Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №193/1323/26 — Софіївський районний суд Дніпропетровської області

ЄУН 193/1323/26

Провадження № 3/193/353/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

08 вересня 2026 року сел. Софіївка

Суддя Софіївського районного суду Дніпропетровської області Томинець О.В., за участю секретаря судового засідання Оселедець О. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Головного управління державної податкової служби у Дніпропетровській області відносно:

ОСОБА_1 , народженої ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Октябрське Миколаївської області, громадянки України, голови комісії з реорганізації КП «Софіївська ЦЛ» (ЄДРПОУ 01989378), зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності

за ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу № 1020/04-36-07-13 про адміністративне правопорушення, складеного 17.07.2026 головним державним інспектором відділу перевірок у сфері обслуговування добувної промисловості та металургійного виробництва управління податкового аудиту ГУ ДПС у Дніпропетровській області Сосницьким С.М., головою комісії з реорганізації КП «Софіївське ЦЛ» ОСОБА_1 занижено податок на прибуток за період з 2020 по 1 квартал 2026 рр. у сумі 2 528 998 грн., неподано податкових декларацій з податку на прибуток за періоди за 2020, 2021, 2022, 2023, 2024, 2025, 1 квартал 2026 року, занижено податок на додану вартість у сумі 2 789 227 грн., не складено та не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні на споживачі послуги (надання платних послуг) на суму обсяг 244145 грн. ПДВ-48829 грн., та по взаємовідносинах з суб`єктами господарювання КП «Софіївське» протягом періоду з грудня 2020 по березень 2026 року на суму обсягу 13 701 990 грн, ПДВ- 2 740 398 грн., не подані відомості «Про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за Формою №20-ОПП» по 6 об`єктах станом на 24.05.2026, чим порушено нею:

-пп.14.1.36 п. 14.1 ст.14, п. 44.1 ст. 44, п.п.133.4.2 п. 133.4 ст.133, п. п. 133.4.4 ст. 133 п.п.134.1.1, п. 134.1 ст.134, ст. 135, ст.137 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами),

- п.46.1 ст.46, п. 47.1 ст. 47, ст. 48, п.49.2 ст.49 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-V1 (із змінами),

- статті 180, 182, 183, пункту 187.1. статті 187, статті 197 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ (із змінами )

-п. 201.1, п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами) - п. 1 ст.3 розділу II Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (зі змінами та доповненнями), на загальну суму 347473,08 грн.;

-п.п. 16.1.3 п.16.1 ст.16, абз.5 п.63.3 ст.63 ПКУ, та вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином, а тому вважаю за можливим вказану справу розглянути у відсутності особи відносно якої складено протокол за наявними у ній матеріалами.

Від захисника – адвоката Кузнецова І.С. надійшла заява із письмовими поясненнями, згідно яких прохав закрити адміністративну справу на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. У поясненнях зазначив, що протокол від 17.07.2026 року про скоєння адміністративних правопорушень за період 2020 року по 2026 року складений відносно голови комісії з реорганізації КП «Софіївська ЦЛ» ОСОБА_1 , тоді як згідно постанови суду від 01.09.2026 відносно головного бухгалтера ОСОБА_2 за цим же самим фактом було закрито провадження через відсутність складу адміністративного правопорушення. Вказує, що протокол був складений без участі ОСОБА_1 , єдиним доказом у справі вчинення нею адміністративного правопорушення є лише акт про результати документальної позапланової перевірки № 3071/04-36-07-13-04/30105738 від 03.07.2026, який також був складений без участі ОСОБА_1 ..

Вказує, що у той же час у матеріалах справи не міститься будь-яких доказів, які у розумінні ст.251 КУпАП підтверджували вину ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, окрім акту перевірки, суть висновків якого зводиться до того, що на думку перевіряючого - лікарня судячи з наданих первинних документів нібито не набувала куплені безперервно тривалі роки послуги з теплопостачання у місцевого КП «Софіївське» Софіївської селищної ради Криворізького району Дніпропетровської області, що належить до комунальної власності Софіївської селищної ради, а не до приватної власності, за своїм основним видом діяльності по КВЕД 36.00 є постачальником води, її забору та очищення для широкого кола споживачів територіальної громади за своїм місцезнаходженням, метою його діяльності є забезпечення водою населення, задоволення потреб підприємств, установ і організацій територіальної громади, та за ст.9 ЗУ «Про критичну інфраструктуру» та Порядку ведення Реєстру об`єктів критичної інфраструктури, включення таких об`єктів до Реєстру, доступу та надання інформації з нього, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №415 від 28.04.2023 відомості про КП «Софіївське» внесено до Реєстру об`єктів критичної інфраструктури, і тільки через ці хибні висновки в акті перевірки вказуються і всі інші порушення про нереєстрацію платником на прибуток, заниження податку на прибуток і неподання декларацій з цього податку (платником якого лікарня не є і не може бути), заниження ПДВ, нереєстрацію податкових накладних, що, власне, і буде предметом подальшого оскарження у порядку КАС у адміністративному суді, які лікарня отримає відповідні ППР. Тому, фактично такі висновки є самі по собі абсурдними і виключно власним хибним баченням перевіряючого наявних порушень, хоча таких насправді немає.

Поміж тим зазначає, що встановлення заниження розміру податку, завищення від`ємного значення та не проведення реєстрації податкових накладних не визначено складом адміністративного правопорушення нормами КУпАП та відповідно не є компетенцією суду при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення ведення податкового обліку, тоді як ч.1 ст.163-1 КпАП України, передбачено адміністративну відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України. В протоколі містяться лише загальні посилання на норми Податкового кодексу України. Посилання на акт податкової перевірки, в якому, нібито, зазначено всі допущені порушення податкового законодавства замість їх зазначення в протоколі суперечить ст.256 КУпАП, оскільки не розкриває суть правопорушення, у зв`язку із чим просить суд закрити розпочате провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення

Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, а також подане клопотання про закриття провадження у справі за відсутності складу адміністративного правопорушення, доходить до наступного висновку.

Так, частиною 1 ст. 163-1 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері оподаткування.

Об`єктивна сторона правопорушення полягає у вчиненні таких діянь: а) відсутність податкового обліку; б) порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Суб`єктивна сторона правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 163-1 КУпАП України, характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

При складенні протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 вимоги ч. 1 ст. 256 КУпАП дотримані не були, оскільки в ньому не вказана суть адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, в чому вона полягала, замість цього переписані порушення встановлені в ході перевірки та їх наслідки, без конкретизації об`єктивної сторони правопорушення. Таким чином, з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що в ньому відсутні дані про суть правопорушення, а саме конкретні дії або бездіяльність ОСОБА_1 які містять ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, та порушують наведені в протоколі нормативно-правові акти, відсутні пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У даному випадку у змісті протоколу наведений перелік законодавчих актів, які порушені, але не вказано, які ж дії (бездіяльність) вчинено. Перелік статей нормативних актів не замінює необхідності викладення обставин вчинення правопорушення, розкриття кожного епізоду та виклад суді правопорушення.

Відповідно до ст. 256 КУпАП встановлені вимоги щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення, як документа, що засвідчує факт неправомірних дій та є одним з основних джерел доказів. Зокрема, у протоколі зазначаються: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

При цьому, суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актах, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.

Посилання в протоколі про адміністративне правопорушення на акт перевірки, в якому зазначено допущені порушення податкового законодавства та розкрито об`єктивну сторону адміністративного правопорушення суперечить вимогам КУпАП, а сама суть адміністративного правопорушення зазначена в протоколі, є неконкретною та позбавляє можливості ефективно захищатися від нього.

З огляду на встановлені вище обставини протокол про адміністративне правопорушення не містить викладення об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, не розкрито суті вчинення адміністративного правопорушення по кожному епізоду викладеного у протоколі, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 163-1 КУпАП із викладом фактичних даних, на основі яких у визначеному законом порядку суд може встановити наявність чи відсутність у діях особи адміністративного правопорушення, її винуватість у вчиненні інкримінованого правопорушення та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Дані про подію є істотними складовими формулювання обставин правопорушення, що ставляться у вину особі, та є частинами складу адміністративного правопорушення, що, відповідно, підлягає обов`язковому доказуванню. Обставини, які мали місце і стали підставою для складення протоколу про адміністративне правопорушення, повинні бути достатніми для повного розуміння суті правопорушення. Конкретність пред`явленого особі складу адміністративного правопорушення забезпечує можливість організувати ефективний захист своїх інтересів та дозволяє суду належним чином перевірити твердження органу, який склав протокол, про вчинення особою адміністративного правопорушення. Суд не вправі у своїй постанові за підсумками розгляду справи вказувати на ті ознаки правопорушення, скоєння яких не охоплено суттю адміністративного правопорушення зазначеного в протоколі, тобто які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, адже у цьому випадку він виходить за межі своєї компетенції.

Таким чином, за відсутності у протоколі відомостей щодо конкретних дій чи бездіяльності ОСОБА_1 у відповідності з діяннями, які викладені у диспозиції ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, неможливо встановити фактичні обставини вчиненого адміністративного правопорушення та наявність в його діях складу, а саме об`єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення.

Як вбачається з матеріалів справи, до протоколу надано копію акту від 3071/04-36-07-13-04/01989378 про результати документальної позапланової виїзної перевірки КП «Софіївська ЦЛ» Софіївської селищної ради Криворізького району за період з 01.01.2019 по 07.06.2026 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства та за період з 01.01.2011 по 07.06.2026 з питань дотримання законодавства щодо правильності нарахування, обчислення та сплати ЄВ на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, в яких було задекларовано заниження податку на прибуток, неподання до податкового органу податкових декларацій з податку на прибуток за період 2020, 2021, 2022, 2023, 2024, 1 квартал 2026 року, занижено податок на додану тощо, більше інших доказів вчинення адміністративного правопорушення податковим органом не долучено.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів.

Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов`язку доводити свою причетність до вчинення правопорушення.

У відповідності до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.

Так, згідно зі ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поза розумним сумнівом.

Отже, суд не вбачає підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Згідно з ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.

В той же час, під час судового розгляду встановлено відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, у зв`язку з чим, провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ч. 1 ст. 163-1, 247, 268, 280, 283, 284 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.163-1 КУпАП, - закрити у зв`язку із відсутністю в її діях складу цього адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя О. В Томинець