Рішення від 01 липня 2026 р. у справі №755/9998/25 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/9998/25

Провадження №: 2/755/2071/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2026 р. м. Київ

Дніпровський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Коваленко І.В.,

за участі секретаря судового засідання - Грищенко С.В.,

учасники справи:

представник позивача - адвокат Голумбовський Д.Г.,

представник відповідача - Острянко М.М.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівництво Технології Системи», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Акціонерне товариство «Страхова компанія «ББС ІНШУРАНС», про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

в с т а н о в и в:

Рух справи

02.06.2025 до Дніпровського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівництво Технології Системи» про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до заявлених позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 51 540,86 грн на відшкодування вказаної шкоди, а також 16 500 грн витрат на професійну правничу допомогу та 1 211,20 грн витрат на сплату судового збору.

02.06.2025 року в порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Коваленко І.В.

13.06.2025 року, згідно ч. 7 ст. 187 ЦПК України, на запит суду з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань отримано відповідь №1476673 про реєстрацію в даному Реєстрі юридичної особи відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівництво Технології Системи» за кодом: 35645596.

13.06.2025 року ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва відкрито провадження у вказаній цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін.

Сторонам роз`яснено їхні права на подання заяв по суті справи у строки, визначені ст.178 ЦПК України.

04 серпня 2025 року (Вх.№45124) через підсистему «Електронний суд» представник відповідача ТОВ «Будівництво Технології Системи» Сторожук М.С. подав відзив на позовну заяву. У відзиві, серед іншого, містилося клопотання про залучення як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, Акціонерного товариства «Страхова компанія «ББС ІНШУРАНС». Обґрунтовуючи це клопотання, представник зазначив, що цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована в указаній компанії за полісом № ЕР-219160688 із строком дії з 02.02.2024 по 01.02.2025 включно.

Також відповідач подав клопотання про витребування у ТОВ «Автосаміт Укравто» оригінала та належним чином засвідчених копій акта наданих послуг № 2024027181 від 30.12.2024 й інших документів щодо відновлювального ремонту автомобіля позивача. Крім того, відповідач просив витребувати оборотно-сальдову відомість за рахунком 361 та платіжні документи щодо всіх взаєморозрахунків між ТОВ «Автосаміт Укравто» та ОСОБА_1 за період з 27.11.2024 по дату надання інформації. На думку відповідача, ці документи можуть підтвердити або спростувати позовні вимоги, що має значення для ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення.

06.08.2026 (Вх.№45595) через підсистему «Електронний суд» представник позивача - адвокат Голумбовський

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 06 серпня 2025 року задоволено клопотання представника відповідача ТОВ «Будівництво Технології Системи» Сторожука М.С. про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, та витребування доказів.

Вказаною ухвалою залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Акціонерне товариство «Страхова компанія «ББС ІНШУРАНС» (код ЄДРПОУ 20344871, м. Київ, вул. Білоруська, 3). Цєю ж ухвалою зобов`язано позивача направити на адресу третьої особи позовну заяву з додатками та надати суду докази такого направлення.

Крім того, витребувано у ТОВ «Автосаміт Укравто» (код ЄДРПОУ 14369855, м. Київ, Харківське шосе, 179) оригінал та належним чином засвідчені копії акта наданих послуг № 2024027181 від 30.12.2024 й інших документів, що стосуються проведення відновлювального ремонту автомобіля позивача, оборотно-сальдову відомість за рахунком 361, а також платіжні документи щодо всіх взаєморозрахунків між ТОВ «Автосаміт Укравто» та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), здійснених за період з 27.11.2024 по дату фактичного надання інформації.

24.09.2025 року (вх. № 56857) на виконання вимог ухвали суду від ТОВ «Автосаміт Укравто» надійшли належним чином засвідчені копії таких документів: 1. Акт виконаних робіт № 2024027181 від 30.12.2024 на 2 аркушах; 2. Наряд-замовлення № 2024027181 від 19.12.2024 на 2 аркушах; 3. Фіскальний чек № 727 від 30.12.2024 на 1 аркуші; 4. Електронний фіскальний чек програмного РРО (Checkbox) № Qo8BLw2FTu8 від 30.12.2024 на 10 аркушах; 5. Оборотно-сальдова відомість за рахунком 361 за період з 27.11.2024 по 02.06.2026 щодо контрагента ОСОБА_1 на 1 аркуші.

09 жовтня 2025 року (вх. № 60950) через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача ТОВ «Будівництво Технології Системи» Острянка М.М. надійшло клопотання, у якому він повторно просив витребувати у ТОВ «Автосаміт Укравто» оригінали акта наданих послуг № 2024027181 від 30.12.2024, оборотно-сальдової відомості за рахунком 361 та платіжних документів щодо взаєморозрахунків із ОСОБА_1 за період з 27.11.2024 по дату надання інформації.

