Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №904/4679/25 — Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.2026м. ДніпроСправа № 904/4679/25

за позовом Акціонерного товариства "Дніпровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасна вагонна компанія", м. Дніпро

про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 4 078 155,51 грн., інфляційної складової у розмірі 319 721,51 грн., 3% річних у розмірі 122 624,04 грн., пені у розмірі 1 252 315,74 грн.

Суддя Ніколенко М.О.

При секретарі судового засідання Дейнеці А.В.

Представники:

Від позивача: Кравець І.М. (в залі суду) - довіреність б/н від 12.03.2026

Від відповідача: Чуміна К.Г. (в залі суду) - довіреність № СВК-386/1 від 15.09.2025, т. 12 а.с. 135

РУХ СПРАВИ.

Акціонерне товариство "Дніпровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасна вагонна компанія" про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 4 078 155,51 грн., інфляційної складової у розмірі 12 820,35 грн., 3% річних у розмірі 21 243,91 грн., пені у розмірі 219 520,42 грн.

Ухвалою суду від 27.08.2025 позовну заяву Акціонерного товариства "Дніпровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів" № 162 від 21.08.2025 залишено без руху.

Ухвалою суду від 10.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито загальне провадження у справі. Призначено підготовче засідання на 23.09.2025.

Ухвалою суду від 23.09.2025 відкладено підготовче засідання на 07.10.2025.

У судове засідання представники сторін з`явились, надали пояснення у справі, відповіли на поставлені питання.

Протокольною ухвалою від 07.10.2025 судом відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залишення без розгляду доказів, доданих позивачем до відповіді на відзив від 01.10.2025.

Протокольною ухвалою від 07.10.2025 судом відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про витребування додаткових доказів.

Ухвалою суду від 07.10.2025 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів. Відкладено підготовче засідання на 22.10.2025.

Протокольною ухвалою від 22.10.2025 судом відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

Ухвалою суду від 22.10.2025 відкладено підготовче засідання на 27.10.2025.

Ухвалою суду від 24.10.2025 відмовлено у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Дніпровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів" про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 27.10.2025 призначено у справі судову експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Провадження у справі № 904/4679/25 зупинено на час проведення експертизи.

На адресу суду, 09.12.2025 надійшло клопотання судових експертів про надання додаткових матеріалів, необхідних для виконання судової експертизи.

Ухвалою суду від 12.12.2025 провадження у справі № 904/4679/25 поновлено. Призначено підготовче засідання на 17.12.2025.

Ухвалою суду від 17.12.2025 відкладено підготовче засідання на 14.01.2026.

Ухвалою суду від 14.01.2026 відкладено підготовче засідання на 26.01.2026.

Ухвалою суду від 26.01.2026 повернуто матеріали справи № 904/4679/25 до Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України для проведення судової експертизи. Провадження у справі № 904/4679/25 зупинено на час проведення експертизи.

На адресу суду, 30.03.2026 надійшло клопотання судового експерта.

Ухвалою суду від 08.04.2026 провадження у справі № 904/4679/25 поновлено. Призначено підготовче засідання на 14.04.2026.

Ухвалою від 14.04.2026 клопотання судового експерта від 19.03.2026 задоволено. Призначено у справі № 904/4679/25 комплексну судову почеркознавчу та технічну експертизу документів. Доповнено перелік питань, визначених судом в ухвалі від 27.10.2025 у справі №904/4679/25, додатковим питанням. Провадження у справі № 904/4679/25 зупинено на час проведення експертизи.

Матеріали справи № 904/4679/25 повернуто до Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України для проведення судової експертизи.

Справу № 904/4679/25 повернуто Дніпропетровським науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України до суду без виконання судової експертизи.

Ухвалою суду від 09.06.2026 провадження у справі № 904/4679/25 поновлено. Призначено підготовче засідання на 06.07.2026.

Заявою від 06.07.2026 позивач збільшив розмір позовних вимог. Наразі позивач просить суд стягнути з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 4 078 155,51 грн., інфляційної складової у розмірі 319 721,51 грн., 3% річних у розмірі 122 624,04 грн., пені у розмірі 1 252 315,74 грн.

Ухвалою суду від 06.07.2026 відкладено підготовче засідання на 22.07.2026.

Ухвалою суду від 22.07.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 18.08.2026.

