Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №645/4475/25 — Зміївський районний суд Харківської області

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 645/4475/25

Провадження 2/621/1055/26

07 вересня 2026 року м. Зміїв Харківської області

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючий – суддя В. Філіп`єва,

за участю секретаря судового засідання - А. Головіної,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , представник - адвокат В. Кондратенко (не з`явились),

відповідач 1 - ОСОБА_2 , представник - адвокат С. Марченко (не з`явились),

відповідач 2 - ОСОБА_3 - не з`явився),

третя особа - Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу - Гаврилова Світлана Анатоліївна (не з`явилась),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Гаврилової Світлани Анатоліївни,

про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_4 - адвокат В.Кондратенко звернувся до Немишлянського районного суду м. Харкова з позовною заявою до відповідачів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , приватного нотаріуса Харківського МНО С.Гаврилової, в якій просить суд ухвалити рішення, яким визначити позивачці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , в три місяці від набрання законної сили рішенням суду.

Рух справи.

Ухвалою судді Немишлянського районного суду м. Харкова від 25.07.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження (а. с. 28 - 29).

Ухвалою судді Немишлянського районного суду м. Харкова від 10.09.2025 року по справі закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а. с. 76).

Ухвалою судді Немишлянського районного суду м. Харкова від 17.11.2025 року цивільну справу направлено за підсудністю до Чугуївського міського суду Харківської області (а.с . 82).

Ухвалою судді Чугуївського міського суду Харківської області від 15.01.2026 року цивільну справу направлено за підсудністю до Зміївського районного суду Харківської області (а. с. 88 - 88 зворот).

Вказана цивільна справа надійшла до Зміївського районного суду Харківської області та розподілена в провадження судді Зміївського районного суду Харківської області В. філіп`євої.

Ухвалою судді Зміївського районного суду Харківської області В. Філіп`євої від 18.03.2026 року позовну заяву прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження з викликом учасників в судове засідання (а. с. 93).

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 08.07.2026 року по справі закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті з повідомленням учасників про дату, час і місце судового засідання. (а. с. 120 - 121).

Учасники справи в судове засідання не з`явилися.

Представник позивача Л.Плющової - адвокат В.Кондратенко подав до суду заяву, в якій просив провести судовий розгляд справи без його участі та без участі позивачки. Позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити. (а. с. 125).

Представник відповідача С.Постельник - адвокат С.Марченко подав заяву про розгляд справи без його участі та без участі відповідача. Проти задоволення позову не заперечував (а. с. 115).

Відповідач Ю.Постельник про причини неявки не повідомив. Заяв про відкладення судового розгляду, відзиву на позовну заяву з викладом заперечень проти позову, в тому числі будь-яких інших заяв чи клопотань з процесуальних питань до суду не надходило.

В матеріалах справи наявна заява третьої особи приватного нотаріуса С. Гаврилової про розгляд справи без її участі (а. с. 68).

Відповідно до частини 3 статті 211 Цивільного процесуального кодексу України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з`явилися, відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Позиції сторін.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті ОСОБА_7 відкрилася спадщина, до складу якої входить, зокрема, нерухоме майно, а саме: 1/2 частина житлового будинку, загальною площею 51,3 кв.м., житловою площею 31,3 кв.м., по АДРЕСА_1 . Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є синами померлої ОСОБА_7 , а отже є спадкоємцями першої черги за законом після смерті своєї матері ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивачка ОСОБА_1 була подругою померлої ОСОБА_7 , проте не була її родичем та не є спадкоємцем за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 .

В той же час, як стало відомо ОСОБА_1 , відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 після смерті своєї матері ОСОБА_7 до нотаріуса для прийняття спадщини не зверталися. Спадкова справа не заводилася. 07.05.2025 року на адресу ОСОБА_1 надійшов лист від ОСОБА_2 , в якому містився Заповіт та Витяг про реєстрацію в спадковому реєстрі. Відповідно до змісту заповіту, складеного 11.08.2017 року, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на випадок своєї смерті зробила розпорядження про те, що належну їй 1/2 частку у праві власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а в разі майбутнього оформлення і реєстрації на її ім?я прав власності на вищевказаний житловий будинок в цілому та/або на земельну ділянку, на якій він розташований, то у цьому випадку - такий житловий будинок та/або таку земельну ділянку, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , вона заповідає позивачці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

ОСОБА_1 14.05.2025 року звернулася до Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу - Гаврилової Світлани Анатоліївни для уточнення змісту вказаного заповіту і нотаріус Гаврилова С.А. повідомила, що представлений заповіт від 11.08.2017 року є чинним. При цьому, позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 1/2 частку у праві власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до зазначеної постанови, спадкова справа до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка на час смерті проживала за адресою: АДРЕСА_2 , була заведена 14.05.2025 року (спадкова справа № 5/2025), на підставі заяви ОСОБА_1 . Також, як встановлено нотаріусом, на час відкриття спадщини разом із померлою проживали її сини: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , які вважаються такими, що фактично прийняли спадщину.

У встановлений законом шестимісячний строк ОСОБА_1 не звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у зв?язку з тим, що їй не було відомо про наявність складеного заповіту, а тим більше, що спадкодавиця ОСОБА_7 заповіла позивачці 1/2 частину житлового будинку по АДРЕСА_1 . Зазначена інформація стала відома ОСОБА_1 лише після того, як вона отримала лист із Заповітом та Витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі.

Оскільки встановлений законом строк для подання заяви про прийняття спадщини пропущений позивачем з поважних причин, ОСОБА_1 через свого представника звернулась до суду та просить визначити їй додатковий строк у три місяці для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини (а. с. 1 - 7).

Інші учасники справи заперечень проти позовних вимог чи на спростування фактичних обставин, викладених у позові, до суду не подавали.

Обставини, встановлені судом, та докази, досліджені на їх підтвердження.

Дослідивши доводи позовної заяви та письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд встановив наступне:

Згідно паспорту громадянина України, серія НОМЕР_2 , виданого 11.08.1996 року Жовтневим РВ ХМУ УМВС України в Харківській області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.14-15)

Згідно Витягу з реєстру Харківської територіальної громади № 2024/007520776 від 26.06.2024 року, позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 (а. с. 41).

11.08.2017 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Хотенець Ю.А., посвідчено заповіт, за яким ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , на випадок своєї смерті зробила розпорядження про те, що належну їй 1/2 частку у праві власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а в разі майбутнього оформлення і реєстрації на її ім`я прав власності на вищевказаний житловий будинок в цілому та/або на земельну ділянку, на якій він розташований, то у цьому випадку - такий житловий будинок та/або таку земельну ділянку, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , вона заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (а. с. 17).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (інформаційна довідка 421924984 від 09.04.2025 року), ОСОБА_7 , на підставі договору дарування, серія та номер: 1, виданий 08.01.1975, видавник: виконком Бірківської сільської ради депутатів трудящих, є власницею 1/2 частки в спільній частковій власності житлового будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 18).

Згідно Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі (№ витягу 48741413 від 11.08.2017 року), ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 склала заповіт, номер у Спадковому реєстрі: 61075459, Бланк: НМЕ 384367, Номер в реєстрі: 469, Місце посвідчення: Харківська область, Харківський міський приватний нотаріус Хотенець Ю.А., дата посвідчення ІНФОРМАЦІЯ_7 , місце зберігання: Приватний нотаріус Хотенець Ю.А., АДРЕСА_5 (а. с. 19).

З витребуваної судом копії спадкової справи № 5/2025 вбачається, що вона заведена після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за заявою, поданою нотаріусу від позивача ОСОБА_8 , РНОКПП НОМЕР_1 (а. с. 37 - 37 зворот).

Відповідачі, які є синами спадкодавиці, з заявами про прийняття спадщини після померлої матері до нотаріуса не зверталися.

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 81166322 від 14.05.2025 року, заповіт, номер у Спадковому реєстрі: 61075459, Стан: чинний, Бланк: НМЕ 384367, Номер в реєстрі: 469, Місце посвідчення: Харківська область, Харківський міський приватний нотаріус Хотенець Ю.А., дата посвідчення ІНФОРМАЦІЯ_7 , місце зберігання: Приватний нотаріус Хотенець Ю.А., АДРЕСА_5 (а. с. 44 - 44 зворот)

Згідно Інформаційної довідки з Реєстру територіальної громади м. Харкова від 15.07.2025 року, за адресою: АДРЕСА_2 , з 22.06.2005 року значиться зареєстрованим - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Відомості про зареєстроване місце проживання за зазначеною адресою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - відсутні (а. с. 27).

14.05.2025 року за № 29/02-14 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гавриловою С.А. винесено постанову про відмову у вчинення нотаріальної дії , якою відмовлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у видачі свідоцтва на про право на спадщину за заповітом на 1/2 (одну другу) частку управі власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в зв`язку з пропуском встановленого законом строку на подання заяви про прийняття спадщини .

Норми права, що підлягають застосуванню, та висновки суду.

Дослідивши доводи позовної заяви, заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши письмові докази, додані до матеріалів справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне:

Частинами 1, 3 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст. ст. 76 - 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Предметом спору даної цивільної справи є встановлення поважності причин пропуску позивачем строку для подання заяви на прийняття спадщини та наявності підстав для визначення додаткового строку для подання такої заяви.

Відповідно до статей 1216, 1217 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

За змістом норм Книги шостої "Спадкове право", для оформлення права на спадщину, уповноваженій особі необхідно встановити вид спадкування (за законом чи заповітом), склад спадщини, час та місце відкриття спадщини, коло спадкоємців, а також осіб, що мають право на обов`язкову частку у спадщині.