Клопотання обґрунтоване тим, що ТОВ «Автосаміт Укравто» неналежно виконало ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 06.08.2025 та разом із супровідним листом від 16.09.2025 № 02-908 надало суду лише засвідчені копії документів замість витребуваних оригіналів. Ознайомившись 02.10.2025 з матеріалами справи, представник відповідача також установив, що витребувану інформацію надано не в повному обсязі. Зокрема, оборотно-сальдову відомість за рахунком 361 відображено лише за період з 27.11.2024 по 31.12.2024, тоді як суд ухвалював витребувати її по дату фактичного надання відомостей.

Крім того, надана копія оборотно-сальдової відомості не містить обов`язкових реквізитів: дати складання, посади, прізвища та підпису уповноваженої особи ТОВ «Автосаміт Укравто», що позбавляє цей документ юридичної сили. На думку представника відповідача, ненадання оригіналів та приховування інформації про взаєморозрахунки у повному обсязі унеможливлює належне дослідження доказів. Це заважає суду встановити реальний розмір понесених позивачем витрат та перевірити факт можливого повного або часткового повернення коштів на користь ОСОБА_1 як безпідставно чи надміру сплачених.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 22 квітня 2026 року задоволено клопотання представника відповідача ТОВ «Будівництво Технології Системи» Сторожука М.С. та витребувано у ТОВ «Автосаміт Укравто» оригінал акта наданих послуг № 2024027181 від 30.12.2024 й інших документів щодо відновлювального ремонту автомобіля позивача, оборотно-сальдову відомість за рахунком 361, а також інші платіжні документи стосовно всіх взаєморозрахунків між ТОВ «Автосаміт Укравто» та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), здійснених за період з 27.11.2024 по дату фактичного надання інформації на вимогу суду.

11 червня 2026 року (вх. № 37983) на виконання вимог ухвали суду від ТОВ «Автосаміт Укравто» надійшли оригінали таких документів: 1. Акт виконаних робіт № 2024027181 від 30.12.2024 на 2 аркушах; 2. Наряд-замовлення № 2024027181 від 19.12.2024 на 2 аркушах; 3. Фіскальний чек № 727 від 30.12.2024 на 1 аркуші; 4. Оборотно-сальдова відомість за рахунком 361 за період з 27.11.2024 по 02.06.2026 щодо контрагента ОСОБА_1 на 1 аркуші.

У судовому засіданні представник позивача - адвокат Голумбовський Д.Г. позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача - Острянко М.М. у судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні з мотивів, наведених у відзиві.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Акціонерне товариство «Страхова компанія «ББС ІНШУРАНС» про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, проте її уповноважений представник у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не сповістив. Пояснень щодо позовної заяви чи заперечень проти позову від третьої особи до суду не надходило.

Доводи позову

В обґрунтування позову позивач зазначала, що 27 листопада 2024 року о 19:45 у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля TOYOTA COROLLA (д.н.з. НОМЕР_2 ), який на праві власності належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівництво Технології Системи» (код ЄДРПОУ 35645596; далі - ТОВ «БТС», відповідач) під керуванням ОСОБА_2 , та автомобіля TOYOTA RAV4 (д.н.з. НОМЕР_3 ) під керуванням позивача ОСОБА_1 .

Керуючись вимогами абзацу другого пункту 33.2 статті 33 Закону України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», за наслідками пригоди водії склали Європротокол № С353BC8FF34, у якому погодили обставини ДТП та винуватість водія автомобіля TOYOTA COROLLA ОСОБА_2 . Цивільно-правова відповідальність водія на момент аварії була застрахована за чинним полісом внутрішнього страхування АТ «СК «ББС ІНШУРАНС» № ЕP219160688. У цьому страховому полісі, як і в Європротоколі, страхувальником (власником полісу) зазначено юридичну особу з кодом ЄДРПОУ 35645596, тобто ТОВ «Будівництво Технології Системи».

Згідно з інформацією, викладеною ТОВ «БТС» у відповіді на адвокатський запит (№ 7 від 23.01.2025), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) є працівником ТОВ «Будівництво Технології Системи» та з 20.11.2024 обіймає посаду заступника директора з технічних питань. При цьому ТОВ «Будівництво Технології Системи» є власником транспортного засобу TOYOTA COROLLA (д.н.з. НОМЕР_2 ), який 27.11.2024 ОСОБА_2 використовував правомірно.

Позивач зазначила, що на момент пригоди ліміт відшкодування за Європротоколом становив 80 000 грн. Ці кошти ОСОБА_1 отримала від АТ «СК «ББС ІНШУРАНС», проте фактична вартість ремонту автомобіля перевищила законодавчо встановлений ліміт відповідальності страховика і склала 131 540,86 грн.

У цьому випадку та відповідно до вимог частини першої статті 1187 ЦК України джерело підвищеної небезпеки - транспортний засіб TOYOTA COROLLA (д.н.з. НОМЕР_2 ) - належить відповідачу ТОВ «БТС». Таким чином, різниця між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням складає 51 540,86 грн. Зазначена сума підлягає відшкодуванню відповідачем у порядку частини другої статті 1187 ЦК України як шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, що належить особі, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє цим транспортним засобом.

Позивач, посилаючись на правові підстави, викладені у статтях 22, 999, 1192, 1194 ЦК України, статтях 3, 22, 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», та правові висновки Верховного Суду у справах № 753/4696/16-ц, № 761/14285/16-ц, № 757/33065/18-ц, № 757/54513/16, наголошувала, що розмір збитків визначається відповідно до реальної вартості робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Однак до цього часу ОСОБА_1 не отримала від відповідача жодного відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 51 540,86 грн.

Крім того, посилаючись на положення статті 82 ЦПК України, позивач зазначила, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню. Таким чином, складений водіями Європротокол № С353BC8FF34, у якому сторони погодили обставини пригоди та винуватість водія автомобіля TOYOTA COROLLA (д.н.з. НОМЕР_2 ) ОСОБА_2 , є належним доказом, що підтверджує факт заподіяння шкоди позивачу водієм транспортного засобу, який на момент ДТП перебував у володінні відповідача.

Щодо правової позиції відповідача

Відповідач у відзиві заперечував проти позову в повному обсязі та зазначав таке. 27 листопада 2024 року близько 19:40 на парковці біля ТРЦ «Піраміда» (м. Київ, вул. Олександра Мішуги, 4) під час виїзду з автостоянки сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля TOYOTA COROLLA (д.н.з. НОМЕР_2 ) під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля TOYOTA RAV4 (д.н.з. НОМЕР_4 ) під керуванням ОСОБА_1 . Внаслідок ДТП транспортні засоби обох сторін зазнали механічних пошкоджень.

Автомобіль TOYOTA COROLLA (д.н.з. НОМЕР_2 ) на праві власності належить відповідачу, а водій ОСОБА_2 перебуває з ним у трудових відносинах, обіймаючи посаду заступника директора з технічних питань. Цивільно-правова відповідальність ТОВ «БТС» як власника наземного транспортного засобу на момент аварії була застрахована в АТ «СК «ББС ІНШУРАНС» згідно з чинним полісом № ЕР-219160688 (строк дії з 02.02.2024 по 01.02.2025 включно).

Відповідач також указав, що для фіксації ДТП сторони викликали наряд поліції. Після прибуття працівників поліції, надання учасниками пригоди пояснень та спільного огляду автомобілів було встановлено, що механічні пошкодження транспортних засобів мають незначний характер, а розмір матеріальних збитків позивача не може перевищувати 80 000,00 грн. У зв`язку з цим за фактом настання страхового випадку сторони за взаємною згодою оформили електронний Європротокол № С353ВС8FF34 від 27.11.2024.

Щодо досудового врегулювання спору

Відповідач зазначав, що до звернення з позовом до суду між представником позивача та відповідачем здійснювалося листування, у ході якого відповідач намагався отримати докази на підтвердження розміру завданих збитків та обґрунтованості вимог щодо виплати коштів у сумі, яка перевищує розмір отриманого від страховика відшкодування. Проте документи, що додавалися до претензій, не були засвідчені належним чином та надсилалися на електронну пошту відповідача у простих копіях, а електронний підпис накладався представником позивача лише на файл самої претензії.

Після декількох звернень представник позивача листом від 11.04.2025 надіслав на електронну адресу відповідача лист із вкладенням архівних файлів («звіт_свідоцтво_акт.zip.asice.zip», «Відповідь_наданняі документів.pdf.asice.zip», «Підтвердження надходження та оплати.pdf.asice.zip», «акт огляду тз.pdf.asice.zip»), на які було накладено електронний підпис представника позивача - адвоката Голумбовського Д., проте всередині архівних файлів містилися лише фотокопії паперових документів.

З метою самостійного отримання інформації про страхову подію відповідач листом від 23.01.2025 № 8 звернувся до АТ «СК «ББС ІНШУРАНС». У відповідь страхова компанія надіслала копію листа від 03.03.2025 № 661-05 із доданими фотокопіями акта огляду від 19.12.2024 та акта наданих послуг № 2024027181. Як вбачається з отриманих матеріалів, акт огляду транспортного засобу від 19.12.2024 був неналежної якості (нечитабельний), а акт наданих послуг № 2024027181 від 30.12.2024, складений ТОВ «Автосаміт Укравто», не містив підпису замовника ремонту - ОСОБА_1 .

За повторним запитом відповідача від 08.04.2025 № 8 страхова компанія надіслала рекомендований лист, який надійшов на адресу відповідача 20.05.2025. До вказаного листа були додані копії документів, засвідчені підписом начальника відділу ДТАЗ Паламарчук І.М. (без зазначення дати засвідчення): 1. Наказ АТ «СК «ББС ІНШУРАНС» від 09.01.2025 № 132285/1/1 про виплату страхового відшкодування ОСОБА_1 у сумі 80 000,00 грн; 2. Страховий акт від 09.01.2025 № 132285/1; 3. Розрахунок страхового відшкодування від 09.01.2025 (без підпису ОСОБА_1 ); 4. Заява про погодження суми страхового відшкодування від 07.01.2024 за підписом ОСОБА_1 ; 5. Платіжна інструкція від 10.01.2025 № 282431 про перерахування коштів на користь ОСОБА_1 ; 6. Акт огляду колісного транспортного засобу від 19.12.2024 за підписом ОСОБА_1 ; 7. Акт огляду транспортного засобу від 02.12.2024 за підписом ОСОБА_1 .

Окрім того, до листа додавалися незасвідчені ксерокопії: фіскального чека ТОВ «Автосаміт Укравто» від 30.12.2024 на суму 131 540,86 грн, акта наданих послуг № 2024027181 від 30.12.2024 (без підпису ОСОБА_1 ), гарантійного талона до цього акта (без підпису ОСОБА_1 ) та рахунку-фактури № 2024025700 від 19.12.2024 на суму 133 203,72 грн (без підпису замовника).

На основі викладеного відповідач наголошував, що ним вживалися всі можливі заходи для з`ясування обґрунтованості вимог позивача, і він не вчиняв дій, спрямованих на затягування чи ухилення від розгляду претензії. Тривалий час розгляду досудових вимог зумовлений тим, що представник позивача спочатку надав незасвідчені копії документів, а страхова компанія тривалий час відповідала на запити, внаслідок чого належні документи були отримані відповідачем лише 20.05.2025.

Щодо позовних вимог

Відповідач зазначав, що позивач просить стягнути 51 540,86 грн як різницю між вартістю відновлювального ремонту її автомобіля та сумою отриманого страхового відшкодування. Водночас, відповідно до документів страхової компанії, огляд транспортного засобу позивача здійснювався двічі - 02.12.2024 та 19.12.2024. Станом на 02.12.2024 показники одометра автомобіля становили 38 559 км, а на 19.12.2024 - 38 867 км. Пробіг автомобіля за вказані 17 днів склав 308 кілометрів. За таких обставин у період між оглядами транспортний засіб активно експлуатувався позивачем, а тому міг отримати додаткові пошкодження, які не пов`язані з ДТП від 27.11.2024.

Крім того, відповідач звертав увагу суду на суттєву різницю в обсязі виявлених дефектів. Так, в акті огляду від 02.12.2024 було зафіксовано лише 6 позицій пошкоджень передньої лівої частини кузова (зокрема, кутова частина переднього бампера, накладка омивача лівої фари, нижня накладка бампера, накладка переднього лівого крила, зміщення лівого крила та подряпина лівих передніх дверей) та зазначено про необхідність додаткового огляду в умовах СТО з частковим розбиранням. Натомість в акті огляду від 19.12.2024 наведено вже 15 позицій пошкоджень, включно із заміною лівої фари, протитуманної фари, підкрилка та ремонтом колісної арки.

Водночас на другій сторінці акта огляду від 19.12.2024, який підписаний позивачем ОСОБА_1 , прямо зазначено про наявність дефектів, не пов`язаних з поточною ДТП, а також слідів попереднього відновлювального ремонту задніх лівих дверей, лівої боковини та передніх правих дверей. Наявність попередніх механічних пошкоджень цього ж автомобіля підтверджується також постановою Дарницького районного суду м. Києва від 03.02.2023 у справі № 753/457/23. Вказаним судовим рішенням установлено, що 30.12.2022 на вул. Софії Русової біля будинку № 9 у м. Києві ОСОБА_1 вчинила іншу ДТП (за участю автомобіля Hyundai Grandeur), внаслідок якої транспортні засоби також зазнали механічних пошкоджень.

Крім того, відповідач зауважив, що ліва боковина автомобіля (яка включає бічну стійку, а також передні й задні ліві двері) згідно з актом огляду від 19.12.2024 вже мала сліди відновлювального ремонту, не пов`язаного з цією ДТП. При цьому надана позивачем копія Звіту № 181975 від 30.12.2024 про оцінку колісного транспортного засобу не засвідчена належним чином, а її походження є сумнівним. Так, у листі АТ «СК «ББС ІНШУРАНС» від 23.01.2025 № 234-05, яким надано відповідь на адвокатський запит, указаний звіт у переліку доданих документів взагалі відсутній.

Відповідач також звернув увагу суду на суперечності у самому Звіті № 181975 від 30.12.2024. Зокрема, у пункті 3.2 звіту серед пошкоджених деталей відсутні двері та решітка бампера, які фактично були замінені під час ремонту СТО. Крім того, розділ таблиці дефектів, не пов`язаних з ДТП, є незавершеним - текст обривається після коми, а далі залишено пусте місце. На думку відповідача, це може свідчити про наявність підчищень у копії документа з метою приховати попередній стан автомобіля. Водночас у пункті 3.3 звіту сам оцінювач застосував коефіцієнт додаткового зниження вартості автомобіля на 10% саме у зв`язку з тим, що його кузовні елементи вже відновлювалися раніше.

Аналізуючи фотоматеріали з місця пригоди, що містяться в Європротоколі, відповідач наголошував, що характер зіткнення та обставини ДТП повністю виключають можливість пошкодження передніх лівих дверей автомобіля позивача внаслідок цього удару. Ба більше, згідно з первинним актом огляду від 02.12.2024, ліве переднє крило зазнало лише незначного зміщення і не потребувало заміни, тому його заміна згідно з актом від 19.12.2024 є безпідставною. З огляду на це відповідач вважає, що позивач безпідставно намагається покласти на нього витрати на ремонт лівих дверей та заміну крила, які мали дефекти ще до моменту ДТП або були пошкоджені під час подальшої експлуатації автомобіля.

З огляду на викладене відповідач вважає, що до акта наданих послуг № 2024027181 від 30.12.2024 безпідставно включено роботи з відновлювального ремонту та запчастини, які не пов`язані з ДТП, оскільки відповідні елементи автомобіля не зазнали пошкоджень під час цієї пригоди. Зокрема, на думку відповідача, необґрунтовано враховано:

1. «Передні двері в зборі (з одного боку) зняти/встановити» вартістю 2 539,20 грн (№ 9 розділу «Надані послуги» акта);

2. «Фарбування дверей (передніх лівих)» вартістю 3 532,80 грн (№ 18 розділу «Надані послуги» акта);

3. «Крило переднє ліве» вартістю 8 678,78 грн (п. 14 розділу «Перелік запчастин» акта);

4. «Решітка бампера» вартістю 4 709,32 грн (п. 13 розділу «Перелік запчастин» акта);

5. «Рамка під номер» вартістю 66,82 грн (п. 40 розділу «Перелік запчастин» акта).

Загальна вартість вказаних робіт та деталей становить 19 526,92 грн. Відповідно, правильний розрахунок різниці між сумою реальних збитків від ДТП та страховим відшкодуванням має становити 35013,94 грн (134540,86-80000,00- (2539,20+3532,80+8678,78+4709,32+66,82).

Крім того, відповідач звернув увагу суду на те, що додані до позову копії документів, які оформлювалися під час огляду та ремонту автомобіля, не засвідчені належним чином ні позивачем, ні її представником. Зокрема, акт наданих послуг № 2024027181 від 30.12.2024 надано у вигляді ксерокопії з іншої копії, і він не містить підпису ОСОБА_1 як замовника, який прийняв виконані роботи. Відсутність підпису позивача зафіксована також і в тих копіях акта, які раніше надсилалися відповідачу з досудовою претензією та були отримані від страхової компанії.

Зазначені обставини викликають у відповідача обґрунтований сумнів щодо реального виконання ТОВ «Автосаміт Укравто» ремонту в обсягах та за цінами, вказаними в акті. Оскільки акт наданих послуг є первинним документом, який підтверджує факт виконання робіт та їх прийняття замовником, він обов`язково має містити підписи обох сторін. За відсутності підпису замовника такий документ є недійсним і не може підтверджувати обсяг та вартість ремонту. Відповідач також указав, що позивачем не підписано гарантійний талон до акта та рахунок-фактуру № 2024025700 від 19.12.2024. Це свідчить про те, що всі документи, якими обґрунтовано розмір позовних вимог, не мають підпису самого замовника.

Щодо наданого фіскального чека від 30.12.2024 про перерахування позивачем коштів у сумі 131 540,86 грн на користь ТОВ «Автосаміт Укравто», відповідач звернув увагу суду на таке. По-перше, згідно з чеком кошти були сплачені з рахунку в «Монобанку», тоді як страхове відшкодування позивач отримала на рахунок у «ПриватБанку». По-друге, сам по собі фіскальний чек за відсутності належним чином оформлених первинних документів про виконання та прийняття ремонтних робіт не може доводити факт їх реального проведення. Перераховані за фіскальним чеком кошти могли бути повернуті позивачу повністю або частково як помилково чи надміру сплачені.

На підтвердження своїх заперечень відповідач послався на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 30.10.2019 у справі № 753/19288/14-ц. Суд касаційної інстанції вказав, що у разі здійснення відновлювального ремонту пошкодженої речі розмір збитків визначається як реальна вартість матеріалів і робіт, затрачених на її відновлення. Оскільки автомобіль фактично відремонтований, розмір збитку повинен визначатися як вартість реально витрачених коштів. За відсутності доказів на підтвердження понесень позивачем таких витрат суди обґрунтовано відмовляють у стягненні відшкодування. Аналогічний підхід висловлено в постанові Верховного Суду від 25.03.2019 у справі № 591/3152/16-ц, де зазначено, що факт оплати відновлювального ремонту автомобіля має підтверджуватися одночасно актом виконаних робіт та квитанцією про сплату коштів.

Крім того, відповідач послався на пункт 14 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки». Відповідно до роз`яснень Пленуму, якщо особа після ДТП виконала ремонтні роботи, то відшкодування збитків відбувається виключно на підставі документів, які підтверджують перелік, обсяг і вартість робіт та витрачених матеріалів.

З огляду на викладене відповідач наголошував, що позивачем не надано належних та допустимих доказів понесення реальних збитків у зв`язку з ремонтом автомобіля внаслідок ДТП. Фіскальний чек про перерахування грошових коштів за відсутності належно оформленого та підписаного обома сторонами акта наданих послуг (виконаних робіт) не є достатнім доказом для задоволення позову.

У відповіді на відзив позивач зауважила таке.

Щодо обставин ДТП, позивач зазначила, що відповідач фактично не заперечує проти самого факту дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 27 листопада 2024 року о 19:45 у м. Києві, та винуватості водія автомобіля TOYOTA COROLLA (д.н.з. НОМЕР_5 ) ОСОБА_2 . Проте через те, що аварія сталася в нічний час, сукупність усіх явних та прихованих пошкоджень автомобіля TOYOTA RAV4 (д.н.з. НОМЕР_3 ) неможливо було об`єктивно оцінити під час візуального огляду на місці події. Саме тому ліміт відшкодування за Європротоколом у розмірі 80 000 грн під час виконання відновлювального ремонту на СТО було перевищено.

Стосовно досудового врегулювання спору позивач указала, що нею вживалися заходи для мирного вирішення питання шляхом направлення претензії на електронну адресу відповідача. Проте останній обмежився лише висуненням додаткових вимог щодо надання документів, які йому згодом надіслали, але жодних дій для реального відшкодування матеріальної шкоди так і не вчинив. Відповідь від АТ «СК «ББС ІНШУРАНС» із додатками надійшла на електронну адресу адвоката 25.01.2025, і всі наявні документи були одразу долучені до претензії, що надсилалася відповідачу.

З метою усунення будь-яких сумнівів відповідача у достовірності наданих документів, а також для доведення об`єктивності обсягу та вартості виконаного ремонту, позивач зазначила, що не заперечує проти задоволення клопотань відповідача. Зокрема, вона погодилася на залучення до участі у справі АТ «СК «ББС ІНШУРАНС» (код ЄДРПОУ 20344871) як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, а також на витребування у ТОВ «Автосаміт Укравто» (код ЄДРПОУ 14369855) належним чином засвідчених копій акта наданих послуг № 2024027181 від 30.12.2024, первинних платіжних документів щодо взаєморозрахунків із ОСОБА_1 та оборотно-сальдової відомості за рахунком 361 за період з 27.11.2024 до дати надання інформації суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, а також оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд установив таке.

27 листопада 2024 року о 19:45 у м. Києві на парковці біля ТРЦ «Піраміда» (вул. Олександра Мішуги, 4) сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля TOYOTA COROLLA (д.н.з. НОМЕР_2 ) під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля TOYOTA RAV4 (д.н.з. НОМЕР_4 ) під керуванням ОСОБА_1 .

Вказана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_2 , що підтверджується спільно складеним водіями електронним Європротоколом № С353ВС8FF34 від 27.11.2024. Обставини ДТП та винуватість водія ОСОБА_2 учасниками справи під час судового розгляду не заперечувалися.

Транспортний засіб TOYOTA COROLLA (д.н.з. НОМЕР_2 ) на праві власності належить відповідачу - ТОВ «Будівництво Технології Системи», а водій ОСОБА_2 на момент пригоди перебував із відповідачем у трудових відносинах, обіймаючи посаду заступника директора з технічних питань, та використовував автомобіль правомірно.

Цивільно-правова відповідальність ТОВ «Будівництво Технології Системи» як власника джерела підвищеної небезпеки була застрахована в АТ «СК «ББС ІНШУРАНС» за полісом № ЕР-219160688 із лімітом відповідальності за Європротоколом у розмірі 80 000,00 грн. Зазначену суму страхового відшкодування позивач ОСОБА_1 отримала від страхової компанії в повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцією від 10.01.2025 № 282431.

З метою визначення обсягу пошкоджень автомобіля позивача TOYOTA RAV4 (д.н.з. НОМЕР_4 ) було проведено два огляди: 02.12.2024 експертом зафіксовано 6 позицій пошкоджень передньої лівої частини та зазначено про наявність прихованих дефектів, що потребують додаткового огляду з частковим розбиранням в умовах СТО. 19.12.2024 під час дефектування на СТО ТОВ «Автосаміт Cultravto» в акті огляду зафіксовано 15 позицій пошкоджень складових елементів кузова.

На підтвердження фактично понесених витрат на відновлювальний ремонт пошкодженого автомобіля TOYOTA RAV4 (д.н.з. НОМЕР_4 ) позивачем надано, а судом на виконання ухвали від 22.04.2026 витребувано у ТОВ «Автосаміт Укравто» оригінали таких документів: наряд-замовлення № 2024027181 від 19.12.2024, акт виконаних робіт № 2024027181 від 30.12.2024 на суму 131 540,86 грн, фіскальний чек № 727 від 30.12.2024, а також електронний фіскальний чек програмного РРО (Checkbox) № Qo8BLw2FTu8 від 30.12.2024 на суму 131 540,86 грн та оборотно-сальдову відомість за рахунком 361.

Мотиви, з яких виходить суд при розгляді цієї справи, та застосовані ним норми права

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, а також відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Частиною другою статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, а отже й підставою цивільно-правової відповідальності як обов`язку відшкодувати шкоду, є заподіяння майнової (матеріальної) шкоди.

Зобов`язання із заподіяння шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати її в повному розмірі.

Загальні підстави відповідальності за завдану майну шкоду передбачені статтею 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Винятком із цього загального правила, передбаченим законом, є страхування особою своєї цивільно-правової відповідальності.

Згідно з вимогами статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

В Україні страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є обов`язковим видом страхування, відносини у сфері якого регламентуються Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до статті 999 ЦК України до відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» таке страхування здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно зі статтею 29 вказаного Закону у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, учинених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував ним у момент аварії, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно з поважних причин помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

При цьому, відповідно до нормативних стандартів оцінки, відновлювальний ремонт (або ремонт) є комплексом операцій щодо відновлення справності або працездатності колісного транспортного засобу чи його складників та відновлення їхніх ресурсів.

Відповідно до частини першої статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Згідно з частиною другою статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Частиною першою статті 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Статтею 1194 ЦК України визначено, що особа, яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, у разі недостатності страхового відшкодування (страхової виплати) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №755/18006/15, провадження № 14-176цс18, зроблений висновок, відповідно до якого відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом № 1961-IV у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у ст. 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. Обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром івданой шкоди, вдо перезищує ліміг відповідальності спраховика, і сумою виплаченого страхового відшкодування.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв?язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно з ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. постановах по справах №753/4696/16-ц від 30.10.2019, №761/14285/16-ц від 22.04.2019, № 757/33065/18-ц від 21.07.2021, №757/54513/16 від 02.02.2022 Верховний Суд звернув увагу на те, що згідно п.1 ч.2 ст.22 Цивільного кодексу України, збитками є витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Тобто, Верховний Суд дійшов висновку і дотримується такої позиції по сьогодні, що потерпілий вправі заявляти вимоги про відшкодування заподіяної шкоди, до яких законом віднесено витрати, які він мусить зробити для відновлення свого порушеного права, тобто без врахування коефіцієнту фізичного зносу.

Відповідно до статті 1192 Цивільного кодексу України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Оцінка суду щодо доводів сторін та зібраних доказів

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина третя статті 12 ЦПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 80 ЦПК України передбачає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з частинами першою, четвертою - сьомою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частинами першою, другою, третьою статті 83 ЦПК України передбачено подання доказів сторонами та іншими учасниками справи безпосередньо до суду. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви, а відповідач та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - разом з поданням відзиву або письмових пояснень.

