Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №905/45/25 (905/495/25) — Східний апеляційний господарський суд

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року м. Харків Справа №905/45/25 (905/495/25)

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Склярук О.І., суддя Хачатрян В.С.

за участю секретаря судового засідання Міракова Г.А.,

за участю представників учасників справи:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) - Рябко Є.О., Сокуренко А.Ю.,

від відповідача 1 за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) – Шамкій В.М.,

від відповідача 2 за первісним позовом – Шамкій В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду матеріали апеляційної скарги Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» (вх.№1058Д від 08.05.2026) на додаткове рішення Господарського суду Донецької області від 23.04.2026 у справі №905/45/25(905/495/25) (м. Харків, суддя Лейба М.О. повне додаткове рішення складено 23.04.2026)

за первісним позовом Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат», м. Запоріжжя,

до відповідача 1 за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Корум Шахтспецбуд», м. Добропілля, Донецька область,

до відповідача 2 за первісним позовом Акціонерного товариства «Харківський машинобудівний завод «Світло Шахтаря», м. Харків,

про стягнення 280 293 272,16 грн,

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Корум Шахтспецбуд», м. Добропілля, Донецька область,

до відповідача за зустрічним позовом: Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат», м. Запоріжжя,

про стягнення 52 429 047,75 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Донецької області від 08.04.2026 первісний позов Підприємства з іноземними інвестиціями у формі ПрАТ "Запорізький залізорудний комбінат" до відповідача-1 ТОВ "Корум Шахтспецбуд" та відповідача-2 АТ "Харківський машинобудівний завод "Світло Шахтаря" про стягнення 280 293 272,16 грн, з якої 56 145 577,79 грн попередньої оплати на виконання робіт із заморожування ґрунту та 224 147 694,37 грн попередньої оплати для придбання чавунних тюбінгів, задоволено частково.

Стягнуто солідарно з відповідачів на користь Підприємства з іноземними інвестиціями у формі ПрАТ "Запорізький залізорудний комбінат" попередню оплату в сумі 95 108 526,64 грн та судовий збір у рівних частинах по 143 843,64 грн. В іншій частині первісних позовних вимог відмовлено.

Зустрічний позов ТОВ "Корум Шахтспецбуд" до відповідача Підприємства з іноземними інвестиціями у формі ПрАТ "Запорізький залізорудний комбінат" про стягнення заборгованості за виконані роботи у розмірі 38 976152,82 грн, нарахованих 3% річних у розмірі 2 558 805,54 грн та інфляційних втрат у розмірі 10 894 089,39 грн, задоволено частково.

Стягнуто з Підприємства з іноземними інвестиціями у формі ПрАТ "Запорізький залізорудний комбінат" на користь ТОВ "Корум Шахтспецбуд" заборгованість за виконані роботи у розмірі 29 453 296,38 грн, 3% річних у розмірі 2 558 805,54 грн, інфляційні втрати у розмірі 8 766 453,64 грн та витрати по оплаті судового збору у розмірі 489 342,67 грн. В іншій частині зустрічних позовних вимог відмовлено.

14.04.2026 через підсистему "Електронний суд" до суду від представника ТОВ "Корум Шахтспецбуд" адвоката Шамкій В.М. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. До даної заяви додано відповідні докази, якими заявник обґрунтовує понесення вказаних судових витрат.

Додатковим рішенням Господарського суду Донецької області від 23.04.2026 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Корум Шахтспецбуд» адвоката Шамкій В.М. про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 112 227,22 грн у справі №905/495/25 задоволено частково. Стягнуто з Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Корум Шахтспецбуд" 80 719,43 грн витрат на професійну правничу допомогу. В задоволенні іншої частини заяви відмовлено.

Додаткове рішення Господарського суду Донецької області від 23.04.2026 мотивоване тим, що факт надання адвокатом Адвокатського об`єднання «Перший Радник» Шамкій В.М. правничої допомоги ТОВ «Корум Шахтспецбуд» у справі №905/45/25(905/495/25) підтверджується належними та допустимими доказами (укладеним договором про надання правової допомоги, додатковою угодою, звітом про надання правничої допомоги, довіреністю та кадровими документами адвокатського об`єднання), процесуальною участю адвоката у підготовці документів і засіданнях суду, а також первинними документами на підтвердження додаткових витрат; при цьому відсутність погодинного детального розрахунку не спростовує обґрунтованості витрат через погодження сторонами фіксованого розміру гонорару, а розмір відшкодування підлягає частковому задоволенню в сумі 80 719,43 грн з урахуванням критеріїв розумності, співмірності та пропорційності до задоволених позовних вимог.

Підприємство з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат" з вказаним додатковим рішенням суду першої інстанції не погодилося та звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм чинного законодавства, просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Донецької області від 23.04.2026 у справі № 905/45/25(905/495/25) в частині стягнення з Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Корум Шахтспецбуд» 80 719,43 грн витрат на професійну правничу допомогу, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Корум Шахтспецбуд» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі 905/45/25 (905/495/25) відмовити повністю. Розгляд справи проводити у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зауважує, що заявлені до стягнення з ПрАТ «ЗЗРК» судові витрати у розмірі 112 227,22 грн є такими, що не пов`язані з розглядом справи, не підтверджені належними доказами, необґрунтовані та непропорційні до предмета спору, а також істотно перевищують суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку.

