Постанова від 24 серпня 2026 р. у справі №910/9661/25 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" серпня 2026 р. Справа№ 910/9661/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іванова В.П.

суддів: Чапляна С.Є.

Крижного О.М.

за участю секретаря судового засідання: Ліщук М.Ю.

за участю представника (-ів) згідно протоколу судового засідання від 25.08.2026

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатська видобувна компанія" та апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2026 (повний текст складено 21.04.2026),

а також апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатська видобувна компанія"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.04.2026 (повний текст складено 01.05.2026)

у справі № 910/9661/25 (суддя Курдельчук І.Д.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатська видобувна компанія"

до ОСОБА_1

про зобов`язання передати оригінали документів,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Закарпатська видобувна компанія" звернулось до суду з позовом про зобов`язання ОСОБА_1 передати по письмовому акту документи товариства (згідно переліку), які не були передані після звільнення позивача з посади директора цього товариства.

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Закарпатська видобувна компанія" зазначає, що 05.07.2022 на зборах засновників прийнято рішення, зокрема, про створення ТОВ "Закарпатська видобувна компанія", затвердження статуту та призначення на посаду директора ОСОБА_1 , прийняті рішення на зборах зафіксовано в Протоколі, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Збирит О.В. та зареєстровано в реєстрі за №409, 410. 17.11.2023 Загальними зборами учасників ТОВ "Закарпатська видобувна компанія" прийнято рішення, оформлені Протоколом №17/11/23-ЗВК від 17.11.2023, зокрема, про звільнення з посади Директора Товариства ОСОБА_1 та призначення з 18.11.2023 на посаду Директора Товариства ОСОБА_2 , в зв`язку з чим між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підписано Акт приймання передачі №1 від 19.12.2023. В подальшому з метою отримання необхідних первинних документів ТОВ "Закарпатська видобувна компанія" направило на адресу ОСОБА_1 лист-вимогу №26-12/02 від 26.12.2023, лист-вимогу №08/02-01 від 08.02.2024 та лист-вимогу №01/07 від 08.07.2025, проте, за твердженням позивача, документи, визначені в переліку, і які підлягали передачі звільненим Директором, залишаються у його володінні та станом на дату звернення з позовом до суду не були передані товариству.

Крім того, 13.04.2026 через систему "Електронний суду" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатська видобувна компанія" надійшла заява про відшкодування витрат на правничу (правову) допомогу.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та його мотиви

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.04.2026 у справі №910/9661/25 позов задоволено частково. Зобов`язано ОСОБА_1 передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Закарпатська видобувна компанія" по акту приймання-передачі документи, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Закарпатська видобувна компанія": 1) оригінал Статуту ТОВ "Закарпатська видобувна компанія" (редакція затверджена протоколом Зборів засновників ТОВ "Закарпатська видобувна компанія" від 05.07.2022 реєстровий №409,410); 2) оригінал Протоколу Зборів засновників ТОВ "Закарпатська видобувна компанія" від 05.07.2022 реєстровий №409,410; 3) оригінал Штатного розкладу ТОВ "Закарпатська видобувна компанія" на 2023 рік (з зазначенням зайнятості, посадових окладів); 4) оригінал Наказу про затвердження трудового розпорядку ТОВ "Закарпатська видобувна компанія"; 5) оригінал Журналу реєстрації наказів і розпоряджень виконавчого органу (директора) та журналу реєстрації вихідної кореспонденції ТОВ "Закарпатська видобувна компанія". В іншій частині позову відмовлено.

Суд першої інстанції дійшов висновків про те, що обов`язок зберігання документів товариства відповідно до ст. 43 Закону «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та статуту ТОВ "Закарпатська видобувна компанія" покладається на виконавчий орган товариства і включає забезпечення їх передачі наступнику при звільненні, а оскільки відповідач заздалегідь знав про своє звільнення й не навів поважних причин неповної передачі документів, суд зобов`язав його додатково передати п`ять документів (статут, протокол зборів засновників, штатний розклад, наказ про трудовий розпорядок і журнали реєстрації), яких не було в раніше підписаному акті приймання-передачі. Водночас в решті вимог було відмовлено, зокрема щодо звітності, в зв`язку з тим, що позивач має доступ до оригіналів через електронну платформу, а щодо інших документів (договорів, наказів, особових справ тощо) через невизначеність вимог, а саме відсутність індивідуалізуючих ознак витребуваних документів, що унеможливлює примусове виконання рішення. Судові витрати суд поклав на позивача в зв`язку з тим, що спір виник з його вини, оскільки був зумовлений недоліками в організації діловодства ТОВ "Закарпатська видобувна компанія".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.04.2026 відмовлено у прийнятті додаткового рішення у справі №910/9661/25 в частині вирішення питання про судові витрати, оскільки рішенням Господарського суду міста Києва від 07.04.2026 судові витрати залишено за позивачем, у зв`язку з чим місцевий господарський суд вважав, що витрати на професійну правничу допомогу також залишаються за позивачем.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги, письмових пояснень та узагальнення їх доводів

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, ТОВ "Закарпатська видобувна компанія" через підсистему "Електронний суд" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2026 в частині відмови у задоволенні позовних вимог, прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що встановивши факт порушення відповідачем обов`язку зберігати й передати документи товариства та визнавши обраний спосіб захисту (зобов`язання передати документи за актом приймання-передачі) належним і ефективним, водночас нелогічно та всупереч усталеній судовій практиці Верховного Суду відмовив у переданні більшості документів під приводом їх нібито невизначеності й відсутності індивідуалізуючих ознак, хоча позивач об`єктивно не міг конкретизувати перелік документів, які створювалися відповідачем, як директором, за період з 05.07.2022 по 17.11.2023, і саме обов`язком колишнього керівника є передати новопризначеному директору всі документи, що перебували в діловодстві товариства. Крім того, скаржник вказує, що суд першої інстанції не дослідив і проігнорував обставини справи, зокрема щодо кадрових, бухгалтерських і звітних документів, чим порушив норми статей 86, 198, 236 ГПК України щодо всебічного з`ясування обставин, помилково послався на «корпоративний конфлікт» та на нібито необхідність узгодження питання доступу до документів між учасниками (власниками) двох юридичних осіб, хоча це є компетенцією директора, а не загальних зборів.

Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою від 30.04.2026, ТОВ "Закарпатська видобувна компанія" через підсистему "Електронний суд" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.04.2026, задовольнити заяву про відшкодування судових витрат на правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог та стягнути відповідні кошти з відповідача, а також покласти на відповідача судові витрати, понесені позивачем в апеляційному провадженні.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що суд першої інстанції відмовив у прийнятті додаткового рішення щодо стягнення з відповідача 11 812,50 грн витрат на правничу допомогу, і висновок зводиться до того, що суд помилково послався на позицію «судові витрати залишити за позивачем» із основного рішення, хоча насправді в самому рішенні від 07.04.2026 суд, задовольнивши позов частково (5 з 40 вимог), застосував саме ч. 9 ст. 129 ГПК України шляхом покладення всіх витрат на позивача через його «неправильні дії», що призвели до виникнення додаткового спору, замість обов`язкового за таких обставин пропорційного розподілу витрат за п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України, тому скаржник, посилаючись на постанови Верховного Суду у справах №916/376/19, №910/11896/23, зазначає, що застосування норми ч. 9 ст. 129 ГПК України було необґрунтованим і суперечить усталеній судовій практиці, а тому, з огляду на нез?ясування обставин справи та порушення норм процесуального права, передбачених ст. 129, 236 ГПК України, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а заява про відшкодування витрат на правничу допомогу - задоволенню.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, ОСОБА_1. через підсистему "Електронний суд" звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2026 в частині задоволених позовних вимог, прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що на момент звільнення 17.11.2023 новопризначений директор ОСОБА_2 отримав безпосередній доступ до всієї документації товариства, тому акт приймання-передачі при звільненні не складався, оскільки сторони не вбачали в цьому потреби, а 19.12.2023 відповідач додатково підписав повний акт приймання-передачі наявних у нього документів; скаржник звертає увагу, що первісні вимоги позивача (грудень 2023, лютий 2024) не містили спірних документів, перший позов у 2024 році взагалі був повернутий судом, а суттєво розширена вимога з`явилася лише в липні 2025 року, що, на його думку, свідчить про штучність і безпідставність претензій. Крім того, товариство протягом 2022-2026 років фактично здійснювало діяльність за іншою адресою, ніж вказана в ЄДР після зміни у 2026 році, і статутні документи об`єктивно залишалися за місцезнаходженням товариства, а не в розпорядженні відповідача.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та заперечень проти пояснень відповідача

Заперечуючи проти апеляційної скарги ТОВ «Закарпатська видобувна компанія» на рішення господарського суду міста Києва від 07.04.2026, відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскаржуване рішення в оскаржуваній частині залишити без змін.

