Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №216/6224/26 — Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Суд: Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 10 вересня 2026 р.

Справа: №216/6224/26

Суддя: МАЛАНЮК О. Я.

Справа № 216/6224/26

провадження 2/216/4521/26

РІШЕННЯ

іменем України

11 вересня 2026 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Маланюка О.Я.,

за участю секретаря судового засідання – Агурейчевої А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

30 липня 2026 року Позивач, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 19.09.2024 року між сторонами за допомогою електронного підпису було укладено Кредитний договір № 1449-4302 (продукт «CREDOS»). На виконання умов договору Позивач перерахував на платіжну картку Відповідача грошові кошти у розмірі 3000,00 грн. Відповідач зобов`язання за договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на 06.05.2026 року утворилася заборгованість у розмірі 5349,00 грн., яку Позивач просить стягнути в повному обсязі, а також покласти на Відповідача витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн. Заборгованість розрахована Позивачем наступним чином: основний борг (тіло кредиту) - 3 000,00 грн; залишок нарахованих відсотків - 9,00 грн; залишок нарахованої комісії за видачу кредиту - 840,00 грн; залишок нарахованих штрафів - 1500,00 грн.

Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 05 серпня 2026 року, було відкрито спрощене позовне провадження у справі з викликом сторін.

Позивач подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи був повідомлений відповідно до вимог закону.

26.08.2026 року від Відповідача, ОСОБА_1 , до суду надійшла письмова заява від 24.08.2026 року, у якій він просить приєднати до матеріалів справи докази про наявність у нього статусу військовослужбовця, а саме: копію військового квитка та довідку форми № 5. Згідно з наданими документами, Солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у в.ч. НОМЕР_1 на посаді кулеметника з 13.06.2025 року.

Відповідно до ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 19.09.2024 року між сторонами було укладено Кредитний договір № 1449-4302, відповідно до умов якого Відповідач отримав кредит у розмірі 3000,00 грн строком на 30 днів із базовою відсотковою ставкою 0,01% в день. Факт надання коштів підтверджується платіжною інструкцією LiqPay № 2520245487 від 19.09.2024 року.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставраються. Згідно зі статтею 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Фінансовим розрахунком заборгованості, наданим Позивачем, підтверджується, що за Відповідача рахується чисте тіло кредиту у розмірі 3000,00 грн та відсотки у розмірі 9,00 грн, які нараховані в межах строку дії договору (30 днів по 0,30 грн на день). Дані вимоги повністю відповідають положенням чинного законодавства, умовам договору, підтверджуються матеріалами справи та визнаються Відповідачем, а тому підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення штрафу в розмірі 1500,00 грн, суд зазначає наступне:

Відповідно до статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (штрафу, пені). Позивач нараховував штраф на підставі п. 8.2 кредитного договору у розмірі 90% від суми прострочення, що станом на 18.10.2024 року склало суму 1 500,00 грн.

Разом з тим, судом встановлено, що Відповідач ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем Збройних Сил України, що підтверджується копією військового квитка та довідкою форми № 5 від військової частини НОМЕР_1 . Згідно з відтиском штампу у військовому квитку, ОСОБА_1 проходить військову службу з 13.06.2025 року.

Спеціальним законодавчим актом, що здійснює правове регулювання у сфері захисту прав військових, є Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» № 2011-XII.

Відповідно до пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей», військовослужбовцям, які призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або проходять військову службу під час дії воєнного стану, штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності, у тому числі банками та іншими фінансовими установами, не нараховуються.

Зазначена пільга спрямована на забезпечення державою особливого статусу військовослужбовців та діє протягом усього особливого періоду та воєнного стану. Хоча штраф у розмірі 1500,00 грн фінансово нараховувався у жовтні 2024 року (тобто до моменту призову Відповідача на службу 13.06.2025 року), наявність у Відповідача статусу діючого військовослужбовця на момент розгляду справи та винесення рішення судом повністю виключає можливість примусового стягнення цих коштів у судовому порядку.

Норми Закону № 2011-XII є імперативними, мають спеціальний характер та вищу юридичну силу порівняно з загальними нормами цивільного права чи положеннями будь-яких договорів, укладених фінансовими установами. Суд не може ухвалити рішення про стягнення суми цивільно-правової відповідальності (штрафу) з особи, яка виконує конституційний обов`язок із захисту Батьківщини під час воєнного стану. Таким чином, у задоволенні позовної вимоги про стягнення штрафу слід відмовити повністю.

Щодо вимоги про стягнення комісії за видачу кредиту в розмірі 840,00 грн, суд зазначає наступне:

Позивач просить стягнути комісію за видачу кредиту, нараховану в день укладення договору - 19.09.2024 року, яка становить 28% від суми наданого кредиту.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», цей Закон регулює відносини між кредитодавцями, кредитними посередниками та споживачами під час надання споживчого кредиту. Кредитодавець не має права встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Обов`язок кредитодавця надати споживчий кредит є його законодавчим обов`язком у межах господарської діяльності, а не додатковою послугою споживачу.

При вирішенні питання про правомірність стягнення комісії, суд керується правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-182цс21), яка відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України є обов`язальною для застосування судами.

Велика Палата Верховного Суду дійшла однозначного висновку, що встановлення у кредитному договорі комісії за дії, які фінансова установа вчиняє на власну користь (зокрема, за відкриття кредитної справи, юридичне оформлення, розрахунково-касовий супровід або безпосереднє надання/видачу коштів), є незаконним та суперечить суті кредитних зобов`язань. Надання кредиту є обов`язком кредитодавця в межах його господарської діяльності, а не окремою супутньою послугою, що несе самостійну корисну цінність для споживача. Платою за користування кредитними коштами за законом є виключно проценти (відсотки), у зв`язку з чим покладання на позичальника обов`язку сплачувати додаткові комісії істотно дисбалансує договірні права на шкоду споживача, що суперечить вимогам ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» та ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування».

Включення у договір умови про сплату одноразової комісії за видачу кредиту у розмірі 28% від суми створює істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Відповідач не отримав від Позивача жодної іншої корисної послуги, окрім самої суми позики, тому дана договірна умова є несправедливою. Враховуючи висновки Верховного Суду, суд приходить до переконання, що вимога про стягнення комісії за видачу кредиту у розмірі 840,00 грн є необґрунтованою, суперечить закону, а тому в її задоволенні слід відмовити повністю.

Таким чином, загальний об`єктивний розмір заборгованості Відповідача, що підлягає стягненню на користь Позивача, становить: 3000,00 грн основний борг (тіло) + 9,00 грн відсотки = 3009,00 грн.

Щодо розподілу судових витрат:

Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при поданні позовної заяви сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 грн (платіжна інструкція № 50275 від 16.06.2026 року). Загальна сума заявлених позовних вимог складала 5349,00 грн. Суд визнав обґрунтованими та задовольнив вимоги на суму 3009,00 грн.

Таким чином, з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню сума судового збору, пропорційна задоволеній частині позову, що становить 1497,69 грн.

Керуючись ст. 509, 525, 526, 611, 1054 ЦК України, ст. 11 ЗУ «Про споживче кредитування», ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів», ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей», ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 273, 279, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за Кредитним договором № 1449-4302 від 19.09.2024 року у загальному розмірі 3009,00 грн. (три тисячі дев`ять гривень 00 копійок), яка складається з основного боргу (тіла кредиту) в сумі 3000,00 грн та нарахованих відсотків в сумі 9,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» витрати по сплаті судового збору в розмірі 1497,69 грн. (одна тисяча чотириста дев`яносто сім гривень 69 копійок).

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної чинності після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може быть подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складення) безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю"Укр Кредит Фінанс", код ЄДРПОУ:38548598, місцезнаходження особи: 01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 26, оф.407.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складений та підписаний 11 вересня 2026 року.

Суддя О.Я.МАЛАНЮК

Оригінал: reyestr.court.gov.ua