За загальним правилом, право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (статті 1220, 1222 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 статті 1221 Цивільного кодексу України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до положень статті 1222, 1223 Цивільного кодексу України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 2 цього Кодексу).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Крім того, відповідно до частин 1,2 статті 1236 Цивільного кодексу України, заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

Згідно статті 1245 Цивільного кодексу України, частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах. До числа цих спадкоємців входять також спадкоємці за законом, яким інша частина спадщини була передана за заповітом.

Під час судового розгляду встановлено, що позивач по справі є спадкоємцем частини майна за заповітом після померлої спадкодавиці ОСОБА_7 , а відповідачі по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є спадкоємцями І черги за законом, які проживали та були зареєстровані зі спадкодавицею за однією адресою на момент її смерті, а отже можуть спадкувати ту частину спадщини, яка не охоплена заповітом, а крім того, в разі наявності визначених законом підстав, можуть мати право на обов`язкову частку у спадщині.

Відповідно до ч. 1 статті 1269 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування, заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч. 1 статті 1270 Цивільного кодексу України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування, заяву про прийняття спадщини.

При цьому, згідно ч.5 статті 1268 Цивільного кодексу України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

У разі пропущення встановленого законом строку, відповідно до положень ч. 3 статті 1272 Цивільного кодексу України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила ч. 3 статті 1272 Цивільного кодексу України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Згідно з правовою позицію Європейського Суду з прав людини у справі «Ільхан проти Туреччини» від 27.06.2000 року, при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.

Як роз`яснюється у пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", вирішуючи питання при визначенні особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно до правових висновків, викладених у постанові ВС від 26.06.2019 у справі № 565/1145/17, які відповідно до статті 263 ЦПК України враховуються судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема:

1) тривала хвороба спадкоємців;

2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна;

3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними;

4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України;

5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту, тощо.

У постанові Верховного Суду України від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17 зазначено, що суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови, тощо.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 11 липня 2018 року у справі № 381/4482/16-ц (провадження № 61-12844св18), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61?21447св19).

Крім того, оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18, від 21 квітня 2022 року у справі № 296/12109/18, від 17 серпня 2023 року у справі № 626/274/22.

Спадкодавиця ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , а 14.05.2025 року ОСОБА_1 звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Як вбачається з позовної заяви, позивачка не була обізнана про наявність складеного ОСОБА_7 на її користь заповіту та дізналась про його наявність після отримання поштового конверту разом із Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі (а. с. 20).

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 26.06.2024 у справі № 686/5757/23, необізнаність про існування заповіту може бути визнана поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, але виключно для спадкоємців, які: - не є спадкоємцями першої черги, не усвідомлювали та не повинні були усвідомлювати наявність у них права на спадкування за законом, не мали об`єктивних підстав знати про існування заповіту. Такі висновки чітко сформульовані пунктами 151-154 вказаної постанови Великої Палати Верховного Суду, де зазначено, що необізнаність про наявність заповіту може бути визнана поважною причиною лише тоді, коли заповіт є єдиною підставою для спадкування, а спадкоємець за законом не був закликаний до спадкування попередньою чергою. У такому разі незнання про заповіт є рівнозначним незнанню про саме право на спадкування.

Позивачка ОСОБА_1 не належить до спадкоємців І черги за законом та не була обізнана про наявність заповіту, складеного на її користь, тобто не могла усвідомлювати право на спадкування після смерті ОСОБА_7 .

Відповідачі у справі: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не висловили жодних заперечень з приводу обставин, викладених ОСОБА_1 у позовній заяві. Заповіт є чинним та не був оскаржений спадкоємцями за законом. Самі відповідачі до теперішнього часу з заявами про прийняття спадщини після померлої спадкодавиці до нотаріуса не зверталися.

Враховуючи викладене, суд вважає поважними причину пропуску ОСОБА_1 строку на подання заяви про прийняття спадщини, та наявними підстави для задоволення позову про визначення їй додаткового строку для подання такої заяви.

Дотримуючись принципу диспозитивності цивільного судочинства, в зв`язку з незаявленність позивачкою вимог щодо стягнення судових витрат, питання розподілу судових витрат між сторонами відповідно до ст. ст. 141, 142 ЦПК України суд не вирішує.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1220, 1222, 1223, 1233, 1270, 1272 ЦК України, статями 4, 12, 13, 81- 83, 89, 141, 211, 247, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , додатковий строк у 3 (три) місяці з дня набрання рішенням законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини після ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його складення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 14.09.2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_6 .

Відповідач 1: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса проживання: АДРЕСА_7 .

Відповідач 2: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса проживання: АДРЕСА_7 .

Третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Гаврилова Світлана Анатоліївна, адреса місцезнаходження: АДРЕСА_8 .

Суддя В.Філіп`єва