У судовому засіданні від 18.08.2026 було оголошено перерву до 31.08.2026.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

Позивач зазначив, що між Акціонерним товариством "Дніпровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів" (надалі – виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасна вагонна компанія" (надалі - замовник) було укладено договір на ремонт вантажних вагонів № 2067/121-730 від 09.11.2020 (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору, у відповідності з договором виконавець надає послуги з капітального та деповського ремонту (надалі - послуги), вантажних піввагонів, переданих йому замовником, згідно графіка, який є невід`ємною частиною даного договору (додаток № 1), з використанням матеріалів та запчастин замовника.

Пунктом 1.4 договору визначено, що подача вагонів у ремонт здійснюється замовником, після обов`язкового письмового повідомлення від виконавця о готовності прийняти вагони в ремонт.

Згідно з п. 5.1 договору, вартість ремонту одного вагону та інших послуг, що надаються виконавцем в межах даного договору, визначаються у протоколах погодження цін (Додаток № 2), який є невід`ємною частиною даного договору.

Пунктом 5.2 договору встановлено, що у разі зміни тарифних ставок, зміни ціни на матеріали та паливно-енергетичні ресурси, тощо виконавець повідомляє про такі зміни замовника шляхом факсимільного або електронного зв`язку у строк не менш ніж 14 календарних днів до дати введення в дію нових тарифних ставок тощо.

Сторони оформлюють змінену вартість ремонту (п. 5.1 даного договору) шляхом підписання протоколів погодження цін, які є невід`ємними частинами даного договору.

Позивач вказав, що на виконання умов договору між сторонами було підписано протокол погодження цін (Додаток № 2), у якому встановлено найменування та вартість послуг.

Згодом, за твердженням позивача, додатковими угодами № 1 від 12.02.2021, № 3 від 28.07.2021, № 4 від 25.10.2021, № 5 від 27.10.2021, № 7 від 01.04.2022, № 8 від 16.05.2022№ 9 від 23.12.2022, № 10 від 14.12.2023, № 11 від 29.04.2025 сторони вносили зміни до протоколу погодження цін.

Позивач вказав, що виконав умови договору, за період з 21.01.2025 по 30.06.2025 надав відповідачу послуги на загальну суму 4 631 896,86 грн., що підтверджується актами приймання - передачі наданих послуг (том 1, а.с. 122 - 250, том 2 а.с. 1 - 41, 212 - 255, том 3 а.с. 1 - 250, том 4 а.с. 1 - 250, том 5 а.с. 1 - 250, том 6 а.с. 1 - 250, том 7 а.с. 1 - 256, том 8 а.с. 1 - 250, том 9 а.с. 1 - 250, том 10 а.с. 1 - 250, том 11 а.с. 1 - 250, том 12 а.с. 1 - 105), повідомленнями про приймання вантажних вагонів із ремонту (том 2 а.с. 42 - 72).

Виконавець зазначив, що виставив замовнику відповідні рахунки на оплату наданих послуг.

Позивач зазначив, що ним направлялись на адресу замовника: м. Дніпро, відділення Нової Пошти № 20 акти приймання - передачі наданих послуг та рахунки на оплату, а також претензії, акти звіряння розрахунків, звіти з використанням давальницьких матеріалів, оборотні відомості, акти бракування, форми ВУ-35Р-М, ВУ-22, ВУ-36М, ВУ-23М, ВУ-35Р-ГО-М, зокрема, разом із супровідними листами № 2067/121-459 від 30.04.2025, № 2067/121-633 від 27.06.2025, № 2067/121-717 від 28.07.2025, № 2067/121-528 від 22.05.2025, № 2067/121-566 від 05.06.2025, № 2067/121-572 від 06.05.2025, № 2067/121-595 від 16.06.2025, № 2067/121-666 від 14.07.2025.

Позивач зауважив, що листом № СВК-80 від 30.01.2024 замовник повідомив виконавця про зміну адреси для доставки кореспонденції та просив направляти йому листи за адресою: м. Дніпро, відділення Нової Пошти № 20.

Згідно з п. 5.4.1 договору, протягом 3 банківських днів від дати прийняття до ремонту кожного вагону замовник сплачує попередню оплату за ремонт вагону на підставі рахунку виконавця у розмірі:

- за капітальний ремонт 39 000 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 6 500 грн.;

- за деповський ремонт 27 000 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 4 500 грн.

Пунктом 5.4.2 договору встановлено, що остаточні розрахунки за надані послуги проводяться замовником на підставі рахунку (-ів) виконавця у строк не більше 3 банківських днів з дати оформлення повідомлення про прийняття вагону з ремонту форми ВУ-36М та направлення замовнику копії даного акту в порядку, передбаченому даним договором для обміну кореспонденцією.

Позивач вказав, що додатковою угодою № 11 від 29.04.2025 було внесено зміни до п.п. 5.4.1, 5.4.2 договору та викладено їх в такій редакції:

"5.4.1. Протягом 3 банківських днів від дати прийняття до ремонту кожного вагону замовник, на підставі рахунку виконавця, сплачує попередню оплату за ремонт вагону у розмірі 50 % від базової ціни ремонту кожного вагону.

5.4.2. Остаточні розрахунки за ремонт вагонів проводяться замовником на підставі рахунку (-ів) виконавця у строк не більше 3 (три) банківські дні з дати, наступної за датою підписання форми ВУ-36М, копія якої направляється замовнику в порядку, передбаченому даним договором для обміну кореспонденцією."

Позивач наполягає на тому, що, з урахуванням п.п. 5.4.1, 5.4.2 договору, строк виконання відповідачем свого зобов`язання з оплати наданих послуг є таким, що настав.

Однак, відповідач за твердженням позивача, порушив свої зобов`язання за договором та не оплатив надані послуги у встановлені строки у повному обсязі. Всього відповідачем було сплачено позивачу вартість послуг у загальному розмірі 25 896,96 грн. Крім того, у відповідача обліковувалась сума невикористаної передоплати у розмірі 31 680 грн. та переплата у розмірі 95100 грн., які були спрямовані позивачем в рахунок оплати заборгованості за спірними актами надання послуг.

За таких обставин, за розрахунком позивача, у Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасна вагонна компанія" утворилась заборгованість перед Акціонерним товариством "Дніпровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів" з оплати наданих послуг у розмірі 4 078 155,51 грн.

За порушення відповідачем строків виконання грошових зобов`язань, позивачем було нараховано до сплати інфляційну складову у розмірі 12 820,35 грн., 3% річних у розмірі 21 243,91 грн. та пеню у розмірі 219 520,42 грн.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач у відзиві заперечив проти задоволення позовних вимог за таких обставин.

Відповідач вважає, позивачем не доведено обставини, що відповідачем замовлялись спірні роботи (послуги).

Відповідач зауважив, що в матеріалах справи наявний графік подачі вагонів у ремонт тільки на листопад-грудень 2020 та січень-грудень 2021 років. Графік подачі вагонів у ремонт на спірний період у матеріалах справи відсутній.

Відповідач зазначив, що матеріали справи не містять доказів передачі-приймання вагонів у ремонт, а саме: ані повідомлення від виконавця про готовності прийняти вагони в ремонт, ані актів приймання вагонів у ремонт з дефектними відомостями форми ВУ-22, повідомленнями на ремонт вагонів форми ВУ-23.

Відповідач звернув увагу на те, що позивач вказує, що до суми заборгованості входять не тільки суми за проведені ремонти, а й інші витрати, наприклад, компенсація вартості залізничних витрат за подавання забирання вагонів, розвантаження давальницьких матеріалів/запасних частин, компенсація вартості комісійного огляду вагонів тощо.

Відповідач вважає, що вказані роботи (послуги) не є складовою частиною ремонтів вагонів. Відтак, виконання таких робіт (послуг) має бути ініційоване або погоджене із замовником - відповідачем. Проте, докази замовлення відповідних робіт (послуг) матеріали справи не містять.

Відповідач наполягає на тому, що відсутні підстави для твердження про укладення між сторонами Додаткової угоди № 11 від 29.04.2025.

Відповідач вказав, що лист № 2067/121-459 від 30.04.2025, на який позивач посилається як на доказ направлення відповідачу проекту додаткової угоди № 11, згідно з наданою копією поштової накладної оператора «Нова пошта», направлявся за іншими реквізитами, які не були узгоджені сторонами в договорі, а саме - на відділення №20. Доказів того, що відправлення отримав саме представник відповідача матеріали справи теж не містять.

Також відповідач зауважив, що договір не містить умови про можливість внесення змін до договору за принципом мовчазної згоди (за фактом відсутності заперечень щодо зміни умов). Навпаки, договір однозначно встановлює, що всі зміни обов`язково оформлюються сторонами шляхом проставлення підписів у додаткових угодах.

Відповідач вважає посилання Позивача на те, що ціни на роботи (послуги) із проекту Додаткової угоди №11 від 29.04.2025 є нібито погодженими за фактом підписання сторонами актів виконаних робіт, помилковим. Відповідач наполягає на тому, що акти виконаних робіт за своєю юридичною природою служать для фіксації обсягу (кількості) робіт; акт не є формою погодження змін до умов Договору. Сам факт підписання ним акту приймання-передачі наданих послуг без інших обов`язкових документів не породжує початку строку здійснення остаточного розрахунку.

Додатково відповідач зазначив, що позивачем заявлено до стягнення суму за актом № КО-1 від 12.06.2025 з компенсації вартості комісійного огляду вагонів. Проте, надання такої послуги прямо не передбачено Договором.

ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основної заборгованості за договором на ремонт вантажних вагонів № 2067/121-730 від 09.11.2020 у розмірі 4 078 155,51 грн., інфляційної складової у розмірі 12 820,35 грн., 3% річних у розмірі 21243,91 грн., пені у розмірі 219 520,42 грн.

Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов`язки виникли між сторонами (чи були надані позивачем послуги, на яку суму; в які строки і якому розмірі надані послуги мали бути оплачені), чи мало місце порушення будь-яких зобов`язань (чи було оплачено відповідачем отримані послуги), які саме зобов`язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов`язань боржником.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД. ПОЗИЦІЯ СУДУ.

Між Акціонерним товариством "Дніпровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів" (надалі – виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасна вагонна компанія" (надалі - замовник) було укладено договір на ремонт вантажних вагонів № 2067/121-730 від 09.11.2020 (надалі - договір).

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі цього договору, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст.193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України (в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 10.4 договору встановлено, що договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2021 включно, але в будь-якому разі до повного виконання зобов`язань сторонами.

Додатковою угодою № 6 від 17.12.2021 сторони внесли зміни до п. 10.4 договору та виклали його в такій редакції: "Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2022 включно, але в будь-якому разі до повного виконання зобов`язань сторонами."

Додатковою угодою № 9 від 23.12.2022 сторони внесли зміни до п. 10.4 договору та виклали його в такій редакції: "Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2023. У разі, якщо за 30 днів до закінчення строку дії даного договору жодна із сторін не повідомить про свій намір припинити договірні відносини, даний договір вважається продовженим на наступний рік і на тих же самих умовах."

Додатковою угодою № 11 від 29.04.2025 сторони внесли зміни до п. 10.4 договору та виклали його в такій редакції: "Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2025 включно, але в будь-якому разі до повного виконання зобов`язань сторонами."

Відповідно до п. 1.1 договору, у відповідності з договором виконавець надає послуги з капітального та деповського ремонту (надалі - послуги), вантажних піввагонів, переданих йому замовником, згідно графіка, який є невід`ємною частиною даного договору (додаток № 1), з використанням матеріалів та запчастин замовника.

Пунктом 1.4 договору визначено, що подача вагонів у ремонт здійснюється замовником, після обов`язкового письмового повідомлення від виконавця о готовності прийняти вагони в ремонт.

Згідно з п. 5.1 договору, вартість ремонту одного вагону та інших послуг, що надаються виконавцем в межах даного договору, визначаються у протоколах погодження цін (Додаток № 2), який є невід`ємною частиною даного договору.

Пунктом 5.2 договору встановлено, що у разі зміни тарифних ставок, зміни ціни на матеріали та паливно-енергетичні ресурси, тощо виконавець повідомляє про такі зміни замовника шляхом факсимільного або електронного зв`язку у строк не менш ніж 14 календарних днів до дати введення в дію нових тарифних ставок тощо.

Сторони оформлюють змінену вартість ремонту (п. 5.1 даного договору) шляхом підписання протоколів погодження цін, які є невід`ємними частинами даного договору.

На виконання умов договору між сторонами було підписано протокол погодження цін (Додаток № 2), у якому встановлено найменування та вартість послуг.

Згодом, додатковими угодами № 1 від 12.02.2021, № 3 від 28.07.2021, № 4 від 25.10.2021, № 5 від 27.10.2021, № 7 від 01.04.2022, № 8 від 16.05.2022№ 9 від 23.12.2022, № 10 від 14.12.2023, №11 від 29.04.2025 сторони вносили зміни до протоколу погодження цін.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 202 Господарського кодексу України та статтею 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Позивач виконав умови договору, за період з 21.01.2025 по 30.06.2025 надав відповідачу послуги на загальну суму 4 631 896,86 грн., що підтверджується актами приймання - передачі наданих послуг (том 1, а.с. 122 - 250, том 2 а.с. 1 - 41, 212 - 255, том 3 а.с. 1 - 250, том 4 а.с. 1 - 250, том 5 а.с. 1 - 250, том 6 а.с. 1 - 250, том 7 а.с. 1 - 256, том 8 а.с. 1 - 250, том 9 а.с. 1 - 250, том 10 а.с. 1 - 250, том 11 а.с. 1 - 250, том 12 а.с. 1 - 105), повідомленнями про приймання вантажних вагонів із ремонту (том 2 а.с. 42 - 72).

Виконавець виставив замовнику відповідні рахунки на оплату наданих послуг.

Слід зауважити, що в рамках спірного договору сторонами було складено значну кількість актів приймання - передачі наданих послуг. Певні акти приймання - передачі наданих послуг не були підписані замовником. З цього приводу слід зазначити про таке.

Пунктом 5.6 договору встановлено, що виконання послуг за даним договором підтверджується підписанням сторонами акту приймання - передачі наданих послуг (надалі - акт), який складається виконавцем у 2-х оригінальних примірниках, які мають бути підписані, скріплені печаткою виконавця та надані замовнику не пізніше 2 робочих днів з дати складання повідомлення про приймання вагону з ремонту форми ВУ-36М.

Замовник зобов`язаний протягом 5 робочих днів з дати одержання від виконавця відповідного акту, підписати його або направити виконавцю мотивовану письмову відмову від прийняття наданих послуг та підписання акту, із зазначенням переліку зауважень та виявлених недоліків наданих послуг та/або викладенням обставин, які унеможливлюють підписання акту.

У випадку неповернення замовником у строки, передбачені цим пунктом договору, на користь виконавця примірника підписаного акту приймання - передачі послуг або ненадходження у встановлені строки мотивованої письмової відмови від прийняття наданих послуг, сторони узгодили, що такі послуги вважаються прийнятими замовником та є такими, що підлягають оплаті відповідно до вимог даного договору.

Так, виконавцем направлялись на адресу замовника: м. Дніпро, відділення Нової Пошти №20 акти приймання - передачі наданих послуг та рахунки на оплату, а також претензії, акти звіряння розрахунків, звіти з використанням давальницьких матеріалів, оборотні відомості, акти бракування, форми ВУ-35Р-М, ВУ-22, ВУ-36М, ВУ-23М, ВУ-35Р-ГО-М, зокрема, разом із супровідними листами № 2067/121-459 від 30.04.2025, № 2067/121-633 від 27.06.2025, № 2067/121-717 від 28.07.2025, № 2067/121-528 від 22.05.2025, № 2067/121-566 від 05.06.2025, № 2067/121-572 від 06.05.2025, № 2067/121-595 від 16.06.2025, № 2067/121-666 від 14.07.2025.

Листом № СВК-80 від 30.01.2024 (том 12, а.с. 160) замовник повідомив виконавця про зміну адреси для доставки кореспонденції та просив направляти йому листи за адресою: м. Дніпро, відділення Нової Пошти № 20.

А отже, супровідні листи № 2067/121-459 від 30.04.2025, № 2067/121-633 від 27.06.2025, №2067/121-717 від 28.07.2025, № 2067/121-528 від 22.05.2025, № 2067/121-566 від 05.06.2025, №2067/121-572 від 06.05.2025, № 2067/121-595 від 16.06.2025, № 2067/121-666 від 14.07.2025 із додатками були направлені виконавцем на правильну адресу замовника.

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначаються та відносини між ними регулюються Правилами надання послуг поштового зв`язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (надалі - Правила).

Згідно з п.п. 7.1, 7.2 Правил, реєстровані поштові відправлення вручаються, кошти за поштовими переказами виплачуються адресатам (одержувачам) за умови пред`явлення ними документів, що посвідчують особу згідно із законодавством.

Реєстровані поштові відправлення можуть вручатися або виплачуватися кошти за поштовим переказом адресату (одержувачу) шляхом використання електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті, з фіксацією технічними засобами або в інший спосіб, визначений оператором поштового зв`язку.

Адресат (одержувач) може уповноважити іншу особу на одержання адресованого йому поштового відправлення, коштів за поштовим переказом за довіреністю на визначений строк, що оформляється в установленому законодавством порядку або шляхом надання разового доручення на отримання поштового відправлення в електронній формі, порядок якої встановлюється оператором поштового зв`язку.

Під час встановлення факту направлення/отримання особою поштового відправлення має місце презумпція добросовісного виконання працівниками пошти своїх обов`язків. Однак, таку презумпцію може бути поставлено під сумнів і спростовано.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач під час розгляду цієї справи не спростував належними та допустимими доказами презумпцію добросовісного виконання працівниками пошти своїх обов`язків.

Також в матеріалах справи відсутні жодні письмові відмови замовника від прийняття наданих послуг та підписання актів приймання - передачі наданих послуг.

Натомість, замовник направляв на адресу виконавця листи № СВК9692 від 28.10.2022, №СВК-747 від 29.11.2022, гарантійні листи № 652 від 28.05.2025, № 489 від 25.04.2025, № 490 від 25.04.2024, № 513 від 30.04.2025, № 515 від 30.04.2025, № 530 від 02.05.2025, № 5332 від 02.05.2025, № 544 від 06.05.2025, № 548 від 06.05.2025, № 585 від 13.05.2025, № 586 від 13.05.2025, № 595 від 14.05.2025, № 603 від 16.05.2025, № 617 від 21.05.2025, № 652 від 28.05.2025, № 653 від 28.05.2025, № 671 від 30.05.2025, № 692 від 03.06.2025, № 710 від 07.06.2025, пропозицію щодо параметрів врегулювання взаєморозрахунків та відновлення співпраці (додаток № 1 до листа № СВК-227 від 03.07.2026, у яких обіцяв оплатити надані послуги та пропонував погодити графіки (строки) їх оплати.

Тобто, протягом строку дії договору замовник не висловлював жодних заперечень з приводу порядку виконання позивачем умов договору та наданих послуг.

Незгоду із належним виконанням позивачем умов спірного договору відповідач висловив лише після звернення позивача до суду з цим позовом про стягнення заборгованості за надані послуги. При цьому, відповідач не заперечив проти факту надання замовником виконавцю послуг, стягнення оплати за які є предметом цього спору. Заперечення відповідача мають суто формальний характер.

Доктрина «venire contra factum proprium» (заборони суперечливої поведінки), в основі якої лежить принцип добросовісності, базується ще на римській максимі - «non concedit contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона розумно покладається на них (такі висновки наведено у постановах Верховного Суду, зокрема, від 28.04.2021 у справі №910/9351/20, від 06.12.2019 у справі №910/353/19, від 07.11.2019 у справі №910/124484/18, від 14.05.2020 у справі №910/7515/19, від 19.02.2020 у справі №915/411/19).

А отже, акти приймання - передачі наданих послуг (том 1, а.с. 122 - 250, том 2 а.с. 1 - 41, 212 - 255, том 3 а.с. 1 - 250, том 4 а.с. 1 - 250, том 5 а.с. 1 - 250, том 6 а.с. 1 - 250, том 7 а.с. 1 - 256, том 8 а.с. 1 - 250, том 9 а.с. 1 - 250, том 10 а.с. 1 - 250, том 11 а.с. 1 - 250, том 12 а.с. 1 - 105), га підставі п. 5.6 договору вважаються прийнятими замовником та є такими, що підлягають оплаті відповідно до вимог даного договору.

Окремо слід надати оцінку факту укладання між сторонами додаткової угоди № 11 від 29.04.2025. Така додаткова угода є не підписаною представником замовника.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із правочинів та інших юридичних дій осіб, передбачених законодавством або за аналогією, якщо вони породжують цивільні права та обов`язки.

Договір, як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, визначається ст. 626 ЦК України.

За змістом ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Стаття 205 ЦК України передбачає, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі, а ст. 207 ЦК України встановлює, що письмова форма правочину передбачає наявність підписів сторін, які засвідчують наміри та волевиявлення учасників і забезпечують їх ідентифікацію.

Статті 627 та 638 ЦК України закріплюють свободу сторін у виборі контрагента та умов договору, визначають, що договір укладено лише за досягнення згоди з усіх істотних умов, і якщо такої згоди немає, договір є неукладеним. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч. 1 та 2 ст. 640 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна зі сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами ЦК України (ч. 8 ст. 181 ГК України).

