Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №213/2818/26 — Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/2818/26

Номер провадження 2-а/213/24/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2026 року року м. Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:головуючого - судді Нестеренка О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та без проведення судового засідання адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник Страх Вадим Олегович, до ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 (співвідповідач), про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позицій позивача та відповідача.

29.06.2026 до Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому позивач просить скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №411 від 19.06.2026 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн.

Позов обґрунтовано обставинами:

Позивач зазначає, що він перебуває на військовому обліку, виконує обов`язки, покладені законодавством, а саме пройшов військово-лікарську комісію 02.10.2024 року та прибув за повісткою 20.05.2025 року. Позивач стверджує, що його військово-облікові дані були уточнені, повторний медичний огляд пройдено, а тому будь-яких порушень він не допускав. Позивач зазначає, що під час винесення постанови йому не були роз`яснені права, не досліджувались докази, не було складено протокол про адміністративне правопорушення. Позивач вважає постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню.

Позиція відповідача.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечує. Відповідач зазначає, що під час перевірки матеріалів особової справи 09.06.2026 року було встановлено порушення вимог законодавства про військовий облік, а саме непроходження повторного медичного огляду. Відповідач стверджує, що 19.06.2026 року позивач особисто прибув до ТЦК та був присутній під час розгляду адміністративної справи.

Відповідач вважає, що окремі технічні неточності в постанові не є підставою для її скасування, оскільки фактичні обставини справи підтверджуються матеріалами.

ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.

30.06.2026 позов надійшов до суду.

07.08.2026 року ухвалою судді Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області провадження у справі відкрито, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

09.07.2026 представником позивача подано клопотання про залучення співвідповідача – ІНФОРМАЦІЯ_2 .

24.07.2026 до суду надійшов відзив на позов.

Інших заяв, клопотань від сторін до суду не надходило.

З огляду на те, що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та без проведення судового засідання, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 .

02 жовтня 2024 року позивач пройшов військово-лікарську комісію, що підтверджується довідкою ВЛК №210/12 від 02.10.2024 року, відповідно до якої позивача визнано придатним до проходження військової служби у військових частинах забезпечення, територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, вищих військових навчальних закладах, навчальних центрах, медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення та охорони.

20 травня 2025 року позивач особисто отримав повістку та прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується наявною відміткою на корінці повістки.

19 червня 2026 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 винесено постанову №411 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП.

У тексті постанови зазначено, що позивач проходив медичний огляд у 2024 році, однак "не пройшов повторний медичний огляд військовозобов`язаних через 5 років (1) рік", що є порушенням правил військового обліку.

Суд зазначає, що відповідачем не надано доказів складання протоколу про адміністративне правопорушення, а також жодних доказів того, що після 20.05.2025 року позивачу вручалися нові повістки або вимоги про необхідність повторного проходження медичного огляду.

ІV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом, забезпечення виконання постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання.

Відповідно до ст. 283 КУпАП, постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити, зокрема, опис установлених обставин, зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність, мотиви прийнятого рішення та висновки.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у встановленому законом порядку визначаються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи та інші обставини.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах щодо оскарження рішень суб`єкта владних повноважень саме на відповідача покладається обов`язок доказування правомірності свого рішення.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

V. Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.

Суд, оцінивши надані докази у їх сукупності, встановив, що відповідач, виносячи постанову, не зазначив конкретний юридичний обов`язок, який був порушений позивачем, не встановив час вчинення правопорушення, а також не надав доказів, що підтверджують наявність складу адміністративного правопорушення.

Щодо суперечностей у датах та змісті постанови.

Суд, оцінивши надані докази у їх сукупності, встановив, що відповідач, виносячи постанову, не зазначив конкретний юридичний обов`язок, який був порушений позивачем, не встановив час вчинення правопорушення, а також не надав доказів, що підтверджують наявність складу адміністративного правопорушення.

Щодо суперечностей у датах та змісті постанови.

Суд звертає увагу на наступні суперечності в матеріалах справи. Так, згідно з наявною в матеріалах справи повісткою, дата її видачі — 19.06.2026. Водночас, у постанові зазначено, що позивач не прибув за повісткою 09.06.2026, тобто дата неприбуття передує даті видачі самої повістки. Більше того, у повістці дата виклику зазначена — 09.06.2027. Такі розбіжності у датах свідчать про невідповідність фактичних обставин справи, викладених у постанові, наявним доказам.

