Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №363/2723/26 — Вишгородський районний суд Київської області

11.09.26 363/2723/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11вересня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області у складі

головуючого судді Олійник С.В.,

секретаря Захарової Н.В.,

розглянувши адміністративну справу в залі суду в м. Вишгороді за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,

встановив:

30 квітня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови №931 від 29.05.2025 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, якою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 25 500,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 12 лютого 2022 року ОСОБА_1 (далі – Позивач) виїхав за кордон у Чехію, про що стоїть відповідна відмітка. В додатку банку Монобанк Позивачу прийшло сповіщення про наявність відкритого виконавчого провадження. 22 квітня 2026 року Представник Позивача ознайомився із матеріалами виконавчого провадження ВП 78948853 у Вишгородському ВДВС у Вишгородському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ) де фактично ознайомився зі змістом оскаржуваної постанови. Позивач вважає оскаржувану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення — закриттю, з таких підстав. По-перше, він із 12 лютого 2022 року перебуває за кордоном та не міг отримати повістку № 2698983. При цьому 26 червня 2024 року він своєчасно уточнив військово-облікові дані та зазначив адресу свого проживання в Чеській Республіці: АДРЕСА_1 . Незважаючи на це, Вишгородське РТЦКСП направив повістку на адресу зареєстрованого місця проживання позивача в Україні. По-друге, його належним чином не було повідомлено про дату, час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. У матеріалах справи відсутні належні докази такого повідомлення, зокрема підтвердження вручення, відповідні поштові документи чи інші докази своєчасного сповіщення. Розгляд справи за відсутності особи без належного повідомлення порушує вимоги статті 268 КУпАП та є підставою для скасування постанови. По-третє, він своєчасно виконав обов`язок щодо уточнення військово-облікових даних, що підтверджується військово-обліковим документом, сформованим у застосунку «Резерв+». Отже, підстав для повторного виклику його саме з метою уточнення вже уточнених даних не було. Відповідач також не довів, що не мав можливості отримати відповідну інформацію шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами та базами даних державних органів. Таким чином, не доведено наявності в його діях складу адміністративного правопорушення та правомірності оскаржуваної постанови, у зв`язку з чим остання підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.

Процесуальні дії.

04 травня 2026 року ухвалою Вишгородського районного суду Київської області строк звернення до суду поновлено, адміністративний позов прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.

13 травня 2026 року представник відповідача подав відзив, у якому просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 .Відповідач зазначає, що повістку № 2698983 було направлено 25.02.2025 року рекомендованим листом № 0610234171499 на адресу: АДРЕСА_2 . Лист повернуто відправнику з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою. На думку відповідача, така відмітка відповідно до п. 41 постанови КМУ № 560 є належним підтвердженням оповіщення. Також відповідач посилається на п. 82 Правил надання послуг поштового зв`язку, зазначаючи, що поштовим оператором було дотримано процедуру інформування адресата та триденного строку для отримання повістки. На цій підставі відповідач вважає, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений, однак без поважних причин не прибув до ТЦК та СП та не виконав обов`язку щодо уточнення військово-облікових даних, у зв`язку з чим у його діях наявний склад адміністративного правопорушення. Відповідач також посилається на практику Великої Палати Верховного Суду щодо належності повідомлення шляхом направлення рекомендованої кореспонденції на відповідну адресу. 29.05.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_3 винесено постанову № 931 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 25 500 грн. Відповідач зазначає, що постанову було направлено поштою, однак вона повернулася відправнику у зв`язку із закінченням строку зберігання. Отже, відповідач вважає оскаржувану постанову законною, обґрунтованою та такою, що прийнята в межах повноважень і на підставі повного та всебічного з`ясування обставин справи.

24 серпня 2026 року від представника відповідача надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду, в якій зазначено, що постанова у справі про адміністративне правопорушення від 29.05.2025 року № 931 була направлена позивачу 03.06.2025 року рекомендованим листом № 0730100208340. Відповідно до довідки про причини повернення/досилання/зберігання поштового відправлення, зазначений лист повернувся відправнику 17.06.2025 року у зв`язку із закінченням строку зберігання.Відповідач зазначає, що лише через 10,5 місяців після направлення постанови — 30.04.2026 року — позивач звернувся до суду з позовом про її скасування.Як зазначено у позовній заяві, позивач із 12.02.2022 року перебуває за межами України, у Чеській Республіці, на підтвердження чого ним надано копію паспорта громадянина України для виїзду за кордон. Водночас відповідач стверджує, що інформації про перебування позивача за кордоном у нього не було, у зв`язку з чим повістка та постанова були направлені за зареєстрованим місцем проживання позивача.Крім того, відповідач посилається на те, що 01.08.2025 року до Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби було подано заяву про примусове виконання постанови (вих. № 1/7/6736 від 31.07.2025 року) разом із копією постанови. На думку відповідача, зазначена обставина додатково підтверджує, що позивач нібито мав можливість дізнатися про наявність оскаржуваної постанови раніше, ніж 22.04.2026 року, як зазначено ним у позовній заяві.