В обґрунтування поданого відзиву на апеляційну скаргу ТОВ «Закарпатська видобувна компанія» на рішення господарського суду міста Києва від 07.04.2026, відповідач зазначає, що ні законодавство, ні статут товариства, ні судова практика не покладають на колишнього директора обов`язку складати акт приймання-передачі за власною ініціативою, а навпаки, ініціатором такого акту має виступати саме товариство в особі новопризначеного директора, який отримав безпосередній доступ до всієї документації одразу після звільнення відповідача 17.11.2023, в тому числі згідно з підписаним 19.12.2023 актом приймання-передачі. Відповідач наголошує, що позивач за понад рік і чотири місяці з грудня 2023 по липень 2025 жодного разу не вимагав спірних документів, перший позов у 2024 році був повернутий судом, а перелік запитуваних документів безпідставно й суттєво розширився лише у вимозі 2025 року, що свідчить про штучність і надуманість претензій. Крім того, відповідач наголошує на відсутності в матеріалах справи будь-яких доказів того, що товариство вживало належних організаційних заходів (створення комісії, встановлення факту втрати документів) для підтвердження дійсної відсутності документів та їх перебування саме у відповідача, а не за колишнім місцезнаходженням товариства по вул. Бастіонній, яке товариство змінило в березні 2026 року.

Заперечуючи проти апеляційної скарги ТОВ «Закарпатська видобувна компанія» на ухвалу господарського суду міста Києва від 30.04.2026, відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскаржувану ухвалу залишити без змін.

В обґрунтування поданого відзиву на апеляційну скаргу ТОВ «Закарпатська видобувна компанія» на ухвалу господарського суду міста Києва від 30.04.2026, відповідач зазначає, що саме поведінка позивача спричинила виникнення спору та є недобросовісною, оскільки відповідач не ухилявся від передачі документів, підписавши акт приймання-передачі ще 19.12.2023, тоді як позивач надсилав вимоги за невідомими відповідачу адресами, зміст цих вимог у 2023-2024 роках суттєво відрізнявся від пізніших, вимоги щодо спірних документів з`явилися лише в липні 2025 року, що свідчить про відсутність реальних претензій у 2023-2024 рр., що свідчить про недобросовісність поведінки ТОВ «Закарпатська видобувна компанія». Також відповідач зазначає, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 11 812,50 грн є завищеним і не відповідає критеріям співмірності згідно вимог ст. 126-129 ГПК України, оскільки справа є типовою й не потребує особливих правових знань чи спеціальної кваліфікації.

Заперечуючи проти апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення господарського суду міста Києва від 07.04.2026, позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення в оскаржуваній частині залишити без змін.

В обґрунтування поданого відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення господарського суду міста Києва від 07.04.2026 ТОВ «Закарпатська видобувна компанія» зазначає, що обов`язок колишнього директора передати новопризначеному керівнику за актом приймання-передавання всі документи, які перебували в діловодстві товариства, прямо випливає з Правил організації діловодства затверджених наказом Міністерства юстиції України №1000/5 від 18.06.2015 та підтверджений сталою практикою Верховного Суду, і не залежить від того, чи було це врегульовано в протоколі загальних зборів. Крім того позивач зазначає, що акт приймання-передачі №1 від 19.12.2023 підтверджує, що Відповідач передав лише частину документів, попри неодноразові письмові вимоги від 26.12.2023, 08.02.2024 та 08.07.2025. Посилання відповідача на попереднє (повернуте без розгляду) звернення до суду у 2024 році не свідчить про відсутність претензій, а лише про тривалість порушення, а твердження ОСОБА_1 про наявність усіх документів у чинного директора ОСОБА_2 спростовуються тим, що передані йому документи стосувалися лише державної реєстрації змін, а не всього діловодства. Відсутність кадрових, статутних та інших документів створює для позивача реальні ризики у вигляді штрафів за трудовим законодавством, порушення військового обліку, порушення невідомих поточному керівництву зобов`язань за договорами позики, що є порушенням прав Позивача, встановленим судом першої інстанції у п. 7.16, 7.17, 7.27, 7.31 рішення.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Товариство з обмеженою відповідальністю "Закарпатська видобувна компанія" не погодилось з вказаним вище рішенням про часткове задоволення позову та звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2026 року у справі №910/9661/25 в частині відмови у задоволенні позовних вимог.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.05.2026 для розгляду справи № 910/9661/25 визначено склад колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді (судді-доповідача) Іванова В.П., суддів Чапляна С.Є., Крижного О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатська видобувна компанія" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2026 у справі № 910/9661/25 та призначено її до розгляду.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Закарпатська видобувна компанія" не погодилось з вказаною вище ухвалою про відмову в ухваленні додаткового рішення та звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу про відмову в ухваленні додаткового рішення, заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу задовольнити.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11.05.2026 для розгляду справи № 910/9661/25 визначено склад колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді (судді-доповідача) Іванова В.П., суддів Чапляна С.Є., Крижного О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатська видобувна компанія" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.04.2026 у справі № 910/9661/25, об`єднано апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатська видобувна компанія" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.04.2026 та рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2026 року у справі №910/9661/25 в одне апеляційне провадження та призначено їх до розгляду.

ОСОБА_1 , відповідач у справі, не погодився з рішенням суду першої інстанції та звернувся з апеляційною скаргою б/н від 11.05.2026 (вх. № 3146/26 від 12.05.2026) до Північного апеляційного господарського суду, за змістом якої скаржник просить скасувати частково рішення суду першої інстанції та ухвалити в цій частині нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12.05.2026, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді (судді-доповідача) Іванова В.П., суддів Чапляна С.Є., Крижного О.М.

Згідно розділу 6 підпункту 6.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північному апеляційному господарському суді у разі відсутності судді-доповідача (головуючого судді) проводити передачу таких заяв, клопотань раніше визначеному автоматизованою системою судді-доповідачу (головуючому судді) в день його виходу на роботу.

Враховуючи перебування судді Іванова В.П. станом на 12.05.2026 у відпустці, фактична передача апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2026 судді-доповідачу (головуючому судді) відбулась 13.05.2026.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 18.05.2026 залишив без руху апеляційну скаргу б/н від 11.05.2026 (вх. № 3146/26 від 12.05.2026) ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2026 у справі № 910/9661/25 та запропонував скаржникові усунути допущені останнім при поданні апеляційної скарги недоліки протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали.

25.05.2026 через систему "Електронний суд" на виконання вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду про залишення апеляційної скарги без руху, від скаржника надійшла заява про усунення недоліків, в зв`язку з чим ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2026 у справі № 910/9661/25, об`єднано апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатська видобувна компанія" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.04.2026, рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2026 у справі № 910/9661/25 та апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2026 у справі № 910/9661/25 в одне апеляційне провадження та призначено їх до розгляду.

Явка представників у судове засідання

В судове засідання 01.09.2026 з`явились представник позивача, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , при цьому підтримавши вимоги апеляційних скарг ТОВ «Закарпатська видобувна компанія», та відповідача, який підтримав апеляційну скаргу ОСОБА_1 в повному обсязі, а також заперечив проти задоволення апеляційних скарг поданих позивачем в повному обсязі.

Обставини справи встановлені судом першої інстанції під час прийняття рішення від 07.04.2026 та перевірені судом апеляційної інстанції

В поданій до суду першої інстанції позовній заяві заявлено вимогу про зобов`язання ОСОБА_1 , звільненого з посади директора позивача, передати Товариству з обмеженою відповідальністю «Закарпатська видобувна компанія» по акту приймання-передачі документи, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Закарпатська видобувна компанія», а саме:

І. Оригінали установчих, розпорядчих, кадрових документів ТОВ «Закарпатська видобувна компанія», прийнятих та або укладених за період з 05.07.2022 по 17.11.2023:

1) Статут ТОВ «Закарпатська видобувна компанія» (редакція затверджена протоколом Зборів засновників ТОВ «Закарпатська видобувна компанія» від 05.07.2022 реєстровий №409,410).

2) Протокол Зборів засновників ТОВ «Закарпатська видобувна компанія» від 05.07.2022 реєстровий №409,410.

3) Протоколи Загальних зборів учасників ТОВ «Закарпатська видобувна компанія».

4) Штатний розклад ТОВ «Закарпатська видобувна компанія» на 2023 рік (з зазначенням зайнятості, посадових окладів)

5) Трудові книжки співробітників ТОВ «Закарпатська видобувна компанія», які працювали станом на 18.11.2023.

6) Особові справи співробітників ТОВ «Закарпатська видобувна компанія».

7) Накази на прийняття, переведення, відпустки всіх співробітників ТОВ «Закарпатська видобувна компанія».

8) Накази про повноваження (матеріальна відповідальність, відповідальність за ведення обліку та подання звітності до контролюючих органів) ТОВ «Закарпатська видобувна компанія».

9) Наказ про затвердження трудового розпорядку ТОВ «Закарпатська видобувна компанія».

10) Накази на відрядження співробітників ТОВ «Закарпатська видобувна компанія».

11) Розрахунок лікарняних до виплат та заявки до Фонду соціального страхування співробітників ТОВ «Закарпатська видобувна компанія».

12) Протоколи комісії з тимчасової працездатності щодо співробітників ТОВ «Закарпатська видобувна компанія».

13) Розрахунково-платіжні відомості щодо виплати заробітної плати співробітникам ТОВ «Закарпатська видобувна компанія».

14) Журнали реєстрації наказів і розпоряджень виконавчого органу (директора), журнали реєстрації вихідної кореспонденції ТОВ «Закарпатська видобувна компанія».

15) Оригінали довіреностей, що видавалися в період з 05.07.2022 по 17.11.2023.

16) Звіти з військового обліку співробітників ТОВ «Закарпатська видобувна компанія».

17) Інші кадрові, установчі документи та накази директора ТОВ «Закарпатська видобувна компанія».

ІІ. Оригінали первинних документів та даних регістрів синтетичного та аналітичного обліку, що підтверджують факт здійснення ТОВ «Закарпатська видобувна компанія» господарських операцій за період з 05.07.2022 по 17.11.2023, а саме:

1) Оригінали господарських договорів, укладених ТОВ «Закарпатська видобувна компанія» з фізичними та юридичними особами, фізичними особами підприємцями.

2) Первинні документи, що підтверджують здійснення господарських операцій, учасником яких було ТОВ «Закарпатська видобувна компанія».

3) Оборотно-сальдова відомість по місяцям з деталізацію до рахунків бухгалтерського обліку (згідно ПСБУ) ТОВ «Закарпатська видобувна компанія».

4) Розшифрування оборотів та залишків по кожному рахунку ТОВ «Закарпатська видобувна компанія» (журнал-ордер, аналіз рахунку, картка рахунку).

5) Розшифрування оборотів та залишків по контрагентам по всім рахункам, що використовувалися для бухгалтерського обліку взаєморозрахунків з 3-мі особами (постачальники, покупці, підрядники, фінансові установи, учасники тощо) ТОВ «Закарпатська видобувна компанія».

6) Розшифрування оборотів та залишків по об`єктам основних засобів, капітальних інвестицій з зазначенням місця зберігання, або підрозділу, що експлуатує основні засоби з зазначенням первинної вартості, проведених модернізацій та нарахованої амортизації.

7) Розшифрування оборотів та залишків по матеріалам по номенклатурі з зазначенням місця зберігання, одиниці виміру, балансової вартості.

8) Розшифрування оборотів та залишків по видам податків, зборів та прирівняних до них зобов`язань по всім рахункам, що використовувалися для бухгалтерського обліку взаєморозрахунків з контролюючими органами.

9) Первинні документи, що підтверджують формування собівартості послуг, витрат періоду та первинної вартості основних засобів.

10) Інші документи бухгалтерського обліку ТОВ «Закарпатська видобувна компанія».

ІІІ. Податкову, фінансову, статистичну звітність ТОВ «Закарпатська видобувна компанія»:

1) Баланс (Звіт про фінансовий стан) за формою №1 за 2022 рік.

2) Звіт про фінансові результати та їх використання за 2022 рік.

3) Декларація з податку на прибуток за 2022 рік.

4) Податковий розрахунок за формою 1ДФ за I-III квартал 2023 року.

5) Декларації з податку на додану вартість за всі місяці з початку реєстрацій платником податку до дати звільнення ОСОБА_1 з посади директора ТОВ «Закарпатська видобувна компанія».

6) Звітність з єдиного соціального внеску за кожен місяць 2023 року.

7) Звіти з праці за кожен місяць з початку діяльності ТОВ «Закарпатська видобувна компанія».

8) Фінансовий звіт малого підприємництва за 2022 рік.

9) Інші звіти, які подавалися до контролюючих органів.

Судом першої інстанції встановлено, що юридичними підставами позову є статті 11, 15 Цивільного кодексу України, стаття 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", а фактичними підставами позову є бездіяльність відповідача щодо передачі всіх документів товариства, у зв`язку із звільненням із посади директора товариства.

Під час розгляду справи місцевим господарським судом відповідач заперечив проти позову та просив суд відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що питання про повернення документів, якщо виходити з того, що вони перебували у безпосередньому володінні ОСОБА_1 , мало вирішуватися під час вивільнення останнього з посади та на початку виконання своїх повноважень ОСОБА_2 .

Так ні положення Статуту ТОВ «Закарпатська видобувна компанія», ані положення законодавства не передбачають чіткої процедури та власне обов`язковості оформлення передачі документації від попереднього директора товариства новопризначеному. До матеріалів справи не надано жодного доказу, що підтверджував би той факт, що документи, про витребування яких ТОВ «Закарпатська видобувна компанія» пред`явило позов, дійсно вибуло із володіння ТОВ «Закарпатська видобувна компанія», як не надано доказів і на підтвердження доводів про перебування (чи можливості перебування) такого майна у володінні ОСОБА_1 .

Дійсною підставою позову є корпоративний конфлікт, намагання перекласти недоліки роботи керівництва на звільненого директора, а також створення доказів втрати документів товариства для позиції захисту перед контролюючими органами.

З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд першої інстанції визначив, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:

- Чи виконано обов`язок збереження і передачі документів товариства з обмеженою відповідальністью посадовою особою (виконавчим органом тов) при припиненні правовідносин управління товариством?

- Чи доведено позивачем вимогу про передачу документів, визначених у прохальній частині позову?

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно позивач має довести наявність обставин, що дають ствердну відповідь на запитання, а відповідач навпаки.

Відповідно до частини 1 статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства (частина 3 статті 11 ЦК України).

Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (далі - Закон №2275-VIII) визначає правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов`язки їх учасників.

Відповідно до статті 28 Закону №2275-VIII органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган.

Згідно з частиною 4 статті 39 Закону №2275-VIII виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є "директор", якщо статутом не передбачена інша назва.

Частиною 1 статті 43 Закону №2275-VIII визначено, що товариство зобов`язано зберігати такі документи: 1) протокол зборів засновників товариства (рішення одноосібного засновника); 2) статут товариства та зміни до статуту; 3) протоколи загальних зборів учасників; 4) документи товариства, що регулюють діяльність органів товариства, та зміни до них; 5) положення про філії (представництва) товариства у разі їх створення (відкриття); 6) протоколи засідань наглядової ради товариства та колегіального виконавчого органу товариства, накази і розпорядження виконавчого органу товариства; 7) аудиторські висновки та результати надання інших аудиторських послуг; 8) річну фінансову звітність; 9) документи звітності, що подаються відповідним державним органам; 10) документи, пов`язані з випуском емісійних цінних паперів; 11) інші документи, передбачені законодавством, статутом товариства, рішеннями загальних зборів учасників, наглядової ради та виконавчого органу товариства; 12) документи, що підтверджують права товариства на майно; 13) документи бухгалтерського обліку.

Відповідальність за зберігання документів товариства покладається на виконавчий орган товариства та на головного бухгалтера (у разі призначення) - щодо документів бухгалтерського обліку та фінансової звітності (частина 2 статті 43 Закону №2275-VIII).

05 липня 2022 року Протоколом Зборів засновників ТОВ «Закарпатська видобувна компанія» затверджено статут.

Згідно з п 8.1. статуту виконавчий орган Товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є "Директор".

Відповідно до п. 8.2. статуту виконавчий орган Товариства (Директор) здійснює управління поточною діяльністю Товариства.

Пунктом 8.3. статуту передбачено, що до компетенції виконавчого органу Товариства (Директора) належить вирішення всіх питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю Товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції Загальних зборів учасників.

Згідно з 8.4. статуту директор, зокрема, діє від імені Товариства без довіреності; представляє Товариство у відносинах з юридичними та фізичними особами в межах компетенції, визначеної Статутом Товариства; організує господарську діяльність Товариства, фінансування, ведення обліку та складання звітності; розробляє плани виробничо-господарської діяльності (виробничі програми) та затверджує їх; затверджує внутрішні документи, інструкції, визначає організаційну структуру Товариства, розробляє та затверджує штатний розклад Товариства; приймає на роботу і звільняє працівників Товариства, застосовує заходи заохочення та дисциплінарного стягнення; видає та відкликає довіреності на представництво інтересів Товариства, і т.д.

Відповідно до пункту 11.1. статуту Товариство зобов`язано зберігати такі документи:

1) протокол зборів засновників Товариства;

2) статут Товариства та зміни до статуту;

3) протоколи Загальних зборів учасників;

4) документи Товариства, що регулюють діяльність органів Товариства, та зміни до них;

5) положення про філії (представництва) Товариства у разі їх створення (відкриття);

6) накази і розпорядження виконавчого органу Товариства;

7) аудиторські висновки та результати надання інших аудиторських послуг;

8) річну фінансову звітність;

9) документи звітності, що подаються відповідним державним органам;

10) документи, пов`язані з випуском емісійних цінних паперів;

11) інші документи, передбачені законодавством, Загальних зборів учасників та виконавчого органу Товариства, статутом Товариства, рішеннями;

12) документи, що підтверджують права Товариства на майно;

13) документи бухгалтерського обліку.

Пунктом 11.2. статуту передбачено, що відповідальність за зберігання документів Товариства покладається на виконавчий орган товариства (Директора) та на головного бухгалтера (у разі призначення) - щодо документів бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Згідно з п. 11.3. статуту документи, передбачені пунктом 11.1. підлягають зберіганню протягом усього строку діяльності Товариства, крім документів бухгалтерського обліку, строки зберігання яких визначаються відповідно до законодавства.

Відповідно до п. 11.4. статуту Товариство забезпечує кожному учаснику (його представнику) доступ до документів. визначених пунктом. 11.1. цього Статуту.

Пунктом 11.5. статуту передбачено, що протягом 10 днів з дня надходження письмової вимоги учасника Товариства виконавчий орган товариства (Директор) зобов`язаний надати такому учаснику копії відповідних документів, визначених пунктом 11.1. цього Статуту. За підготовку копій документів Товариство може встановлювати плату, розмір якої не може перевищувати розмір витрат на виготовлення копій документів та витрат, пов`язаних з пересиланням документів поштою.

Отже, директор товариства, як виконавчий орган, зобов`язаний здійснювати заходи для зберігання документів, визначених в частині 1 статті 43 Закону №2275-VIII та Статутом Товариства, водночас Товариство, як юридична особа, має законні очікування на збереження таких документів.

Недотримання зобов`язання директором товариства щодо збереження документів порушує права товариства на реалізацію обов`язку зберігати документи, визначені в частині 1 статті 43 Закону №2275-VIII.

Порушення права товариства на реалізацію обов`язку зберігати документи, у зв`язку із порушенням зобов`язання директором товариства, може тривати після позбавлення такого директора повноважень (після звільнення).

Вжиття заходів для поновлення вказаного права є обов`язком виконавчого органу. Виконавчий орган товариства зобов`язаний вжити заходи, які є достатніми та необхідними для поновлення порушеного права, зокрема через відновлення документів, отримання рівнозначних копій/дублікатів, претензійну/позовну діяльність до осіб, які протиправно обмежують доступ або зберігають у себе документи, або не виконали зобов`язання щодо передачі документів.

Виконавчий орган товариства може виконати свої зобов`язання, які стосуються поновлення права товариства на реалізацію обов`язку зберігати документи, шляхом подання позову, а такі дії вчиняються від імені юридичної особи.

З огляду на вищевикладене ТОВ «Закарпатська видобувна компанія» було подано позов до особи, яка за переконанням позивача порушила право товариства на реалізацію обов`язку зберігати документи, а також яка може поновити порушене право, шляхом передачі таких документів.

Відповідач у поданому до місцевого господарського суду відзиві на позовну заяву зазначив, що законодавством, Статутом Товариства та рішеннями Загальних зборів Товариства не передбачений обов`язок для директора з передачі документів та оформлення відповідного акту, а тому відповідачем не було порушено своїх зобов`язань та прав позивача.

Однак суд зазначає, що забезпечення передачі документів товариства від особи, яка позбавляється повноважень виконавчого органу, до особи, яка наділяється повноваженнями виконавчого органу або іншої відповідальної особи (учасника, бухгалтера), входить в межі зобов`язання щодо зберігання документів товариства.

Бездіяльність директора товариства, як виконавчого органу, в частині організації передачі документів товариства є порушенням зобов`язання, якщо таке порушення не сталося із незалежних від директора причин.

Усталеною формою передачі документів є оформлення письмового акту, який дозволяє об`єктивно підтвердити таку обставину, у свою чергу підтвердження такої обставини є інтересом товариства та може бути необхідне для господарської, звітної та іншої діяльності товариства. Водночас діяльність виконавчого органу повинна бути направлена на забезпечення інтересів товариства.

Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені Наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5, встановлюють єдині вимоги щодо створення управлінських документів і роботи зі службовими документами, а також порядок їх архівного зберігання в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності (далі - установи).

Пунктом 1 глави 1 розділу XV Правил визначено, що під час зміни керівника установи наявність і стан документів (справ), що знаходяться в діловодстві структурних підрозділів та в архіві, а також облікових документів та довідкового апарату до них відбиваються окремим розділом в акті приймання-передавання установи.

Відповідно до частини 1 статті 31 Закону №2275-VIII загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, а також: 1) з ініціативи виконавчого органу товариства; 2) на вимогу наглядової ради або ради директорів товариства; 3) на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства.

Вимога про скликання загальних зборів учасників подається виконавчому органу товариства в письмовій формі із зазначенням запропонованого порядку денного. У разі скликання загальних зборів учасників з ініціативи учасників товариства така вимога повинна містити інформацію про розмір часток у статутному капіталі товариства, що належать таким учасникам (частина 5 статті 31 Закону №2275-VIII).

Згідно з частиною 7 статті 31 Закону №2275-VIII разом з питаннями, запропонованими для включення до порядку денного загальних зборів учасників особою, яка вимагає скликання таких зборів, виконавчий орган товариства з власної ініціативи може включити до нього додаткові питання.

Виконавчий орган товариства приймає рішення про включення запропонованих питань до порядку денного загальних зборів учасників (частина 6 статті 32 Закону №2275-VIII).

Порядок денний Загальних зборів Товариства від 17.11.2023 включав в себе питання, зокрема, про звільнення з посади Директора Товариства та призначення Директора Товариства.

Отже, відповідачу завчасно було відомо про можливе звільнення його із посади директора, а також призначення нового директора. Відсутні інші обставини, які могли унеможливити організацію передачі документів товариства, а тому відсутні підстави вважати, що бездіяльність відповідача на посаді директора щодо вказаного питання відбулась із незалежних від відповідача причин.

З викладеного вище вбачається, що відсутність у позивача можливості зберігати документи товариства, зокрема через порушення зобов`язання попереднім директором щодо передання таких документів, яке є частиною його обов`язку із забезпечення зберігання документів, є порушенням права позивача.

Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина 1 статті 5 ГПК України).

Відповідно до частини 2 статті 5 ГПК України у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Зі змісту правовідносин між товариством та фізичною особою, яка виконувала функції та мала повноваження виконавчого органу товариства, вбачається, що поновлення права товариства на реалізацію обов`язку зберігати документи може відбутися через оформлення та підписання акту приймання-передачі документів, які не були передані товариству.

Отже, вимога зобов`язати ОСОБА_1 передати ТОВ «Закарпатська видобувна компанія» по акту приймання-передачі документи є способом захисту, який має поновити порушене право позивача.

В даному контексті відповідач є особою, яка була наділена повноваженнями виконавчого органу, а тому обсяг прав та обов`язків відповідача на період реалізації повноважень виконавчого органу товариства впливає на можливість пред`явлення до нього позовних вимог, які направлені на поновлення порушеного права позивача.

Отже, даний спір не підлягає розгляду в розрізі повернення майна, набутого або збереженого без достатньої правової підстави (зокрема відповідно до приписів статті 1212 ЦК України), а є розглядом вимоги, яка має бути виконана відповідачем в силу своїх попередніх прав та обов`язків на посаді директора товариства.

Відповідачем в позасудовому порядку було вчинено дії, направлені на поновлення права позивача у вказаний вище спосіб (через оформлення акту приймання-передачі).

Відповідач повідомляє, що для оформлення факту передачі документів товариства, важливих на думку відповідача, після звільнення з посади директора було ініційовано підписання акту приймання передачі №1 від 19.12.2023. Вказаний акт включає в себе 170 пунктів та містить інформацію про передачу печатки, та назви документів, які стосуються господарської та внутрішньо-організаційної діяльності товариства, а також підписаний ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Позивач, звертаючись із даним позовом, зазначає, що відповідачем передано не всі документи товариства, а тому наявні підстави для зобов`язання відповідача передати відсутні документи, шляхом оформлення акту приймання-передачі.

Щодо оригіналів установчих, розпорядчих, кадрових документів ТОВ «Закарпатська видобувна компанія», прийнятих та або укладених за період з 05.07.2022 по 17.11.2023, суд зазначає наступне.

Місцевий господарський суд зазначив, що з матеріалів справи вбачається існування: статуту ТОВ «Закарпатська видобувна компанія» (редакція затверджена протоколом Зборів засновників ТОВ «Закарпатська видобувна компанія» від 05.07.2022 реєстровий №409,410), Протоколу Зборів засновників ТОВ «Закарпатська видобувна компанія» від 05.07.2022 реєстровий №409,410. Вказані документи повинні зберігатися товариством, а відповідальність щодо їх збереження була покладена на відповідача, коли він виконував повноваження директора (виконавчого органу).

В акті приймання передачі №1 від 19.12.2023 відсутні вказані документи, а відповідачем не наведено обґрунтованих пояснень щодо цього, а тому оригінал статуту та протоколу зборів засновників мають бути передані відповідачем позивачу по акту приймання-передачі.

Наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/5 затверджено Перелік типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб, із зазначенням строків зберігання документів. Вказаний Перелік визначає штатні розписи документом організаційно-розпорядчої діяльності.

З листа Міністерства соціальної політики України від 22.03.2012 № 42/06/186-12 вбачається, що працівник підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку тощо. Штатний розпис - це документ, що встановлює для даного підприємства, установи, організації структуру, штати й посадові оклади працівників. Штатний розпис містить найменування посад, чисельність персоналу і оклади по кожній посаді. Прийняття, затвердження керівником підприємства штатного розпису провадяться шляхом видання спеціального локального нормативного акта (наказу), який буде визначати кількість працівників кожної професії з розподілом штатних одиниць за структурними підрозділами підприємства.

Відповідно до пункту 3 глави 7 розділу II Правил посадовою особою особисто затверджуються документи, що не потребують додаткових вказівок, завдань щодо їх упровадження або виконання (положення (статути) установи, протоколи, акти, плани, звіти, кошториси, штатні розписи, посадові інструкції, програми, нормативи тощо).

Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України № 526 від 12.03.2021 затверджено національний класифікатор з набранням чинності з 19.04.2021: НК 010:2021. У класифікаторі управлінської документації представлені класи (назви УСД) і види управлінських документів (назви УФД), що характерні для всіх або більшості юридичних осіб, незалежно від організаційно-правової форми та форми власності.

Національний класифікатор 010:2021 містить назви, зокрема: правила внутрішнього трудового розпорядку (код 0101009); наказ (розпорядження) з основної діяльності (код 0101019); наказ (розпорядження) з адміністративно-господарських питань (код 0101021).

Статтею 142 Кодексу законів про працю України визначено, що трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням роботодавця і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) на основі типових правил.

Отже, виконавчий орган зобов`язаний вирішити питання, пов`язані із трудовою діяльністю працівників. Штатний розпис та правила трудового розпорядку є прийнятою формою організації трудової діяльності працівників, а тому такі документи повинні зберігатися товариством.

В акті приймання передачі №1 від 19.12.2023 відсутні вказані документи, а відповідачем не наведено обґрунтованих пояснень щодо цього, а тому такі документи мають бути передані відповідачем позивачу по акту приймання-передачі.

Відповідно до пункту 7 глави 3 розділу ІІІ Правил в установах може застосовуватись одна з трьох форм реєстрації документів - журнальна, карткова та автоматизована (з використанням спеціальних комп`ютерних програм).

Журнальну форму реєстрації документів доцільно використовувати лише в установах з обсягом документообігу до 600 документів на рік, використовуючи форми журналів, наведені в додатках 5 - 7 до цих Правил.

Додатки 5-7 до Правил містять форми документів: журнал реєстрації вхідних документів, журнал реєстрації вихідних документів, журнал реєстрації внутрішніх документів.

Реєстрація документів проводиться з метою забезпечення їх обліку, контролю за виконанням і оперативним використанням наявної в документах інформації і полягає у веденні запису облікових даних про документ за встановленою установою реєстраційною формою, яким фіксується факт створення, відправлення або одержання документа, шляхом проставлення на ньому реєстраційного індексу з подальшим записом у зазначених формах необхідних відомостей про документ.

Отже, журнали реєстрації вихідних документів (кореспонденції) та журнал реєстрації внутрішніх документів, зокрема наказів і розпоряджень виконавчого органу (директора), є документами, необхідними для організації діяльності товариства та повинні зберігатися товариством.

