Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №946/4125/26 — Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Єдиний унікальний № 946/4125/26

Провадження № 3/946/1066/26

У К Р А Ї Н А

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 вересня 2026 року м.Ізмаїл

Суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Караман К.В., за участю секретаря Запорожан К.Г., захисника ОСОБА_1 – адвоката Дімова Д.П., розглянувши матеріали, які надійшли з Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області, щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

31.05.2026 о 09 год. 03 хв. по вул. Болградське шосе, 8, у м. Ізмаїлі Одеської області, ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Honda», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку водій відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

За цим фактом стосовно ОСОБА_1 31.05.2026 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 680124 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судове засідання притягуваний ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи не подавав.

За змістом ч. 2 ст. 268 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 , на підставі матеріалів, які містяться у справі.

Захисник притягуваного – адвокат Дімов Д.П. надав письмові пояснення на протокол про адміністративне правопорушення, та просив провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Так, у своїх письмових поясненнях захисник зазначає про те, що ОСОБА_1 є оперативним співробітником НОМЕР_2 прикордонного загону оперативно-розшукового підрозділу ДПС України. 31.05.2026 він перебував у м. Ізмаїлі, виконував свої безпосередні обов`язки в терміновій службовій справі. Перебуваючи на Болградському шосе у м. Ізмаїлі Одеської області, до нього під`їхали співробітники поліції і почали ставити різні питання, на що ОСОБА_1 надав їм відповідні пояснення та зазначив, що обмежений у часі, оскільки перебуває на службі. Однак поліцейський, стверджуючи, що нібито у нього наявні ознаки алкогольного сп`яніння та є потреба скласти протокол, запросив його до службового автомобіля. Перебуваючи у транспортному засобі, коли вже майже був заповнений протокол, поліцейський згадав про відеофіксацію та увімкнув камеру, ставив необхідні для нього питання, імітуючи процес складання протоколу. Адміністративний протокол був складений за ч. 1 ст. 130 КУпАП за відмову від проходження від обстеження на стан алкогольного сп`яніння. Суб`єктом адміністративного правопорушення за дії, які ставляться у вину особі, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП, може бути лише особа, яка керує транспортним засобом. ОСОБА_1 31.05.2026 о 09 год. 00 хв. не керував транспортним засобом по вул. Болградське шосе у м. Ізмаїлі. У зазначений час та у зазначеному місці він перебував у службових справах та, зважаючи на той факт, що він є оперативним співробітником ДПС України, він не міг пояснити співробітникам поліції, що саме робить у цьому місці, оскільки втрачається сенс безпосередньої його діяльності як оперативного співробітника щодо виконання завдання, поставленого його безпосереднім керівництвом. Вказане підтверджується тим, що поліцейські не зафіксували рух та зупинку транспортного засобу, тому що таких дій у той час ОСОБА_1 не здійснював.

Захисник також зазначає, що працівники поліції мають право запропонувати водієві пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння не у будь-якому випадку здійснення зупинки водія, а тільки за наявності підстав вважати, що водій перебуває у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Наявність у працівника поліції підстав вважати, що водій перебуває у стані сп`яніння згідно з ознаками, зазначеними у п. 3 розділу I Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 №1452/735, є виключною підставою для здійснення пропозиції водієві проходження огляду. Разом з тим, поліцейським до висловлення ОСОБА_1 пропозиції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, не повідомлялось про наявність у нього сумнівів щодо перебування водія в стані алкогольного сп`яніння, а також не повідомлялось про наявність у водія ознак такого стану.

На переконання захисника, зафіксований на дисковому носієві інформації відеозапис є недопустимим доказом. На долученому до протоколу диску наявні два відеозаписи, які не підтверджують дотримання поліцейськими процедури зупинки та обстеження водія на стан алкогольного сп`яніння, а тому не можуть прийматися як належний і допустимий доказ. Так, на відеозаписі тривалістю 15 хв. зафіксовано розмову між поліцейським та ОСОБА_1 у службовому транспортному засобі, під час якої поліцейський формально пропонує останньому пройти обстеження з використанням технічного приладу і медичне обстеження. Однак технічного приладу «Драгер» поліцейський не мав, його не демонстрував, порядок обстеження не роз`яснював. Права та обов`язки особі роз`яснював вже після того, як було складено протокол. На відео розмова відбувається між ОСОБА_1 та поліцейським Ізмаїльського РВП Заїмом О., між тим протокол серії НПР 680124 складений поліцейським ОСОБА_2 . Після чого поліцейський та ОСОБА_1 виходять з авто та між ними продовжується спілкування, яке не фіксується на бодікамеру, що є неприпустимим згідно зі ст. 40 Закону України «Про національну поліцію». Також відео не містить фіксації вручення чи ознайомлення притягуваного ОСОБА_1 з актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

На іншому відеозаписі тривалістю 3 хв. зафіксовано зупинку транспортного засобу «Honda CR-V», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 (самого водія не видно на відео) вже після цієї події, який прямував до місця несення служби, та якого ці ж самі поліцейські супроводили. При цьому, у поліцейського була наявна бодікамера, втім запис їх розмови як доказ надано не було. А відтак, наявні в матеріалах цієї справи два відеозаписи в різні проміжки часу не підтверджують безперервність всього процесу, що відбувався щодо ОСОБА_1 від зупинки до вручення протоколу, що свідчить про його неналежність як доказу так само, як і самого протоколу про адміністративне правопорушення.

Також захисник Дімов Д.П. зазначив, що після складання протоколу ОСОБА_1 не був відсторонений від керування транспортним засобом, керування транспортним засобом не було передано іншій особі, адже у цьому не було потреби, та продовжив рух у службових справах. У протоколі жодних відомостей про передачу керування транспортним засобом будь-якій особі не зазначено. ОСОБА_1 лише словесно нібито мав бути відсторонений від керування транспортним засобом, однак цього поліцейськими здійснено не було, що підтверджує формальність складання вказаного протоколу щодо особи, яка не мала ознак алкогольного сп`яніння.

ОСОБА_1 , будучи оперативним співробітником ДПС України, у той же день, 31.05.2026, прибувши на службу, доповів своєму керівництву про обставини складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, у зв`язку з чим у разі дійсної наявності ознак такого стану міг бути не допущений до служби. Між тим, на виконання наказу керівництва, він 31.05.2026 у КНП «Болградська ЦРЛ» двічі пройшов медичний огляд на стан виявлення алкогольного сп`яніння чи будь-яких інших ознак: о 10 год. 55 хв. та об 11 год. 15 хв. У висновку лікаря зазначено: Відсутній вплив алкогольного сп`яніння».

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Згідно зі ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність цієї особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, тощо, а також іншими документами.

Для всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи суддя повинен дослідити та оцінити за своїм внутрішнім переконанням усі обставини та докази у справі в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, відповідно до вимог ст. 252 КУпАП.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.

За змістом ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність особи настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, з подальшими змінами та доповненнями, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я (ч. 3 ст. 266 КУпАП).

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 31.05.2026 серії ЕПР1 №680124; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; довідками від 01.06.2026; відеозаписом.

Посилання захисника на те, що притягуваний 31.05.2026 у КНП «Болградська ЦРЛ» двічі пройшов медичний огляд на стан виявлення алкогольного сп`яніння чи будь-яких інших ознак, за результатами якого у висновку лікаря зазначено про відсутність випливу алкогольного сп`яніння, не спростовує наявності складу правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Так, диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Якщо водій відмовився пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки та у закладі охорони здоров`я на вимогу поліцейського, це свідчить про порушення ним приписів п. 2.5 Правил дорожнього руху.

Об`єктивна сторона правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП є закінченою з моменту відмови водія від проходження відповідного огляду.

З протоколу медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп`яніння № 61 від 31.05.2026 вбачається, що ОСОБА_1 дійсно пройшов у КНП «Болградська ЦРЛ» медичний огляд на стан виявлення алкогольного сп`яніння. Огляд проводився двічі: о 10 год. 55 хв., результат – 0,00‰; та об 11 год. 15 хв., результат – 0,00‰.

Із дослідженого судом відеозапису 00000_00000020260531090426_0005A.MP4, фрагмент часу 09:04:47 – 09:04:58 вбачається, що в ході спілкування з працівником поліції ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням спеціального технічного засобу, а також у медичному закладі.

Крім того, процедура самостійного звернення водія до закладу охорони здоров`я після оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, не відповідає вимогам законодавства України.

Між тим, порядок проходження огляду чітко регламентований ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі – Інструкція).

Так, згідно з ч. 4 ст. 266 КУпАП, огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.

За змістом п. 2 розділу III Інструкції, огляд водія транспортного засобу на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я проводиться у присутності поліцейського.

Окремо суд наголошує на тому, що відповідно до положень ч. 4 ст. 266 КУпАП, п.9 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103, та п. 8 розділу I Інструкції № 1452/735, огляд у закладі охорони здоров`я проводиться виключно за направленням поліцейського, у його присутності та не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його проведення.

Подія мала місце о 09 год. 03 хв., тоді як огляд у КНП «Болградська ЦРЛ» водій пройшов самостійно, за відсутності поліцейського, майже через дві години після зупинки (о 10 год. 55 хв. та 11 год. 15 хв.), тобто в іншому місті та за власною ініціативою. Згідно з імперативними вимогами частини 5 статті 266 КУпАП огляд, проведений з порушенням встановленого законом порядку, є недійсним та не може бути взятий судом до уваги. Крім того, наявність чи відсутність стану сп`яніння на момент складення довідки лікаря о 10:55 не має правового значення для кваліфікації діяння за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки склад інкримінованого водієві правопорушення є формальним та вважається закінченим з моменту його категоричної відмови виконати законну вимогу поліцейського на місці події.

Доводи захисника стосовно виконання ОСОБА_1 невідкладних оперативних завдань як співробітником Державної прикордонної служби України суд до уваги не бере, оскільки особливий статус особи чи несення нею військової служби не звільняє водія від обов`язку неухильного додержання вимог Правил дорожнього руху.

Більше того, відповідно до вимог частини другої статті 15 КУпАП, військовослужбовці за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 КУпАП, несуть відповідальність на загальних підставах на рівні з іншими громадянами, а наявність службового завдання не надає особі імунітету від виконання обов`язку водія пройти передбачений законом огляд на стан сп`яніння.

Суд також зазначає про те, що даних, зафіксованих на відеозаписах, долучених до матеріалів справи, достатньо для правильного розгляду справи, а захисник не навів обґрунтованих доводів, які б ставили під сумнів їх достовірність, а тому їх зміст не викликає у суду сумнівів щодо достовірності.

Щодо тверджень сторони захисту про те, що ОСОБА_1 у зазначений у протоколі час не керував транспортним засобом, суд зазначає таке.

Вказані доводи спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, рапортом працівника поліції та змістом відеозаписів, які фіксують контакт правоохоронців із ОСОБА_1 безпосередньо біля автомобіля «Honda», д.н.з. НОМЕР_1 . Суд звертає увагу, що під час спілкування з працівниками поліції на місці події, роз`яснення суті претензій та неодноразового висловлення вимоги пройти огляд на стан сп`яніння, ОСОБА_1 жодного разу не заперечував факту керування вказаним транспортним засобом, не заявляв про свою непричетність до руху автомобіля чи наявність іншого водія. За таких обставин позиція сторони захисту про відсутність у діях ОСОБА_1 ознак суб`єкта правопорушення (водія) розцінюється судом як штучно створена постфактум лінія захисту з метою уникнення встановленої законом відповідальності.

Суд також відхиляє посилання захисника на недопустимість наданих відеозаписів через нібито відсутність повної безперервності фіксації.

Положення статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» та статті 266 КУпАП покликані забезпечити прозорість дій поліції та зафіксувати ключові юридично значущі процесуальні дії. З наданого суду відеозапису чітко, повно та недвозначно вбачається фіксація найбільш істотних елементів об`єктивної сторони складу правопорушення: наявність законної вимоги поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння як на місці зупинки, так і в медичному закладі, та пряма, категорична відмова ОСОБА_1 від проходження такого огляду. Наявність окремих відеофайлів фіксації не нівелює доказового значення самого факту відмови від огляду, оскільки зазначена відмова зафіксована у режимі безперервної зйомки відповідного фрагмента події, зміст якого не містить ознак монтажу або виривання з контексту.

Твердження захисника про те, що розмову з водієм вів один поліцейський (Заїм О.), а протокол склав інший ( ОСОБА_2 ), не свідчить про незаконність процесуальних документів.

Поліцейські діяли у складі єдиного патрульного екіпажу, виконуючи спільне службове завдання з нагляду за дорожнім рухом у межах наданої їм компетенції. Закон не забороняє розподіл обов`язків між членами екіпажу під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, а складення протоколу одним із поліцейських, який був безпосереднім свідком відмови особи від проходження огляду на стан сп`яніння, повністю відповідає положенням ст. 254, 255 КУпАП.

Твердження захисника про невідсторонення водія ОСОБА_1 від керування транспортним засобом жодним чином не спростовує його вини у порушенні приписів п.2.5 Правил дорожнього руху.

Зі змісту протоколу та матеріалів справи випливає, що працівниками поліції були виконані зазначені вимоги закону в установленому законом порядку.

Крім того, зміст відеозапису повністю узгоджується зі змістом суті правопорушення, викладеного у протоколі про адміністративне правопорушення від 31.05.2026 серії ЕПР1 № 680124.

Невідповідностей складеного протоколу вимогам чинного законодавства судом не встановлено.

Матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять жодних доказів щодо протиправності дій працівників поліції, зокрема на час складання протоколу, а також відомостей щодо оскарження таких дій та його результатів особою, що притягається до адміністративної відповідальності.

Також відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи.

З огляду на викладене, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена повністю, а аргументи захисника є лише способом захисту з метою уникнення відповідальності.

Таким чином, суд доходить висновку, що дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП кваліфіковані правильно.

Підстави для закриття справи, передбачені ч. 2 ст. 284 та ст. 247 КУпАП, відсутні.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо та сукупність доказів у їх взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку, та в сукупності свідчать про те, що водій ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Обставин, які відповідно до ст. 34, 35 КУпАП пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене ним адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Відповідно до ст. 23, 33 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. При накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Суд також враховує, що Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує транспортним засобом, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання транспортних засобів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти ними та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

З урахуванням характеру вчиненого, особи правопорушника, ступеня його вини, суд дійшов висновку про необхідність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосування до нього стягнення у виді штрафу на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами.

Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI, особою, на яку накладено адміністративне стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. З 01.01.2026 цей розмір становить 665,60 грн (3328 х 0,2 = 665,60).

Оскільки на ОСОБА_1 постановою суду накладено адміністративне стягнення, то з нього підлягає стягненню судовий збір у сумі 665,60 грн в дохід держави.

Керуючись ч. 1 ст. 130, 280, 283-285, 294, 40-1 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн (сімнадцять тисяч гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що згідно зі ст. 307 КУпАП, штраф ним має бути сплачений не пізніше, ніж через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення адміністративного стягнення, а в разі оскарження такої постанови не пізніше ніж через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про накладення адміністративного стягнення буде надіслана для примусового виконання до органу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна.

У разі сплати штрафу у строки, передбачені ст. 307 КУпАП, оригінал платіжного документа необхідно подати до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області.

З урахуванням ч. 2 ст. 308 КУпАП, у разі несплати ОСОБА_1 штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, при примусовому виконанні цієї постанови органами державної виконавчої служби з правопорушника стягнути в порядку примусового виконання подвійний розмір штрафу, що становить 34000 грн (тридцять чотири тисячі гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у сумі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок).

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Повний текст постанови виготовлений 11.09.2026.

Суддя Ізмаїльського міськрайонного суду

Одеської області К.В. Караман