Рішення від 31 серпня 2026 р. у справі №207/2805/26 — Південний районний суд міста Кам’янського

№ 207/2805/26

№ 2/207/2701/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2026 року м. Кам`янське

Південний районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючого судді Юрченко І.М.,

при секретарі Сівачук А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Кам`янське цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

15 червня 2026 року товариство з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 з вимогою про стягнення заборгованості в розмірі 14358 (чотирнадцять тисяч триста п`ятдесят вісім) грн. 10 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662 грн. 40 коп., та витрати на оплату професійної правничої допомоги адвоката в розмірі 7200 грн. 00 коп.

В обґрунтування своїх вимог ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» посилається на те, що 22 жовтня 2020 року між акціонерним товариством «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ОСОБА_1 укладено договір № 26202000477917 про встановлення кредитного ліміту, який складається з публічної частини договору, яким є Універсальний договір банківського обслуговування клієнтів фізичних осіб у АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» зі змінами та доповненнями, затверджений Банком і розміщений на сайті Банку www.creditdnepr.com.ua (далі УДБО) та індивідуальної частини, якою є вказаний кредитний договір.

Після укладення Кредитного договору Банк свої зобов`язання виконав, встановивши ліміт кредитної лінії на рахунку клієнта і надавши можливість користуватись цими коштами в межах кредитного ліміту. Клієнт здійснював користування грошовими коштами кредитного ліміту, що відображено у виписках з його рахунку.

У подальшому відповідач свої зобов`язання з повернення суми кредиту та оплати нарахованих комісій виконав не у повному обсязі. Згідно виписок по рахунку позичальника останній платіж на погашення заборгованості здійснено 31.01.2022. Внаслідок чого у позичальника сформувалась заборгованість перед банком, що складається з: залишок по тілу кредиту в сумі 7113,10 грн.; залишок нарахованих строкових комісій в сумі 7245,00 грн., що разом становить 14358 (чотирнадцять тисяч триста п`ятдесят вісім) грн. 10 коп. і підтверджується виписками з рахунку Клієнта та розрахунком заборгованості, що здійснений Банком до даного позову.

11.04.2024 між АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу № 11/04/24, згідно якого АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» відступило ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» право грошової вимоги за кредитним договором. Відповідно до витягу з реєстру боржників до Договору факторингу № 11/04/24 від 11.04.2024 від АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» до ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 14358 (чотирнадцять тисяч триста п`ятдесят вісім) грн. 10 коп. Всі нарахування, що відбувались до дати отримання ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» права грошової вимоги, здійснювались безпосередньо AT «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» станом на день відступлення права вимоги 11.04.2024. ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» не здійснювало жодних додаткових нарахувань, умови Кредитного договору в односторонньому порядку не змінювало. Відповідач отримав кошти, але своїх зобов`язань за кредитним договором у повному обсязі не виконав.

Тому, посилаючись на зазначені обставини, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором та судові витрати.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтвердив та просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився. Заяву про слухання справи за його відсутністю не надав. Про причини неявки суд не повідомив. Про час і місце слухання справи повідомлений належним чином - у відповідності до вимог ч. 6, п. 2 ч. 7 ст. 128, ч. 9 ст. 130 ЦПК України, судовими повістками про виклик за зареєстрованим у встановленому порядку місцем проживання.

Відповідно до ст.280 ЦПК судом прийнято рішення про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів. Представник позивача проти заочного розгляду справи не заперечував.

Враховуючи вищенаведене і прийняття судом ухвали про заочний розгляд справи, справа підлягає розгляду в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, наявні у справі письмові докази та оцінивши їх в сукупності суд приходить до наступних висновків.

У судовому засіданні встановлено, що 22 жовтня 2020 року акціонерне товариство «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ОСОБА_1 укладено договір № 26202000477917 про встановлення кредитного ліміту. Кредит надається у формі кредитної лінії шляхом здійснення операцій (зняття коштів з рахунку, платежі з рахунку тощо) за рахунок ліміту кредитної лінії за поточним рахунком клієнта, що відкритий в банку. Операції використання ліміту кредитної лінії можуть здійснюватися з використанням електронного платіжного засобу.

Згідно з п. 1.2. Договору Банк надає Клієнту грошові кошти (кредит) на наступних умовах: максимальний кредитний ліміт 200000,00 гривень; строк дії кредитного ліміту 12 місяців. Подовження строку кредитування може здійснюватися необмежену кількість разів на той же строк і на тих же умовах. У разі небажання клієнта продовжувати строк кредитування на новий строк клієнт має звернутись до відділення банку із відповідною письмовою заявою не пізніше ніж за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення чергового строку, кредитування; (1.2.3) процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та нараховується на строкову заборгованість за кредитом у розмірі 0,0001% річних;на прострочену заборгованість за кредитом 0,35 % за кожен день (при сумі кредитного ліміту від 0 до 20000 грн.). Процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та нараховується у наступному розмірі: на строкову заборгованість за кредитом 0,2%за кожен день користування кредитом; на прострочену заборгованість за кредитом 0,35 % за кожен день (при сумі кредитного ліміту від 20000,01 до 200000 грн.)

Згідно з п. 1.2.4 договору в разі наявності кредитної заборгованості на кінець дня більше 100 грн. (від 100,01 грн.) щоденна комісія за обслуговування картки в рамках розрахункових операцій за кожен день користування кредитом визначається в (залежності від розміру доступного ліміту кредитної лінії відповідно до наступної тарифної сітки: з 100,01 по 5000,00 грн. щоденна комісія дорівнює 15 грн.; з 5000,01 по 10000 грн. щоденна комісія дорівнює 25 грн.; з 10000,01 по 15000 щоденна комісія дорівнює 30 грн.; з 15000,01 по 20000 грн. щоденна комісія дорівнює 40 грн.

Відповідно до виписки по особовому рахунку відповідача, слідує, що АТ «Банк Кредит Дніпро» надало кредит у формі кредитної лінії, шляхом здійснення операцій (зняття коштів з рахунку, платежі з рахунку тощо) за рахунок ліміту кредитної лінії за поточним рахунком клієнта, що відкритий в Банку, як передбачено умовами кредитного договору (арк. с. 36-55).

З 01.03.2022 року були запроваджені «кредитні канікули», з урахуванням чого зазнав фактичних змін графік платежів Клієнта з повернення основного боргу (тіла кредиту).

11.04.2024 року між АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (Клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» (Фактор) був укладений договір факторингу №11/04/24 (арк.с. 27-30).

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до вищевказаного договору факторингу № 11/04/24 від 11.04.2024 року, ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 14358 (чотирнадцять тисяч триста п`ятдесят вісім) грн. 10 коп. (арк.с. 56,57).

Згідно з розрахунками заборгованості у відповідача існує заборгованість за кредитним договором перед позивачем, яка становить 14358 (чотирнадцять тисяч триста п`ятдесят вісім) грн. 10 коп., а саме: залишок по тілу кредиту в сумі 7113,10 грн.; залишок нарахованих строкових комісій в сумі 7245,00 грн.

За нормою ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Однак, всупереч умовам Кредитних договорів, незважаючи на повідомлення, Відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення Позивачу права грошової вимоги до Відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ», ні на рахунки попереднього кредитора.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ч. 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Ч. 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Керуючись принципом диспозитивності судового процесу та враховуючи доведеність позовних вимог, а також з урахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить з положень ч. 2 ст. 141 ЦПК України та вважає за необхідне стягнути з відповідача сплачений позивачем судовий збір у сумі 2 662 грн 40 коп.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на його користь понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 7200 грн.

Судом встановлено, що позивачу товариству з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» правничу допомогу у вказаній справі надавало Адвокатське об`єднання «АЛЬЯНС ДЛС», що підтверджується договором про надання правової допомоги № 1/04 від 01 квітня 2024 року.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивач надав копію договору № 1/04 від 01 квітня 2024 року; копію акту приймання-передачі послуг з професійної правничої допомоги № 6 від 09.01.2026 на суму 7200,00 грн.

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно пункту 2 частини 2 статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Витрати на надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 та частина 8 статті 141 ЦПК України).

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини (постанова ВС від 16.02.2023 у справі № 824/9/22 (провадження № 61-11644ав22).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, враховуючи критерій розумності розміру, виходячи з конкретних обставин справи віднесення справи до категорії малозначних, обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та значення справи для сторін, виходячи з принципів пропорційності, співмірності, розумності, суд дійшов висновку не присуджувати позивачу на користь якого ухвалено судове рішення, всі витрати на професійну правничу допомогу, що заявлені до стягнення.

Враховуючи малозначність та типовість справи, обсяг та характер наданих послуг та виконаних робіт, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає, що понесені витрати є неспівмірними із складністю справи, наданим обсягом послуг, затраченим часом на надання таких послуг, які не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Крім того, при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

Як вбачається з матеріалів справи, вона не є складною, розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, без участі у судовому засіданні учасників справи та їх представників, отже, з цього слідує висновок про те, що дана справа не відноситься до категорії складних справ і складання позовної заяви та клопотань у своїй більшості є подібними.

Суд під час вирішення питання про розподіл судових витрат може не тільки за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката, а і за власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою-п`ятою та дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Аналогічна позиція відображена в пункті 119 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022року у справі № 922/1964/21.

Також, у постанові Верховного Суду від 13 травня 2021року у справі № 903/277/20 зазначено, що оцінка обґрунтованості, пропорційності витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням обсягу наданих адвокатом послуг, складністю справи, беручи до уваги, зокрема критерії реальності понесення адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, співмірності, а також підтвердженість таких витрат належними та допустимими доказами вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин кожної справи.

У рішенні від 19 жовтня 2000року у справі «Іатрідіс проти Греції», заява № 31107/96, (щодо справедливої сатисфакції) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Верховний Суд в постанові від 13.02.2019 року у справі №756/2114/17 звернув увагу на наступне. Враховуючи положення ст.28 Правил адвокатської етики необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

В додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц зроблено висновки, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 року у справі №914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Враховуючи обсяг виконаної роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності таких витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, та те, що спір, який виник між сторонами відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов`язання, позовні вимоги є типовими та не потребують якихось специфічних знать і навичок та матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження та збирання яких було витрачено багато часу, суд дійшов висновку, що справедливим і співмірним буде стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 3000 грн. у рахунок відшкодування витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 128, 258, 259, 263-265, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ», ідентифікаційний код 43575686, знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 21, 5-й поверх, приміщ. 68,69 заборгованість за кредитним договором № 26202000477917 в сумі 14358 (чотирнадцять тисяч триста п`ятдесят вісім) грн. 10 коп., з яких:

-7113 грн. 10 коп. – залишок простроченого кредиту;

-7245 грн. 00 коп. – залишок прострочених комісій.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ», ідентифікаційний код 43575686, знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 21, 5-й поверх, приміщ. 68,69 судові витрати: зі сплати судового збору в сумі 2662 грн.40 коп.; на оплату професійної правничої допомоги адвоката в сумі 3000 грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто Південним районним судом міста Кам`янського за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя І.М. Юрченко