Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №509/1352/22 — Овідіопольський районний суд Одеської області

Провадження № 1-кс/509/740/26

Справа № 509/1352/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року Овідіопольський районний суд Одеської області, у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду сел.Овідіополь скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на постанову слідчого СВ ВП №1 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , від 27.08.2026 року, про відмову в задоволені клопотання по кримінальному провадженню №12019160380001286 від 08.08.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні СВ ВП №1 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області перебували матеріали кримінального провадження №12019160380001286 від 08.08.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України.

До Овідіопольського районного суду Одеської області надійшла скарга Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на постанову слідчого СВ ВП №1 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 від 27.08.2026 року, якою було відмовлено в задоволені клопотання про визнання потерпілим по кримінальному провадженню №12019160380001286 від 08.08.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України.

Скаржником зазначено, що 27.08.2026 акціонерному товариству «Державний ощадний банк України» стало відомо, що 27.08.2026 слідчим СВ ВнП №1 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області капітаном поліції ОСОБА_3 прийнято рішення, яким відмовлено у визнанні АТ «Ощадбанк» потерпілим у кримінальному провадженні №12019160380001286 від 08.08.2019.

АТ «Ощадбанк» вважає постанову незаконною, необґрунтованою, передчасною та такою, що прийнята з неправильним застосуванням положень ст. 55 КПК України а тому підлягає скасуванню , в зв`язку з чим просить слідчого суддю скасувати постанову слідчого СВ ВнП №1 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_3 від 27.08.2026 про відмову у визнанні потерпілим акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» у кримінальному провадженні внесеного до ЄРДР за №12019160380001286 від 08.08.2019 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 366 КК України, зобов`язати слідчого СВ ВнП №1 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_3 повторно розглянути клопотання акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про залучення як потерпілого до кримінального провадження №12019160380001286 внесеного 08.08.2019 до ЄРДР.

Порушення органом досудового розслідування норм КПК України та законних прав заявника скаржником обґрунтовується наступним.

До ВП №1 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області філією -Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк» подано заяву №113.29-23/665 від 12.02.2019 про вчинення кримінального правопорушення, яку було внесено 08.08.2019 в ЄРДР за №12019160380001286 з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.366 КК України. Проведення досудового розслідування по вказаній вище заяві доручено СВ ВнП №1 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області.

Звернення АТ «Ощадбанк» до ВП №1 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області обумовлено тим, що філією-Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк» в ході проведення службового розслідування встановлено, що працівники ТВБВ №10015/0333 при здійсненні бухгалтерського обліку завантаження/розвантаження банкомату порушували вимоги Порядку затвердженого постановою Правління Банку №44, що призвело до виникнення дебіторської заборгованості на рахунку, закріпленого за банкоматом марки Merchant ID9202516 Terminal ID A0402251 (А 2251) у сумі 26 360,00 грн.

Згідно облікових даних АБС Барс останнє завантаження банкомату А 2251 відбулось 05.12.2012. Завантаження/розвантаження даного банкомату здійснювалось безпосередньо працівниками ТВБВ. При аналізі оборотів по рахунку закріпленому за банкоматом А 2251 виявлено, що після 25.01.2012 здійснено 32 проводки з призначенням «виправні проводки» без посилання на дату та суму. Остання виправна проводка була здійснена 11.12.2012 в кореспонденції з рахунком НОМЕР_1 на наступний день після останнього розвантаження банкомату. Також, було виявлено, що 04.03.2015 з рахунку НОМЕР_2 здійснено дві поводки з призначенням «перенесення надлишків за 2013-2014 роки» на рахунок НОМЕР_3 .

Крім цього, в заяві про вчинення кримінального правопорушення були вказані особи, а саме: працівник Банку ОСОБА_4 та колишні працівники: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які здійснювали «виправні проводки», що призвели до завдання майнової шкоди Банку.

При цьому, дебіторська заборгованість – встановленої нестачі готівки в касетах банкомата в сумі 2475,69 грн., яка виникла внаслідок неправомірних дій працівників Банку ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 не врегульована та не погашена, визнана витратами та відповідно є майновою шкодою завдану Банку.

Також, на стадії досудового розслідування 30.01.2020 за вих.№113.26-17/7336/2020-15/вих. АТ «Ощадбанк» подано цивільний позов про визнання цивільним позивачем у кримінальному провадженні №12019160380001286 від 08.08.2019 та відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином, на суму 2475,69 грн.

В подальшому, на стадії досудового розслідування 06.08.2026 АТ «Ощадбанк» направлено на адресу ВнП №1 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області за № 113.29-24/108300/2026 до ВП № 1 ОРУП № 2 в Одеській області клопотання в порядку ст. 220 КПК України щодо долучення до матеріалів кримінального провадження №12019160380001286 від 08.08.2019 копій фінансових документів та призначення дня та часу для явки представника потерпілого та отримання пам`ятки про процесуальні права та обов`язки.