З огляду на вказані приписи не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону та залежно від установлених обставин вирішити питання щодо наслідків його часткового чи повного виконання сторонами. Наведене узгоджується з висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18).

Оригінал додаткової угоди № 11 від 29.04.2025 у двох примірниках був направлений виконавцем замовнику разом із супровідним листом № 2067/121-459 від 30.04.2025 на адресу: м. Дніпро, відділення Нової Пошти № 20, яка, як було встановлено судом вище, є правильною.

Цією додатковою угодою, зокрема, але не виключно, внесено зміни до протоколу погодження цін. Так, відповідно до п. 2 додаткової угоди № 11, сторони дійшли згоди, що ціни за протоколом погодження цін за цією додатковою угодою встановлюються і діють з 01.05.2025 по 30.09.2025.

Підписаного екземпляру додаткової угоди № 11 від 29.04.2025 замовником виконавцю повернуто не було.

Разом з цим, з 01.05.2025 виконавець складав акти наданих послуг та виставляв рахунки на оплату з урахуванням цін на послуги, встановленими з урахуванням додаткової угоди № 11 від 29.04.2025.

Як було встановлено судом під час розгляду цієї справи, замовник заперечень на такі акти надання послуг не надавав, підписував акти надання послуг, направляв виконавцю листи із пропозиціями умов та строків погашення заборгованості за надані послуги, що утворилась.

Відповідно до ч. 2 ст. 642 ЦК України, вчинення стороною дій щодо виконання умов запропонованого договору (зокрема надання послуг) є акцептом пропозиції укласти договір, якщо інше не встановлено законом або не зазначено в самій пропозиції. Крім того, згідно з ч. 8 ст. 181 ГК України, у разі фактичного виконання сторонами договору правові наслідки таких дій визначаються нормами цивільного законодавства, а сам договір не може вважатися неукладеним лише з формальних підстав.

З огляду на наведене, сукупність дій сторін, в тому числі і відповідача, свідчить про погодження сторонами умов додаткової угоди № 11 від 29.04.2025.

Відтак, положення додаткової угоди № 11 від 29.04.2025 є обов`язковими до виконання сторонами.

Згідно з п. 5.4.1 договору, протягом 3 банківських днів від дати прийняття до ремонту кожного вагону замовник сплачує попередню оплату за ремонт вагону на підставі рахунку виконавця у розмірі:

- за капітальний ремонт 39 000 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 6 500 грн.;

- за деповський ремонт 27 000 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 4 500 грн.

Пунктом 5.4.2 договору встановлено, що остаточні розрахунки за надані послуги проводяться замовником на підставі рахунку (-ів) виконавця у строк не більше 3 банківських днів з дати оформлення повідомлення про прийняття вагону з ремонту форми ВУ-36М та направлення замовнику копії даного акту в порядку, передбаченому даним договором для обміну кореспонденцією.

Додатковою угодою № 11 від 29.04.2025 було внесено зміни до п.п. 5.4.1, 5.4.2 договору та викладено їх в такій редакції:

"5.4.1. Протягом 3 банківських днів від дати прийняття до ремонту кожного вагону замовник, на підставі рахунку виконавця, сплачує попередню оплату за ремонт вагону у розмірі 50 % від базової ціни ремонту кожного вагону.

5.4.2. Остаточні розрахунки за ремонт вагонів проводяться замовником на підставі рахунку (-ів) виконавця у строк не більше 3 (три) банківські дні з дати, наступної за датою підписання форми ВУ-36М, копія якої направляється замовнику в порядку, передбаченому даним договором для обміну кореспонденцією."

З урахуванням п.п. 5.4.1, 5.4.2 договору, строк виконання відповідачем свого зобов`язання з оплати наданих послуг є таким, що настав.

Однак, відповідач порушив свої зобов`язання за договором та не оплатив надані послуги у встановлені строки у повному обсязі. Всього відповідачем було сплачено позивачу вартість послуг у загальному розмірі 25 896,96 грн. Крім того, у відповідача обліковувалась сума невикористаної передоплати у розмірі 31 680 грн. та переплата у розмірі 95 100 грн., які були спрямовані позивачем в рахунок оплати заборгованості за спірними актами надання послуг.

За таких обставин, у Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасна вагонна компанія" утворилась заборгованість перед Акціонерним товариством "Дніпровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів" з оплати наданих послуг у розмірі 4 078 155,51 грн.

