Рішення від 25 серпня 2026 р. у справі №295/10275/23 — Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/10275/23

Категорія 15

2/295/3987/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.08.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого – судді Кузнєцова Д.В.,

за участі секретаря с/з – Карпішиної С.С.,

позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

представника позивачів – адвоката Томашевської О.А.,

відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_4 в особі правонаступників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виділ майна в натурі та встановлення порядку користування земельною ділянкою

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду із указаним позовом до ОСОБА_3 , в якому зазначили, що на даний час вони разом із відповідачем є співвласниками житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (колишня адреса АДРЕСА_2 ) в 1/3 частці кожен. Будинок розташований на земельні ділянці загальною площею 0,1000 га. Позивачі звернулись до Житомирської міської ради з заявами про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі, з метою в подальшому оформити приватизацію земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 . Рішенням Житомирської міської ради від 09.10.2020 року № 2031, 2034 їм надано відповідний дозвіл, однак ОСОБА_3 відмовилась підписати угоду про порядок користування земельною ділянкою.

Враховуючи ту обставину, що між сторонами існує спір про порядок користування житловим будинком та земельною ділянкою, позивачі вимушені були звернутись до суду за захистом своїх прав та просять суд виділити їм в натурі по належній кожному частині житлового будинку та встановити порядок користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 між співвласниками відповідно до висновку експерта.

Позивач ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що ними – позивачами у справі, використовується гараж та погріб. Кухнею та тамбуром, а також кімнатами 1-2 та 1-3, користується відповідач ОСОБА_3 і вказані кімнати глухою стіною відділені від кімнат 2-3, 2-4. До кімнат 1-2 та 1-3 є окремий вхід. Літньою кухнею та вбиральнею користується відповідач. Фактично позивачі займають кімнати 2-2, 2-3, 2-4, 2-5, а в 1990-х роках вони ще використовували кімнату 1-3. Натомість кімнати 1-1, 1-2, 1-3 наразі використовуються відповідачем.

Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що вона раніше мешкала з чоловіком та двома дітьми в літній кухні. Проте, наразі там проживати неможливо. Її син ОСОБА_1 живе в кімнаті 2-4, а покійний чоловік мешкав в кімнаті 2-3, вона сама проживала в кімнаті 2-5, а зараз в кімнаті 2-3. Кімната 2-5 використовується спільно з сином і це фактично є верандою. Також позивачами використовується коридор 2-2.

Представник позивачів – адвокат Томашевська О.А. в судовому засіданні наполягала на перших варіантах поділу будинку та встановлення порядку користування земельною ділянкою, що були наведені у висновку експерта №С2224/03-2026 від 27.03.2026 року. У разі прийняття судом рішення за таким варіантом висновку експерта позивачі не наполягатимуть на присудження їм компенсації за різницю в частках. В якості альтернативи представник допустила можливість поділу будинку за третім варіантом судової будівельно-технічної експертизи та встановлення порядку користування земельною ділянкою за 9-м варіантом судової будівельно-технічної експертизи.

Відповідач ОСОБА_3 пояснила в засіданні, що вбиральня стоїть на її території, нею іноді користуються переселенці з Донеччини, які проживають в її частині будинку. Сама вона не проживає у будинку із 1975 року. Приміщення літньої кухні нагадує більше сарай, зараз там зберігається її садовий інвентар. Також зазначила, що до її частини будинку не підведено жодної комунікації, вона користується кімнатами 1-2, 1-3, кухнею 1-1, а також тамбуром. Її влаштовує варіант № 5 поділу будинку та варіант №5 встановлення порядку користування земельною ділянкою. Просить суд, щоб їй залишилось 2 кімнати та кухня.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 20.09.2023 провадження у справі зупинено на час проведення призначеної судом у справі судової будівельно-технічної та судової земельно-технічної експертизи.

У зв`язку із надходженням висновку експерта ухвалою судді від 22.04.2024 поновлено провадження у справі.

Ухвалою від 09.10.2024 року судом зупинено провадження до залучення до участі у справі правонаступника ОСОБА_4 .

02.06.2025 року на підставі ухвали судді Богунського районного суду м. Житомира Кузнєцова Д.В. поновлено провадження у справі та залучено правонаступника позивача ОСОБА_4 .

Ухвалою суду від 02.09.2025 року провадження у справі в чергове зупинено у зв`язку із призначенням судом у справі судової будівельно-технічної та судової земельно-технічної експертизи.

15.04.2026 року суддею постановлено ухвалу про поновлення провадження у суді.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, вивчивши й дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в них докази, дійшов наступного висновку.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 03.10.2000 року, посвідченого державним нотаріусом Другої житомирської державної нотаріальної контори Кулінічем Р.В. спадкоємцями майна гр. ОСОБА_6 у вигляді жилого будинку, що знаходиться в АДРЕСА_2 (на даний час ОСОБА_7 ) є в рівних частках кожний: його дружина ОСОБА_8 , син ОСОБА_4 та дочка ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 12).

На підставі договору дарування від 19.12.2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтаком В.Я. та зареєстрованого в реєстрі за №12348 ОСОБА_8 подарувала ОСОБА_1 належну їй 1/3 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 14-15).

Сторони звернулись до Житомирської міської ради із заявами про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та на підставі рішень Житомирської міської ради від 09.10.2020 року № 2031, 2034 їм був наданий відповідний дозвіл (т. 1 а.с. 17-19).

У матеріалах справи міститься угода про порядок користування та розпорядження земельною ділянкою для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд АДРЕСА_3 , що підписана ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , проте не підписана відповідачем ОСОБА_3 . Згідно з угодою загальна площа земельної ділянки становить 0,1000 га (т. 1 а.с. 22).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (т. 2 а.с. 84).

Відповідно до довідки щодо кола спадкоємців, виданою Житомирською державною нотаріальною конторою Житомирської області за №2161/02-14 від 25.09.2024, згідно спадкової справи №467/2024 заяви про прийняття спадщини до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 подали його дружина ОСОБА_2 та син ОСОБА_1 (т. 2 а.с. 84).

Таким чином, співвласниками будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_3 є ОСОБА_2 (1/6 частка), ОСОБА_1 (1/2 частка) та ОСОБА_3 (1/3 частка).

Згідно з експертним висновком № С2224/03-2026, складеним 27 березня 2026 року за результатами проведення додаткової судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи по матеріалах цивільної справи № 639/11/20, судовим експертом запропоновано п`ять варіантів поділу в натурі житлового будинку по АДРЕСА_3 між співвласниками ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , що розроблені із відступом від ідеальних часток співвласників. При цьому, судовий експерт зауважив у висновку, що відповідно до проведеного обстеження експертом встановлено, що між співвласниками житлового будинку фактично склався порядок користування приміщеннями житлового будинку та господарськими будівлями і спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Зокрема, коридор 2-1, коридор 2-2, кімната 2-3, кімната 2-4, кімната 2-5, кухня 2-6, санвузол 2-7, гараж Г, погріб Е та сарай З перебувають у фактичному користуванні позивачів, а кухня 1-1, кімната 1-2, кімната 1-3, тамбур І, літня кухня Б, вбиральня У у фактичному користуванні відповідача. Згідно з приміткою сарай (літ. «З») а також приміщення житлового будинку: коридор 2-1, кухня 2-6, санвузол 2-7 є самочинно побудованими відповідно до даних технічного паспорту 24.11.2016 (т. 1, а.с.23-25).

Судовий експерт у висновку № С2224/03-2026 від 27.03.2026 зазначив, що здійснити поділ житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , як передбачено пунктом 6 постанови пленуму Верховного суду України № 7 від 04.10.1991 (із змінами), відповідно до часток співвласників та вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва, не вбачається технічно можливим, оскільки в житловому будинку (літ. «А») немає змоги без значного втручання в несучі конструктивні елементи житлового будинку та його значного перепланування, влаштувати (виділивши) кожному із співвласників: житлову кімнату площею не менше 14,0 кв.м, кухню площею не менше 7,0 кв.м, суміщений санвузол площею не менше 4,9 кв.м та тамбур глибиною не менше ніж 1,5 м, згідно із вимогами ДБН В.2.2-15:2019. Тому експертом в рамках даного дослідження пропонується поділ житлового будинку із об`єднанням часток ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та відступом від ідеальних часток співвласників (т. 2 а.с. 156-199).

Відповідаючи на поставлені судом питання земельно-технічної експертизи судовий експерт ОСОБА_9 у висновку № С2224/03-2026 від 27.03.2026 звернув увагу, що по периметру земельної ділянки, за адресою: АДРЕСА_1 , влаштована огорожа, що представляє замкнутий контур, при цьому в межах земельної ділянки відсутні розмежування між співвласниками житлового будинку, тобто, на дату проведення обстеження за адресою: АДРЕСА_1 між співвласниками житлового будинку, чіткий порядок користування при якому у кожного перебуває конкретна частина земельної ділянки, не склався. Згідно з висновком станом на дату проведення візуально-інструментального обстеження за адресою: АДРЕСА_1 , у фактичному користуванні співвласників будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 перебуває ділянка площею 1141,2 кв.м (0,11412 га), що має подібну до прямокутної форми конфігурацію та проходить по точках: 1-2-3-4-5-6-7-8-9-10-11-12-13-14-15-16-17-18-19-20-21-22-23-24-25-26-27-28-29-30-31-32-33-34-35-36-37-1 зі сторонами: 4,63м-7,06м-6,98м-0,95м-1,13м-3,48м-3,72м-3,24м-5,07м-6,81м-8,61м-2,72м-4,12м-3,07м-5,93м-11,78м-2,74м-0,22м-0,14м-0,95м-2,08м-5,45м-9,1м-7,3м-2,96м-1,96м-3,65м-3,18м-10,12м-3,64м-3,18м-6,73м-1,00м-1,46м-1,12м-3,91м-0,37м. При цьому, встановити (визначити) фактичний порядок користування кожного із співвласників будинковолодіння ділянкою площею 1 141,2 кв.м (0,11412 га), не вбачається за можливе в зв`язку із тим, що на дату проведення дослідження фактичний порядок користування ділянкою між співвласниками будинковолодіння не склався.

То ж експертом за результатом судової земельно-технічної експертизи запропоновано 11 технічно можливих варіантів встановлення порядку користування земельною ділянкою площею 0,11412 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , між ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у відповідності до їх ідеальних часток у праві власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, з урахуванням варіантів поділу земельних поліпшень.

Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до статті 183 ЦК України подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення. Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.

Статтею 355 ЦК України встановлено, що майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю (частина перша статті 356 ЦК України).

Згідно зі статтею 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. Якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, він є обов`язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно.

Згідно зі статтею 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

У постанові Верховного Суду України від 03 квітня 2013 року у справі № 6-12цс13 зроблено висновок, що виділ часток (поділ) жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась. Відтак визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників. Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права стосовно спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен передати співвласнику частки жилого будинку та нежилих будівель, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі. Під неспівмірною шкодою господарського призначення слід розуміти суттєве погіршення технічного стану жилого будинку, перетворення в результаті переобладнання жилих приміщень у нежитлові, надання в рахунок частки приміщень, які не можуть бути використані як житлові через невеликий розмір площі або через неможливість їх використання (відсутність денного світла тощо).

Результат системного аналізу вказаних норм матеріального права дає підстави для висновку, що поділ нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо поділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин поділ може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

У даній справі позивачі та відповідачка виявили бажання щодо виділу належних їм часток у праві на спірне домоволодіння, що має наслідком припинення права спільної часткової власності між сторонами спору на цей об`єкт. Тому у цій справі можливий поділ нерухомого майна в натурі між сторонами спору.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») суд самостійно здійснює пошук і застосовує норми права для вирішення спору безвідносно до посилань сторін, але залежно від установлених обставин справи. Суд виявляє активну роль, самостійно надаючи юридичну кваліфікацію спірним правовідносинам, обираючи та застосовуючи до них належні норми права після повного та всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх позовних вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими у судовому засіданні. Підсумок такої процесуальної діяльності суду знаходить відображення в судовому рішенні, зокрема у його мотивувальній та резолютивній частинах. Отже, обов`язок надати юридичну кваліфікацію відносинам сторін спору, виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яку юридичну норму необхідно застосувати для вирішення спору, виконує саме суд (див. постанови від 15 червня 2021 року у справі № 904/5726/19, від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20).

Тому суди при ухваленні рішень по суті спору не зв`язані посиланнями на норми права, зазначеними у позовній заяві та в інших письмових заявах учасників справи. У кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог та наданих позивачем пояснень суд має встановити, якого саме результату позивач хоче досягнути унаслідок вирішення спору. Суд розглядає справи у межах заявлених вимог (частина перша статті 13 ЦПК України), але, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (пункт 4 частини п`ятої статті 12 ЦПК України). Виконання такого обов`язку пов`язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально (див., наприклад, постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2021 року у справі № 9901/172/20, від 04 липня 2023 року у справі № 233/4365/18).

У ході судового розгляду було встановлено і на це звернув увагу у висновку судової будівельно-технічної експертизи судовий експерт, що між співвласниками житлового будинку фактично склався порядок користування приміщеннями житлового будинку та господарськими будівлями і спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Проаналізувавши запропоновані судовим експертом варіанти поділу житлового будинку із об`єднанням часток ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також відступом від ідеальних часток співвласників суд дійшов висновку про доцільність проведення поділу житлового будинку із господарськими будівлями і спорудами, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 згідно з четвертим варіантом розподілу, визначеного висновком експерта №С2224/03-2026 від 27.03.2026 року за результатами проведення додаткової судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи, у звязку із чим позов підлягає частковому задоволенню.

В обґрунтування свого рішення суд зважує на те, що згідно варіантів №№ 1-2 поділу житлового будинку співвласникам з метою забезпечення ізольованого користування приміщеннями, які пропонуються їм виділити в житловому будинку, та для відповідності вимогам будівельних норм необхідно буде провести ряд ремонтно-будівельних робіт. Натомість у запропонованих варіантах №№ 3-5 поділу житлового будинку, з господарськими будівлями і спорудами, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , приміщення, які пропонуються виділити співвласникам є фактично ізольованими, та відповідно не потребують виконання додаткових будівельних робіт для їх ізольованого користування, в тому числі втручання в несучі конструктивні елементи житлового будинку та інженерні системи

Суд відхиляє третій варіант поділу житлового будинку, із господарськими будівлями і спорудами, оскільки він передбачає найбільшу компенсацію за відступ від ідеальних часток, на сплату якої категорично не погоджується відповідач.

Обираючи між четвертим та п`ятим варіантом поділу житлового будинку, із господарськими будівлями і спорудами, судом звернуто увагу, що кожному із них кореспондує тільки один варіант встановлення порядку користування земельною ділянкою площею 0,11412 га.

Згідно зі статтею 381 ЦК України садибою є земельна ділянка разом з розташованими на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями.

Відповідно до статті 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 120 ЗК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

За відсутності окремої цивільно-правової угоди щодо земельної ділянки при переході права власності на об`єкт нерухомості, слід враховувати те, що зазначена норма закріплює загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості, спорудженого на земельній ділянці, з такою ділянкою (принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди). За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебувало у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачався роздільний механізм правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникали при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, споруджену на земельній ділянці, та правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на вказану нерухомість. Враховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди, слід зробити висновок, що земельна ділянка слідує за нерухомим майном, яке придбаває особа, якщо інший спосіб переходу прав на земельну ділянку не визначено умовами договору чи приписами законодавства.

До таких правових висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 червня 2020 року у справі № 689/26/17 (провадження № 14-47цс20).

У постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року в справі № 489/2029/17 (провадження № 61-7504св19) зроблено висновок про те, що при вирішенні спору, визначаючи варіанти користування земельною ділянкою, суд повинен виходити з розміру часток кожного із співвласників на нерухоме майно, наявності порядку користування земельною ділянкою, погодженого власниками або визначеного на підставі відповідного договору, оформленого у встановленому законом порядку. Якщо суд встановить, що співвласники визначили порядок користування й розпорядження земельною ділянкою, для зміни якого підстав немає, він ухвалює рішення про встановлення саме такого порядку. Якщо ж погодженого або встановленого порядку користування земельною ділянкою немає, то суд встановлює порядок користування земельною ділянкою з дотриманням часток кожного співвласника у нерухомому майні та забезпеченням вільного користування кожним зі співвласників належним йому майном.

Вищевказане узгоджується також із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 05 лютого 2020 року в справі № 497/1137/17 (провадження № 61-11517св19), від 03 листопада 2020 року в справі №653/1760/16 (провадження № 61-1736св20), від 13 липня 2022 року у справі № 569/14731/17 (провадження № 61-11998св21), від 26 листопада 2025 року у справі № 554/983/20(провадження № 61-2213св25)).

Під час судового розгляду було встановлено, що земельна ділянка по АДРЕСА_1 . не є приватизованою. Договору або угоди про порядок користування вказаною земельною ділянкою між сторонами у справі, а також між попередніми співвласниками садиби не було.

Таким чином, порядок користування спірною земельною ділянкою слід визначити відповідно до розміру ідеальних часток співвласників у домоволодінні ( ОСОБА_1 – 1/2 частка, ОСОБА_2 – 1/6 частка, ОСОБА_3 – 1/3 частка), за варіантом, який є оптимальним та доцільним

Як суд зазначав вище, четвертому та п`ятому варіанту поділу житлового будинку, із господарськими будівлями і спорудами, кореспондує тільки один варіант встановлення порядку користування земельною ділянкою площею 0,11412 га.

Вивчивши ці два варіанти суд вважає за можливе визначити порядок користування земельною ділянкою, загальною площею 0,11412 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , неприватизована і перебуває у фактичному користуванні співвласників будинку ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 згідно з десятим варіантом встановлення порядку користування земельною ділянкою, визначеного висновком експерта №С2224/03-2026 від 27.03.2026 року за результатами проведення додаткової судової земельно-технічної експертизи, котрий співвідноситься із четвертим варіантом розподілу житлового будинку із господарськими будівлями і спорудами. З даного приводу суд апелює до наведених у висновку додаткової судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи зауважень судового експерта Свістунова І.С., що варіант № 11 встановлення порядку користування земельною ділянкою площею 0,11412 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (до варіанту № 5 поділу земельних поліпшень) можливий лише за рахунок перенесення вбиральні (літ. «У») на земельну ділянку яку пропонується надати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 площею 633,6 кв.м (0,06336 га).

Окремо суд зазначає, що у матеріалах справи містяться ще один висновок судового експерта Свістунова І.С. №682/04-2024 від 16.04.2024 року за результатами проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи (т. 1 а.с. 108-161), а також висновок судового експерта Медведєва С.О. №3/06-2024 від 04.06.2024, складений на замовлення представника позивачів за результатами проведення будівельно-технічної експертизи (т. 2 а.с. 3-76). Проте, суд не враховує ці висновки при прийнятті рішення по суті спору, оскільки вони містили інші вихідні дані щодо розміру часток співвласників житлового будинку із господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 . До того ж, висновок судового експерта Медведєва С.О. стосувався виключно розподілу житлового будинку із господарськими будівлями і спорудами та містив два варіанти (як і висновок судового експерта Свістунова І.С. №682/04-2024 від 16.04.2024 року), за якими в обох випадках кімната 1-3 площею 10,20 м2 виділяється в натурі у власність позивачів (висновок судового експерта Свістунова І.С. №682/04-2024 від 16.04.2024 року в обох випадках кімната 1-3 виділялась в натурі у власність відповідачу).

З огляду на наведені норми закону та встановлені в засіданні обставини, враховуючи частки сторін в домоволодінні, думки учасників щодо запропонованих експертом варіантів порядку користування ділянкою та з метою забезпеченням вільного користування кожним зі співвласників належним йому майном, суд вважає за можливе встановити між сторонами порядок користування земельною ділянкою за варіантом №10 додаткової судової земельно-технічної експертизи, який максимально наближений до ідеальних часток співвласників.

Керуючись ст.ст. 15, 183, 355, 356, 358, 367, 377, 381 ЦК України, ст. 120 ЗК України, ст.ст. 2-5, 10-13, 76-81, 89, 141, 264, 265, 352, 354 ЦПК України суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Провести поділ житлового будинку із господарськими будівлями і спорудами, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , розроблений із відхиленням від часток співвласників,згідно з четвертим варіантом розподілу, визначеного висновком експерта №С2224/03-2026 від 27.03.2026 року за результатами проведення додаткової судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи.

