Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №468/1290/25 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 468/1290/25

Провадження № 2/761/10693/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Саадулаєва А.І.,

за участі секретаря Сідого В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

У червні 2025 року ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулася до Баштанського районного суду Миколаївської області із позовом до ОСОБА_2 (надалі - відповідач) про розірвання шлюбу.

Предметом позову є розірвання шлюбу, укладеного 27.10.2017 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрованого Солом`янським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, про що складено актовий запис № 2848 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .

Ухвалою Баштанського районного суду Миколаївської області від 20.06.2025 вказаний позов передано за підсудністю на розгляд до Шевченківського районного суду м. Києва.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали позовної заяви передано до провадження судді Саадулаєва А.І.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 30.04.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

Позовні вимоги позивач обґрунтувала тим, що сторони втратили почуття любові та поваги один до одного, сімейні стосунки між ними погіршились, що в кінцевому результати призвело до постійних сварок та як наслідок до фактичного припинення між ними шлюбних відносин. На сьогодні у них відсутні спільні інтереси з відповідачем, наявні різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння.

В судове засідання, позивач не з`явилась, проте надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позов підтримала та просила задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення повістки в його електронний кабінет, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу від 08.07.2026, про причини неявки суд не сповістив, відзив не надав.

Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до положень ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними в п. 12 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 року № 11, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

З копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 27.10.2017, вбачається, що з 27.10.2017 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , перебувають у шлюбних відносинах, про що Солом`янським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві складено актовий запис № 2848.

В шлюбі у сторін народився син:

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 /свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 04.02.2021/.

Позивач наполягає на розірванні шлюбу і своєму небажанні продовжувати сімейні відносини з відповідачем.

Відповідач своїм правом щодо направлення відзиву на позовну заяву не скористався; відзив до суду не надіслав.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Позивач скористалась даним правом та звернулась до суду з цим позовом і наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберігати шлюб.

З врахуванням тієї обставини, що на даний час сторони не ведуть спільного господарства, не підтримують шлюбних стосунків, наміру зберігати сім`ю не мають, шлюб існує формально, подальше спільне життя суперечить інтересам сторін, спір щодо поділу майна відсутній, а відтак позовна заява підлягає задоволенню з ухваленням судового рішення.

Керуючись ст. 104, 105, 110, 112 СК України, ст. 12, 13, 81, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб, укладений 27.10.2017, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований Солом`янським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, про що складено актовий запис № 2848 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 - розірвати.

Прізвище після розірвання шлюбу позивачу ОСОБА_1 змінити на - « ОСОБА_1 ».

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: