Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №465/4852/26 — Франківський районний суд м. Львова

465/4852/26

2/465/4315/26

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

09.09.2026 року м.Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Величка О.В.,

з участю секретаря судового засідання Венгринюк О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд із позовною заявою до відповідача про розірвання шлюбу. В обґрунтування заявленого позову покликається на те, що 02.10.1988 року ОСОБА_1 (станом на дату укладення шлюбу – ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уклали шлюб, який зареєстровано у Міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, про що в Книзі реєстрації шлюбів було складено актовий запис № 3396, та 06.05.2026 року видано (повторно) Подільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .

Зазначає, що протягом останніх років стосунки між подружжям поступово погіршувались, зникло взаєморозуміння і взаємоповага, сторони втратили довіру одне до одного, стали частими сварки через різні погляди на шлюб та родину. В кінцевому результаті все це привело до того, що вже тривалий час кожен з подружжя живе окремим життям та своїми інтересами. Фактично родина припинила своє існування. На даний час позивач та відповідач мешкають окремо, єдиного бюджету не формують, спільного господарства не ведуть, від шлюбу малолітніх чи неповнолітніх дітей не мають. На переконання позивача, шлюб між ними розпався остаточно та носить формальний характер, а його збереження на майбутнє суперечитиме інтересам позивача з огляду на остаточну втрату інтересу та довіри до відповідача. Надання строку на примирення вважає недоцільним.

Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова від 15.06.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

Позивач в судове засідання не з`явився, у прохальній частині позовної заяви стороною позивача заявлено клопотання про проведення розгляду справи у відсутності позивача та його представника.

Відповідач в призначені судові засідання не з`явилася хоча належним чином, неодноразово повідомлялася про час та місце їх проведення, відзиву, а також будь-яких клопотань на адресу суду не подавала.

Як вбачається із відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 2879113 від 12.06.2026 року, відповідач ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . На вказану адресу відповідачу засобами поштового зв`язку скеровувалися повістки про виклик в судові засідання, однак, такі повернуті на адресу суду із зазначенням «адресат відсутній». Відповідно до ч.1 ст.131 ЦПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Згідно з п.3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду. З урахуванням наведеного та беручи до уваги положення п.3 ч.8 ст.128 ЦПК України відповідач вважається належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно з ч.3 ст.223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що слід згідно ст.280 ЦПК України проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів. Наявних у справі матеріалів про права та обов`язки сторін достатньо для її розгляду у відсутності відповідача.

У відповідності до положень ч.2 ст.247 ЦПК України та у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Судом встановлено, що 02.10.1988 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено шлюб, який зареєстровано у Міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис № 3396. Вказане підтверджується повторним свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 06.05.2026 року, виданим Подільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Як вбачається із повторного свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_2 від 06.05.2026 року, виданого Подільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_3 26.08.2011 року змінив ім`я на ОСОБА_1 .

Згідно з ч.2 ст.104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Відповідно до ст.112 Сімейного кодексу України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

За змістом статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.

Згідно статті 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Відповідно до частин 3 та 4 статті 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування подружжя до припинення шлюбних стосунків чи їх збереження є неприпустимим і є порушенням права на свободу та особисту недоторканість.

Згідно з приписами частини 3 статті 105 Сімейного кодексу України встановлено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 Сімейного кодексу України.

Судом встановлено, що сторони втратили взаємні подружні почуття, між ними склались відносини, які не сприяють подальшому збереженню їх сім`ї, примирюватись позивач не бажає, на розірванні шлюбу наполягає, таким чином, подальше спільне життя сторін неможливе, збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, а тому, шлюб з відповідачем слід розірвати.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 81, 263-265, 280-282, 352 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 110, 112 Сімейного кодексу України, суд –

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 (до зміни імені та станом на дату укладення шлюбу - ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 (при реєстрації шлюбу прізвище змінювалось на ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , який 02.10.1988 року зареєстрований у Міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис № 3396.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) грн. 20 коп. на відшкодування судового збору, сплаченого позивачем за подання позовної заяви.

Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до відповідного відділу реєстрації актів цивільного стану для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 .

Суддя Величко О.В.