Проте, постановою слідчого СВ ВнП №1 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області капітаном поліції ОСОБА_3 прийнято 13.08.2026 рішення про часткове задоволення та часткову відмову у задоволенні клопотання про визнання АТ «Ощадбанк» потерпілим.

На вказане процесуальне рішення, Банком подано до Овідіопольського районного суду Одеської області скаргу № 19/7-04/115759/2026 від 20.08.2026 в якій просив суд скасувати постанову слідчого від 13.08.2026 в частині відмови у визнанні АТ «Ощадбанк» потерпілим у кримінальному провадженні внесеного до ЄРДР за №12019160380001286 від 08.08.2019 та зобов`язати слідчого повторно розглянути клопотання Банку про залучення як потерпілого до кримінального провадження №12019160380001286 внесеного 08.08.2019 до ЄРДР. Процесуального рішення на момент подання даної скарги судом не прийнято.

Проте, слідчим, якому доручено розслідувати кримінальне провадження №12019160380001286 від 08.08.2019, не чекаючи рішення суду, самостійно прийнято 27.08.2026 чергову постанову про відмову у визнанні АТ «Ощадбанк» потерпілим.

Підставою для відмови у визнанні Банку потерпілим слідчий СВ ВнП №1 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області визначив те, що «надані Банком документи внутрішнього первинного та бухгалтерського обліку є лише відображенням внутрішньогосподарських операцій установи і самі по собі взагалі не підтверджують факт вчинення злочину чи заподіяння майнової шкоди саме кримінально караним діянням. Саме по собі виявлення розбіжностей в облікових даних чи списання коштів на витрати Банку свідчить лише про наявність внутрішнього облікового збитку. Це не є беззаперечним доказом того, що вказані кошти були втрачені саме внаслідок вчинення злочину (службового підроблення). Наявність дебіторської заборгованості або коригувальних проводок у фінансовій звітності є результатом внутрішньогосподарської діяльності установи.»

Також слідчий зазначає, що «факт списання Банком коштів на внутрішні витрати самі по собі не доводить факт вчинення злочину. Суто процес бухгалтерського балансування чи наявність нестачі без доведеного складу кримінального правопорушення не робить Банк потерпілим у розумінні ст. 55 КПК України.»

З таким твердженням слідчого неможливо погодитись, оскільки оскаржувана постанова містить переважно припущення щодо можливого характеру походження виявлених розбіжностей. Зокрема, слідчий припускає, що вони можуть бути наслідком порушення трудової дисципліни, порушення порядку ведення касових операцій, цивільно-правового спору між роботодавцем та працівниками.

Водночас у оскаржуваній постанові не наведено конкретних доказів, які б підтверджували будь-яку з наведених версій слідчого. Припущення про можливість іншого походження/виникнення шкоди не може бути ототожнене з встановленням очевидної та достатньої відсутності шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Проте Закон вимагає саме очевидні та достатні підстави для відмови у визнанні потерпілим, а не припущень щодо альтернативних варіантів вчинення кримінального правопорушення.

У цьому випадку замість проведення необхідних процесуальних дій для встановлення походження розбіжностей та причин їх виникнення, слідчий фактично поклав не встановлені обставини в основу свого рішення, яким відмовлено у визнанні Банку потерпілим.

Однак не встановлення певних обставин на конкретному етапі розслідування не означає їх відсутності. Навпаки, саме необхідність встановлення таких обставини вчинення кримінального правопорушення є підставою для продовження належного досудового розслідування.

В оскаржуваній постанові від 27.08.2026 слідчий фактично визнає наявність розбіжності 2 475,69 грн, але робить висновок, що це лише внутрішньобанківські бухгалтерські операції а документи внутрішнього первинного та бухгалтерського обліку самі по собі не підтверджують факт вчинення злочину чи заподіяння майнової шкоди саме кримінальним діянням.

При цьому, слідчим у постанові наведено загальні міркування про те, що бухгалтерські документи не доводять факту злочину, однак в постанові не наведено конкретних обставин та доказів, які б підтверджували саме відсутність майнової шкоди АТ «Ощадбанк».

Також слідчий посилається на відсутність «беззаперечних доказів» того, що кошти були втрачені саме внаслідок службового підроблення. Натомість, наявність або відсутність причинного зв`язку між можливим службовим підробленням та майновими наслідками повинна встановлюватися органом досудового розслідування в ході належного, повного та неупередженого розслідування. При цьому, слідчим не встановлено обставин, які відповідно до ч.5 ст.55 КПК України є безпосередньою передумовою для відмови у визнанні потерпілим, очевидну відсутність шкоди, завданої АТ «Ощадбанк».

Таким чином, слідчий ухвалюючи рішення про відмову у визнанні АТ «Ощадбанк» потерпілим у кримінальному провадженні №12019160380001286 від 08.08.2019 в черговий раз не в повній мірі розглянув питання визнання АТ «Ощадбанк» потерпілим, в той час, як майнову шкоду даним кримінальним правопорушенням завдано саме Банку, про що зазначалося в заяві та підтверджується доказами - меморіальним ордером (МО) 2803402116 від 31.01.2019.

Слідчим СВ ВнП №1 Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області капітаном поліції ОСОБА_3 зроблено припущення та необґрунтовано висновки, які містяться в постанові, що вказує на незаконність відмови про залучення Банку у якості потерпілого а тому передчасним є висновок про відсутність підстав для отримання статусу потерпілого лише через те, що слідство ще не встановило факту злочину, яким заподіяно Банку збитків.

Дані обставини беззаперечно свідчать про недотримання органом досудового розслідування вимог закону щодо всебічного, повного і неупереджено дослідження усіх обставини кримінального провадження, а також належної обґрунтованості прийнятої постанови, яке б не викликало жодних сумнівів в правильності прийнятого рішення.

Отже, постанова слідчого СВ ВП №1 Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 від 27.08.2026 про відмову про визнання АТ «Ощадбанк» потерпілим у кримінальному провадженні, яке внесене до ЄРДР за №12019160380001286 від 08.08.2019 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.366 КК України підлягає скасуванню з огляду на не відповідність вимогам ст.110 КПК України, оскільки мотивувальна частина оскаржуваної постанови не містить відомостей про мотиви прийняття постанови та їх обґрунтування.

Крім цього, оскаржувана постанова не містить належного обґрунтування відсутності майнової шкоди АТ «Ощадбанк» та не встановлює очевидних та достатніх підстав для висновку про те, що Банку не завдано шкоди кримінальним правопорушенням. Фактично, слідчий вимагає доведення Банком складу кримінального правопорушення як передумову для набуття статусу потерпілого та передчасно встановлює відсутність причинного зв`язку між можливим кримінальним правопорушенням та майновими наслідками. Постанова слідчого містить припущення про можливі альтернативні причини виникнення розбіжностей, які належними доказами не підтверджені і таке мотивування в сукупності не відповідає критерію, встановленому ч. 5 ст. 55 КПК України.

Слідчим СВ ВнП №1 Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області капітаном поліції ОСОБА_3 надано до суду заперечення, якими зазначено, що орган досудового розслідування вважає вимоги скарги повністю необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з з наступних підстав.

06.08.2026 Скаржник звернувся з клопотанням про долучення документів та визнання потерпілим. Постановою від 13.08.2026 клопотання було задоволено частково - надані документи належно досліджені та долучені до матеріалів провадження. З метою остаточного та всебічного вирішення процесуального статусу Банку, 27.08.2026 року слідчим винесено окрему вмотивовану постанову про відмову у визнанні АТ «Ощадбанк» потерпілим, копію якої офіційно направлено Скаржнику. Таким чином, питання процесуального статусу Банку було повністю розглянуто та вирішено по суті у порядку ст. 220, 55 КПК України.

Згідно з ч.5 ст.55 КПК України, особа не може бути визнана потерпілою, якщо відсутня шкода, завдана кримінальним правопорушенням. Висновком службового розслідування самого АТ «Ощадбанк» від 28.01.2019 р. Підтверджено, що з заявленої суми розбіжностей 26 360,00 гривень - 23884,31 гривень були помилково перенесені самим Банком на власні рахунки доходів у 2015 році. Залишкова сума 2475,69 гривень є результатом внутрішніх бухгалтерських «виправних проводок» із порушенням Порядку № 44. Комісія Банку у п.5 Висновку прямо констатувала: «Форма правопорушення: не встановлена».

Слідча вважає, що надані скаржником документи відображають лише внутрішньогосподарські розбіжності та порушення касової дисципліни. Сам по собі факт наявності дебіторської заборгованості чи облікового збитку за відсутності встановленого причинно-наслідкового зв`язку з протиправними діями не підтверджує заподіяння Банку майнової шкоди саме кримінальним правопорушенням, передбаченим ч.1 ст.366 КК України.

Дослідивши матеріали провадження та надані суду докази слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Одним з основних завдань кримінального провадження згідно з вимогами чинного КПК України є захист особи, суспільства та держави, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.

Відповідно до п.19 ст. 3 КПК України, учасником кримінального провадження, зокрема, є потерпілий.

Відповідно до ст. 55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.

Права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам`ятка про процесуальні права та обов`язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.

Верховним Судом наголошено на тому, що статус потерпілого згідно КПК України, особа набуває автоматично за наявності заподіяння майнової, моральної шкоди. Також необхідно враховувати, що факт заподіяння шкоди кримінальним правопорушенням може бути остаточно встановлений лише обвинувальним вироком суду.

Окрім того Верховний Суд вказує, що на момент визнання особи потерпілою необхідно виходити із презумпції заподіяння шкоди кримінальним правопорушенням, враховуючи достатні дані про такий факт. При цьому для визнання особи потерпілою достатньо спричинення особі якогось одного із перелічених видів (моральна, матеріальна) шкоди. Особа при залученні до кримінального провадження потерпілим не повинна доводити розмір збитків заподіяних правопорушенням або розмір іншої шкоди. Це повинен встановлювати суд, під час винесення вироку.

Кримінальне процесуальне законодавство не встановлює як передумову визнання юридичної особи потерпілою, встановлення конкретного працівника, який вчинив кримінальне правопорушення; повідомлення конкретній особі про підозру; завершення досудового розслідування; складання обвинувального акта; доведення вини конкретної особи. Навпаки, встановлення цих обставин є завданням досудового розслідування.

У постанові Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду у справі № 757/1762/21-к від 15.09.2021 звертав увагу на положення ч.5 ст.55 КПК України та зазначав, що питання процесуального статусу потерпілого має вирішуватися відповідно до спеціального механізму, передбаченого цією нормою.

Також Верховний Суд у своїй практиці виходить із того, що права та обов`язки потерпілого виникають із моменту подання відповідної заяви, якщо відсутня належна постанова про відмову, прийнята за наявності передбачених законом очевидних і достатніх підстав.

Постанова слідчого СВ ВП №1 Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_3 від 27.08.2026 про відмову у визнанні АТ «Ощадбанк» потерпілим у кримінальному провадженні №12019160380001286, яке внесене 08.08.2019 до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.366 КК України є необґрунтованою та не містить наявних, передбачених законом очевидних і достатніх підстав для такої відмови.

Водночас, з врахуванням заяви АТ «Ощадбанк» про вчинення кримінального правопорушення а також наданих органу досудового розслідування доказів у кримінальному провадженні №12019160380001286 внесеного до ЄРДР від 08.08.2019 з врахуванням вимого ч.ч.1,2 ст.55 КК України АТ «Ощадбанк» є потерпілим.

На стадії досудового розслідування саме орган досудового розслідування зобов`язаний встановити обставини кримінального правопорушення, у тому числі спосіб його вчинення, осіб, причетних до його вчинення, характер та розмір завданої шкоди, а також причинний зв`язок між протиправними діями та наслідками.

Позбавлення АТ «Ощадбанк» статусу потерпілого у кримінальному провадженні №12019160380001286 від 08.08.2019 лише через те, що на момент винесення постанови слідчий не вважає ці обставини остаточно доведеними, фактично перешкоджає Банку реалізовувати процесуальні права, передбачені ст. 56 КПК України, та брати участь у встановленні зазначених обставин.

Згідно ч.5 ст.110 КПК України, постанова слідчого, дізнавача, прокурора має бути належно мотивована, так мотивувальна частина, повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.

Обґрунтованість процесуального рішення передбачає наведення фактичних обставин, які стали підставою для його прийняття, а також належне мотивування відповідного висновку.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з ч.2 ст.9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Слідчим суддею встановлено, що оскаржувана постанова не містить достатніх відомостей, які б свідчили про те, що вимоги КПК України було виконано належним чином та надано необхідну правову оцінку усім обставинам в сукупності, що свідчить про те, що встановлена, на даний час, органом досудового розслідування сукупність доказів, якою обґрунтовуються зроблені ним висновки, не може вважатися такою, що не залишає місце сумнівам, а наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року), що вбачається порушенням ч.2 ст.8, ч.5 ст.9 КПК України.

За таких обставин, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку вважає, що скарга підлягає задоволенню, а постанова слідчого скасуванню для повторного розгляду клопотання заявника про визнання його потерпілим.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Скаргу АТ Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на постанову слідчого СВ ВП №1 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 від 27 серпня 2026 року про відмову у визнанні акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» потерпілим у кримінальному провадженні внесеного до ЄРДР за №12019160380001286 від 08.08.2019 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 366 КК України, задовольнити.

Скасувати постанову слідчого СВ ВнП №1 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_3 від 27.08.2026 про відмову у визнанні потерпілим акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» у кримінальному провадженні внесеного до ЄРДР за №12019160380001286 від 08.08.2019 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 366 КК України.

Зобов`язати слідчого СВ ВнП №1 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_3 повторно розглянути клопотання акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про залучення як потерпілого до кримінального провадження №12019160380001286 внесеного 08.08.2019 до ЄРДР.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1