В акті приймання передачі №1 від 19.12.2023 відсутні вказані документи, а відповідачем не наведено обґрунтованих пояснень щодо цього, а тому мають такі документи бути передані відповідачем позивачу по акту приймання-передачі.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача передати позивачу по акту приймання-передачі документи: оригінал Статуту ТОВ "Закарпатська видобувна компанія" (редакція затверджена протоколом Зборів засновників ТОВ "Закарпатська видобувна компанія" від 05.07.2022 реєстровий №409,410); оригінал Протоколу Зборів засновників ТОВ "Закарпатська видобувна компанія" від 05.07.2022 реєстровий №409,410; оригінал Штатного розкладу ТОВ "Закарпатська видобувна компанія" на 2023 рік (з зазначенням зайнятості, посадових окладів); оригінал Наказу про затвердження трудового розпорядку ТОВ "Закарпатська видобувна компанія"; оригінал Журналу реєстрації наказів і розпоряджень виконавчого органу (директора) та журналу реєстрації вихідної кореспонденції ТОВ "Закарпатська видобувна компанія", є обґрунтованими.

Щодо податкової, фінансової, статистичної звітність ТОВ "Закарпатська видобувна компанія", місцевий господарський суд зазначив наступне.

Позивач повідомив, що відповідач від імені товариства подавав: Баланс (Звіт про фінансовий стан) за формою №1 за 2022 рік; Звіт про фінансові результати та їх використання за 2022 рік; Декларацію з податку на прибуток за 2022 рік; Податковий розрахунок за формою 1ДФ за I-III квартал 2023 року; Декларації з податку на додану вартість; Звітність з єдиного соціального внеску за кожен місяць 2023 року. Вказана звітність подавалась в електронній формі.

Позивач зазначає, що дозволений тільки перегляд звітності, а завантажити цю звітність можливо тільки у непідписаному вигляді в форматі PDF. У зв`язку з наведеним позивач заявив вимогу про зобов`язання передати оригінали вказаних документів.

Відповідно до статті 11, 14 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підприємства зобов`язані складати фінансову звітність на підставі даних бухгалтерського обліку. Підприємства зобов`язані подавати фінансову звітність органам, до сфери управління яких вони належать, трудовим колективам на їх вимогу, власникам (засновникам) відповідно до установчих документів, якщо інше не передбачено цим Законом. Органам державної влади та іншим користувачам фінансова звітність подається відповідно до законодавства.

Статтею 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" визначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

У разі надсилання електронного документа кільком адресатам або його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа.

Якщо автором створюються ідентичні за документарною інформацією та реквізитами електронний документ та документ на папері, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу.

Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред`явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії.

Фінансова звітність, що зберігається на електронній платформі, також має статус оригіналу (враховуючи приписи статті 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг").

Так, позивач не повідомив на яких інших електронних носіях зберігається чи повинна зберігатися фінансова звітність, яка формувалась та подавалась на час дії повноважень відповідача, як виконавчого органу (директора).

З наведених пояснень позивача вбачається, що на електронній платформі (місце збереження оригіналу фінансової звітності) доступний тільки перегляд. Однак не вбачається, що позивач обмежений в доступі до оригіналів вказаної фінансової звітності, оскільки статус "дозволено тільки перегляд" відображає відсутність можливості змінювати (редагувати) документ, водночас позивач не заперечує щодо можливості завантажити електронні примірники у форматі PDF.

Позивач не надав пояснень щодо функціоналу електронної платформи в частині перевірки електронного підпису, а також не довів належним чином обставину неможливості перевірки електронного підпису документів, що містяться на електронній платформі.

Отже, позивач має доступ до оригіналів фінансової звітності та може її використовувати в інтересах товариства.

Водночас суд першої інстанції врахував пояснення відповідача про те, що у нього після звільнення з посади директора товариства відсутні повноваження та можливості в частині доступу до електронної платформи, а відповідно і виготовлення електронних або паперових документів, які містяться на вказаній платформі.

Враховуючи наведене, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що вимоги в частині зобов`язання відповідача передати позивачу по акту приймання-передачі податкової, фінансової, статистичної звітність ТОВ "Закарпатська видобувна компанія" є необґрунтованими.

Позивачем заявлено також вимоги про зобов`язання відповідача передати позивачу по акту приймання-передачі документи: протоколи Загальних зборів учасників ТОВ "Закарпатська видобувна компанія"; особові справи співробітників ТОВ "Закарпатська видобувна компанія"; накази на прийняття, переведення, відпустки всіх співробітників ТОВ "Закарпатська видобувна компанія"; накази про повноваження (матеріальна відповідальність, відповідальність за ведення обліку та подання звітності до контролюючих органів) ТОВ "Закарпатська видобувна компанія"; накази на відрядження співробітників ТОВ "Закарпатська видобувна компанія"; розрахунок лікарняних до виплат та заявки до Фонду соціального страхування співробітників ТОВ "Закарпатська видобувна компанія"; протоколи комісії з тимчасової працездатності щодо співробітників ТОВ "Закарпатська видобувна компанія"; розрахунково-платіжні відомості щодо виплати заробітної плати співробітникам ТОВ "Закарпатська видобувна компанія"; оригінали довіреностей, що видавалися в період з 05.07.2022 по 17.11.2023; звіти з військового обліку співробітників ТОВ "Закарпатська видобувна компанія"; інші кадрові, установчі документи та накази директора ТОВ "Закарпатська видобувна компанія"; оригінали господарських договорів, укладених ТОВ "Закарпатська видобувна компанія" з фізичними та юридичними особами, фізичними особами підприємцями; первинні документи, що підтверджують здійснення господарських операцій, учасником яких було ТОВ "Закарпатська видобувна компанія"; оборотно-сальдова відомість по місяцям з деталізацію до рахунків бухгалтерського обліку (згідно ПСБУ) ТОВ "Закарпатська видобувна компанія"; розшифрування оборотів та залишків по кожному рахунку ТОВ "Закарпатська видобувна компанія" (журнал-ордер, аналіз рахунку, картка рахунку); розшифрування оборотів та залишків по контрагентам по всім рахункам, що використовувалися для бухгалтерського обліку взаєморозрахунків з 3-мі особами (постачальники, покупці, підрядники, фінансові установи, учасники тощо) ТОВ "Закарпатська видобувна компанія"; розшифрування оборотів та залишків по об`єктам основних засобів, капітальних інвестицій з зазначенням місця зберігання, або підрозділу, що експлуатує основні засоби з зазначенням первинної вартості, проведених модернізацій та нарахованої амортизації; розшифрування оборотів та залишків по матеріалам по номенклатурі з зазначенням місця зберігання, одиниці виміру, балансової вартості; розшифрування оборотів та залишків по видам податків, зборів та прирівняних до них зобов`язань по всім рахункам, що використовувалися для бухгалтерського обліку взаєморозрахунків з контролюючими органами; первинні документи, що підтверджують формування собівартості послуг, витрат періоду та первинної вартості основних засобів; інші документи бухгалтерського обліку ТОВ "Закарпатська видобувна компанія".

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Ефективний спосіб захисту включає в себе елемент виконуваності судового рішення, оскільки позивач повинен обрати та визначити у позовній заяві вимоги, які можуть бути виконані, зокрема в межах виконавчого провадження.

Вимоги щодо переліку документів, їх найменування (назва), можливо змісту, мають бути зазначені позивачем в такий спосіб, щоб не допускати невизначеності, неоднозначного тлумачення, а у разі задоволення позову про їх витребування/передання могли бути виконувані посадовою особою виконавчої служби, без необхідності роз`яснень судом щодо способу і порядку виконання судового рішення.

Зазначення абстрактних та нечітких вимог, у разі їх задоволення, створює обставину, коли такі вимоги не можуть бути виконані.

Вказані вище вимоги позивача містять інформацію щодо виду документів або їх юридичну характеристику, однак без зазначення індивідуальних ознак, які дозволять ідентифікувати такі документи з-поміж інших.

Отже, задоволення вказаних вимог не призведе до поновлення прав позивача, оскільки в даному контексті суд зобов`язує передати невизначені документи в межах певних характеристик (вид документа або його форма), що не корелюється із порушеним правом позивача на зберігання визначених документів.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позовні вимоги у вказаній частині є необґрунтованими.

Місцевий господарський суд врахував, що одні і ті ж учасники контролюють діяльність двох юридичних осіб - ТОВ "Торговий дім "Сіль Закарпаття" (код ЄДРПОУ 44833129) нинішнє місце роботи ОСОБА_1 на посаді директора, про що наявне посилання у позовній заяві, і Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатська видобувна компанія" (код ЄДРПОУ 44788951) колишнє місце роботи відповідач на посаді Директора.

Також, ТОВ "Катіон Інвест" (код ЄДРПОУ 39508760) контролюють ті самі учасники.

Пойменовані юридичні особи та їх учасники (засновники) є учасниками справ №907/889/25, 907/257/26, 907/1303/25, що підтверджено сторонами у справі і вбачається з даних ЄДРСР.

Суд першої інстанції врахував систематичні звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатська видобувна компанія" як з листами - вимогами 2023-2025 так і звернення до Господарського суду міста Києва у 2024 році позовом про зобов`язання передати оригінали документів, наслідком якого позовну заяву і додані до неї документи - повернуто заявнику.

Місцевий господарський суд констатував, що в матеріали справи не представлено доказів, що учасники (власники) двох юридичних осіб вирішували питання про доступ до документів товариства, про належність виконання в 2022-2023 обов`язків директором ОСОБА_1 протягом часу з 2023 в т.ч. до дати звернення з даним позовом. У свою чергу недостатнє опрацювання новим директором переліку документів, які на його думку мають зберігатись у товаристві, та неналежне надіслання листів-вимог (на неналежні адреси фізичної особи), а також оформлення позовів з недоліками може вказувати на наявність ознак про бажання створення видимості організаційної діяльності.

Водночас, наявність "корпоративного конфлікту" немає жодного впливу на доцільність пред`явленого позову, і не свідчить про його штучність.

Відповідно до частини 1 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Частиною 3 статті 13 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 ГПК України).

Враховуючи викладене та встановлені обставини, місцевий господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Також судом першої інстанції було здійснено розподіл судових витрат щодо сплати судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру, в наступному порядку.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати у разі часткового задоволення позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас частиною 9 статті 129 ГПК України передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що саме неправильні дії позивача призвели до виникнення спору - відсутність у Статуті порядку щодо передачі документів при зміні виконавчого органу, належної організації діловодства товариства, зберігання різноманітної звітності, тощо, а також обміну повідомленнями/листування, за умов перебування за однією і тією ж адресою місцезнаходження.

У зв`язку з чим витрати щодо сплати судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру було покладено на позивача.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції під час прийняття ухвали від 30.04.2026, та перевірені судом апеляційної інстанції.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.04.2026 позов задоволено частково.

13.04.2026 через систему "Електронний суду" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатська видобувна компанія" надійшла заява про відшкодування витрат на правничу (правову) допомогу, в якій позивач просив місцевий господарський суд ухвалити додаткове судове рішення та стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатська видобувна компанія" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11 812,50 грн.

28.04.2026 через систему "Електронний суд" відповідачем подано клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, в прохальній частині якого просить суд відмовити позивачу у стягненні витрат на професійну правничу допомогу з ОСОБА_1 у розмірі 11 812,50 грн.

Відповідно до частини 1 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 статті 123 ГПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (пункт 1).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.04.2026 ухвалено судові витрати залишити за позивачем.

У зв`язку з чим суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що витрати на професійну правничу допомогу разом з іншими судовими витратами також залишаються за позивачем.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

З огляду на вищевикладене місцевий господарський суд відмовив у прийнятті додаткового рішення у справі №910/9661/25 в частині вирішення питання про судові витрати, а також відмовив у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатська видобувна компанія" про відшкодування витрат на правничу (правову) допомогу.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови

Імперативними приписами статті 269 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційних скарг та відзивів на них, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, а також врахувавши висновки Верховного Суду щодо застосування відповідних норм права, дійшла висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з огляду на таке.

Щодо доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 про відсутність у нього обов`язку передавати документи у зв`язку з тим, що порядок їх передачі не був визначений протоколом загальних зборів від 17.11.2023, а новопризначений директор нібито мав безпосередній доступ до документації товариства.

За змістом статті 43 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» товариство зобов`язане зберігати, зокрема, статут, протоколи загальних зборів, документи бухгалтерського обліку та інші документи, передбачені законом і статутом, а відповідальність за їх зберігання покладається на виконавчий орган товариства. Пункт 1 глави 1 розділу XV Правил організації діловодства та архівного зберігання документів, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 №1000/5, передбачає відображення наявності і стану документів при зміні керівника в акті приймання-передавання. Отже, відсутність у протоколі загальних зборів спеціально визначених строків або процедури передачі документів не усуває обов`язку керівника, повноваження якого припиняються, забезпечити передачу документації товариства наступнику.

Такий підхід узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 11.05.2021 у справі №759/9008/19, а також Верховного Суду у постановах від 05.02.2025 у справі №906/855/22 та від 03.06.2025 у справі №906/948/24, відповідно до яких колишній керівник за актом приймання-передавання має передати новопризначеному керівнику документи, які перебували у діловодстві юридичної особи. Тому довід відповідача про те, що постанова Великої Палати Верховного Суду у справі №759/9008/19 стосується виключно питання юрисдикції та не містить релевантного висновку щодо передачі документів, є помилковим.

Посилання скаржника на акт приймання-передачі №1 від 19.12.2023 як на доказ остаточної передачі всієї наявної документації також не спростовує висновків місцевого господарського суду. Сам по собі факт підписання акта, який містить значний перелік переданих документів, підтверджує здійснення передачі у певному обсязі, однак не підтверджує передачу тих документів, які в акті не зазначені. Твердження про їх перебування у безпосередньому володінні нового директора або за іншою фактичною адресою товариства мають бути підтверджені доказами, тоді як посилання лише на характер взаємовідносин сторін та можливість доступу до приміщення не підтверджує фактичної передачі кожного зі спірних документів.

Водночас обов`язок колишнього керівника передати документи не означає презумпції існування будь-якого документа, названого позивачем: відповідно до статей 13, 74, 76-79 ГПК України позивач повинен довести обставини існування документа та його непередання, а відповідач - обставини, на які він посилається на підтвердження належного виконання обов`язку з передачі. Щодо статуту та протоколу зборів засновників від 05.07.2022 факт їх існування безпосередньо встановлений матеріалами справи. Щодо штатного розкладу, документа про затвердження трудового розпорядку та реєстраційних журналів суд першої інстанції врахував характер діяльності товариства, наявність трудових відносин, вимоги законодавства до організації кадрового діловодства та реєстрації управлінських документів, а також відсутність цих документів у акті від 19.12.2023. У сукупності з іншими доказами справи це дало місцевому господарському суду підстави дійти висновку про обґрунтованість вимог щодо п`яти конкретно визначених документів; доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 цього висновку не спростовують.

Щодо доводів апеляційної скарги ТОВ «Закарпатська видобувна компанія» про необхідність задоволення позову в повному обсязі, неврахування постанов Верховного Суду та ненадання оцінки письмовим поясненням від 26.11.2025 і доданих до них доказів.

Постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.05.2021 у справі №759/9008/19 та Верховного Суду від 05.02.2025 у справі №906/855/22 і від 03.06.2025 у справі №906/948/24 є релевантними для визначення змісту обов`язку колишнього керівника: вони підтверджують, що при зміні керівника має бути передана документація юридичної особи, яка перебувала в її діловодстві, і що такий спосіб захисту в принципі є належним. Зокрема, у справі №906/948/24 Верховний Суд погодився із судовими рішеннями про передачу визначених категорій бухгалтерських, фінансових та первинних документів. Тому висновок про неможливість задоволення вимоги лише через те, що документи визначені за видом і періодом, без зазначення реквізитів кожного окремого документа, був би надмірно формальним.

