг за цінами, нижчими за ринкові, здійснення невиправдано ризикових чи невигідних операцій тощо. Неправомірні дії чи бездіяльність, завдання ними шкоди боржнику та виявлення її розміру можуть не збігатися у часі. Наприклад, окремі неправомірні дії чи бездіяльність або сукупність таких дій чи бездіяльності можуть мати наслідком втрату ліквідності юридичною особою в майбутньому (див. також mutatis mutandis постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 у справі №761/45721/16-ц, від 25.05.2021 у справі №910/11027/18).

Верховний Суд неодноразово зазначав (зокрема у постановах від 12.11.2020 у справі №916/1105/16, від 08.06.2023 у справі № 910/17743/18), що законодавцем не конкретизовано, які саме дії чи бездіяльність складають об`єктивну сторону відповідного правопорушення. Тому при вирішенні питання щодо кола обставин, які мають бути доведені суб`єктом звернення (ліквідатором) та, відповідно, підлягають встановленню судом для покладення субсидіарної відповідальності, мають прийматися до уваги також підстави для порушення справи про банкрутство, з огляду на які такими діями можуть бути, зокрема: 1) вчинення суб`єктами відповідальності будь-яких дій, направлених на набуття майна, за відсутності активів для розрахунку за набуте майно чи збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення; 2) прийняття суб`єктами відповідальності рішення про виведення активів боржника, внаслідок чого настала неплатоспроможність боржника по його інших зобов`язаннях; 3) прийняття суб`єктами відповідальності рішення, вказівок на вчинення майнових дій чи бездіяльності боржника щодо захисту власних майнових інтересів юридичної особи боржника на користь інших юридичних осіб, що мало наслідком настання неплатоспроможності боржника тощо. Наведений перелік обставин, які мають братися до уваги під час розгляду питання застосування субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, не є вичерпним.

Необхідно зауважити, що однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Будь-яка господарська операція, дія суб`єкта господарювання повинна мати розумне пояснення мети та мотивів її здійснення, які мають відповідати інтересам цієї юридичної особи (зокрема такий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 10.08.2023 у справі №904/8850/14).

Верховний Суд неодноразово (зокрема в постанові від 02.08.2022 у справі №908/314/18) звертав увагу, що особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов`язані діяти не лише в межах своїх повноважень, але й добросовісно і розумно. Між господарським товариством та його посадовою особою (зокрема директором чи генеральним директором) у процесі діяльності складаються відносини довірчого характеру, у зв`язку з чим протиправна поведінка зазначеної особи може виражатись не лише у невиконанні нею обов`язків, прямо встановлених установчими документами товариства, чи перевищенні повноважень при вчиненні певних дій від імені товариства, а й у неналежному чи недобросовісному виконанні таких дій без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїм розсудом, прийнятті очевидно необачних чи марнотратних рішень.

Недодержання принципу добросовісності перетворюється на винну поведінку, оскільки протиправне порушення суб`єктивних цивільних прав особи є прямим наслідком дій зобов`язаної особи, яка, виходячи з конкретних обставин, могла усвідомлювати характер своїх дій як таких, що можуть завдати шкоди.

Водночас визначальним для застосування субсидіарної відповідальності є доведення відповідно до частини 2 статті 61 КУзПБ та з урахуванням положень статті 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України причинно-наслідкового зв`язку між винними діями / бездіяльністю суб`єкта відповідальності та настанням негативних для боржника наслідків (неплатоспроможності боржника та відсутності у боржника активів для задоволення вимог, визнаних у процедурі банкрутства вимог кредиторів), обов`язок чого покладається на ліквідатора. Встановлення такого причинно-наслідкового зв`язку також належить до об`єктивної сторони цього правопорушення.

Тобто зміст відповідного делікту становлять умисні і цілеспрямовані дії / бездіяльність, результатом яких є банкрутство юридичної особи та шкода, завдана приватним і суспільним інтересам.

За змістом частини 2 статті 61 КУзПБ вказані умисні дії / бездіяльність та їх результат узагальнено іменуються доведенням до банкрутства, що і дає назву цьому делікту. При цьому винні особи хоча і не є стороною боргових зобов`язань, але їх поведінка перебуває в причинно-наслідковому зв`язку зі шкодою у вигляді непогашених вимог кредиторів.

Суб`єкт (суб`єкти) правопорушення визначені законом, зокрема, частиною 2 статті 61 КУзПБ до яких віднесено: 1) засновники (учасники, акціонери); 2) керівники боржника; 3) інші особи, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії.

Притягнення до субсидіарної відповідальності винних у доведенні до банкрутства осіб є не лише механізмом відновлення порушених прав кредиторів, а також стимулюванням добросовісної поведінки засновників, керівників та інших осіб пов`язаних з боржником і як наслідок недопущення здійснення права власності на шкоду інших осіб.

Верховний Суд у п.84 постанови від 26.02.2026 у справі №44/440-Б, зазначив, що виходячи зі змісту частини 2 статті 61 КУзПБ до І групи суб`єктів субсидіарної відповідальності належать - засновники (учасники, акціонери) та інші особи, які відповідно до закону за своїм юридичним статусом та відповідно до установчих документів мають право безпосередньо давати обов`язкові для виконання боржником (його органів управління) вказівки, приймати рішення, видавати розпорядження чи накази боржнику. У законодавстві України віднесені до цієї групи особи іменуються як: "заінтересовані особи стосовно боржника" (стаття 1 Закону про банкрутство, стаття 1 КУзПБ), "пов`язані особи" (стаття 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", стаття 14.1.159. Податкового кодексу України, стаття 52 Закону України "Про банки та банківську діяльність"), "кінцевий бенефіціарний власник (контролер)" (стаття 1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення").

Тож визначаючи суб`єкта відповідальності суду слід враховувати, що кожна дія або бездіяльність, які стали причиною неплатоспроможності боржника, має визначатися окремо так само як і особи, причетні до такої дії (бездіяльності).

Притягнення до субсидіарної відповідальності винних у доведенні до банкрутства осіб є не лише механізмом відновлення порушених прав кредиторів, а також стимулюванням добросовісної поведінки засновників, керівників та інших осіб пов`язаних з боржником і як наслідок недопущення здійснення права власності на шкоду інших осіб.

При цьому аналіз частини 2 статті 61 КУзПБ свідчить про відсутність заборони для покладення субсидіарної відповідальності на суб`єктів відповідальності, якщо на час відкриття / здійснення провадження у справі про банкрутство їх повноваження припинились. Час, що минув з дати припинення повноважень суб`єктів відповідальності до дати відкриття справи про банкрутство боржника, не є вирішальним чинником, що впливає на встановлення складу об`єктивної сторони правопорушення, однак має враховуватися судами поряд з іншими обставинами справи при встановленні причинно-наслідкового зв`язку між винними діями суб`єкта відповідальності та настанням негативних наслідків у боржника, які є підставою субсидіарної відповідальності (зокрема, встановлення обставин щодо можливості усунення таких негативних наслідків іншими посадовими особами боржника, які були наділені управлінськими функціями щодо боржника після припинення повноважень суб`єкта відповідальності, однак не вчинили належних дій з усунення негативних наслідків).

Щодо суб`єктивної сторони правопорушення, то її становить ставлення особи до вчинюваних нею дій чи бездіяльності (вини суб`єкта правопорушення).

Статтею 61 КУзПБ закріплено правову презумпцію субсидіарної відповідальності осіб, що притягуються до неї, складовими якої є недостатність майна ліквідаційної маси для задоволення вимог кредиторів та наявність ознак доведення боржника до банкрутства.

Однак зазначена презумпція є спростовною, оскільки передбачає можливість відповідних осіб довести відсутність своєї вини у банкрутстві боржника та уникнути відповідальності. Спростовуючи названу презумпцію, особа, яка притягується до відповідальності має право довести свою добросовісність, підтвердивши, зокрема, оплатне придбання активу боржника на умовах, на яких за порівняних обставин зазвичай укладаються аналогічні правочини, та довівши, що вчинені за її участі (впливу) операції приносять дохід, відображені у відповідності з їх дійсним економічним змістом, а отримана боржником вигода обумовлена розумними економічними чинниками.

Особа вправі протиставити будь-які аргументи на користь відсутності умислу або й необережності при покладенні на неї субсидіарної відповідальності. Ненадання контраргументів свідчить про усвідомлення особою статусу та наслідків та відсутність критеріїв, які б могли впливати на оцінку обставин справи.

Якщо дії особи, які мали вплив на економічну (юридичну) долю боржника, викликають об`єктивні сумніви в тому, що вона керувалася інтересами боржника, на неї переходить тягар доведення того, що результати зазначених дій стали наслідком звичайного господарського обороту, а не викликані використанням нею своїх можливостей, які стосуються визначення дій боржника, як таких, що вчиненні на шкоду інтересам боржника та його кредиторів. У такому разі небажання особи, яка притягується до субсидіарної відповідальності, надати суду докази має кваліфікуватися згідно із частиною другою статті 74 Господарського процесуального кодексу України виключно як відмова від спростування фактів, на наявність яких аргументовано з посиланням на конкретні документи вказує процесуальний опонент. У силу статті 13 Господарського процесуального кодексу України особа, що бере участь у справі, яка не вчинила відповідних процесуальних дій, несе ризик настання наслідків такої своєї поведінки.

Верховний Суд у постанові від 29.06.2023 у справі №923/1054/15 виклав правову позицію, що ненадання ліквідатору керівниками банкрута первинних фінансових документів боржника задля визначення підстав для стягнення дебіторської заборгованості за умови істотного розміру цієї заборгованості в структурі активів боржника, є бездіяльністю, котра не відповідає інтересам цієї юридичної особи та є недобросовісною, вчинена на шкоду кредиторам банкрута, та не дозволяє ліквідатору здійснити дії з повернення цієї дебіторської заборгованості.

Відсутність у осіб, які притягуються до субсидіарної відповідальності зацікавленості в наданні документів, що відображають реальний стан справ і дійсний господарський оборот, не повинна знижувати правову захищеність кредиторів під час необґрунтованого порушення їх прав. Тому, якщо ліквідатор із посиланням на ті чи інші докази належно обґрунтував наявність підстав для притягнення особи до субсидіарної відповідальності та неможливість погашення вимог кредиторів внаслідок її дій (бездіяльності), на неї переходить тягар спростування цих тверджень ліквідатора, з урахуванням чого вона має довести, чому письмові документи та інші докази ліквідатора не можуть бути прийняті на підтвердження його доводів, надавши свої докази і пояснення щодо того, як насправді здійснювалася господарська діяльність (висновок викладений у постанові Верховного Суду від 09.12.2021 у справі №916/313/20, на яку посилається Фонд у касаційній скарзі).

Водночас, Верховний Суд у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 19.06.2024 у справі №906/1155/20(906/1113/21) наголосив, що однією з обов`язкових передумов субсидіарної відповідальності є її розмір, що визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. Саме наявність цієї негативної різниці (перевищення суми кредиторських вимог над вартістю ліквідаційної маси) і обумовлює підстави для покладення субсидіарної відповідальності.

Необхідна сукупність обставин, що утворюють склад відповідного правопорушення, зокрема доведення боржника до банкрутства його засновником (учасником, керівником тощо), недостатність майна / активів у складі ліквідаційної маси для задоволення визнаних у справі вимог кредиторів та розмір субсидіарної відповідальності, повинна бути підтверджена доказами, які відповідають засадам належності, допустимості, достовірності та вірогідності, передбаченим статтями 76-79 Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд під час розгляду відповідної заяви оцінює подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів у їх сукупності та взаємозв`язку, зокрема, з точки зору відповідності їх наведеним у критеріям.

До таких доказів належать, зокрема, звіт за результатами проведеного аналізу фінансово-господарського стану боржника, висновок про наявність або відсутність ознак доведення боржника до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій під час провадження у справі про банкрутство за результатом його проведення, складені відповідно до Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності, тощо. КУзПБ не містить вичерпного переліку доказів, які підтверджують факт доведення боржника до банкрутства та / або спростовують такий факт.

Господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази (близький за змістом висновок щодо можливості суду самостійно встановлювати наявність складу правопорушення сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.03.2019 у справі №920/715/17).

У даній справі ліквідатором із посиланням на аналіз фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Світовіт» щодо наявності ознак неплатоспроможності із визначенням фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності (у період з 2019-2021рр), обгрунтовано, що у власності боржника відсутні активи, за рахунок яких можливо погасити заборгованість перед кредитором повністю або частково; результати аналізу фінансово-господарського стану ТОВ "Світовіт" підтверджені бухгалтерськими показниками свідчать, що істотне погіршення майнового стану боржника, втрата його платоспроможності та подальше банкрутство стали наслідком неналежного управління товариством, відсутності належного контролю за його активами, системного порушення податкових зобов`язань, що є сталим руйнуванням майнової ліквідності товариства.

Так, за даними аналізу, вартість необоротних активів зменшилась із 262тис. грн станом на 31.12.2019 до 0 тис. грн станом на 31.12.2021, оборотні активи після зростання у 2020 році до 4062 тис. грн зменшились до 33,9 тис. грн станом на 31.12.2021, запаси зменшились із 3655 тис. грн до 0 тис. грн, а власний капітал став від`ємним і склав -1201,4 тис. грн. Одночасно поточні зобов`язання зросли до 1235,3 тис. грн, у тому числі за розрахунками з бюджетом - до 1211,9 тис. грн.

При цьому боржник не знаходиться за місцем реєстрації, а його реєстраційні, бухгалтерські, фінансові та господарські документи не були передані ліквідатору.

За результатами проведеного аналізу показників фінансово-господарської діяльності боржника зроблено наступні висновки: Ознаки фіктивного банкрутства відсутні; об`єктивно проглядаються факти наявності та ознаки доведення до банкрутства, приховування банкрутства через відсутність необхідних для вирахування відповідних показників документів; товариство має наявність ознак з дій приховування банкрутства; встановлені ознаки незаконних дій засновників та керівних органів боржника у разі банкрутства.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.04.2022 у справі №560/3228/22 задоволено позов ГУ ДПС у Хмельницькій області про стягнення з ТОВ "Світовіт" коштів в рахунок погашення податкового боргу у сумі 1209222,70грн.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.09.2024 у справі № 560/11485/24 задоволено позов ГУ ДПС у Хмельницькій області про стягнення з ТОВ "Світовіт" податкового боргу у сумі 117897,84грн.

Рішення суду набрали законної сили.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи викладене, ліквідатором з посиланням на вищевказані докази належним чином обгрунтовано та доведено:

- погіршення фінансово-господарського стану Товариства з обмеженою відповідальністю «Світовіт», після проведення перевірки податковим органом (за період з по 01.01.2008 по 31.12.2020) акт перевірки від 21.09.2021;

- неналежне виконання відповідачем 6 - ОСОБА_6 повноважень керівника, як особи відповідальної за правильність обчисленні та своєчасність сплати податків і зборів;

- неналежне виконання відповідачем 1 – ОСОБА_1 повноважень керівника, як особи відповідальної за правильність обчисленні та своєчасність сплати податків і зборів;

- невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Світовіт" своїх зобов`язань щодо сплати податків, зборів, обов`язкових платежів.

Щодо доводів відповідача 3 – ОСОБА_3 про вихід з учасників товариства шляхом безоплатної передачі частки гр. ОСОБА_4 згідно з договором від 27.02.2022, що виключає відповідальність за зобов`язаннями ТзОВ "Світовіт" суд наголошує, що аналіз частини 2 статті 61 КУзПБ свідчить про відсутність заборони для покладення субсидіарної відповідальності на суб`єктів відповідальності, якщо на час відкриття/здійснення провадження у справі про банкрутство їх повноваження припинились (правова позиція Верховного Суду наведена у п.94 постанови №44/440-Б від 26.02.2026).

Натомість, як стверджується з наявних в матеріалах справи доказів на момент виникнення критичної неплатоспроможності, що стягнута рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.04.2022 у справі №560/3228/22 гр. ОСОБА_3 був учасником товариства та мав здатність впливати на діяльність товариства, шляхом вчинення юридичних дій.

Відчуження частки, з метою припинення корпоративних відносин з товариством, яке має ознаки критичної неплатоспроможності не відповідає принципу добросовісності в комерційній практиці.

Аналогічний підхід щодо здатності впливати на діяльність товариства судом застосовується і відносно учасника ОСОБА_2 (відповідач 2).

Як стверджується з історичної довідки відомостей про учасників ТОВ "Світовіт" станом на 16.08.2022 учасниками є ОСОБА_2 частка - 495, ОСОБА_4 частка - 510, ОСОБА_5 – частка - 495, а з 17.08.2022 учасниками є ОСОБА_4 частка - 1005, ОСОБА_5 – частка – 495, що свідчить про відчуження гр. ОСОБА_2 своєї частки у ТОВ "Світовіт" на користь ОСОБА_4 з 17.08.2022.

Щодо відповідача 4 – гр. ОСОБА_4 суд зазначає, що останній і як учасник товариства, і як керівник не надав будь-яких пояснень/доказів вжиття ним заходів для покращення фінансово-господарського стану товариства (ініціювання проведення загальних зборів учасників задля вирішення питання доцільності вжиття відповідних заходів для запобігання банкрутству боржника, розстрочення сплати податкового боргу, укладення економічно-вигідних для боржника правочинів, тощо).

Враховуючи вищенаведене, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, суд доходить висновку, що ліквідатором належним чином обґрунтовано, а судом встановлено обставини причинно-наслідкового зв`язку між діями/бездіяльністю відповідачів у справі та банкрутством боржника, а саме:

- використання документообігу, який не відображає реальних господарських операцій;

- відсутність у боржника станом на момент відкриття провадження у справі про банкрутство майна;

- невжиття учасниками, як органами управління Товариства з обмеженою відповідальністю "Світовіт" будь-яких заходів для покращення фінансово-господарського стану товариства;

- ненадання колишніми керівниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Світовіт" під час перевірки первинних документів щодо господарських операцій; ненадання керівником ОСОБА_4 ліквідатору правовстановлюючих і статутних документів, бухгалтерської, фінансової та іншої документації, печаток, штампів, матеріальних та інших цінностей.

Також у акті перевірки зафіксовано, що під час проведення перевірки на вимогу перевіряючих, керівником товариства (керівник на час проведення перевірки - ОСОБА_1 ) не було надано первинних документів щодо підтвердження/спростування господарських операцій. При цьому судом враховується, що у акті перевірки (Т,1, а.с. 162-163) зафіксовано, що порушення були виявлені під час здійснення господарських операції за період 2018-2020 роки, а відповідальними за правильність обчислення та своєчасність сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) і додержання законів про оподаткування та іншого законодавства були директор ОСОБА_11 (по 14.11.2018, звільнений з посади згідно наказу №8-К від 15.11.2018) та директор ОСОБА_1 (призначений на посаду відповідно до протоколу загальних зборів №4 від 14.11.2018 та згідно з наказом від 15.11.2018 №9-К).

Щодо доводів відповідача – гр. ОСОБА_5 про відсутність її вини у виникненні заборгованості товариства, відсутності умислу або й необережності при покладенні на неї субсидіарної відповідальності, суд наголошує, що перебування особи у статусі засновника/учасника товариства наділяє особу не тільки правами, але і обов`язками. При цьому дієздатна особа повинна усвідомлювати наслідки своїх дій, та відповідальність, яка може настати. Будь-яких доказів, щодо підтвердження доводів про те, що ОСОБА_5 не мала реального впливу на діяльність товариства, однак піднімала питання щодо необхідності вирішення питання погашення критичної заборгованості товариства, як то протоколи загальних зборів, заяви-звернення до вищого органу управління, заяви-звернення до керівника, тощо) матеріали справи не містять.

Ненадання учасником процесу доказів, згідно із частиною другою статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кваліфікується судом як відмова від спростування фактів, на наявність яких аргументовано з посиланням на конкретні документи вказує заявник.

Окремо суд звертає увагу, що ненадання ліквідатору керівниками банкрута первинних фінансових документів боржника за умови істотного розміру заборгованості в структурі активів боржника є бездіяльністю, яка не відповідає інтересам цієї юридичної особи, є недобросовісною, вчинена на шкоду кредиторам банкрута.

Тобто бездіяльність органів управління товариства, яка полягає у ненаданні первинних документів ліквідатору, утруднює реалізацію активів боржника, дослідження обставин, що мають відношення до наповнення ліквідаційної маси. (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.12.2022 у справі № 908/802/20).