А отже, позовні вимоги про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 4 078 155,51 грн. - є обґрунтованими.

Також згідно з п. 6.3 договору, за порушення строків проведення розрахунків, передбачених умовами даного договору, замовник сплачує на користь виконавця пеню у розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожний день порушення. але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

На підставі пункту 6.3 договору позивач нарахував пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за загальний період з 13.08.2025 по 02.07.2026 у розмірі 1 252 315,74 грн.

Перевіривши наданий розрахунок пені суд встановив, що він виконаний правильно, коректно враховує періоди прострочення та відповідає вимогам чинного законодавства.

Щодо строку нарахування позивачем пені додатково слід зазначити про таке.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України (яка була чинною станом на момент виникнення спірних правовідносин), нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Однак, 28.08.2025 Господарський кодекс України втратив чинність.

При цьому, станом на 28.08.2025 встановлений ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України 6-ти місячний строк нарахування пені ще не сплив.

За таких обставин, приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Відтак, позивач правомірно нараховує пеню поза межами 6 місячного строку, встановленого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 1 252 315,74 грн. є обґрунтованими.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошових зобов`язань на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачу до сплати інфляційну складову у розмірі 319 721,51 грн. за загальний період з серпня 2025 року по травень 2026 року та 3% річних у розмірі 122 624,04 грн. за загальний період з 13.08.2025 по 02.07.2026.

Перевіривши надані розрахунки інфляційної складової та 3% річних суд встановив, що вони виконані правильно та відповідають вимогам чинного законодавства.

А отже, позовні вимоги про стягнення інфляційної складової у розмірі 319 721,51 грн., 3% річних у розмірі 122 624,04 грн. є обґрунтованими.

Стосовно інших доводів сторін суд зазначає про таке.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 (заява № 4909/04), відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень сторін судом до уваги не береться, оскільки не спростовують наведених вище висновків.

ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Обставини, на які посилається позивач, доводяться договором № 24/07 від 24.07.2023 з додатками та додатковими угодами (том 1, а.с. 98 - 121), рахунками на оплату та актами приймання - передачі наданих послуг (том 1, а.с. 122 - 250, том 2 а.с. 1 - 41, 212 - 255, том 3 а.с. 1 - 250, том 4 а.с. 1 - 250, том 5 а.с. 1 - 250, том 6 а.с. 1 - 250, том 7 а.с. 1 - 256, том 8 а.с. 1 - 250, том 9 а.с. 1 - 250, том 10 а.с. 1 - 250, том 11 а.с. 1 - 250, том 12 а.с. 1 - 105), повідомленнями про приймання вантажних вагонів із ремонту (том 2 а.с. 42 - 72), оборотними відомостями (том 2 а.с. 73 - 81), відомостями по банківському рахунку (том 2 а.с. 82 - 87), листуванням між сторонами (том 2 а.с. 88 - 98, том 12, а.с. 157 - 181, том 14 а.с. 108 - 114, 237), випискою по банківському рахунку (том 2 а.с. 99 - 203), супровідними листами з доказами направлення (том 12, а.с. 147 - 156), залізничними накладними (том 12, а.с. 182 - 197), актом звірки взаємних розрахунків (том 14, а.с. 115), пам`ятками про подавання вагонів (том 12 а.с. 198 - 199, том 14, а.с. 116 - 178), накопичувальною карткою (том 14, а.с. 179), відомостями плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу (том 12 а.с. 198, том 14, а.с. 180 - 210), податковими деклараціями відповідача (том 13, а.с. 40 - 79), оборотними відомостями та податковими деклараціями Акціонерного товариства "Дніпровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів" (том 13, а.с. 94 - 150), пропозицією щодо параметрів врегулювання взаєморозрахунків (том 15, а.с. 49).

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасна вагонна компанія" (місце реєстрації: 4901252400, Дніпропетровська область, селище Солоне, вул. Героїв України, буд. 26; ідентифікаційний код 38677725) на користь Акціонерного товариства "Дніпровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів" (місце реєстрації: 49024, м. Дніпро, вул. Універсальна, буд. 10; ідентифікаційний код 00554514) суму основної заборгованості у розмірі 4 078 155,51 грн., інфляційну складову у розмірі 319 721,51 грн., 3% річних у розмірі 122 624,04 грн., пеню у розмірі 1 252 315,74 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 86 592,25 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний 10.09.2026.

Суддя М.О. Ніколенко