Разом з тим наведені постанови Верховного Суду не звільняють позивача від процесуального обов`язку довести фактичні обставини конкретної справи, зокрема існування відповідних документів, їх належність товариству та непередання новому керівнику. Посилання позивача на банківські виписки, податкові накладні, відомості податкової звітності про працівників, господарські операції та інші матеріали підтверджують здійснення товариством господарської діяльності та можуть свідчити про створення певних первинних, кадрових чи договірних документів. Проте такі відомості самі по собі не підтверджують, що кожен із заявлених у позові оригіналів фактично існував у відповідній формі, залишився у володінні ОСОБА_1 після підписання акта від 19.12.2023 та може бути ним переданий. Особливо це стосується узагальнених формулювань «інші кадрові, установчі документи», «інші документи бухгалтерського обліку» та подібних категорій, межі яких не дають можливості встановити конкретний предмет виконання. Тому колегія суддів відхиляє довід про те, що сам лише загальний обов`язок колишнього керівника передати всю документацію є достатньою підставою для задоволення всіх заявлених позовних вимог. Водночас, оскільки суд першої інстанції дійшов правильного по суті висновку про відмову в задоволенні цих вимог, наведене уточнення мотивів викладається безпосередньо в цій постанові та, з огляду на частину другу статті 277 ГПК України, за якою не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань, не є підставою для скасування рішення в цій частині.

Окремо щодо податкової, фінансової та статистичної звітності колегія суддів враховує, що відповідно до статей 5, 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа є електронний примірник з обов`язковими реквізитами, у тому числі електронним підписом, а отже, звичайне завантаження непідписаного PDF-файлу саме по собі не тотожне отриманню оригіналу електронного документа. Водночас позивач не довів належними доказами, що доступний йому функціонал електронної платформи не дозволяє перевірити цілісність і електронний підпис поданої звітності або отримати її електронний примірник у спосіб, який підтверджує справжність, так само як не довів, що після припинення повноважень відповідач зберіг технічний доступ до таких електронних оригіналів чи їх носіїв та об`єктивно може виконати вимогу про їх передачу. За таких обставин підстав для скасування рішення в цій частині не встановлено.

Щодо апеляційної скарги ТОВ «Закарпатська видобувна компанія» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.04.2026 та доводів про неправильне застосування частини 9 статті 129 ГПК України.

Частина 9 статті 129 ГПК України встановлює право суду відступити від загальних правил розподілу судових витрат у разі зловживання процесуальними правами або виникнення спору внаслідок неправильних дій сторони. Верховний Суд у додатковій постанові від 04.03.2021 у справі №916/376/19 та постанові від 25.04.2024 у справі №910/11896/23 наголошував, що це дискреційне повноваження, але висновок про неправильні дії сторони та причинний зв`язок таких дій із виникненням спору повинен бути конкретно і належно мотивований з оцінкою поведінки учасників справи.

Колегія суддів погоджується, що сама відсутність у статуті товариства окремої процедури передачі документів при зміні директора не може вважатися неправильною дією позивача, оскільки обов`язок з організації передачі документації випливає із закону та правил діловодства незалежно від наявності такого положення у статуті. Водночас зазначена обставина не була єдиною підставою для застосування частини 9 статті 129 ГПК України: зі змісту рішення в цілому (пункти 10.4, 10.5, 12.3) вбачається, що місцевий господарський суд оцінив поведінку самого позивача та врахував також неналежну організацію діловодства товариства і зберігання звітності, надсилання листів-вимог на неналежні адреси фізичної особи, оформлення з недоліками попереднього позову, наслідком чого стало його повернення заявнику, а також відсутність налагодженого обміну кореспонденцією за умов перебування за однією і тією ж адресою місцезнаходження. Така оцінка узгоджується з критеріями, сформульованими Верховним Судом у додатковій постанові від 04.03.2021 у справі №916/376/19 та постанові від 25.04.2024 у справі №910/11896/23, відповідно до яких суд має оцінити поведінку обох сторін, врахувати засади справедливості, добросовісності та розумності й належно обґрунтувати свій висновок, а передбачені частиною 9 статті 129 ГПК України наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи. Наведені у рішенні мотиви в сукупності підтверджують причинний зв`язок між зазначеними діями (бездіяльністю) позивача та виникненням спору, тому висновок про застосування частини 9 статті 129 ГПК України у цій конкретній справі не виходить за межі наданої суду законом дискреції. Відтак доводи апелянта про обов`язковість пропорційного розподілу витрат не є достатніми для скасування рішення в цій частині; оскільки питання про розподіл судових витрат було вирішено в основному рішенні, місцевий господарський суд також мав підстави відмовити в ухваленні додаткового рішення за пунктом 3 частини 1 статті 244 ГПК України.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Статтею 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2026 у справі №910/9661/25, з урахуванням наведених у цій постанові мотивів, відповідає встановленим обставинам справи та правильному застосуванню норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційних скарг не доводять наявності підстав, передбачених статтею 277 ГПК України, для його скасування або зміни, апеляційні скарги ТОВ «Закарпатська видобувна компанія» та ОСОБА_1 на рішення задоволенню не підлягають.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 30.04.2026 про відмову в ухваленні додаткового рішення також підлягає залишенню без змін, оскільки питання про розподіл судових витрат було вирішено в резолютивній частині основного рішення від 07.04.2026, а пункт 3 частини 1 статті 244 ГПК України передбачає можливість ухвалення додаткового рішення саме тоді, коли питання про судові витрати судом не вирішено.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що в резолютивній частині ухвали від 30.04.2026 допущено очевидну описку в номері справи («№910/1542/26» замість «№910/9661/25»), яка з огляду на зміст вступної та мотивувальної частин ухвали не впливає на її законність та може бути виправлена судом, що постановив ухвалу, в порядку статті 243 ГПК України.

Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Аналізуючи обсяг дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, колегія суддів враховує висновки, викладені Європейським судом з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», відповідно до яких пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, однак це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент; межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення.

Колегія суддів надала окрему оцінку істотним доводам апеляційних скарг: щодо змісту обов`язку колишнього директора з передачі документів; значення акта від 19.12.2023 та доводів про безпосередній доступ нового керівника; доказування фактичного існування і непередання спірних документів; релевантності постанов Верховного Суду у справах №759/9008/19, №906/855/22, №906/948/24; правового режиму електронної звітності; а також підстав застосування частини 9 статті 129 ГПК України та постанов Верховного Суду у справах №916/376/19, №910/11896/23. Інші доводи сторін, які зводяться до повторної оцінки тих самих обставин і не спростовують зазначених висновків, не потребують окремої відповіді, що узгоджується з підходом Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України».

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з результатом вирішення спору місцевим господарським судом, а доводи апеляційних скарг не є підставою для зміни резолютивної частини оскаржуваних судових рішень.

Судовий збір

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Водночас, якщо апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення та не змінює рішення суду першої інстанції, понесені скаржником витрати зі сплати судового збору за подання такої апеляційної скарги не покладаються на іншу сторону.

Оскільки апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатська видобувна компанія» на рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2026 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.04.2026, а також апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2026 залишені без задоволення, витрати по сплаті судового збору за подання відповідних апеляційних скарг покладаються на осіб, які їх подали. Витрати учасників справи на професійну правничу допомогу, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, з огляду на результати розгляду апеляційних скарг покладаються на сторону, яка їх понесла, та розподілу між сторонами не підлягають.

Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281 - 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатська видобувна компанія" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2026 у справі № 910/9661/25 залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2026 у справі № 910/9661/25 залишити без задоволення.

3. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатська видобувна компанія" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.04.2026 у справі № 910/9661/25 залишити без задоволення.

4. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.04.2026 у справі № 910/9661/25 залишити без змін.

5. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2026 у справі № 910/9661/25 залишити без змін.

6. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатська видобувна компанія" покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Закарпатська видобувна компанія".

7. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги ОСОБА_1 покласти на ОСОБА_1 .

8. Матеріали справи № 910/9661/25 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 10.09.2026.

Головуючий суддя В.П. Іванов

Судді С.Є. Чаплян

О.М. Крижний