Як встановлено статтею 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїй усталеній практиці зазначає, що у рішеннях судів мають бути належним чином вказані підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справах «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, «Проніна проти України» від 18.07.2006).

За змістом постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19, звертаючись із позовом на захист свого порушеного права, позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами підстави виникнення в боржника обов`язку та зміст цього обов`язку. У свою чергу, процесуальні обов`язки відповідача полягають у здійсненні ним активних процесуальних дій, наведенні доводів та наданні доказів, що спростовують існування цивільного права позивача. Виходячи з принципу змагальності сторін, на позивача за загальним правилом розподілу тягаря доказування не може бути покладено обов`язок доведення обставин, за які відповідає відповідач, зокрема, якщо відповідач нехтує своїми процесуальними обов`язками.

Оцінюючи через призму наведених норм заперечення відповідача щодо недійсності акта виконаних робіт через відсутність на його примірниках підпису замовника ( ОСОБА_1 ), а також твердження про безпідставне включення до вартості ремонту лакофарбових та відновлювальних робіт лівих передніх дверей і решітки бампера (на загальну суму 19 526,92 грн), які, на думку відповідача, мали дефекти до ДТП або були пошкоджені пізніше, суд зазначає таке.

Згідно з наданим ТОВ «Автосаміт Укравто» оригіналом акта виконаних робіт № 2024027181 від 30.12.2024 та даними оборотно-сальдової відомості за рахунком 361 за період з 27.11.2024 по 02.06.2026, господарська операція з ремонту автомобіля позивача є завершеною, а послуги надані у повному обсязі. Факт реального понесення позивачем матеріальних витрат саме у розмірі 131 540,86 грн беззаперечно підтверджується оригіналом електронного фіскального чека ПРРО (Checkbox) № Qo8BLw2FTu8 від 30.12.2024, сформованого та зареєстрованого у встановленому законом порядку на серверах Державної податкової служби України, що виключає можливість ручного коригування чи повернення вказаних коштів без фіксації у податкових органах.

Щдо обсягу пошкоджень, то в первинному акті огляду від 02.12.2024 експертом прямо зафіксовано наявність прихованих дефектів у передній лівій частині кузова автомобіля та вказано на необхідність додаткового огляду в умовах СТО з частковим розбиранням. Специфіка пошкоджень, виявлених під час дефектування на СТО ТОВ «Автосаміт Укравто» 19.12.2024 (у тому числі деформація крила та зміщення суміжних кузовних елементів лівої боковини), є безпосереднім наслідком ДТП від 27.11.2024. Посилання відповідача на пробіг автомобіля у 308 км між оглядами та постанову Дарницького районного суду міста Києва від 03.02.2023 суд відхиляє, оскільки відповідочем не надано належних та допустимих доказів (зокрема, висновку автотехнічної чи трасологічної експертизи), які б підтверджували отримання автомобілем пошкоджень лівих дверей за інших обставин чи під час інших подій.

Зважаючи на те, що вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача становить 131 540,86 грн, а ліміт страхового відшкодування у розмірі 80 000,00 грн повністю вичерпано, обов`язок із виплати різниці у розмірі 51 540,86 грн (131 540,86 - 80 000,00) відповідно до статей 1172, 1194 ЦК України покладається на ТОВ «Будівництво Технології Системи» як на роботодавця водія-винуватця ДТП та власника джерела підвищеної небезпеки.

За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, підтвердженими належними первинними і фіскальними доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо судового збору

Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частинами першою та другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1 211,20 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією.

Ураховуючи, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю, суд дійшов висновку, що з відповідача ТОВ «Будівництво Технології Системи» на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 211,20 грн.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.11, 16, 22, 979, 999, 1166, 1172, 1187, 1194 ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 2-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівництво Технології Системи», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Акціонерне товариство «Страхова компанія «ББС ІНШУРАНС», про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівництво Технології Системи» на користь ОСОБА_1 суму матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 51 540,86 гривень (п`ятдесят одна тисяча п`ятсот сорок гривень 86 коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівництво Технології Системи» на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 211,20 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 )

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівництво Технології Системи» (код ЄДРПОУ 35645596, адреса місцезнаходження: Україна, 02090, м.Київ, вул.Сосюри, буд.5, поштова адреса: 07300, Київська область, м.Вишгород, вул.Набережна,7, ел.адреса: OFFICE@BTS.UA, тел. +38(044)-222-80-80)

Третя особа: Акціонерне товариство «Страхова компанія «ББС ІНШУРАНС» (код ЄДРПОУ 20344871, адреса: вул. Білоруська, 3, м. Київ, 04050).

Повний текст рішення складено 09.07.2026 року.

С у д д я: І.В.Коваленко