Вирок від 10 вересня 2026 р. у справі №192/2344/23 — Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/2344/23

Провадження № 1-кп/192/43/26

В И Р О К

Іменем України

"11" вересня 2026 р.

Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 (в режимі відеокоференції),

захисника ОСОБА_5 (в режимі відеокоференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у селищі Солоному Дніпровського району Дніпропетровської області кримінальне провадження № 12023041570000700 від 29.10.2023 стосовно ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті П`ятихатки Кам`янського району Дніпропетровської області, є громадянином України, має середню спеціальну освіту, не одружений, має на утриманні малолітнього сина, інших осіб на утриманні не має, не є людиною з інвалідністю, є військовослужбовцем за призовом під час мобілізації у військовому званні «солдат». зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

на теперішній час відбуває покарання у Державній установі «Солонянська виправна колонія (№ 21)», раніше судимий:

11.08.2015 вироком Солонянського районного суду Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 185 КК України до 240 годин громадських робіт;

27.12.2016 вироком Гуляйпільського районного суду Запорізької області за ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 263, із застосуванням ст.ст. 69, 71 КК України до 5 років 5 днів позбавлення волі без конфіскації майна;

03.04.2017 вироком Солонянського районного суду Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 389, із застосуванням ст. 70 КК України до 5 років 5 днів позбавлення волі без конфіскації майна;

23.12.2022 вироком Солонянського районного суду Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, із застосуванням ст. 71 КК України до 2 років позбавлення волі;

13.03.2025 вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська за ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України, із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді 5 років позбавленні волі;

26.06.2025 вироком Соборного районного суду міста Дніпра за ч. 4 ст. 185 КК України, із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді 5 років 3 місяців позбавлення волі;

05.08.2025 вироком Шевченківського районного суду міста Дніпра за ч. 2 ст. 190 КК України, із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років 3 місяців позбавлення волі;

25.08.2025 вироком Солонянського районного суду Дніпропетровської області за ч. 4 ст. 185, із застосуванням ч. 4 ст. 70, ст. 71 КК України до 6 років 3 місяців позбавлення волі;

23.07.2026 вироком Соборного районного суду міста Дніпра за ч. 5 ст. 407 КК України, із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді 6 років 4 місяців позбавлення волі;

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,

встановив:

ОСОБА_4 , будучи раніше неодноразово судимим за скоєння злочинів проти власності, а останній раз – 25 серпня 2025 вироком Солонянського районного суду Дніпропетровської області за ч. 4 ст. 185, із застосуванням ч. 4 ст. 70, ст. 71 КК України, маючи не зняті та непогашені судимості, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та знову, повторно, вчинив корисливий злочин проти власності за таких обставин.

ОСОБА_4 , маючистатус військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, у військовому званні «солдат», 04 серпня 2023 року близько 14 год 00 хв, перебуваючи біля будинку № 4-А по вулиці Строменка у селищі Солоному Дніпровського району Дніпропетровської області, діючи умисно, із корисливих мотивів, шляхом зловживання довірою потерпілого ОСОБА_6 , з яким пов?язаний дружніми стосунками та давнішнім знайомством, під приводом необхідності зателефонувати, отримав від останнього мобільний телефон марки «OPPO А76» моделі «CPH2375 4GB/128GB» у корпусі чорного кольору, серійний номер: НОМЕР_1 , IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 , який на праві власності належить ОСОБА_6 і був добровільно переданий ним ОСОБА_4 , не маючи наміру повертати його законному власнику, тримаючи вказаний мобільний телефон при собі, відійшов на деяку відстань від потерпілого, а потім завернув за кут будинку АДРЕСА_1 , залишив таким чином місце вчинення злочину.

Продовжуючи реалізовувати свій прямий злочинним умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), скориставшись можливістю розпоряджатися чужим майном на власний розсуд, ОСОБА_4 того ж дня, 04.08.2023, близько 17 год 00 хв, відніс мобільний телефон марки «ОРРО A76» моделі «CPH2375 4GB/128GB» у корпусі чорного кольору, серійний номер: 9fe842ca, IMEІ 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 , який на праві власності належить ОСОБА_6 , до ломбарду ПТ «Ломбард «ОНІКС» Анохіна, Яценко», розташованому за адресою: пр. Гагаріна, буд. 99-Д, у м. Дніпрі, де залишив мобільний телефон марки «ОРРО А76» моделі «CPH2375 4GB/128GB» у корпусі чорного кольору, із серійним номером: 9fe842ca, який належить потерпілому ОСОБА_6 , за що отримав грошові кошти, які витратив на власний розсуд, тим самим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на суму 7637,60 грн.