Скаржник зазначає, що у заяві про стягнення витрат на професійну правничу допомогу представник Позивача посилається на договір про надання правової допомоги №01/12-КШСС від 01.12.2023, укладений між ТОВ «Корум Шахтспецбуд» та адвокатським об`єднанням «Перший радник». Однак, на твердження апелянта, з матеріалів справи вбачається, що представництво інтересів ТОВ «Корум Шахтспецбуд» здійснювала виключно адвокат Шамкій В.М., повноваження якої підтверджувались довіреністю юридичної особи виданої безпосередньо ТОВ «Корум Шахтспецбуд». Апелянт наголошує, що Договору про надання правничої допомоги між адвокатом Шамкій В.М. та ТОВ «Корум Шахтспецбуд» укладено не було, ордер на надання правничої допомоги ТОВ «Корум Шахтспецбуд» адвокатом Шамкій В.М. від адвокатського об`єднання «Перший радник» не надавався, у самому договорі про надання правової допомоги №01/12-КШСС від 01.12.2023 відсутні будь які відомості про адвоката Шамкій В.М., як і дані про правову природу відносин між адвокатом Шамкій В.М. та адвокатським об`єднанням «Перший радник», в тому числі відносно надання нею правничої допомоги у рамах справи № 905/45/25 (905/495/25).

Скаржник зауважує, що посилання суду в якості доказу існування трудових відносин між адвокатом Шамкій В.М. та адвокатським об`єднанням «Перший радник» на наказ про відпустку і на повідомлення клієнта не витримує критики, оскільки підтвердженням цього може бути виключно ордер на надання правничої допомоги ТОВ «Корум Шахтспецбуд» адвокатом Шамкій В.М. від адвокатського об`єднання «Перший радник» або документ безпосередньо підтверджуючий трудові відносини - трудовий договір (письмовий або оформлений наказом/розпорядженням про прийняття на роботу).

Апелянт звертає увагу суду, що з предмету договору про надання правової допомоги №01/12-КШСС від 01.12.2023 висновується, що його укладено на комплексний юридичний супровід юридичної особи, при цьому конкретний вид правової допомоги надається на підставі окремого письмового або усного доручення.

Про необхідність такого окремого доручення свідчить і посилання заявника на додаткову угоду №1 від 26.05.2025 до договору №01/12-КШСС від 01.12.2023 (у якій сторони окремо погодили правничу допомогу щодо належного представництва інтересів у справах за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Корум Шахтспецбуд» про стягнення попередньої оплати за Договором підряду №20/722 від 23.06.2020 року на суму 280 293 272,16 грн, яка буде розглядатися Господарським судом Донецької області та подальше представництво в судах апеляційної та касаційної інстанцій). Однак ані додаткову угоду №1 від 26.05.2025 до договору №01/12-КШСС від 01.12.2023, ані інше доручення (ордер, довіреність) на здійснення захисту прав та охоронюваних інтересів ТОВ «Корум Шахтспецбуд» безпосередньо у цій справі, Позивач не надає.

Скаржник стверджує, що у договорі про надання правової допомоги №01/12 КШСС від 01.12.2023 відсутні положення про порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо, а сам договір (як слідує з його копії доданої до заяви) не містить «мокрого» підпису та печатки ТОВ «Корум Шахтспецбуд», що взагалі ставить під сумнів його дійсність та відповідність законодавству, а також спростовує твердження суду про підписання договору генеральним директором ТОВ «Корум Шахтспецбуд» та скріплення печаткою зі сторони товариства. Апелянт виснує, що договір про надання правничої допомоги не підписано належним чином, а також у ньому відсутні суттєві умови для договорів даного виду, що, в силу положень ст. 638 Цивільного кодексу України, робить такий договір неукладеним.

Скаржник зазначає, що на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу надано звіт від 08.04.2026. Пунктами 3.2., 3.3. договору №01/12-КШСС від 01.12.2023 ( в редакції угоди від 05.01.2026) встановлено, що звіт має містити детальний опис наданих послуг, час, витрачений адвокатом на їх надання, загальну вартість наданих послуг (розмір гонорару), опис наданої правничої допомоги та її вартість. У звіті від 08.04.2026 ці обов`язкові дані (детальний опис наданих послуг, час, витрачений адвокатом на їх надання, розмір гонорару) відсутні, зазначено лише про правничу допомогу при розгляді справи № 905/45/25 (при тому що номер справи 905/45/25 (905/495/25) та загальний розмір винагороди адвокатського об`єднання 112 227,22 грн. ТОВ «КОРУМ ШАХТСПЕЦБУД» не наведено доказів дійсності та необхідності витрат, внаслідок чого заявлений розмір витрат не можна вважати обґрунтованим.

До того ж такі витрати на оплату послуг адвоката є неспівмірними із складністю справи, виконаних адвокатом робіт та обсягом наданих адвокатом послуг, а їх розмір більш ніж у два рази перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку. На нашу думку, при вирішенні питання відшкодування витрат на правову допомогу суду доцільно було взяти до уваги критерії реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, які застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Водночас, апелянт вважає, що викладені вище обставини є достатніми не тільки для зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, але і для відмови у стягненні їх з Відповідача у повному обсязі.

Скаржник звертає увагу суду, що, вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд відповідно до частин п`ятої – сьомої та дев`ятої статті 129 ГПК України має враховувати критерії реальності, необхідності та розумності таких витрат, характер і складність спірних правовідносин, обсяг наданих адвокатом послуг та необхідність вчинення процесуальних дій.

Посилаючись на висновки Верховного Суду, зокрема у постановах від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, а також на практику ЄСПЛ у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України», апелянт наголошує, що відшкодуванню підлягають лише фактичні, неминучі та обґрунтовані витрати.

На думку апелянта, суд першої інстанції зазначених критеріїв не врахував та необґрунтовано задовольнив заяву представника ТОВ «Корум Шахтспецбуд» адвоката Шамкій В.М. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 80 719,43 грн.

Системою автоматизованого розподілу справ відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08.05.2026 для розгляду справи №905/45/25(905/495/25) визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гетьман Р.А., суддя Склярук О.І., суддя Хачатрян В.С.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.05.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» (вх.№1058Д від 08.05.2026) на додаткове рішення Господарського суду Донецької області від 23.04.2026 у справі №905/45/25(905/495/25). Призначено справу до розгляду на "18" червня 2026 р. о 10:15 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61022, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 132.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.06.2026 задоволено клопотання представника Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» - Сокуренка А.Ю. про його участь у судових засіданнях Східного апеляційного господарського суду з розгляду справи №905/45/25(905/495/25) у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку, з використанням власних технічних засобів вказаного представника. Судове засідання у справі №905/45/25(905/495/25), яке призначено на 18.06.2026 о 10:15 год, та подальші судові засідання у даній справі постановлено провести за участю представника Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» - Сокуренка А.Ю. у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку, з використанням власних технічних засобів вказаного представника.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.06.2026 оголошено перерву у розгляді справи до "16" липня 2026 р. о 10:45 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61022, м. Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, зал засідань №132.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.07.2026 відкладено розгляд справи на "20" серпня 2026 р. о 09:45 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61022, м. Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, зал засідань №132.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.08.2026 оголошено перерву у розгляді справи до "27" серпня 2026 р. о 09:30 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61022, м. Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, зал засідань №132.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.08.2026 відкладено розгляд справи на "31" серпня 2026 р. о 09:45 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61022, м. Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, зал засідань №132.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 31.08.2026 присутній представники Приватного акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» просив скасувати додаткове рішення Господарського суду Донецької області від 23.04.2026 у справі № 905/45/25 (905/495/25) в частині стягнення з Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Корум Шахтспецбуд» 80 719,43 грн витрат на професійну правничу допомогу, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Корум Шахтспецбуд» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі 905/45/25 (905/495/25) відмовити повністю. Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Корум Шахтспецбуд» та Акціонерного товариства «Харківський машинобудівний завод «Світло Шахтаря» заперечувала проти вимог апеляційної скарги, просила залишити оскаржуване додаткове рішення без змін.

Перевіривши дотримання господарським судом першої інстанції норм процесуального права під час постановлення оскаржуваного додаткового рішення в межах вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, на розгляді Господарського суду Донецької області перебувала справа №905/495/25 за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» (надалі – позивач за первісним позовом Підприємство з іноземними інвестиціями у формі ПрАТ «Запорізький залізорудний комбінат») до Товариства з обмеженою відповідальністю «Корум Шахтспецбуд» (надалі – відповідач -1, ТОВ «Корум Шахтспецбуд») та Акціонерного товариства «Харківський машинобудівний завод «Світло Шахтаря» (надалі – відповідач -2, АТ «Харківський машинобудівний завод «Світло Шахтаря») про стягнення 280293272,16 грн, з якої 56145577,79 грн попередньої оплати на виконання робіт із заморожування ґрунту та 224147694,37 грн попередньої оплати для придбання чавунних тюбінгів, та за зустрічним позовом ТОВ «Корум Шахтспецбуд» (надалі – позивач за зустрічним позовом) до Підприємства з іноземними інвестиціями у формі ПрАТ «Запорізький залізорудний комбінат» (надалі – відповідач за зустрічним позовом) про стягнення заборгованості за виконані роботи за договором підряду №20/722 від 23.06.2020 (нова редакція від 13.11.2020) у розмірі 38976152,82 грн, нарахованих 3% річних у розмірі 2558805,54 грн та інфляційних втрат у розмірі 10894089,39 грн.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 08.04.2026 первісний позов Підприємства з іноземними інвестиціями у формі ПрАТ "Запорізький залізорудний комбінат" до відповідача -1 ТОВ "Корум Шахтспецбуд" та відповідача -2 АТ "Харківський машинобудівний завод "Світло Шахтаря" про стягнення 280 293 272,16 грн, з якої 56 145 577,79 грн попередньої оплати на виконання робіт із заморожування ґрунту та 224 147 694,37 грн попередньої оплати для придбання чавунних тюбінгів, задоволено частково.

