Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №212/11391/26 — Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Справа № 212/11391/26

2/212/7206/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі: головуючого судді – Зіміна М.В., з участю секретаря судового засідання Пелешенко К.В., в порядку ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін в залі суду в місті Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної втратою працездатності внаслідок професійного захворювання, -

встановив:

20 липня 2026 року позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Заборський О.В., звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної втратою працездатності внаслідок професійного захворювання, посилаючись на те, що ОСОБА_1 у період з 01.11.2000 по 21.02.2005 працював підземним кріпильником у Приватному акціонерному товаристві «Суха Балка», отримав професійні захворювання – вертеброгенну радикулопатію L5 білатерально зі стійким больовим, м`язово-тонічним, нейродистрофічним синдромами у вигляді деформуючого артрозу колінних суглобів (ПФС першого-другого ступеня) на тлі остеохондрозу, спондилоартрозу, спондильозу попереково-крижового відділу хребта, протрузії дисків; вібраційну хворобу першого ступеня від дії локальної вібрації; хронічне обструктивне захворювання легень. Рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 17.03.2026 позивачу встановлено 60% втрати професійної працездатності, третю групу інвалідності безстроково. Вважає, що з вини підприємства, яке не створило безпечних умов праці, позивач втратив своє здоров`я, чим йому завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що настання негативних змін у житті позивача, окрім неможливості відновлення його стану здоров`я, який він мав до виникнення професійного захворювання, обумовлене істотним погіршенням психологічного аспекту життя позивача. Через хворобу позивач не може належним чином слідкувати за побутом вдома. Тривалий процес лікування, позбавляє позивача можливості вести повноцінний спосіб життя. З моменту отримання хронічного професійного захворювання, позивач постійно відчуває фізичні страждання та біль, обґрунтовані важкістю самопочуття та особливостями лікування. Окрім того, позивач, внаслідок отримання професійного захворювання скаржиться на біль та обмеження рухів в шийному та поперековокрижовому відділах хребта з іррадіацією в ліву ногу, біль і обмеження руху в плечових, ліктьових і колінних суглобах, судоми в нижніх та верхніх кінцівках, утрудневу ходу, болі і оніміння рук, мерзлякуватість кистей, побіління пальців рук на холоді, загальну слабкість, помірну задишку при незначному фіз. навантаженні, кашель з відділенням слизового мокротиння, який посилюється вранці, головний біль, запаморочення; зниження пам`яті. Вказує, що життя позивача змінилося назавжди, повна реабілітація позивача неможлива і перспектива в майбутньому переносити ще сильніший біль та незручності, постійно лікуватись спричиняє моральні страждання. З метою уникнення подальшого прогресування хвороби, попередження розвитку більш тяжких захворювань, які дуже часто виникають при загостренні професійних захворювань, та для того, щоб покращити свій емоційний стан, позивачу потрібно активно підтримувати своє здоров`я Розмір завданої моральної шкоди позивач оцінює в 400000,00 грн., які просить суд стягнути з відповідача.

27 липня 2026 року судом постановлена ухвала про відкриття провадження та призначення розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі доказами.

Відповідач скористався правом надання суду відзиву на позовну заяву та 01 вересня 2026 року подав його до суду. Згідно поданого відзиву, відповідач не погоджується з пред`явленими позовними вимогами в повному обсязі та просить відмовити в задоволенні позовної заяви. Окрім цього, на думку відповідача, завлений розмір моральної шкоди не відповідає вимогам розумності та справедливості, зазначає, що сума моральної шкоди є значно завищеною.

Суд, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, вважає можливим ухвалити рішення у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін на підставі наявних у справі доказів.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 у період з 01.11.2000 по 21.02.2005 працював підземним кріпильником у Приватному акціонерному товаристві «Суха Балка».

20 лютого 2026 року було складено Акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) ОСОБА_1 : вертеброгенної радикулопатії L5 білатерально зі стійким больовим, м`язово-тонічним, нейродистрофічним синдромами у вигляді деформуючого артрозу колінних суглобів (ПФС першого-другого ступеня) на тлі остеохондрозу, спондилоартрозу, спондильозу попереково-крижового відділу хребта, протрузії дисків; вібраційної хвороби першого ступеня від дії локальної вібрації; хронічного обструктивного захворювання легень. Причиною професійних захворювань в акті зазначено важкість праці, вібрація локальна, пил переважно фіброгенної дії. Обставиною виникнення профзахворювань слугував профмаршрут, зокрема праця підземним кріпильником у ПрАТ «Суха Балка» у період з 01.11.2000 по 21.02.2005.

Відповідно до Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 125/26/397/В від 17.03.2026, позивачу ОСОБА_1 встановлено стійку втрату працездатності в розмірі 60% з 20.02.2026 у зв`язку із професійними захворюваннями: радикулопатією, вібраційною хворобою, хронічним обструктивним захворюванням легень.

Суд, встановив, що між сторонами склалися трудові правовідносини, оскільки професійні захворювання отримано позивачем під час виконання ним трудових обов`язків, і наявності у зв`язку з цим підстав, передбачених ст.ст. 153, 237-1 КЗпП України, для відшкодування моральної шкоди.

Згідно статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Статтею 173 КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків.

Згідно частин 1,3 ст. 13 Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено проведення відповідно до законодавства власником або уповноваженим ним органом відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.10.2008 року № 20-рп/2008 також роз`яснив про право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

У зв`язку з тим, що відповідно до положень ст. 237-1 КЗпП України відшкодувати працівнику моральну шкоду у випадку, передбаченому даною статтею, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як встановлено судом, втрата працездатності позивача настала внаслідок професійного захворювання, пов`язаного з виробництвом, і моральну шкоду йому заподіяно ушкодженням здоров`я, пов`язаним із виконанням трудових обов`язків, а роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, суд дійшов висновку про відшкодування на користь позивача моральної шкоди з відповідача.

У відповідності зі ст.ст.23,1167 ЦК України моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві або внаслідок профзахворювання складається, зокрема, у фізичному болі, душевних стражданнях, які він поніс у зв`язку з ушкодженням здоров`я внаслідок отримання ним професійних захворювань.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотних вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Вирішуючи питання про покладення відповідальності за завдану позивачу моральну шкоду на відповідача, суд виходить з того, що професійні захворювання виникли у позивача під час його роботи у відповідача, що підтверджується Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 20.02.2026.

За таких обставин суд вбачає, що Приватне акціонерне товариство «Суха Балка» повинно нести відповідальність за заподіяну ОСОБА_1 моральну шкоду спричинену професійними захворюваннями – радикулопатією, вібраційною хворобою, хронічним обструктивним захворюванням легень.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди суд виходить з меж позовних вимог та доводів позовної заяви, тяжкості наслідків, які настали в здоров`ї позивача, незворотності таких наслідків, розміру втрати працездатності, відсутності наявності динаміки покращення стану позивача, постійний характер страждань позивача, який переносить постійний фізичний дискомфорт, обмежений в можливості звичайних повсякденних занять та активному спілкуванні, що вносить істотні вимушені зміни у життєвих стосунках, виходячи із засад розумності та справедливості, з урахуванням ступеню втрати професійної працездатності – 60%, періоду роботи на ПрАТ «Суха Балка» понад 4 роки, судом встановлені обставини щодо наявності правових підстав для відшкодування моральної шкоди позивачу, оскільки уже самим фактом втрати позивачем професійної працездатності йому спричинена моральна шкода, тому суд вважає необхідним призначити позивачу компенсацію з відповідача в розмірі 320 000,00 грн. без врахування податку з доходу фізичних осіб.

З огляду на те, що позовні вимоги задоволено частково, враховуючи норми ст. 141 ЦПК України, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягають стягненню судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору на користь держави в сумі 3200,00 грн.

Керуючись ст. ст. 153, 173, 237-1 КЗпП України, ст. ст. 23,1167 ЦК України, Законом України « Про охорону праці», ст. ст. 4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 137-141, 247, 258-259, 263-265, 279, 354 ЦПК України суд, -

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної втратою працездатності внаслідок професійного захворювання - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 320 000 (триста двадцять тисяч) гривень 00 копійок, без врахування податку з доходу фізичних осіб.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» на користь держави судові витрати в розмірі 3200,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Суха Балка», місце знаходження юридичної особи: 50029, м. Кривий Ріг, вул. Конституційна, 5, код ЄРДПОУ 00191329.

Рішення суду складено та підписано 11 вересня 2026 року.

Суддя: М. В. Зімін