Сам факт не передання жодних документів фінансової звітності та будь-якого майна боржника за загальним правилом ставить питання щодо добросовісності осіб, які притягуються до відповідальності (близький за змістом висновок наведено у постанові Верховного Суду від 20.09.2023 у справі № 44/440-б).

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Таким чином, дослідивши наявні у матеріалах справи документи, суд прийшов до наступних висновків щодо наявності причинно-наслідкового зв`язку між діями/бездіяльністю керівників боржника Мазуренко І.М., (керівник боржника у період по 14.11.2018), ОСОБА_1 (керівник боржника у період з 15.11.2018 по 28.07.2022), Буздиган В.О. (керівник з 28.07.2022) і учасниками боржника ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та доведенням Товариства з обмеженою відповідальністю "Світовіт" до банкрутства, а саме:

- ОСОБА_6 , (керівник боржника у період по 14.11.2018), ОСОБА_1 (керівник боржника у період з 15.11.2018 по 28.07.2022) неналежним чином виконували повноваження керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Світовіт", що призвело до нарахування несплачених сум обов`язкових платежів та штрафних санкцій;

- відсутність пошуків шляхів сплати нарахованих платежів призвело до збільшення розміру кредиторської заборгованості шляхом нарахування штрафних санкцій;

- не вчинення будь-яких дій для покращення фінансового стану Товариства з обмеженою відповідальністю "Світовіт" (укладення економічно-вигідних для боржника правочинів, ініціювання проведення загальних зборів учасників товариства задля вирішення питання доцільності вжиття відповідних заходів для запобігання банкрутству боржника, тощо).

- ОСОБА_1 (керівник боржника у період з 15.11.2018 по 28.07.2022), ОСОБА_4 (керівник з 28.07.2022) не вжили заходів для збереження майна боржника, у тому числі майна, що призвело до неможливість задоволення кредитором своїх грошових вимог за рахунок такого майна;

- ОСОБА_4 (керівник з 28.07.2022) не надав ліквідатору правовстановлюючих і статутних документів, бухгалтерської, фінансової та іншої документації, печаток, штампів, матеріальних та інших цінностей Товариства з обмеженою відповідальністю "Світовіт"; не забезпечив виконання боржником зобов`язань товариства; не вжив будь-яких заходів для покращення фінансово-господарського стану товариства (укладення економічно-вигідних правочинів, тощо), наслідком чого стало порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Світовіт" ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 07.01.2025.

- ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 як учасники товариства з обмеженою відповідальністю, наділені обов`язками та правомочностями учасника, що покладені на нього та випливають з цієї участі в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України (чинного на момент ввідкриття провадження у справі про банкрутство), Закону України "Про господарські товариства" узагальнено передбачають лише контролюючу функцію учасника стосовно товариства з обмеженою відповідальністю, яка реалізується, зокрема через право брати участь в управлінні товариством боржника відповідно до статуту та закону, вчиняти дії, направлені на отримання інформації стосовно товариства боржника, його діяльності, витребувати річні баланси звіти товариства про його діяльність, протоколів зборів, вживати своєчасних заходів щодо запобігання його банкрутству тощо, що, в свою чергу, обумовлює, що учасник товариства має бути обізнаним стосовно господарської діяльності та фінансового стану товариства.

Отже, перелічена сукупність правомочностей вказує на обов`язок учасника товариства здійснювати контроль за його діяльністю.

Наведене також узгоджується зі змістом Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Світовіт".

З урахуванням вищезазначених обставин неналежного виконання керівниками своїх обов`язків керівника боржника (його бездіяльності), суд приходить до висновку, що учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Світовіт" з 2021 року допущено бездіяльність, яка полягає у відсутності контролю за діями/бездіяльністю товариства та його керівника, які призвели до неможливості виконання боржником своїх грошових зобов`язань перед кредиторами та подальшого порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Світовіт" ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 07.01.2025.

На час прийняття рішення матеріали справи доказів протилежного не містять.

