Рішення від 19 липня 2026 р. у справі №753/11049/26 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/11049/26

провадження № 2/753/11417/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2026 року Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді Котенко Р. В.,

за участю секретаря судового засідання Бойко К. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2026 року до Дарницького районного суду м. Києва від ОСОБА_1 надійшла позовна заява до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, у якій позивач вказує про те, що 16 січня 2010 року між ним та відповідачкою був укладений шлюб. Від шлюбу подружжя має спільних дітей: сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Підставою для розірвання шлюбу позивач зазначає те, що у відносинах почали виникати непорозуміння, сварки та конфлікти, які поступово набрали постійного характеру, а погляди на життя та сім`ю все більше відрізнялись. Сторони проживають окремо, спільного господарства не ведуть, сімейні стосунки не підтримують. На глибоке переконання позивача подальше збереження шлюбу між сторонами є неможливим та суперечить його інтересам. Спорів щодо проживання дітей між сторонами немає, позивач з відповідачкою досягли згоди щодо проживання сина з позивачем, а доньки з відповідачкою після розірвання шлюбу. Відтак, позивач просить суд розірвати шлюб з відповідачкою та залишити неповнолітнього сина проживати з ним.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи визначено головуючу суддю Котенко Р. В.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 02 червня 2026 року відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін у судове засідання на 20 липня 2026 року.

У судове засідання сторони не з`явилися, про час, місце та дату слухання справи повідомлялись належним чином.

07 липня 2026 року від представника відповідача, адвоката Бруха Андрія Олексійовича до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник вказав, що відповідач не хоче розлучатися з чоловіком, водночас не заперечує проти його волі розірвати шлюб. Також, вказує, що діти проживають разом з матір`ю і відповідач заперечує проти залишення судом сина ОСОБА_5 проживати з батьком після розірвання шлюбу. Просить здійснити розгляд справи за відсутності сторони відповідача.

20 липня 2026 року від позивача до суду надійшла заява, в якій останній підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволені, просив суд розглядати справу за його відсутністю.

Беручи до уваги, що справа розглядається у спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін про судове засідання, тобто їх явка є не обов`язковою, враховуючи подану позивачем заяву, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, дослідивши наявні матеріали справи, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 16 січня 2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 Відділом реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у м. Києві зареєстровано шлюб, про що складено відповідний актовий запис № 20. Прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу - « ОСОБА_1 ».

Від шлюбу подружжя має двох неповнолітніх дітей: сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач вказує, що подальше спільне проживання та збереження родини є неможливим. Відповідач погоджується з позицією позивача.

Відповідно до частини першої статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Згідно із статтями 21, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Отже, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Позивач скористався цим правом та звернувся до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу.

Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачкою. Беручи до уваги доводи позивача, суд вважає, що причини, що спонукають його наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 Сімейного Кодексу.

Частиною 1 статті 110 Сімейного кодексу України встановлено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

За наявності таких обставин справи суд вважає, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі позивача, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам подружжя, підстав для надання строку для примирення сторін суд також не вбачає. Відтак, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та розірвання шлюбу між сторонами.

Згідно з частиною другою статті 114 Сімейного кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили (абзац 2 частини 3 статті 115 Сімейного кодексу України).

Що стосується прохання позивача залишити проживати неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з ним після розірвання шлюбу, суд зазначає наступне.

У постанові від 15 січня 2020 року у справі № 200/952/18 (провадження № 61-14859св19) Верховний Суд зазначив, що за загальним правилом за відсутності спору щодо того, з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти, суд може вирішити питання про залишення проживання дитини разом із матір`ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу. У разі наявності такого спору між батьками суд повинен роз`яснити сторонам порядок вирішення питання про призначення місця проживання дитини.

Разом з тим, ч. 3 ст. 160 Сімейного кодексу України встановлено, що якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Судом встановлено, що син сторін досяг 16-річного віку, відтак, він має право самостійно вирішувати з ким із батьків він бажає проживати, з огляду на що у суду відсутні правові підстави для вирішення питання про залишення проживання дитини разом з позивачем.

Судові витрати, відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

З огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору при подачі позову на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" як особа з інвалідністю ІІ групи, за результатами розгляду справи судом, судовий збір підлягає стягненню з відповідачки в дохід держави у розмірі 1 331,20 грн.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 16 січня 2010 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у м. Києві за актовим записом № 20 - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Відповідач: ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Суддя Р. В. Котенко