Виділити в натурі у спільну часткову власність ОСОБА_1 ОСОБА_2 65/100 ід.частин житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, позначеними у таблиці 23 висновку експерта: № 2-2 – коридор площею 9,30 м2 вартістю 101 899 грн.; № 2-3 – житлова кімната площею 13,60 м2 вартістю 191 195 грн.; № 2-4 –житлова кімната площею 19,40 м2 вартістю 232 717 грн.; № 2-5 – житлова кімната площею 11,30 м2 вартістю 185 535 грн. (загальна площа - 53,60 м2, з яких житлова - 44,30 м2), а також із господарських будівель і споруд: гаражу літ. «Г» вартістю 56 231 грн., погрібу літ. «Е» вартістю 25 900 грн. та літньої кухні літ. «Б» вартістю 268 368 грн.

Виділити в натурі у власність ОСОБА_3 35/100 ід.частин житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, позначеними у таблиці 23 висновку експерта: № І - тамбур вартістю 22 784 грн.; № 1-1 – кухня площею 9,30 м2 вартістю 117 720 грн., № 1-2 – житлова кімната площею 22,10 м2 вартістю 117 720 грн.; № 1-3 – житлова кімната площею 10,20 м2 вартістю 143 396 грн. (загальна площа - 41,60 м2, в тому числі житлова 32,30 м2), а також із господарських будівель і споруд: вбиральня літ. «У» вартістю 24 249 грн.

Визначити порядок користування земельною ділянкою, загальною площею 0,11412 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , неприватизована і перебуває у фактичному користуванні співвласників будинку ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 згідно з десятим варіантом встановлення порядку користування земельною ділянкою, визначеного висновком експерта №С2224/03-2026 від 27.03.2026 року за результатами проведення додаткової судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи.

Виділити в користування позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з часткою домоволодіння 65/100 часток у праві спільної часткової власності земельні ділянки (рисунок №28 висновку) загальною площею 748,6 кв.м (0,07486 га), а саме:

• ділянку площею 633,6 кв.м (0,06336 га), що на схемі позначена під № 1 (зображена штрихуванням зеленого кольору), яка проходить по точках: 43-9-10-38-39-11-12-13-14-15-16-17-18-19-20-21-22-23-24-25-40-42-43 зі сторонами: 1,16м-3,72м-3,24м-5,07м-6,81м-8,61м-2,72м-4,12м-3,07м-5,93м-11,78м-2,74м-0,22м-0,14м-0,95м-2,08м-5,45м-9,10м-7,30м-0,29м-11,75м-лінія проходить по лінії поділу житлового будинку.

• ділянку площею 115,0 кв.м (0,0115 га), що на схемі позначена під № 2 (зображена штрихуванням зеленого кольору), яка проходить по точках: 1-2-4-5-41-50-49-48-34-35-36-37-1 зі сторонами: 4,63м-7,06м-5,02м-4,0м-0,40м-1,88м-1,0м-16,03м-1,46м-1,12м-3,91м-0,37м.

Виділити в користування відповідача ОСОБА_3 з часткою домоволодіння 35/100 часток у праві спільної часткової власності земельну ділянку площею 374,3 кв.м (0,03743 га), що на схемі (рисунок №28 висновку) позначена під № 3 (зображена штрихуванням блакитного кольору), яка проходить по точках: 34-48-47-46-45-44-43-42-40-26-27-28-29-30-31-32-33-34 зі сторонами: 16,03м-1,27м-4,29м-2,28м-2,21м-4,14м-лінія проходить по лінії поділу житлового будинку-11,75м-2,67м-1,96м-3,65м-3,18м-10,12м-3,64м-3,18м-6,73м-1,0м.

В спільному користуванні ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишити земельну ділянку площею 18,3 кв.м (0,00183 га), що на схемі (рисунок №28 висновку) позначена під № 4 (зображена штрихуванням рожевого кольором), яка проходить по точках: 5-6-7-8-9-43-44-45-46-47-48-49-50-41-5 зі сторонами: 1,96м-0,95м-1,13м-3,48м-1,16м-4,14м-2,21м-2,28м-4,29м-1,27м-1,0м-1,88м-0,40м-4,0м.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 7 055,50грн., а на користь ОСОБА_1 21 166,50 грн. грошової компенсації за різницю в частках вищевказаного житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 7 169,25грн., а на користь ОСОБА_1 21 507,75 грн. судових витрат, пов`язаних із проведенням додаткової судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 536,80грн., а на користь ОСОБА_1 1 610,40 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 .

Позивач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_4 РНОКПП НОМЕР_4 .

Дата складення повного судового рішення 11.09.2026.

Суддя