Рішення від 25 серпня 2026 р. у справі №761/16360/26 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/16360/26

Провадження № 2/761/10715/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

26 серпня 2026 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Пономаренко Н.В.

за участю секретаря Яцишин А.О.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за договором,-

ВСТАНОВИВ:

У 2026 до Шевченківського районного суду міста Києва через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за договором, відповідно до якого позивач просив суд: стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за № 010/0028/82/0220118 від 29.06.2016 у розмірі 31788.49 грн. та розподілити судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 29 червня 2016 року між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк» (далі Кредитодавець) та ОСОБА_1 (далі Позичальник, відповідач) укладено Договір № 010/0028/82/0220118 (далі Договір, Кредитний договір). Відповідно до Кредитного договору, Банк надав Позичальнику грошові кошти відповідно до умов передбачених цим договором, а Позичальник зобов`язався повернути використану суму в строк до 29 червня 2020 року та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 45,00 %.

Банк належним чином виконав свої зобов`язання перед Позичальником за Кредитним договором, надавши Позичальнику кредитні кошти, в порядку та розмірі передбаченому умовами Кредитного договору, що підтверджується відповідними доказами, які додані до позовної заяви.

20 вересня 2019 року укладено договір № 114\2-19-Р, відповідно до якого Акціонерне Товариство «Райффайзен Банк» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором № 010/0028/82/0220118 від 29.06.2016.

28 грудня 2022 року укладено договір № 28-12/20232 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором № № 010/0028/82/0220118 від 29.06.2016. Таким чином, ТОВ «Коллект Центр»» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 010/0028/82/0220118 від 29.06.2016.

Позивач зазначає, що станом на сьогоднішній день заборгованість за договором відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв`язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором № 010/0028/82/0220118 від 29.06.2016, що підлягає стягненню з Позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 31788,49 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 21458,56 грн.; - інфляційні збитки - 3548,45 грн., - нараховані 3% річних - 1067,04 грн.

У зв`язку із чим позивач просить позов задовольнити з підстав викладених ньому.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 08.05.2026 було відкрито провадження у даній справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в позовній заяві позивач просив проводити розгляд справи за відсутності свого представника. Проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причинити своєї неявки суд не сповістив.

Разом з тим, відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України) суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов`язки сторін та те, що стороною позивача не викладено заперечень щодо заочного розгляду справи, суд, на підставі ч.ч. 1, 2 ст. 280 та відповідно до ст. 281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, судом встановлено наступні обставини справи та відповідні ним правовідносини.

Судом установлено, що 29 червня 2016 року між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № № 010/0028/82/0220118. Відповідно до умов Договору сума кредиту вказана 16000,00, строк кредиту 48 місяці, що розпочинається з 29 червня 2016 року та закінчується 29 червня 2020 року, процентна ставка фіксована, становить 45,0% Також між сторонам погоджено: Графік погашення кредиту, який є Додатком № 1 до Кредитного договору № 010/0028/82/0220118; Заяву-анкету для отримання кредиту «Кредит готівкою», Умови кредитування та орієнтовану сукупну вартість кредиту по продукту «Кредит готівкою».

Поточний ліміт встановлюється Банком щомісяця та діє в межах календарного місяця, в якому він встановлений. Перший Період починається з Дати початку кредитування та закінчується в останній календарний день цього ж місяця. Всі інші Періоди щомісячно починаються з першого числа календарного місяця та завершуються в останній календарний день місяця. Банк має право встановити іншу дату закінчення поточного Періоду та іншу дату початку наступного Періоду, повідомивши про це Клієнта письмово шляхом надсилання Клієнту відповідного письмового повідомлення за сім календарних днів до такого встановлення. При цьому дата закінчення наступного Періоду визначається в порядку, зазначеному в абзаці першому цього пункту. Поточний ліміт встановлюється Банком в перший день кожного Періоду. Розмір Поточного ліміту не може перевищувати більше ніж на тисячу відсотків та бути меншим більше ніж на сто відсотків розміру Поточного ліміту в попередньому Періоді. В будь-який Період розмір Поточного ліміту не може перевищувати розміру Максимального ліміту. За користування Кредитом Клієнт щомісяця зобов`язаний сплачувати Банку проценти за ставкою, зазначеною в пункті 1.5. Договору. Проценти нараховуються Банком щомісяця в будь-який день в період, що починається за п`ять робочих днів до кінця місяця та закінчується в останній день місяця, але не раніше двадцять п`ятого числа кожного місяця. Нарахування процентів здійснюється за період з дати отримання Кредиту по Дату розрахунку процентних платежів включно, а в наступні періоди - з дня, наступного за попередньою Датою розрахунку процентних платежів по Дату розрахунку процентних платежів в поточному календарному місяці включно. Проценти нараховуються за фактичне користування Кредитом на щоденний залишок заборгованості по Кредиту. Погашення процентів за користування Кредитом здійснюється щомісячно шляхом договірного списання коштів в необхідній сумі з КР в Дату розрахунку процентних платежів, у тому числі за рахунок збільшення заборгованості за Кредитом в рамках встановленого Поточного ліміту. У випадку перевищення суми заборгованості за Кредитом над розміром Поточного ліміту, заборгованість за Кредитом збільшується на суму заборгованості за нарахованими процентами. Таке збільшення не супроводжується видачею кредитних коштів Клієнту. Клієнт погашає таку збільшену заборгованість за Кредитом в порядку, передбаченому пунктом 3.5 Договору. Клієнт зобов`язаний до двадцятого числа включно кожного місяця, наступного за місяцем користування Кредитом, сплатити Банку платіж в розмірі п`ять відсотків від власної заборгованості перед Банком, але не менше тридцяти гривень або суми залишку власної заборгованості перед Банком, якщо вона менше за зазначену суму. При цьому вищезазначена заборгованість Клієнта перед Банком, яка складається з заборгованості за Кредитом, суми нарахованих процентів за користування Кредитом, неустойок, комісійних винагород за обслуговування КР, процентів за користування Недозволеним овердрафтом, не включає суму заборгованості за Недозволеним овердрафтом та суму прострочених грошових зобов`язань Клієнта за Договором. Такі прострочені грошові зобов`язання, у тому числі заборгованість за Недозволеним овердрафтом, мають бути сплачені Клієнтом в повному обсязі негайно. У визначений пунктом 3.5. Договору строк, з метою оплати щомісячного платежу, Клієнт має забезпечити наявність коштів на рахунку, зазначеному в абзаці другому пункту 5.1 Договору, а у випадку відсутності вищезазначеного рахунку/закриття цього рахунку/припинення трудових відносин між організацією-роботодавцем та Клієнтом - на КР, для подальшого здійснення Банком договірного списання коштів згідно з умовами, передбаченими статтею 5 Договору. У випадку незабезпечення Клієнтом коштів в необхідній сумі на вищезазначеному рахунку Клієнт вважається таким, що прострочив оплату щомісячного платежу, зазначеного в пункті 3.5 Договору.

АТ «Райффайзен Банк» виконало свої зобов`язання за вищевказаним Кредитним договором. До позовної позивачем надано виписку по рахунку відповідача в АТ «Райффайзен Банк» за період з 29.06.2016 по 12.12.2019, яка містить відомості про використання відповідачем кредитних коштів, здійснення платежів з погашення боргу, що свідчить про існування договірних зобов`язань перед АТ «Райффайзен Банк».

20 вересня 2019 року між Акціонерним товариством Райффайзен Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» укладено Договір відступлення прав вимоги № 114\2-19-Р, відповідно до якого Акціонерне Товариство «Райффайзен Банк» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за Договором № 010/0028/82/0220118.

Згідно з п.п. 1, 2.1. 2.3.1, 2.4. цього Договору, Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредиторові за плату належні йому Права Вимоги, а Новий кредитор приймає належні Первісному кредитору Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрах Боржників. За цим Договором здійснюється відступлення Прав Вимоги щодо Портфелей Заборгованості, сформованих Первісним кредитором за власним рішенням та визначеною ним періодичністю у відповідності до критеріїв, визначених у Додатку 1 до Договору в межах загальної суми (без урахування пені) за всіма Портфелями Заборгованості 120 000 000 грн. Відступлення Прав Вимоги щодо кожного сформованого Портфеля Заборгованості здійснюється в наступному порядку: Первісний кредитор у відповідності до критеріїв, визначених у Додатку № 1 до Договору формує конкретний Портфель Заборгованості станом на останній день попереднього місяця та повідомляє про його формування та готовність до продажу Нового кредитора шляхом направлення йому письмового повідомлення на паперовому носії. Права Вимоги переходять до Нового кредитора в повному обсязі, безвідзивно та без можливості зворотнього викупу. Зокрема, але не виключно, до Нового кредитора переходить: право здійснювати нарахування та стягнення процентів за Кредитними договорами з Дати відступлення Прав Вимоги за умови дотримання вимог чинного законодавства України, право нарахування та стягнення штрафних санкцій за порушення Боржниками грошових зобов`язань, нарахування будь-яких платежів і комісій, а також право вимагати у Боржників відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням грошових зобов`язань, відповідно до законодавства та умов Кредитного договору.

Новий кредитор має право здійснити наступне відступлення прав вимог без згоди Первісного Кредитора (п. 2.5. Договору).

Згідно з платіжним дорученням №1 від 14.02.2020 ТОВ «Вердикт Капітал» сплатило на рахунок АТ «Райффайзен Банк Аваль» оплату портфелю згідно договору №114/2-19-F від 20.09.2019 в розмірі 1698522,49 грн.

Відповідно до Реєстру боржників значиться боржник ОСОБА_1 , договір № 010/0028/82/0220118 від 29.06.2016.

28 грудня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Каіптал» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» укладено Договір № 28-12/2022 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги та 04.02.2025 додаткова угода ;4/9 до нього, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за Договором № 010/0028/82/0220118.

Згідно умов цього Договору, за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у Додатках №1 та № 3 до цього договору (надалі також - реєстр боржників), включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки Боржників, за договорами позики (кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, надалі за текстом - «основні договори», - надалі за текстом - права вимоги. Новий кредитор сплачує первісному кредитору за права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим договором. Права вимоги, що є предметом цього договору належить первісному кредитору на підставі, зокрема, договору факторингу 114/2-19-F укладеного 20.09.2019 з АТ «Райффайзен Банк Аваль» (п. 2.1. Договору). Права вимоги вважаються відступленими первісним кредитором та набутими (прийнятими) новим кредитором в день належного підписання сторонами Акту-приймання передачі Реєстру Боржників в друкованому вигляді (п. 5.2. Договору). Ціна договору становить 1558293.66 грн. та може бути сплачена шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог протягом 1065 днів з дати підписання цього договору (п.п. 7.1., 7.2. Договору).

Сторонами договору підписані акти прийому-передачі реєстру боржників, акту зарахування зустрічних однорідних вимог.

Згідно з витягом реєстру боржників до нього включений договір № 010/0028/82/0220118 від 29.06.2016 боржник ОСОБА_1 .

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем за Кредитним договором № 010/0028/82/0220118 від 29 червня 2016 року, станом на 15 жовтня 2025 року становить 31788,49 грн., з яких: - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 21 458,56 грн.; - інфляційні збитки - 3548,45 грн., - нараховані 3% річних - 1067,04 грн.

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 4 ЦПК України кожна особа має право на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав, свобод чи інтересів, у тому числі й у судовому порядку.

Способами захисту цивільних прав та інтересів, можуть зокрема бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення та інші.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

За змістом частин першої та другої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Приписами частини першої статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положеннями статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до вимог частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1047 ЦК України передбачено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

З наданих матеріалів вбачається, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Отже, судом встановлено, що укладений між сторонами договір № 010/0028/82/0220118 від 29.06.2016 відповідає вимогам Закону та є обов`язковим до виконання.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таке визначення розкриває сутність зобов`язання як правового зв`язку між двома суб`єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов`язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов`язання надано право, що кореспондує обов`язку першої. Обов`язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов`язання (стаття 510 ЦК України).

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із частиною першою статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування.

Частиною 1 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредитних коштів за договором № 010/0028/82/0220118 від 29.06.2016 належним чином не виконав зобов`язання по договору, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка відповідно до розрахунку позивача станом на 15 жовтня 2025 року становить 31788,49 грн., з яких: - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 21 458,56 грн.; - інфляційні збитки - 3548,45 грн., - нараховані 3% річних - 1067,04 грн.

За нормою статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Згідно із статтею 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до статті 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

Враховуючи встановлені обставини справи, що ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 010/0028/82/0220118 від 29.06.2016.

Суд також враховує, що у разі заміни первісного кредитора у зобов`язанні, останній повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, в тому числі і первинні документи, що підтверджують факт виконання свого обов`язку перед позичальником, тобто факт надання коштів у кредит, що узгоджується з положеннями статті 517 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування.

Згідно із статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

За змістом статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частинами першої, шостої, сьомої статті 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Так, звертаючись до суду із позовом ТОВ «Коллект Центр» надало належні та допустимі докази укладення відповідачем кредитного договору із ПАТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ».

Відповідач отримав кредити за договором № 010/0028/82/0220118 від 29.06.2016 проте не виконав взяті на себе зобов`язання та в добровільному порядку у строки, передбачені кредитним договором, кошти не повернув.

Визначений позивачем розмір заборгованості за кредитним договором відповідає умовам цього договору. Нарахована заборгованість відповідно до ст. 625 ЦК України відповідає положенням п. 18 Прикінцевим та Перехідним положенням ЦК України.

Загальний розмір заборгованості за Кредитним договором № 010/0028/82/0220118 від 29.06.2016, що підлягає стягненню станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 31788,49 грн., з яких: - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 21 458,56 грн.; - інфляційні збитки - 3548,45 грн., - нараховані 3% річних - 1067,04 грн.

Стороною відповідача не надано будь-яких доказів в розумінні положень ст. ст.76-81 ЦПК України на спростування даних обставин як на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Обставини наведені в позовній заяві та додані до неї докази не спростовані відповідачем, тому оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатності та взаємному зв`язку, суд приходить до висновку про стягнення заборгованості за договором № 010/0028/82/0220118 від 29.06.2016 відповідно розміру заявлених позовних вимог в розмірі 31788,49 грн., з яких: - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 21 458,56 грн.; - інфляційні збитки - 3548,45 грн., - нараховані 3% річних - 1067,04 грн.. тому позовна заява підлягає задоволенню.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 13 000,00 грн. необхідно зазначити наступне.

У відповідності до положень п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Також, у постанові Верховного Суду від 12.02.2020 р. в справі № 648/1102/19 вказано, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

За умовами ч.ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В той же час, необхідно зазначити, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суду необхідно дослідити на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 160/19098/21 від 01 лютого 2023 року).

До позовної заяви ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» долучено договір про надання правової допомоги №01-07/2024 від 01.07.2024 року, заявку на надання юридичної допомоги № 216 від 02.03.2026 року, витяг з Акту №20 від 31.03.2026 про надання юридичної допомоги, згідно яких сума оплати за надані адвокатські послуги становить 13 000,00 гривень.

Згідно з договором про надання правової допомоги між ТОВ «Коллект Центр» та АО «Лігал Ассістанс» сторони визначили предмет договору у виді юридичної допомоги в обсязі та на мовах, передбачених даним договором. Пунктом 2.1.1 Договору визначено види послуг щодо надання правової допомоги.

При цьому згідно положень п. 4.1 ПОРЯДОК ЗДІЙСНЕННЯ РОЗРАХУНКІВ Договору, вартість послуг узгоджується сторонами у формі заявок на надання юридичної допомоги.

Прайс-листом АО «Лігал Ассістанс» визначено вартість послуг, де ціна роботи визначена як фіксована, так і погодинна.

Згідно заявки № 216 від 02.03.2026 року сторони погодили надання правових послуг у виді усної консультації з вивченням документів час - 2 год. вартість - 2000, ціна 4000,00 грн., - складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду: час - 3 год., вартість 3000, ціна - 9000,00 грн., що також відповідає витягу з акту № 20 про надання юридичної допомоги від 31.03.2026 року.

У постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суд у справі 910/9714/22 від 02 лютого 2024 року вказано, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат, понесених нею на правову допомогу повністю або частково - керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами.

При визначенні суми відшкодування витрат на правничу допомогу, суд враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, а саме, що справа незначної складності, розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та проведенням судового засідання.

Перевіривши надані представником позивача докази на підтвердження понесених судових витрат, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу - 13 000,00 грн. не є співмірним із складністю справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання цих робіт (надання послуг) та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; такий розмір витрат на професійну правничу допомогу є завищеним і не є розумним з урахуванням складності справи і наданих послуг.

Більш того, суд враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Отже, враховуючи обґрунтованість та пропорційність розміру витрат на правничу допомогу до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, та з урахуванням викладеного, суд вважає за можливе зменшити розмірі витрат позивача на професійну правничу допомогу та у відшкодуванні судових витрат на професійну правничу допомогу, стягнути з відповідача на користь позивача 5 000,00 грн.

Крім того, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір пропорційно розміру задоволених вимог у розмірі 2662,40 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 81, 89, 133, 141, 223, 258-261, 263-268, 274, 280, 282, 289, 352, 354, 355 ЦПК України; ст.ст. 11, 202, 205, 207, 512, 514, 525, 526, 530, 610,612, 626, 625, 628, 629, 634, 638, 639, 1048, 1050, 1054, 1077, 1082 ЦК України; ст.ст. 3, 11 Закону України «Про електронну комерцію», суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за договором, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» за Договором № 010/0028/82/0220118 від 29.06.2016 у розмірі 31788.49 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект центр», ЄДРПОУ 44276926, адреса: м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 26.08.2026.

Суддя: