Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №177/466/26 — Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Справа № 177/466/26

2/212/4071/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу, у складі: головуючого судді Зіміна М.В., з участю секретаря судового засідання Пелешенко К.В.,

за участі відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

Короткий зміст позовних вимог та інформація про рух справи

16 лютого 2026 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (далі – ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал») звернулось Криворізького районного суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з останньої заборгованість за кредитним договором у сумі 23923,42 грн, а також судові витрати в розмірі 2662,40 грн, та витрати на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 04.03.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір № 1477821 про надання споживчого кредиту (далі – Договір № 1477821), відповідно до умов якого відповідач отримала кредит у розмірі 2500,00 грн, зі сплатою процентів в розмірі 2,5 % за день користування кредитом, стоком 359 календарних днів до 27.02.2025 шляхом слати процентів кожні 10 днів.

24.12.2024 було укладено Договір факторингу № 24122024 відповідно до якого ТОВ «Слон Кредит» відступило на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 1477821.

Внаслідок неналежного виконання умов Договору № 1477821 у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у загальному розмірі 23923,42 грн, з яких: сума кредиту 2424,99 грн, сума процентів за користування кредитом 16308,13 грн, нараховані проценти за 65 календарних днів - 3940,30 грн, штрафні санкції 1250 грн, у зв`язку з чим позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 27 лютого 2026 року дану позовну заяву передано за підсудністю до Покровського районного суду міста Кривого Рогу.

Ухвалою суду від 24 березня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Відзив. Відповідь на відзив.

14 липня 2026 року відповідачем подано відзив на позовну заяву разом із клопотанням про поновлення строку на подання відзиву.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку відповідачем зазначено, що через неотримання ухвали про відкриття провадження та ознайомлення зі справою лише 29 травня 2026 року відповідачем не було своєчасно подано відзив на позовну заяву.

За ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Зважаючи на те, що копію позовної заяви з додатками відповідачем було отримано 29 травня 2026 року та остання потребувала час для підготовки відзиву, то суд дійшов висновку, що строк на подання відзиву пропущений відповідачем з поважних причин, а тому клопотання підлягає задоволенню, а строк - поновленню.

У відзиві на позовну заяву відповідач повністю не визнає позовні вимоги ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» про стягнення 23 923,42 грн боргу, судового збору та 10000,00 грн витрат на правничу допомогу. Так, відповідач заперечує укладення кредитного договору № 1477821 від 04.03.2024 із первісним кредитором ТОВ «Слон Кредит», посилаючись на відсутність її особистого підпису. Посилається на те, що позивач не надав доказів перерахування коштів на вказану банківську картку (№ НОМЕР_1 ) та належності цієї картки відповідачу. Відповідач стверджує, що не була повідомлена про договір факторингу № 24122024 від 24.12.2024, а позивач не надав належних доказів передачі права вимоги саме щодо її зобов`язань. На думку відповідача Анкета-заява без підпису є лише пропозицією (офертою), яка не породжує обов`язків без письмового оформлення договору. Умови та Тарифи є внутрішніми документами надавача послуг, які не містять підпису позичальника, тому не можуть вважатися погодженою частиною договору. Стверджує, що позивачем не надано доказів наявності відповідної ліцензії від Держфінпослуг/НБУ на здійснення кредитних послуг, що свідчить про нікчемність/неправомірність правочину. Нараховані відсотки і неустойка є неспівмірними з основним тілом кредиту (тіло — 2 424,99 грн, інші нарахування — понад 21 000 грн), що суперечить принципам справедливості та добросовісності. Вважає недоведеними та необґрунтованими заявлений розмір у 10000,00 грн витрат на правничу допомогу.

18 червня 2026 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив у якому представник позивача зазначає, що укладення Договору № 1477821 відбулось за взаємною згодою сторін в електронній формі з накладенням на нього відповідачем електронного підпису. Вказує, що відповідачем частково сплачувались платежі за Договором № 1477821. Зазначає, що переказ грошових коштів на рахунок відповідача здійснювався ТОВ «Пейтек» на підставі Договору про організацію переказу грошових коштів №06062022-1 від 06.06.2022 укладеного між ТОВ «Пейтек» та ТОВ «Слон Кредит» на карту вказану відповідачем. Вказує на правомірність набуття права вимоги на підставі Договору факторингу № 24122024 від 24 грудня 2024 року. Зазначає, що проценти за Договором № 1477821 нараховано в межах дії цього Договору.

14 липня 2026 року відповідачем подано заперечення, які є аналогічними за змістом відзиву наданого відповідачем.

Позиції сторін у судовому засіданні.

У судове засідання представник позивача не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просих суд їх задовольнити.

У судовому засіданні відповідач визнала факт отримання грошових коштів від ТОВ «Слон Кредит» в розмірі 2500,00 грн та визнала заборгованість за тілом кредиту. Не визнала заборгованість за нарахованими процентами та заперечувала проти судових витрат на правову допомогу.

Обставини справи, встановлені судом

04.03.2024 між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір № 1477821 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний».

Згідно п. 1.2. Договору № 1477821 ТОВ «Слон Кредит» надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

За умовами п. 1.3. та п. 1.4. Договору № 1477821 сума кредиту(загальний розмір) складає 2 500,00 гривень.Строк кредиту 360 дні (в)(день).Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 10 дні (в).

За умовами п.п. 1.5.1. п. 1.5. Договору № 1477821 стандартна процентна ставка становить 2,50 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору.

За умовами п. 2.1. Договору № 1477821 кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

За умовами п. 6.4. Договору № 1477821 у випадку невиконання та/або неналежного виконання Споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, Споживач зобов`язаний сплатити Товариству штраф: у розмірі 125,00 гривень на 4 (четвертий) день такого невиконання та/або неналежного виконання; та у розмірі 25,00 гривень починаючи з 5 (п`ятого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.

Вказаний договір підписано відповідачем накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

У відповідності до довідки ТОВ «Пейтек» № 20250115-190 від 15.01.2025 було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «Слон Кредит»: 04.03.2024 19:24:17 на суму 2500,00 грн, з призначенням платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_1 .

З наданого позивачем розрахунку заборгованості здійсненого ТОВ «Слон Кредит» вбачається, що ОСОБА_1 за Договором № 1477821 сплачено 13.03.2024 – 406,26 грн, 23.03.2024 – 700,00 грн.

24.12.2024 було укладено Договір факторингу № 24122024 відповідно до якого ТОВ «Слон Кредит» відступило на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 1477821.

Мотиви, з яких виходив суд, та застосовані норми права

Положеннями ч. 1 ст. 6 ЦК України визначено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

У частинах 1, 3 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом норм ст.627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до статті 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається нарівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 512 ЦК України Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Враховуючи визнання відповідачем ОСОБА_1 самого факту отримання грошових коштів в розмірі 2500,00 грн від ТОВ «Слон Кредит», та часткове погашення своїх зобов`язань за відповідачем, суд вважає доведеним укладення 04.03.2024 між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 в електронній формі Договору № 1477821, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит у розмірі 2500,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності.

24.12.2024 було укладено Договір факторингу № 24122024 відповідно до якого ТОВ «Слон Кредит» відступило на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 1477821.

ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» є фінансовою установою, про що 03.04.2024 Національним банком України внесено запис до Державного реєстру фінансових установ про переоформлення ліцензії.

Щодо доводів відповідача про зменшення розміру нарахованих первісним кредитором та позивачем процентів, оскільки визначений позивачем (кредитором) розмір є непропорційно завищеним і призводить до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін на шкоду позичальнику (споживачу).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

У постанові від 05 квітня 2023 року Велика Палата Верховного Суду у справі № 910/4518/16 зробила висновок про те, що «надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондується жодному праву кредитодавця. Отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. Велика Палата Верховного Суду підкреслює, що зазначене в цьому розділі постанови не означає, що боржник не повинен у повному обсязі виконувати свій обов`язок за кредитним договором. Боржник не звільняється від зобов`язань зі сплати нарахованих у межах строку кредитування, зокрема до пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, процентів за «користування кредитом». Установлений кредитним договором строк кредитування лише визначає часові межі, в яких проценти за «користування кредитом» можуть нараховуватись, не скасовуючи при цьому обов`язок боржника щодо їх сплати. Отже, якщо позичальник прострочив виконання зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів за «користування кредитом», сплив строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту не може бути підставою для невиконання такого зобов`язання. Зазначене також є підставою для відповідальності позичальника за порушення грошового зобов`язання».

На підставі вищевикладеного, при визначенні розміру процентів, які підлягають стягненню на користь позивача, суд враховує, що нарахування процентів має здійснюватися в межах строку кредитування.

Як встановлено з матеріалів справи, відповідно до умов Договору № 1477821, позичальнику ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 2 500 грн на наступних умовах: строк, на який надається кредит 360 днів.

Відповідно до п. 1.5.1 Стандартна процентна ставка становить 2,5% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 Договору (360 днів).

Отже, строк кредитування за договором був погоджений сторонами та становив 360 днів, тобто до 26 січня 2025 року.

Оскільки строк дії даного кредитного договору сторонами погоджено до 26 січня 2025 року, то у позивача наявні підстави нараховувати відсотки за користування даним кредитом по 04 березня 2025 року включно.

Судом встановлено, що первісним кердитором розраховано проценти в межах строку кредитування та у відповідності до умов укладеного кредитного договору, тобто 2,5% на день, та розмір заборгованості за відсотками, на момент відступлення позивачу права вимоги за кредитним договором, становить 16308,13 грн.

Станом на дату укладання Договору факторингу № 24122024, строк дії Договору № 1477821 не закінчився. А тому, в межах строку дії Договору, укладеного між первісним кредитором та відповідачем, ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 3940,30 грн за 65 календарних днів.

В свою чергу, умови кредитного договору в частині нарахування процентів за ставкою 2,5 % за кожен день користування кредитом не можуть бути застосовані, оскільки такі умови договору є нікчемними виходячи з такого.

Так, відповідно до частини 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування» була доповнена частиною п`ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22 листопада 2023 року. Закон України від 22 листопада 2023 року № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Ураховуючи, що самим Законом України від 22 листопада 2023 року № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» передбачено те, що він набрав чинності 24 грудня 2023 року, а кредитний договір був укладений 15 січня 2024 року, тобто після набрання чинності цим Законом, тому нарахування процентної ставки слід розраховувати у відповідності до чинного законодавства у розмірі 1 %.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %. Перехідні положення Закону застосовуються у разі, якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності Законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень закону. Частиною другою розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Натомість кредитний Договір № 1477821 між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено 04 квітня 2024 року, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому умови договору щодо встановлення стандартної процентної ставки на рівні 2,5 % є нікчемними в силу положень частини 5 статті 8 та частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Встановлено, що позичальнику ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 2500 грн.

Судом здійснено перерахунок розміру відсотків з врахуванням відсоткової ставки 1 % в день за період з 04 березня 2024 року по 13 березня 2024 року на суму 2500,00 грн. становить 250,00 грн. (2500,00 грн. х 1% х 10 днів).

13 березня 2024 року ОСОБА_1 сплачено 406,26 грн, а тому залишок заборгованості за Договором № 1477821 станом на 13 березня 2024 року буде становити: заборгованість за тілом кредиту 2343,74 грн (2500,00 грн – 156,26 грн), заборгованість за процентами 0 грн. (250,00 грн – 250,00 грн).

Судом здійснено перерахунок розміру відсотків з врахуванням відсоткової ставки 1 % в день за період з 14 березня 2024 року по 23 березня 2024 року на суму 2343,74 грн. становить 234,37 грн. (2343,74 грн. х 1% х 10 днів).

23 березня 2024 року ОСОБА_1 сплачено 700,00 грн, а тому залишок заборгованості за Договором № 1477821 станом на 23 березня 2024 року буде становити: заборгованість за тілом кредиту 1878,11 грн. (2343,74 грн – 465,63 грн), заборгованість за процентами 0 грн. (234,37 грн – 234,37 грн).

Судом здійснено перерахунок розміру відсотків з врахуванням відсоткової ставки 1 % в день за період з 24 березня 2024 року по 27 лютого 2025 року на суму 1878,11 грн. становить 6404,36 грн (1878,11 грн х 1% х 341 дні).

Отже, загальний розмір тіла кредиту та відсотків за користування кредитом, який підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача, в межах строку договору за період з 04 березня 2024 року по 27 лютого 2025 року, становить 8282,47 грн (1878,11 грн + 6404,36 грн).

При цьому, суддів зазначає, що висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 12 лютого 2025 року у справі № 679/1103/23 щодо права суду зменшити розмір відсотків, який підлягає стягненню з боржника на користь кредитора за договорами споживчого кредиту через їх неспівмірність та несправедливість (у договорі встановлено вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації - понад п`ятдесят відсотків вартості продукції, було сформовано за інших фактичних обстави, а саме - кредитний договір було укладено у 2021 році, тобто до набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-ХІ, якою було обмежено максимальний розмір денної процентної ставки.

Щодо позовних вимог про стягнення неустойки суд зазначає наступне.

Так, п. 6.4. Договору № 1477821 визначає, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання Споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, Споживач зобов`язаний сплатити Товариству штраф: у розмірі 125,00 гривень на 4 (четвертий) день такого невиконання та/або неналежного виконання; та у розмірі 25,00 гривень починаючи з 5 (п`ятого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч.1 ст. 549 ЦК України).

За ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пункт 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України визначає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З 24.02.2022 по теперішній час у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 за №64/2022 на території України діє воєнний стан.

Враховуючи те, що умовами Договору № 1477821 встановлено сплату на користь кредитодавця (позикодавця) штрафу за прострочення зобов`язання, а тому штрафи нараховані під час дії воєнного стану за цим договором підлягають списанню кредитодавцем з 24 лютого 2022 року, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу в розмірі 1250,00 грн слід відмовити.

Щодо витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.

Згідно ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На виконання вказаних вимог закону позивачем надано: Договір про надання правничої допомоги №10/12-2024 від 10.12.2024, укладені між ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» з Адвокатом Столітнім М.М., Заявку № 15119 на виконання доручення до Договору № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 р. на суму 10000,00 грн, Акту № 15119 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 р. на суму 10000,00 грн.

Суд, надавши оцінку доказам щодо фактично понесених витрат відповідачем на професійну правничу допомогу, врахувавши співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та значенням справи для сторони, дійшов висновку про доведеність понесення відповідачем судових витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції в розмірі 10000,00 грн.

За положеннями ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» підлягають стягненню витрати на правову допомогу в розмірі 3462,00 грн (10000,00 грн х 34,62%) та витрати зі сплати судового збору в розмірі 921,72 грн (2662,40 грн. х 34,62%).

Керуючись ст. 4, 12, 13, 76-83, 141, 247, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на подання відзиву задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на подання відзиву.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за Договором № 1477821 від 04.03.2024 у загальному розмірі 8282 (вісім тисяч двісті вісімдесят дві) гривні 47 копійок, судові витрати в розмірі 4383 (чотири тисячі триста вісімдесят три) гривні 72 копійки.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його підписання безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», місцезнаходження юридичної особи: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд.27, прим. 2, код ЄДРПОУ 44559822.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Рішення суду складено та підписано 11 вересня 2026 року.

Суддя: М. В. Зімін