Дії ОСОБА_4 кваліфікуються за ч. 2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, погодився з обставинами, викладеними в обвинувальному акті, повідомив, що 04 серпня 2023 року перебував у селищі Солоному біля гуртожитку, де попросив у ОСОБА_6 телефон, щоб зателефонувати. Після цього пішов на автостанцію та поїхав до міста Дніпра, де здав телефон у ломбард, а кошти витратив за власним бажанням, потерпілому не віддав, таким чином скористався довірою потерпілого. Також обвинувачений пояснив, що з потерпілим були дружні стосунки, вони дружать з дитинства, потерпілий йому довіряв.

Обвинувачений запевнив, що більше такого не буде, що вину визнає повністю, у вчиненому розкаюється, планує повернути кошти потерпілому за телефон.

За згодою учасників судового провадження суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються. Судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції. Роз`яснивши положення ст. 349 КПК України, суд постановив проводити судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого, без дослідження доказів на підтвердження обставин, які ніким не оспорюються.

Ураховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, дійшов висновку, про доведеність винуватості ОСОБА_4 поза розумним сумнівом у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до нетяжких злочинів, визнання ним вини, особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, за місцем служби характеризувався задовільно, за місцем проживання скарг зі сторони сусідів стосовно обвинуваченого не надходило, сусідами характеризується позитивно, у побуті ввічливий, не одружений, має малолітнього сина, за інформацією Комунального некомерційного підприємства «Солонянська багатопрофільна лікарня» в реєстрі наркологічних, психіатричних хворих лікарні не перебуває.

Керуючись принципами законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд враховує, як обставину, яка пом`якшує покарання, щире каяття обвинуваченого, відсутність обставин, які обтяжують покарання, та вважає за доцільне призначити покарання обвинуваченому у виді позбавлення волі строком на 2 роки. На думку суду, призначення такого строку покарання буде достатньо для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень. Суд не вбачає підстав для призначення більш суворішого покарання.

На теперішній час ОСОБА_4 відбуває покарання у Державній установі «Солонянська виправна колонія № 21» за вироком Соборного районного суду міста Дніпра від 23 липня 2026 року.

Вироком Соборного районного суду міста Дніпра від 23 липня 2026 року ОСОБА_4 був засуджений за ч. 5 ст. 407 КК України до покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання покарання за даним вироком та покарання, призначеного за вироком Шевченківського районного суду міста Дніпра від 05 серпня 2025 року та вироком Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 25 серпня 2025 року, остаточно призначено покарання у виді 6 (шести) років 4 (чотирьох) місяців позбавлення волі. Строк відбування покарання ухвалено рахувати з 23 липня 2026 року, при цьому, відповідно до ст. 72 КК України в строк призначеного останньому статочного покарання зараховано відбутий ним строк за вироком Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 25 серпня 2025 року з 18 грудня 2024 року по 23 липня 2026 року.

Частиною 1 ст. 70 КК визначено, що при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 5 ст. 72 КК України попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.

В межах даного кримінального провадження ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні 04 серпня 2023 року кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, тобто до ухвалення вироку Соборного районного суду міста Дніпра від 23 липня 2026 року.

За таких обставин суд вважає, що на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень при визначенні остаточного покарання потрібно менш суворе покарання за цим вироком поглинути більш суворим покаранням за вироком Соборного районного суду міста Дніпра від 23 липня 2026 року та остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 6 (шести) років 4 (чотирьох) місяців позбавлення волі, зарахувавши відповідно до ст. 72 КК України у строк остаточного покарання відбуте ним частково покарання за попереднім вироком, а саме вироком Соборного районного суду міста Дніпра від 23 липня 2026 року.

Розподіл процесуальних витрат здійснюється судом відповідно до ст. 124 КПК України.

До процесуальних витрат належать витрати, пов`язані із залученням експерта для проведення судової експертизи.

Згідно зі звітом про фактичні затрати на проведення судово-товарознавчої експертизи № 5308/23 від 21.10.2023 вартість виконаних робіт склала 260 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Таким чином, зазначені витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Речові докази у даному кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжні заходи до обвинуваченого не засовувались.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Керуючись ст. ст. 124, 349, 373, 374 КПК України, суд

ухвалив:

Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень поглинути менш суворе покарання за цим вироком більш суворим покаранням за вироком Соборного районного суду міста Дніпра від 23 липня 2026 року та остаточно визначити ОСОБА_4 покарання у виді 6 (шести) років 4 (чотирьох) місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з дня набрання вироком законної сили.

Відповідно до ст. 72 КК України у строк призначеного ОСОБА_4 остаточного покарання зарахувати відбуте ним частково покарання за вироком Соборного районного суду міста Дніпра від 23 липня 2026 року.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта для проведення судової експертизи у розмірі 260 (двісті шістдесят) гривень 00 копійок.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Солонянський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копії вироку негайно після його проголошення вручити прокурору, направити обвинуваченому та захиснику.

Суддя ОСОБА_1