Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №196/1339/26 — Царичанський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 196/1339/26

№ провадження 3/196/315/2026

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2026 с-ще Царичанка

Суддя Царичанського районного суду Дніпропетровської області Костюков Д.Г., розглянувши справу про адміністративне правопорушення у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, паспорт серія НОМЕР_1 , виданий Дніпровським РВ Дніпродзержинського МУ УМВС України в Дніпропетровській області 17.11.2005р., мешканки АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА №165470 від 28 серпня 2026 року, 28 серпня 2026 року близько 18 год. 20 хв., за адресою: с.Могилів, вул.Дніпровська Дніпровського району, неповнолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , керував мотоциклом "Мустанг" д.н.з. НОМЕР_2 , не маючи права керування даним транспортним засобом, в результаті чого гр-ка ОСОБА_3 ухилилася від виконання батьківських обов`язків, передбачених ст.150 СК України.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 1 ст. 184 КУпАП.

ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, однак подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, вину в скоєному правопорушенні визнає.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідний орган чи посадова особа зобов`язані з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

До складу адміністративного правопорушення входить суб`єкт, об`єкт, суб`єктивна сторона та об`єктивна сторона.

Склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 184 КпАП України передбачає умисне ухилення батьків від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Суд зауважує, що обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини передбачені у ст.150 Сімейного кодексу України.

Відповідно до вимог ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Разом з тим, в протоколі про адміністративне правопорушення серія ВБА №165470 не зазначено яким саме чином ОСОБА_3 28.08.2026 близько 18.20 год. ухилилася від виконання передбачених ст.150 СК України батьківських обов`язків та які конкретно обов`язки порушила остання щодо виховання неповнолітньої дитини, тобто в протоколі про адміністративне правопорушення не розкрита об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

При цьому, під невиконанням батьками обов`язків з виховання та навчання неповнолітніх дітей слід розуміти різні форми бездіяльності, внаслідок яких відсутня необхідна турбота щодо виховання та освіти дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків може бути виражена, зокрема, у тому, що вони не турбуються про моральне виховання, фізичний розвиток дітей і зміцнення їх здоров`я, створення необхідних умов для своєчасного отримання ними виховання, успішного навчання, підготовки до трудової діяльності.

Однак у протоколі не зазначено, які саме умови життя, навчання та виховання неповнолітньої дитини були порушені внаслідок невиконання ОСОБА_3 її батьківських обов`язків.

Більш того, суду не надано доказів винної поведінки ОСОБА_3 щодо незабезпечення нею необхідних умов життя, навчання та виховання її неповнолітньої дитини ОСОБА_4 .

Само по собі вчинення неповнолітнім адміністративного правопорушення не є підставою для притягнення до відповідальності його батьків на підставі ч.1 ст.184 КУпАП за відсутності доказів їх винної поведінки.

При цьому, відповідно до ст.12 КУпАП, адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.

Частиною 2 статті 13 КУпАП передбачено, що у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-2, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

Однак, будь-які докази притягнення неповнолітнього ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності у матеріалах справи відсутні.

Отже, з вказаного протоколу про адміністративне правопорушення та доданих до нього матеріалів не вбачається наявність умисних дій чи бездіяльності направлених на ухилення ОСОБА_3 від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання свого неповнолітнього сина.

Суд зауважує, що протокол про адміністративне правопорушення є важливим процесуальним документом, яким фіксується факт адміністративного правопорушення і який є підставою для подальшого провадження у справі. До складання протоколу та його змісту пред`являють спеціальні вимоги, дотримання яких гарантує та створює особі, що притягається до адміністративної відповідальності, правові передумови для захисту своїх прав та інтересів при розгляді справи про адміністративне правопорушення, у тому числі, і право на захист від пред`явленого звинувачення.

Суть адміністративного правопорушення, яка викладена у протоколі, повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складений протокол.

Судовий розгляд може проводитися лише в межах адміністративного обвинувачення, яке міститься в протоколі про адміністративне правопорушення і встановлення інших обставин, які знаходяться за межами обвинувачення та погіршують становище особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є неприпустимим, оскільки порушує право на захист від конкретного обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення.

Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, яка викладена в протоколі про адміністративне правопорушення, та є викладом обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винність у скоєнні якого певною особою має доводитись в суді. Конкретність пред`явленого особі обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, забезпечує можливість організувати ефективний захист своїх інтересів.

Разом з тим, неконкретність обвинувачення не тільки не дозволяє особі, яка притягується до адміністративної відповідальності належним чином організувати ефективний захист своїх інтересів, а й позбавляє суд належним чином перевірити твердження органу, який склав протокол, про вчинення особою інкримінованого адміністративного правопорушення.

Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У справі "Malofeyeva v. Russia" (рішення від 30 травня 2013 року) ЄСПЛ встановив, серед іншого, порушення ч.3 ст.6 Конвенції у зв`язку з тим, що в протоколі про адміністративне правопорушення фабула правопорушення була сформульована лише в загальних рисах без конкретизації обставин вчинення правопорушення, але національні суди, розглянувши справу без участі сторони обвинувачення, відредагували фабулу правопорушення, зазначивши в постанові суду конкретні обставини правопорушення. У зв`язку з цим ЄСПЛ виснував, що заявниці була відома лише кваліфікація діяння, але не фактичні обставини обвинувачення, таким чином, вона була позбавлена можливості належної підготовки до захисту.

У справі "Karelin v. Russia" (рішення від 20 вересня 2016 року) ЄСПЛ встановив у порушення ч.1 ст.6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу розглянув дослідивши ситуацію, у якій національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення за відсутності сторони обвинувачення притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення.

Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про недоведеність у судовому засіданні вини ОСОБА_3 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, у зв`язку з чим провадження по справі підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись п.1 ч.1 ст. 247, ст.ст. 251, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.184 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Царичанський районний суд Дніпропетровської області.

Суддя:? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ?Д.Г. Костюков