Таким чином, вчинені дії та бездіяльність керівників Товариства з обмеженою відповідальністю "Світовіт" ОСОБА_6 , (керівник боржника у період по 14.11.2018), ОСОБА_1 (керівник боржника у період з 15.11.2018 по 28.07.2022), ОСОБА_4 (керівник з 28.07.2022) і учасниками боржника ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 в сукупності формують склад господарського правопорушення.

Так, об`єктом правопорушення є право кредиторів у справі про банкрутство №924/1120/24 на задоволення їх грошових вимог до боржника у справі про банкрутство, яке не може бути реалізоване внаслідок відсутності у боржника майна, необхідного та достатнього для погашення кредиторської заборгованості.

Об`єктивну сторону правопорушення складають:

1. Вчинення дій, які згідно з п. 3.2 Методичних рекомендацій мають ознаки доведення до банкрутства, що полягають у прийнятті нераціональних управлінських рішень, які негативно впливають на виробничу, торговельну, іншу статутну діяльність підприємства, що призводить до фінансових збитків та втрат. У даному випадку йдеться про порушення під час оподаткування здійснених господарських операцій, за результатами яких відбулося донарахування неправомірно не відображених у податковому обліку сум, нарахування штрафних санкцій.

2. Неналежне виконання керівниками боржника своїх обов`язків, визначених законом та статутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Світовіт".

3. Бездіяльність керівників Товариства з обмеженою відповідальністю "Світовіт" в частині вжиття будь-яких заходів для покращення фінансового стану Товариства з обмеженою відповідальністю "Світовіт" задля погашення існуючої кредиторської заборгованості перед кредиторами, наявність якої стало підставою для порушення провадження у справі про банкрутство боржника.

4. Бездіяльність учасників боржника ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , яка полягає у відсутності контролю за діями/бездіяльністю товариства та його керівників, які призвели до неможливості виконання боржником своїх грошових зобов`язань перед кредиторами, втрати боржником майна та подальшого порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Світовіт".

Суб`єктами правопорушення є керівники Товариства з обмеженою відповідальністю "Світовіт" ОСОБА_6 (керівник боржника у період по 14.11.2018), ОСОБА_1 (керівник боржника у період з 15.11.2018 по 28.07.2022), ОСОБА_4 (керівник з 28.07.2022) та учасники Товариства з обмеженою відповідальністю "Світовіт" ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 .

Суб`єктивною стороною правопорушення є відношення зазначених осіб до виконання своїх обов`язків керівників та учасника боржника, свідоме вчинення дій, а також допущення бездіяльності, наслідком чого стало зменшення активів товариства та подальша його неплатоспроможність.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що в діях та бездіяльності відповідачів у справі наявний повний склад господарського правопорушення, що має наслідком тягар субсидіарного обов`язку за зобов`язаннями боржника.

Банкрутство (неплатоспроможність) не є одномоментним процесом, а суд лише констатує цей стан, до якого призводять дії (бездіяльність) у широкому часовому проміжку.

Суд вкотре акцентує увагу, що статтею 61 КУзПБ закріплено правову презумпцію субсидіарної відповідальності осіб, що притягуються до неї, яка є спростовною, оскільки передбачає можливість цих осіб уникнути відповідальності, довівши відсутність своєї вини у доведенні боржника до банкрутства.

Проте, як свідчать установлені обставини справи, відповідачі у справі в порушення статті 61 КУзПБ не спростували відсутності своєї вини у доведенні боржника до банкрутства та не довели відсутності причинно-наслідкового зв`язку між їх діями та бездіяльністю і неплатоспроможністю Товариства з обмеженою відповідальністю "Світовіт". Іншого встановлені обставини справи не містять.

Вирішуючи питання про визначення розміру субсидіарної відповідальності у даній справі, суд зазначає наступне.

Згідно з реєстром вимог кредиторів ТОВ "Світовіт" у справі №924/1120/24 станом на 01.04.2025 загальний розмір непогашених вимог кредиторів складає 1647373,21грн, з яких 973400,60грн основний борг, 561334,21грн – штрафні санкції та пеня, 30280грн. – судовий збір, 6056грн. – додатковий судовий збір, 72000грн. – авансування винагороди арбітражного керуючого. Розмір погашених вимог – 0грн.

Враховуючи зазначене, розмір субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ "Світовіт» становить 1647373,21грн (загальна сума непогашених кредиторських вимог боржника у справі про банкрутство № 924/1120/24 за умови відсутності у боржника будь-яких активів та майна для задоволення вимог кредиторів, про що зазначено ліквідатором у позовній заяві вх№ 05-06/754/26 від 17.03.2026).

З урахуванням наведеного, суд вважає правомірними вимоги ліквідатора в частині покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на колишніх керівників та учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Світовіт", у зв`язку з чим заявлені вимоги про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на колишніх керівників, учасників підлягають задоволенню.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору, сплаченого ліквідатором, у зв`язку із задоволенням позовних вимог покладаються на відповідачів пропорційно.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 20, 24, 73, 74, 75, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Світовіт" м. Старокостянтинів Хмельницької області арбітражного керуючого Косенка Сергія Георгійовича м. Херсон про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у сумі 1647373,21грн на засновників та осіб, що виконували повноваження керівника боржника задовольнити.

2. Покласти субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Світовіт" у сумі 1647373,21грн на ОСОБА_1 с. Велика Русава Тульчинського району Вінницької області; ОСОБА_2 м. Хмельницький; ОСОБА_3 с. Грузевиця Хмельницького району Хмельницької області; ОСОБА_4 м. Хмельницький; ОСОБА_5 м. Старокостянтинів Хмельницької області; ОСОБА_6 с. Шкарів Бабина Рівненського району Рівненської області.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ); ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_7 ); ОСОБА_5 ( АДРЕСА_3 РНОКПП НОМЕР_4 ); ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 РНОКПП НОМЕР_2 ); ОСОБА_2 ( АДРЕСА_5 РНОКПП НОМЕР_3 ); ОСОБА_6 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Світовіт" ( м. Старокостянтинів, вул. Миру, 15-/2, офіс 1, код ЄДРПОУ 38701637) 1647373,21грн (один мільйон шістсот сорок сім тисяч триста сімдесят три гривні 21 копійка).

Видати наказ.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Світовіт" ( м. Старокостянтинів, вул. Миру, 15-/2, офіс 1, код ЄДРПОУ 38701637) 887,47 (вісімсот вісімдесят сім гривень 47 копійок) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Стягнути з ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_7 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Світовіт" ( м. Старокостянтинів, вул. Миру, 15-/2, офіс 1, код ЄДРПОУ 38701637) 887,47 (вісімсот вісімдесят сім гривень 47 копійок) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Стягнути з ОСОБА_5 ( АДРЕСА_3 РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Світовіт" ( м. Старокостянтинів, вул. Миру, 15-/2, офіс 1, код ЄДРПОУ 38701637) 887,47 (вісімсот вісімдесят сім гривень 47 копійок) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Світовіт" ( м. Старокостянтинів, вул. Миру, 15-/2, офіс 1, код ЄДРПОУ 38701637) 887,47 (вісімсот вісімдесят сім гривень 47 копійок) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_5 РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Світовіт" ( м. Старокостянтинів, вул. Миру, 15-/2, офіс 1, код ЄДРПОУ 38701637) 887,47 (вісімсот вісімдесят сім гривень 47 копійок) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Стягнути з ОСОБА_6 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Світовіт" ( м. Старокостянтинів, вул. Миру, 15-/2, офіс 1, код ЄДРПОУ 38701637) 887,47 (вісімсот вісімдесят сім гривень 47 копійок) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 11.09.2026.

Суддя В.О. Кочергіна

Виготовлено 9 примірників:

1 - до справи (в паперовому екз.),

2 - ліквідатору арбітражному керуючому Косенко С.Г. (до електронного кабінету),

3 - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 (рек. з повід. про вручення),

4 - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_5 (рек. з повід. про вручення),

5 - ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 (рек. з повід. про вруч.),

6 - ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 (рек. з повідом. про вруч.),

7 - ОСОБА_5 ( АДРЕСА_3 (рек. з повідом. про вруч.),

8 - ОСОБА_6 ( АДРЕСА_6 рек. з повідом. про вруч.),

9-кредитору ГУ ДПС у Хмельницькій області (до електронного кабінету).

Оригінал: reyestr.court.gov.ua