Щодо необґрунтованого посилання на абз. 1 п. 3.2 Положення №402.

Відповідач у постанові посилається на абз. 1 п. 3.2 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402. Суд вважає таке посилання необґрунтованим з огляду на наступне.

У зазначеному пункті не міститься саме обов`язку військовозобов`язаного за власною ініціативою проходити військово-лікарську комісію. Цей пункт регулює порядок проведення медичного огляду, а не встановлює самостійний обов`язок особи звертатися для його проходження.

Відповідно до цього пункту медичний огляд проводиться один раз на п`ять років. Отже, посилання на необхідність проходження повторного медичного огляду через один рік (як зазначено в постанові) суперечить змісту самого пункту, на який посилається відповідач.

Щодо строку дії постанови ВЛК.

Відповідно до п. 3.8 глави 3 розділу II Положення № 402, постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про ступінь придатності військовозобов`язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або під час дії правового режиму воєнного стану дійсна протягом одного року з дня закінчення медичного огляду.

Водночас, суд наголошує, що строк дії постанови ВЛК не тотожний обов`язку військовозобов`язаного проходити ВЛК раз на рік. Закінчення строку дії постанови ВЛК не створює для особи самостійного обов`язку з власної ініціативи з`явитися на повторний медичний огляд за відсутності відповідного виклику з боку ТЦК та СП.

Щодо невідповідності змісту постанови вимогам закону.

Відповідно до ст. 283 КУпАП, постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити, зокрема, опис установлених обставин, зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність, мотиви прийнятого рішення та висновки.

В оскаржуваній постанові зазначено, що позивач «проходив медичний огляд в 2024 р. та згідно вимог абзацу 1 пункту 3.2 Положення... не пройшов повторний медичний огляд військовозобов`язаних через 5 років (1) рік, що є порушенням правила військового обліку. В подальшому порушував вимоги законодавства в період з 2024 року по "09"06.2026 року».

Таким чином, в постанові одночасно зазначено, що позивач проходив ВЛК у 2024 році, і в той же час стверджується, що він не пройшов повторний медичний огляд. Таке формулювання є внутрішньо суперечливим та не дозволяє встановити, яке саме діяння інкримінується позивачу.

Щодо посилання відповідача на «окремі технічні неточності».

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що окремі технічні неточності в постанові не є підставою для її скасування, оскільки фактичні обставини справи підтверджуються матеріалами.

Суд не погоджується з таким твердженням, оскільки в даному випадку мова йде не про «технічні неточності», а про відсутність встановлення самої події адміністративного правопорушення. Відповідач не зазначив, який саме обов`язок, передбачений законодавством, не виконав позивач, коли саме він його не виконав, та якими доказами це підтверджується.

Крім того, в постанові міститься суперечність: в описовій частині зазначено порушення статті 210 КУпАП, а в резолютивній – частини третьої статті 210-1 КУпАП. Вказана суперечність не є «технічною неточністю», а свідчить про неправильну кваліфікацію діяння, що є самостійною підставою для скасування постанови.

Щодо відсутності доказів складання протоколу та порушення процедури.

Відповідно до ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадськості. Протокол не складається у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Відповідачем не надано доказів складання протоколу про адміністративне правопорушення. Також відповідач не довів, що позивач був належним чином повідомлений про необхідність повторного проходження медичного огляду.

Відповідно до ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання. Відповідачем не надано доказів того, що позивачу були роз`яснені зазначені права.

Щодо тлумачення сумнівів на користь особи.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. У даній справі відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Наявні в матеріалах справи докази, зокрема довідка ВЛК від 02.10.2024 року та відмітка на корінці повістки про прибуття 20.05.2025 року, свідчать про виконання позивачем покладених на нього обов`язків.

Таким чином, відповідач не виконав покладений на нього законом обов`язок доказування правомірності прийнятого рішення, а тому постанова №411 від 19.06.2026 року підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи суд має право скасувати постанову і закрити провадження у справі.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Судовий збір сплачено у розмірі 532,48 грн.

Керуючись ст. 241-246, 286 КАС України, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення – задовольнити.

Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №411 від 19 червня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення – закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 532 (п`ятсот тридцять дві) грн. 48 коп. за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 11 вересня 2026 року.

Відомості про сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Співвідповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 , адреса: АДРЕСА_3 .

Суддя О.М. Нестеренко