Стягнуто солідарно з відповідачів на користь Підприємства з іноземними інвестиціями у формі ПрАТ "Запорізький залізорудний комбінат" попередню оплату в сумі 95 108 526,64 грн та судовий збір у рівних частинах по 143 843,64 грн. В іншій частині первісних позовних вимог відмовлено.

Зустрічний позов ТОВ "Корум Шахтспецбуд" до відповідача Підприємства з іноземними інвестиціями у формі ПрАТ "Запорізький залізорудний комбінат" про стягнення заборгованості за виконані роботи у розмірі 38 976152,82 грн, нарахованих 3% річних у розмірі 2 558 805,54 грн та інфляційних втрат у розмірі 10 894 089,39 грн, задоволено частково.

Стягнуто з Підприємства з іноземними інвестиціями у формі ПрАТ "Запорізький залізорудний комбінат" на користь ТОВ "Корум Шахтспецбуд" заборгованість за виконані роботи у розмірі 29 453 296,38 грн, 3% річних у розмірі 2 558 805,54 грн, інфляційні втрати у розмірі 8 766 453,64 грн та витрати по оплаті судового збору у розмірі 489 342,67 грн. В іншій частині зустрічних позовних вимог відмовлено.

14.04.2026 через підсистему "Електронний суд" до суду від представника ТОВ "Корум Шахтспецбуд" адвоката Шамкій В.М. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. До даної заяви додано відповідні докази, якими заявник обґрунтовує понесення вказаних судових витрат.

Додатковим рішенням Господарського суду Донецької області від 23.04.2026 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Корум Шахтспецбуд» адвоката Шамкій В.М. про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 112 227,22 грн у справі №905/495/25 задоволено частково. Стягнуто з Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Корум Шахтспецбуд" 80 719,43 грн витрат на професійну правничу допомогу. В задоволенні іншої частини заяви відмовлено.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 31.08.2026 (головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Склярук О.І., суддя Хачатрян В.С.) апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Харківський машинобудівний завод «Світло Шахтаря» залишено без задоволення. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Корум Шахтспецбуд» залишено без задоволення. Апеляційну скаргу Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Донецької області від 08.04.2026 у справі №905/45/25(905/495/25) залишено без змін.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Корум Шахтспецбуд» в дохід Державного бюджету України 1 271 760,00 грн (один мільйон двісті сімдесят одну тисячу сімсот шістдесят гривень) судового збору за подання апеляційної скарги.

Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України):

- подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи;

- зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1 - 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Колегією суддів встановлено, що у зустрічній позовній заяві ТОВ «Корум Шахтспецбуд» визначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які Позивач за зустрічним позовом поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, що складається із суми судового збору у розмірі 629 148,57 грн (786 435,72 грн * 0,8 = 629 148,57 грн.), а також із суми витрат на професійну правничу допомогу в орієнтовному розмірі 50 000,00 грн.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

14.04.2026 через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Донецької області від представника ТОВ «Корум Шахтспецбуд» адвоката Шамкій В.М. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. До даної заяви додано відповідні докази, якими заявник обґрунтовує понесення вказаних судових витрат.

Відповідно до сформованих в КП «ДСС» довідок про доставку електронного листа, рішення від 08.04.2026 (вступна та резолютивна частини) було доставлена до електронного кабінету ТОВ «Корум Шахтспецбуд» 08.04.2026 о 19:14год. та до електронного кабінету представника ТОВ «Корум Шахтспецбуд» адвоката Шамкій В.М. 08.04.2026 о 19:21, вказані довідки долучені до матеріалів справи.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Абзацом 2 зазначеної норми врегульовано, що якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Згідно з частиною 1 статті 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Оскільки рішення від 08.04.2026 (вступна та резолютивна частини) доставлено ТОВ «Корум Шахтспецбуд» та безпосередньо його представнику адвокату Шамкій В.М. 08.04.2026 пізніше 17 години (о 19:14 та о 19:21), то вважається, що рішення в електронному кабінеті підсистеми «Електронний суд» отримано 09.04.2026.

З урахуванням викладеного останнім днем строку подання заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та доказів понесення таких витрат є 14.04.2026.

Таким чином, з заявою про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в господарському суді першої інстанції та доказами їх понесення ТОВ «Корум Шахтспецбуд» звернулось межах процесуального строку, встановленого процесуальним законом.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг та на нього поширює своє регулювання глава 63 Цивільного кодексу України. Так, згідно зі статтею 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України передбачає загальні засади регулювання та принципи будь-якого договору, включаючи договір про надання послуг. Відповідно до статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена, виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Водночас, згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

Верховний Суд у постанові від 19.11.2021 у справі №910/4317/21 зробив висновок про те, що адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв; адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18, від 07.09.2020 у справі №910/4201/19.

Так як до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Зазначені висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

Матеріалами справи підтверджується, що між ТОВ «Корум Шахтспецбуд» (надалі - клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Перший Радник» (надалі – Виконавець) було укладено Договір про надання правової допомоги №01/12-КШСС від 01.12.2023 (надалі – Договір).

Пунктом 1.1 договору визначено, виконавець зобов`язується надавати клієнтові правову допомогу (далі - послуги) за окремими або усними дорученнями останнього.

Відповідно до п. 1.2 договору, для цілей цього договору видами правової допомоги, що може надаватися виконавцем зокрема, але не виключно є: надання консультацій і роз`яснень клієнту з правових питань; збір доказів по судовій справі, визначення засобів доказування; представництво в суді; ознайомлення з матеріалами судової справи; складання процесуальних та інших документів правового характеру (позовів, відзивів, заперечень, пояснень, заяв, клопотань скарг, запитів звернень, тощо…); інші види правової допомоги, що не передбачені цим договором, однак є необхідними для його виконання та захисту інтересів клієнта.

Сторони узгодили, що зміст обсяг, вартість послуг, номер судової справи, в межах якої надається правова допомога, та судова інстанція відображається сторонами в акті наданих послуг (п. 1.3 договору).

Вартість цього договору становить 300 000,00 грн (п. 4.1 договору).

Розмір гонорару, який має сплатити клієнт, визначається згідно з актом наданих послуг, в якому зазначається номер справи та судова інстанція, в межах якої надавалася правова допомога. Розмір гонорару може бути змінено за взаємною домовленістю сторін (п.4.2 договору).

Вартість наданих послуг (розмір гонорару) у кожній судовій справі може визначатися погодинно або у фіксованому розмірі (п.4.3 договору).

Крім оплати вартості послуг відповідно до акту наданих послуг, клієнт компенсує документально підтверджені витрати (проїзні квитки, квитанції, чеки, тощо), фактично понесені виконавцем в процесі надання послуг (п.4.5 договору).

Оплата наданих послуг з правової допомоги та компенсація витрат здійснюється клієнтом за фактом їх надання (понесення) на підставі погоджених та підписаних сторонами актів наданих послуг впродовж 30 (тридцяти) календарних днів, з моменту фактичного виконання рішення суду, у межах суми стягнутої на користь виконавця (п.4.6 договору).

Згідно з п.5.1 договору, цей договір набуває чинності з дати, що зазначена в правову верхньому куті договору після підписання його уповноваженими представниками сторін, у тому числі, з використанням кваліфікованого електронного підпису, може бути скріплений печатками сторін та діє до 31.12.2026, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Договір підписаний керуючим Адвокатським об`єднанням «Перший Радник» та генеральним директором ТОВ «Корум Шахтспецбуд» та скріплений печатками сторін договору.

05.01.2026 між Клієнтом та Адвокатським об`єднанням «Перший радник» було укладено Додаткову угоду №1 до Договору про надання правничої допомоги №01/12-КШСС від 01.12.2023, відповідно до п. 1.1 якого сторони дійшли згоди внести наступні зміни: пункт 1.3 договору вирішили викласти в наступній редакції: «Сторони узгодили, що зміст, обсяг, вартість правничої допомоги, розмір додаткових витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги, номер судової справи, в межах якої надається правнича допомога, відображаються сторонами в звітах про надання правничої допомоги».

Згідно з п. 3.3 договору, звіт має містити детальний опис наданої правничої допомоги та здійснених витрат, необхідних для надання правничої допомоги, враховуючи складність справи, час витрачений виконавцем на надання правничої допомоги, вартість наданої правничої допомоги.

Відповідно до пункту 4.4 Договору в редакції Додаткової угоди №1 від 05.01.2026, оплата наданої Правничої допомоги та компенсація витрат здійснюється Клієнтом за фактом їх надання (понесення) Виконавцем протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня закінчення надання Правничої допомоги за відповідним дорученням Клієнта.

Додаткова угода №1 від 05.01.2026 до Договору про надання правничої допомоги №01/12-КШСС від 01.12.2023р підписана керуючим Адвокатським об`єднанням «Перший Радник» та генеральним директором ТОВ «Корум Шахтспецбуд» та скріплений печатками сторін договору.

На виконання умов зазначеного договору та додаткової угоди до нього, між сторонами складений та підписаний Звіт про надання правничої допомоги №1-04 від 08.04.2026 за договором про надання правничої допомоги №01/12-КШСС від 01.12.2023, в якому сторони погодили, що адвокатським об`єднанням «Перший Радник» - адвокатом Шамкій В.М. надано правничу допомогу, яка викладена детально у вказаному звіті, під час розгляду справи №905/495/25 в Господарському суді Донецької області та загальний розмір винагороди Адвокатського об`єднання за надану правничу допомогу та понесені витрати на підставі цього Звіту складає 112 227,22 грн. Оплата правничої допомоги розраховується і виплачується Адвокатському об`єднанню в порядку і строки, передбачені договором.

Звіт про надання правничої допомоги №1-04 від 08.04.2026 підписаний керуючим Адвокатським об`єднанням «Перший Радник» та генеральним директором ТОВ «Корум Шахтспецбуд» та скріплений печатками.

На підтвердження залучення Адвокатським об`єднанням «Перший Радник» адвоката Шамкій Вікторії Миколаївни до виконання умов Договору № 01/12-КШСС від 01.12.2023 та здійснення представництва інтересів клієнта у даній справі, до матеріалів справи додано повідомлення Адвокатського об`єднання «Перший Радник», адресоване ТОВ «Корум Шахтспецбуд». У вказаному повідомленні зазначено, що адвокат Шамкій В.М. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 000968 від 01.08.2018), яка на виконання Договору № 01/12-КШСС від 01.12.2023 здійснює супровід справи № 905/495/25, перебуває у щорічній відпустці.

Факт перебування адвоката Шамкій В.М. у складі Адвокатського об`єднання «Перший Радник» також підтверджується долученим до матеріалів справи наказом цього об`єднання від 26.05.2025 № 14-К, у якому Шамкій В.М. прямо зазначена як адвокат зазначеного об`єднання (з присвоєним табельним номером № 0000000085).

Оцінюючи наведені документи у їх сукупності та взаємозв`язку, колегія суддів констатує, що вони належним чином підтверджують перебування адвоката Шамкій В.М. у правовідносинах з Адвокатським об`єднанням «Перший Радник» та здійснення нею дій з надання правничої допомоги ТОВ «Корум Шахтспецбуд» під час розгляду справи № 905/495/25 (905/45/25) безпосередньо на виконання умов Договору про надання правничої допомоги № 01/12-КШСС від 01.12.2023.

У контексті викладеного колегія суддів відхиляє як необґрунтовані доводи апеляційної скарги про відсутність правових підстав для надання правничої допомоги саме адвокатом Шамкій В.М., відсутність окремого договору про надання правової допомоги між нею та клієнтом, а також відсутність ордера, виданого Адвокатським об`єднанням «Перший Радник», з огляду на таке.

Частиною першою статті 58 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник. Приписами частини 4 статті 60 передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Наведене кореспондується з положеннями статей 26, 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», відповідно до яких повноваження адвоката можуть підтверджуватися ордером або довіреністю.

Відтак законодавством не встановлено обов`язковості надання саме ордера для підтвердження повноважень адвоката, якщо такі повноваження належним чином підтверджені довіреністю.

Твердження апелянта про те, що членство адвоката в адвокатському об`єднанні чи наявність між ними трудових/цивільно-правових відносин може доводитися виключно ордером або трудовим договором, є безпідставним. Процесуальний закон не обмежує суд у засобах доказування вказаних обставин, а тому вони можуть бути встановлені на підставі інших належних і допустимих доказів у справі, якими у даному випадку є наказ Адвокатського об`єднання «Перший Радник» від 26.05.2025 № 14-К, офіційне повідомлення клієнта та видана ТОВ «Корум Шахтспецбуд» на ім`я адвоката Шамкій В.М. довіреність.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що адвокат Шамкій В.М. діяла як належний та уповноважений представник ТОВ «Корум Шахтспецбуд» в межах укладеного з Адвокатським об`єднанням «Перший Радник» Договору № 01/12-КШСС від 01.12.2023, у зв`язку з чим доводи скаржника про відсутність підстав для стягнення витрат на правничу допомогу з цих мотивів підлягають відхиленню як такі, що ґрунтуються на довільному тлумаченні норм процесуального та матеріального права.

Згідно з частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому частинами 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Судова колегія зазначає, що загальне правило щодо розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, постанові Верховного Суду від 04.06.2020 у справі №906/598/19, додатковій постанові Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №915/324/20.

У постанові Верховного Суду від 05.10.2021 у справі №907/746/17 зазначено, що висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав не пов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання учасника справи про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до ч.5 ст.129 ГПК України та висновків об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.

Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, встановленого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначено також частинами 6, 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою №58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст.41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).

Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Апелянт як під час розгляду справи в суді першої інстанції так і під час апеляційного перегляду даної справи заперечує проти задоволення заяви ТОВ Корум Шахтспецбуд» (вх.№01-41/2779/26 від 14.04.2026) про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Щодо доводів апелянта про те, що зазначена ним додаткова угода №1 від 26.05.2025 до договору №01/12-КШСС від 01.12.2023 не долучена до матеріалів справи, колегія суддів зауважує, що відсутність саме цієї додаткової угоди не спростовує існування договірних відносин між сторонами та факту надання правничої допомоги, які підтверджуються сукупністю інших наявних у матеріалах справи доказів, зокрема договором про надання правничої допомоги, додатковою угодою №1 від 05.01.2026 та звітом про надання правничої допомоги.

Отже, відсутність у матеріалах справи додаткової угоди №1 від 26.05.2025 сама по собі не є підставою для відмови у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, оскільки їх понесення та розмір підтверджуються іншими наявними у справі доказами.

Щодо доводів апелянта про те, що договір про надання правової допомоги №01/12-КШСС від 01.12.2023 не підписаний належним чином, не містить істотних умов щодо визначення розміру та порядку обчислення гонорару, а тому є неукладеним, колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, договір про надання правової допомоги №01/12-КШСС від 01.12.2023 укладений між ТОВ «Корум Шахтспецбуд» та Адвокатським об`єднанням «Перший Радник», підписаний керуючим Адвокатського об`єднання «Перший Радник» та генеральним директором ТОВ «Корум Шахтспецбуд», а також скріплений печатками сторін. Додаткова угода №1 від 05.01.2026 до зазначеного договору та Звіт про надання правничої допомоги №1-04 від 08.04.2026 також підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками.

При цьому доводи апелянта про відсутність у договорі умов щодо порядку обчислення та розміру гонорару спростовуються його змістом. Так, пунктом 4.1 договору визначено його загальну вартість у розмірі 300 000,00 грн, пунктом 4.2 передбачено, що розмір гонорару, який має сплатити клієнт, визначається згідно з актом наданих послуг із зазначенням номера справи та судової інстанції, а пунктом 4.3 встановлено, що вартість наданих послуг (розмір гонорару) у кожній судовій справі може визначатися погодинно або у фіксованому розмірі. Крім того, умовами договору визначено порядок та строки оплати наданих послуг.

З урахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку, що сторони погодили істотні умови договору щодо предмета правничої допомоги, її вартості та порядку визначення і сплати гонорару. Подальше визначення конкретного розміру винагороди за надану правничу допомогу у відповідному звіті узгоджується з умовами договору та не свідчить про відсутність погодження сторонами ціни договору.

Посилання апелянта на те, що копія договору, додана до заяви про ухвалення додаткового рішення, нібито не містить підпису та печатки ТОВ «Корум Шахтспецбуд», не спростовує факту належного укладення договору, оскільки матеріалами справи підтверджено його підписання генеральним директором ТОВ «Корум Шахтспецбуд» та скріплення печатками сторін. При цьому самі по собі заперечення апелянта щодо форми поданої копії договору не є належним доказом його неукладеності чи недійсності.

Крім того, колегія суддів враховує, що в статті 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-1383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 Цивільного кодексу України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи про неукладеність Договору про надання правової допомоги № 01/12-КШСС від 01.12.2023, відсутність у ньому істотних умов щодо гонорару та неналежність його підписання є необґрунтованими, спростовуються матеріалами справи та встановленими судом обставинами, у зв`язку з чим колегія суддів їх відхиляє.

Щодо доводів апелянта про те, що у Звіті від 08.04.2026 відсутні обов`язкові дані (детальний опис наданих послуг, час, витрачений адвокатом, розмір гонорару), допущено помилку в номері справи, а також не наведено доказів дійсності та необхідності витрат, колегія суддів зазначає наступне.

За змістом пунктів 4.1– 4.3 Договору № 01/12-КШСС від 01.12.2023 сторони погодили можливість визначення вартості правничої допомоги у фіксованому розмірі. Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 19.11.2021 у справі № 910/4317/21 та від 16.11.22 у справі № 922/1964/21, у разі узгодження сторонами саме фіксованого розміру гонорару, фактична кількість витраченого адвокатом часу не підлягає обов`язковому обчисленню та деталізації, оскільки підсумкова ціна послуг визначена за взаємною домовленістю сторін. Відтак відсутність у Звіті від 08.04.2026 детального (погодинного) розрахунку часу не свідчить про необґрунтованість або недоведеність заявлених витрат.

Щодо описки у номері справи (зазначення № 905/45/25 замість № 905/45/25 (905/495/25)), колегія суддів керується висновками Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеними у постанові від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22, відповідно до яких окремі технічні недоліки в оформленні документів не можуть бути самостійною підставою для відмови у відшкодуванні витрат, якщо факт реального надання правничої допомоги підтверджується сукупністю інших матеріалів справи.

Дійсність та реальність надання правової допомоги адвокатом Шамкій В.М. підтверджується підготовкою та поданням до суду через систему «Електронний суд» наступних процесуальних документів:

16.06.2025 – відзив за первісним позовом,

13.06.2025 - зустрічний позов,

07.07.2025 - за первісним позовом пояснення у справі,

05.08.2025 та 06.08.2025 - за зустрічним позовом відповідь на відзив та доповнення до відповіді на відзив,

26.08.2025 - клопотання про витребування доказів,

15.09.2025 - пояснення у справі з додатковими документами,

15.09.2025 - заява про долучення до матеріалів справи розшифровки назв отримувачів електронної пошти,

09.02.2026 - клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи,

12.02.2026 – клопотання про відкладення розгляду справи у підготовчому засіданні,

07.04.2026 - пояснення у справі,

16.06.2025, 17.07.2025, 05.09.2025, 06.01.2026, 12.01.2026 – заяви про проведення судових засідань в режимі відеоконференції. Крім того, факт надання правничої допомоги підтверджується процесуальними документами суду — ухвалами та протоколами судових засідань, які фіксують активну участь адвоката Шамкій В.М. у розгляді справи господарським судом першої інстанції, а саме:

Адвокат Шамкій В.М. як представник ТОВ “Корум Шахтспецбуд” брала участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції 08.07.2025, 22.07.2025, 16.09.2025, 01.10.2025, 15.10.2025, 27.01.2026, 24.02.2026, 23.03.2026, 08.04.2026; надавала у судових засіданнях пояснення у справі, щодо доводів позивача.

Крім того, особисто приймала участь в приміщенні суду у судових засіданнях від 12.08.2025, 26.08.2025.

При цьому необхідність та дійсність понесених додаткових витрат підтверджується долученими до матеріалів справи первинними документами: витрати на проїзд у сумі 2 127,22 грн підтверджені копіями посадкових документів (квитків Київ — Харків та Харків — Київ) безпосередньо на дати проведення судових засідань (11– 12.08.2025 та 25– 26.08.2025), а витрати на отримання довідки про власника вебсайту в сумі 2 100,00 грн — платіжною інструкцією № 271 від 05.09.2025 та рахунком, при тому що сама довідка залучена до матеріалів справи як доказ.

З огляду на викладене, колегія суддів відхиляє вказані доводи апеляційної скарги як безпідставні, спростовані матеріалами справи та наявними у ній доказами.

Щодо доводів апелянта про неспівмірність витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, обсягом виконаних робіт та наданих послуг, а також про перевищення суми, зазначеної у попередньому (орієнтовному) розрахунку судових витрат, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частин 4– 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на правничу допомогу має бути співмірним із складністю справи, часом, витраченим адвокатом, обсягом наданих послуг та ціною позову. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про їх зменшення.

Загальний розмір заявлених до відшкодування витрат на правничу допомогу становив 112 227,22 грн. Водночас, місцевий господарський суд, здійснюючи розподіл судових витрат, дав належну правову оцінку поданим доказам через призму критеріїв реальності, обґрунтованості та співмірності понесених витрат і реалізував свої дискреційні повноваження, частково задовольнивши вимоги та зменшивши розмір відшкодування до 80 719,43 грн.

Твердження скаржника про те, що стягнутий розмір є неспівмірним, колегія суддів відхиляє як суб`єктивні та необґрунтовані, оскільки справа № 905/45/25 (905/495/25) вирізняється особливою складністю, значним обсягом матеріалів, а також значним обсягом фактично виконаної адвокатом процесуальної роботи, яка полягала у підготовці низки заперечень, заяв, пояснень, зустрічного позову та безпосередній участі у судових засіданнях.

Посилання апелянта на перевищення остаточної суми витрат порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком у розмірі 50 000,00 грн колегія суддів зазначає як такі, що не є підставою для скасування додаткового судового рішення. Відповідно до приписів процесуального закону попередній розрахунок має виключно орієнтовний характер, тоді як остаточний розмір судових витрат встановлюється та розподіляється судом за результатами розгляду справи на підставі поданих первинних доказів.

Оцінюючи заперечення скаржника крізь призму практики Європейського суду з прав людини (зокрема, у справах «East/West Alliance Limited проти України» та «Лавентс проти Латвії»), колегія суддів констатує, що присуджена судом першої інстанції сума витрат у розмірі 80 719,43 грн, яка є пропорційною до задоволених позовних вимог, є обґрунтованою, фактичною, неминучою та повністю відповідає критеріям розумності й співмірності до предмета спору.

Ураховуючи вищенаведене, наведені в апеляційній скарзі твердження про неспівмірність витрат не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи та правомірно визнаються судом безпідставними.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника ТОВ «Корум Шахтспецбуд» адвоката Шамкій В.М. про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №905/495/25.

Статтею 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги у зв`язку з їх юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм права.

З огляду на той факт, що висновки суду першої інстанції відповідають в повній мірі приписам законодавства, фактичним обставинам справи, рішення відповідає вимогам статті 236 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги та залишення додаткового рішення Господарського суду Донецької області від 23.04.2026 у справі №905/45/25 (905/495/25) без змін.

Керуючись статтями 129, 269, 270, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» залишити без задоволення.

Додаткове рішення Господарського суду Донецької області від 23.04.2026 у справі №905/45/25(905/495/25) залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 10.09.2026.

Головуючий суддя Р.А. Гетьман

Суддя О.І. Склярук

Суддя В.С. Хачатрян