Фактичні обставини справи, які встановлені судом.

Згідно з витягом із мобільного застосунку «Резерв+» встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 . 26.06.2024 року ним було уточнено персональні дані. Військове звання — солдат. У застосунку зафіксовано порушення правил військового обліку та зазначено, що з 13.03.2026 року він перебуває у розшуку з причини «не прибув за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_5 ». Інформація про наявність відстрочки від призову та проходження військово-лікарської комісії відсутня.

Відповідно до повістки № 2698983 від 25.02.2025 року ОСОБА_1 необхідно було з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_3 , 07.03.2025 року о 09:00 год. для уточнення облікових даних.

З копії конверта та поштового відправлення з описом вкладення вбачається, що повістка № 2698983 була направлена ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно з довідкою АТ «Укрпошта», поштове відправлення повернуто відправнику — ІНФОРМАЦІЯ_4 — 16.03.2025 року з відміткою «адресат відсутній».

Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 № 931 від 29.05.2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 25 500 грн.

Відповідно до копії рекомендованого поштового відправлення та конверта, копію постанови № 931 було направлено ОСОБА_1 за вказаною адресою. Згідно з довідкою АТ «Укрпошта», поштове відправлення повернуто відправнику — ІНФОРМАЦІЯ_4 — 17.06.2025 року з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

З копії постанови про відкриття виконавчого провадження серії ВП № 78948853 від 26.08.2025 року встановлено, що державним виконавцем Вишгородського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відкрито виконавче провадження з примусового виконання постанови № 931 від 29.05.2025 року, виданої ІНФОРМАЦІЯ_3 , про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 51 000 грн у дохід держави.

З копії конверта з позначенням ВП № 78948853 вбачається, що відповідне поштове відправлення було направлено ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно з довідкою АТ «Укрпошта», поштове відправлення повернуто відправнику 29.09.2025 року з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Застосовані норми права.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

Статтею 235 КУпАП передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію встановлена статтею 210-1 КУпАП.

За частиною першою статті 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з частиною третьою наведеної статті вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Спеціальним законом, який визначає, зокрема обов`язки громадян щодо здійснення мобілізації в особливий період, є Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі - Закон № 3543/зі змінами та доповненнями згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-IX від 11 квітня 2024 року).

За визначенням абзацу 5 частини першої статті 1 Закону № 3543-XII особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022 на території України введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який триває і досі.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 03 березня 2022 року № 2105-IX затверджено Указ Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 65/2022, яким оголошено проведення загальної мобілізації, яка триває і донині.

Обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації визначені у статті 22 Закон № 3543, відповідно до абзацу другого частини першої, абзацу восьмого частини третьої якої громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Відповідно до пункту 28 Порядку № 560 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

З аналізу зазначених норм вбачається обов`язок громадян з`явитися, зокрема до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки) для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 (в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин/далі - Порядок № 560) визначає також процедуру оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів.

Відповідно до пункту 30 Порядку № 560 повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

У разі формування повістки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на повістку кваліфікований електронний підпис у день її формування.

У разі оформлення повістки на бланку керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу засвідчує її особистим підписом та скріплює гербовою печаткою.

Реєстраційний номер повістки фіксується в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з пунктом 34 Порядку № 560 повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.

У разі коли резервіст або військовозобов`язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов`язаним під час уточнення облікових даних.

У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов`язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання.

Відповідно до підпункту 2 пункту 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

- день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Згідно з частиною першою статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

За змістом пункту 3 частини першої статті 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання, зокрема чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.

Мотиви і висновки суду.

Дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази та оцінивши їх у сукупності відповідно до вимог статей 72–77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 та 26.06.2024 року уточнив свої військово-облікові дані, що підтверджується відомостями, сформованими у мобільному застосунку «Резерв+». При цьому у військово-обліковому документі зазначено місце проживання позивача за межами України — у Чеській Республіці.

Водночас із постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 №931 від 29.05.2025 року вбачається, що повістка №2698983 від 25.02.2025 року була направлена позивачу за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідне поштове відправлення повернуто відправнику з відміткою «адресат відсутній».

За таких обставин суд звертає увагу, що на момент направлення повістки відповідач мав можливість перевірити актуальні військово-облікові дані позивача, зокрема відомості про його місце проживання та перебування, які були оновлені ним 26.06.2024 року. Належних та допустимих доказів того, що на час направлення повістки у відповідача були відсутні відомості про перебування позивача за кордоном або що такі відомості не могли бути отримані шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими державними інформаційними системами, відповідачем суду не надано.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» до персональних даних військовозобов`язаного належать, зокрема, відомості про місце проживання та місце перебування. При цьому законодавством передбачено можливість отримання та актуалізації таких відомостей шляхом електронної інформаційної взаємодії Реєстру з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами та базами даних державних органів.

Таким чином, сам по собі факт направлення повістки за адресою зареєстрованого місця проживання позивача не є достатнім доказом його належного оповіщення, якщо відповідачу були доступні актуальні відомості про інше місце проживання або перебування військовозобов`язаного.

Крім того, суд враховує, що предметом адміністративного правопорушення, за яке позивача притягнуто до відповідальності, було, серед іншого, невиконання обов`язку щодо уточнення військово-облікових даних. Водночас матеріалами справи підтверджується, що позивач 26.06.2024 року такі дані уточнив, що відповідачем належними доказами не спростовано.

Отже, відповідач не довів, які саме військово-облікові дані позивач не уточнив, у чому саме полягало невиконання ним встановленого законом обов`язку та з яких підстав виникла необхідність повторного виклику позивача саме для уточнення даних.

Суд також враховує, що відповідно до статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право бути присутньою при розгляді справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися правовою допомогою та реалізовувати інші передбачені законом права.

Розгляд справи за відсутності особи допускається лише за умови наявності даних про її своєчасне та належне повідомлення про дату, час і місце розгляду справи. Обов`язок доведення належного повідомлення особи покладається на суб`єкта владних повноважень.

У цій справі відповідачем не надано належних доказів того, що ОСОБА_1 був своєчасно повідомлений про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, за результатами якого 29.05.2025 року було винесено постанову №931.

Сам факт направлення поштового відправлення та його повернення з відміткою «адресат відсутній» не підтверджує фактичного отримання позивачем повістки та, відповідно, його належного повідомлення про розгляд справи. При цьому відповідач не надав доказів вжиття інших заходів для повідомлення позивача за актуальними контактними даними, які містилися в його військово-облікових даних.

Відтак, розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності позивача без підтвердження його належного повідомлення призвів до позбавлення останнього можливості реалізувати права, передбачені статтею 268 КУпАП, зокрема надати пояснення, докази, заявити клопотання та скористатися правовою допомогою.

Такі порушення процедури розгляду справи є істотними, оскільки безпосередньо вплинули на можливість особи реалізувати гарантовані законом права та спростувати обставини, покладені в основу постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Суд також бере до уваги, що відповідно до частини другої статті 77 КАС України саме на відповідача як на суб`єкта владних повноважень покладається обов`язок довести правомірність прийнятого ним рішення, дії чи бездіяльності.

У цій справі відповідач не довів належними та допустимими доказами наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП, а також не довів дотримання встановленої законом процедури притягнення його до адміністративної відповідальності.

З огляду на встановлені обставини суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова №931 від 29.05.2025 року прийнята без належного підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення та з істотним порушенням процедури розгляду справи.

Щодо заяви відповідача про залишення позову без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду, суд зазначає, що питання дотримання позивачем строку звернення до суду вже було предметом оцінки суду на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі. За результатами перевірки позовної заяви та доданих до неї матеріалів суд дійшов висновку про відсутність підстав для повернення позовної заяви чи залишення її без руху у зв`язку з пропуском строку звернення до суду та відкрив провадження у справі. Відповідачем не наведено нових обставин та не надано належних доказів, які б свідчили про інше обчислення строку звернення до суду. За таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення заяви відповідача про залишення позову без розгляду.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню. Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 №931 від 29 травня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 25 500 грн слід визнати протиправною та скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Щодо судового збору.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, у разі задоволення позову особи, яка не є суб`єктом владних повноважень, понесені нею судові витрати підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Оскільки позов підлягає задоволенню, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 665,60 грн, що підтверджується квитанцією від 30.04.2026 року, підлягає стягненню з відповідача.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу.

Позивачем заявлено до стягнення 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, на підтвердження яких надано договір про надання правничої допомоги, акт наданих послуг та платіжну інструкцію.

Відповідно до статей 132, 134 КАС України, витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу з урахуванням їх документального підтвердження, необхідності, обґрунтованості та співмірності зі складністю справи, обсягом виконаних робіт і витраченим часом.

З огляду на незначну складність справи, її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, обсяг виконаної адвокатом роботи та характер спірних правовідносин, суд вважає заявлену суму 10 000 грн завищеною.

Враховуючи наведене, суд вважає обґрунтованим та співмірним розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 3 000 грн, яка підлягає стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 241-250, 286 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення- задовольнити.

Постанову №931 від 29.05.2025 року про накладення адміністративного стягнення, якою притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - скасувати.

Закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_6 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665,60 гривень.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_6 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на правову допомогу у розмірі 3 000 грн.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_3 .

Суддя С.В.Олійник