Рішення від 01 вересня 2026 р. у справі №127/13450/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Суд: Вінницький міський суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 01 вересня 2026 р.

Справа: №127/13450/26

Суддя: Вохмінова О. С.

Справа № 127/13450/26

Провадження 2/127/3807/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2026 року

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Вохмінової О.С.

з участю секретаря судових засідань Сєдінкіної Ю.В.

розглянувши у спрощеному провадженні у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу №127/13450/26 за позовом ТОВ «ФК «Брайт-К» до ОСОБА_1 , третя особа АТ «КредіАгріколь Банк» про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

позов зареєстрований судом 21.04.2026 року і мотивований тим, що 30.06.2023 року між АТ «КредіАгріколь Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 12/1098891, згідно з умовами якого відповідач безготівково отримала кредит в сумі 44 890, 11 грн. строком до 29.06.2027 року з умовою сплати платежів щомісячно для погашення заборгованості згідно графіка. Кредит наданий для погашення кредитної заборгованості за кредитним договором № 11/1098891 від 24.11.2021 року (п.1.2). Сплата відсотків – 11, 0 % річних, щомісячної комісії – 1 125 грн. погоджена в п.1.31, 1.3.2.

Банк свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі. Відповідач отримала та використала кредитні кошти, але не виконала належним чином взяті на себе зобов`язання і не погасила борг.

08.12.2025 року між банком та ТОВ «ФК «Брайт-К» був укладений договір про відступлення права вимоги № 2-2025, згідно якого 17.12.2025 року відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором № 12/1098891 від 30.06.2023 року, укладеного з відповідачкою.

Станом на дату відступлення права вимоги – 17.12.2025 року, заборгованість за кредитним договором № 12/1098891 від 30.06.2023 року становила 41 286, 02 грн. (в т.ч. строкова заборгованість за тілом кредиту – 20 146, 59 грн., прострочена заборгованість за тілом кредиту – 6 585, 07 грн., заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом – 138, 86 грн., заборгованість за простроченими процентами за користування кредитом – 1 724, 98 грн, заборгованість за комісією за обслуговування кредитної заборгованості – 1 125 грн., прострочена заборгованість за комісією за обслуговування кредитної заборгованості – 11 565, 52 грн.

За період з 18.12.2025 року по 20.03.2026 року позивачем було нараховано: проценти за користування кредитом – 757, 09 грн. За вказаний період платежі по кредиту не сплачувались.

Станом на 20.03.2026 року загальна заборгованість відповідача за кредитним договором № 12/1098891 від 30.06.2023 року становить 42 043,11 грн. (в т.ч. заборгованість за тілом кредиту – 26 731,66 грн., заборгованість за процентами за користування кредитом – 2 620,93 грн., заборгованість за комісією за обслуговування кредитної заборгованості – 12 690, 52 грн.

На підставі ст.ст. 526, 625, 1046-1050, 1054 ЦК України ТОВ «ФК «Брайт-К» просило стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 12/1098891 від 30.06.2023 року в розмірі 42 043, 11 грн. та судовий збір – 2 662,40 грн.

11.05.2026 року відкрите спрощене провадження у справі.

Представник позивача – Кононов І.К. в судове засідання не з`явився, в позовній заяві зазначив про розгляд справи у його відсутності. Проти ухвалення судом заочного рішення не заперечив.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явилась з невідомих суду причин, про день та час розгляду справи була повідомлена завчасно за адресою зареєстрованого місця проживання, відзиву на позов, заяви із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного провадження чи про відкладення розгляду справи суду не надавала.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

З урахуванням вимог статей 223, 280 ЦПК України суд провів заочний розгляд справи.

Представник АТ «КредіАгріколь Банк» в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений в установленому порядку, проти розгляду справи у його відсутності не заперечив.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з`явилися у судове засідання.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 30.06.2023 року між АТ «КредіАгріколь Банк» та ОСОБА_1 на умовах забезпеченості, повернення, платності та цільового характеру, був укладений кредитний договір № 12/1098891, згідно з умовами якого відповідач безготівково отримала кредит в сумі 44 890, 11 грн. строком до 29.06.2027 року з умовою сплати платежів щомісячно для погашення заборгованості згідно графіка. Кредит наданий для погашення кредитної заборгованості за кредитним договором № 11/1098891 від 24.11.2021 року (п.1.2). Сторонами погоджена сплата відсотків – 11, 0 % річних (п.1.3.1), щомісячна комісія – 1 125 грн. (п.1.3.2). Сторонами погоджено, що моментом повернення кредиту вважається день зарахування (погашення) на рахунок заборгованості за кредитним договором (кредиту, процентів, комісії тощо) (п.2.3).

Банк свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі. Відповідач безготівково отримала та використала кредитні кошти, але не виконала належним чином взяті на себе зобов`язання і не погасила борг.

08.12.2025 року між банком та ТОВ «ФК «Брайт-К» був укладений договір про відступлення права вимоги № 2-2025, згідно якого 17.12.2025 року відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором № 12/1098891 від 30.06.2023 року, укладеного з відповідачкою.

Станом на дату відступлення права вимоги – 17.12.2025 року, заборгованість за кредитним договором № 12/1098891 від 30.06.2023 року становила 41 286,02 грн. (в т.ч. строкова заборгованість за тілом кредиту – 20 146, 59 грн., прострочена заборгованість за тілом кредиту – 6 585, 07 грн., заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом – 138, 86 грн., заборгованість за простроченими процентами за користування кредитом – 1 724, 98 грн, заборгованість за комісією за обслуговування кредитної заборгованості – 1 125 грн., прострочена заборгованість за комісією за обслуговування кредитної заборгованості – 11 565, 52 грн.

За період з 18.12.2025 року по 20.03.2026 року позивачем було нараховано: проценти за користування кредитом – 757, 09 грн. За вказаний період платежі по кредиту не сплачувались.

Станом на 20.03.2026 року загальна заборгованість відповідача за кредитним договором № 12/1098891 від 30.06.2023 року становить 42 043, 11 грн.

За таких обставин суд вважає, що правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов`язальними і регулюються нормами глав 47-49 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Згідно ст. 1054 ч. 1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно вимог ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору (ст. 638 ЦК України).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України.

Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (частина третя статті 215 ЦК України).

Таким чином, судом було встановлено, що позивач надав належні і допустимі докази укладення між АТ «КредіАгріколь Банк» та ОСОБА_1 кредитного договору № 12/1098891 від 30.06.2023 року, отримання позичальником кредитних коштів в загальній сумі 44 890, 11 грн. та переходу права вимоги за вказаним кредитним договором до ТОВ «ФК «Брайт-К».

В зв`язку з простроченням боржником виконання грошового зобов`язання за кредитним договором від 30.06.2023 року, права позивача порушені і підлягають захисту.

Відповідач згідно графіка не сплатила кредитну заборгованість, проценти та погоджену в договорі комісію за обслуговування кредитної заборгованості, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості, який відповідач не оспорила, станом на дату відступлення права вимоги – 17.12.2025 року, заборгованість за кредитним договором № 12/1098891 від 30.06.2023 року становила 41 286, 02 грн. (в т.ч. строкова заборгованість за тілом кредиту – 20 146, 59 грн., прострочена заборгованість за тілом кредиту – 6 585, 07 грн., заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом – 138, 86 грн., заборгованість за простроченими процентами за користування кредитом – 1 724, 98 грн, заборгованість за комісією за обслуговування кредитної заборгованості – 1 125 грн., прострочена заборгованість за комісією за обслуговування кредитної заборгованості – 11 565, 52 грн.

Проценти за період з 18.12.2025 року по 20.03.2026 року становлять 757, 09 грн.

Станом на 20.03.2026 року загальна заборгованість відповідача за кредитним договором № 12/1098891 від 30.06.2023 року становить 42 043, 11 грн. (в т.ч. заборгованість за тілом кредиту – 26 731, 66 грн, заборгованість за процентами за користування кредитом – 2 620, 93 грн., заборгованість за комісією за обслуговування кредитної заборгованості – 12 690, 52 грн.

Розглядаючи вимогу позивача про стягнення заборгованості за комісією за обслуговування кредитної заборгованості – 12 690, 52 грн.суд бере до уваги правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» статтю 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включається, зокрема, комісія кредитодавця, пов`язана з наданням кредиту.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

Щомісячна комісіяпов`язана з обслуговування кредитної заборгованостібула погоджена з відповідачем в п. 1.3.2 при укладенні договору від 30.06.2023 року, тому підлягає стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до Закону України «Про споживче кредитування».

Оскільки станом на день ухвалення судом рішення заборгованість за кредитним договором відповідачем не погашена, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість в загальному розмірі 42 043, 11 грн.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню судовий збір сплата якого (із застосуванням коеф. 0, 8) в розмірі 2 662,40 грн. підтверджена платіжною інструкцією від 21.04.2026 року.

Керуючись ст.ст. 526, 625, 629, 634, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 10, 12, 76-82, 89, 141, 223, 247, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «ФК «Брайт-К» (ЄДРПОУ 41874691, інд.02094, м. Київ, вул. Гніздовського Якова, б. 1) заборгованість за кредитним договором № 12/1098891 від 30.06.2023 року в розмірі 42 043 (сорок дві тисячі сорок три) грн. 11 коп. та судові витрати – судовий збір в сумі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення може бути оскаржене. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення відповідно до вимог 354, 355 ЦПК України, розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складене 02 вересня 2026 року.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua