Рішення від 24 серпня 2026 р. у справі №930/1203/26 — Немирівський районний суд Вінницької області

Суд: Немирівський районний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 24 серпня 2026 р.

Справа: №930/1203/26

Суддя: Войницька Т. Є.

Справа № 930/1203/26

Провадження №2/930/1119/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.08.2026 року м.Немирів

Немирівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Войницької Т.Є.

за участі секретаря судових засідань Шелест Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Немирів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР (далі ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР) звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за Договором позики №75863356.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 05.07.2021 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено Договір позики №7583356 (на умовах повернення позики в кінці позики), за умовами якого Позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 7000,00 грн. строком на 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1.99% в день (базова процентна ставка ставка/фіксована). Договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

30.12.2021 ТОВ «I БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» уклали Договір факторингу № 30-12/21 від 30.12.2021 за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №7583356 від 05.07.2021р.

10.01.2023 ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» уклали Договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023 за умовами якого Позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором позики №7583356 від 05.07.2021р.

Після відступлення права вимоги ОСОБА_1 заборгованість не погасив,у зв`язку із чим на день складання позовної заяви за відповідачем рахується заборгованість у загальному розмірі 11 836,97 грн., яка складається з: заборгованості за основним зобов`язанням у сумі 7000,00 грн., заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги у сумі 4600,31 грн., суми інфляційних збитків у розмірі 204,45 грн., суми нарахованих 3% річних у розмірі 32,21 грн.

З урахуванням наведеного, позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором позики № 75863356 від 05.07.2021, укладеним між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 в розмірі 11 836,97 грн., а також вирішити питання щодо стягнення з відповідача судового збору у сумі 2662,40 грн. та витрат на правничу допомогу у сумі 9000,00 грн.

Ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 27.05.2026 відкрито провадження у справі, справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Судом в ухвалі зазначено, що відповідач протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження у справі має право подати письмовий відзив разом з доказами, що обґрунтовують доводи його заперечень, який повинен відповідати положенням ст. 178 ЦПК України.

Станом на 25.08.2026 відзив на позов до суду не надійшов, у зв`язку з чим суд розглянув справу на підставі наявних у ній документів.

Суд повно, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст. 13 ЦПК України) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показання свідків.

Згідно ст. 81ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 05.07.2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 , укладено Договір позики № 75863356 (на умовах повернення позики в кінці строку позики), за яким позикодавець зобов`язався передати позичальнику у власність грошові кошти (позику) на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

Відповідно до умов договору позики, сума позики становить 7000,00 грн., строк позики (строк договору) складає 30 днів, до 04.08.2021; базова процентна ставка-1,99%, знижена процентна ставка/день - 0,70 % ; процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) 2,70 %; орієнтовна реальна річна процентна ставка 906,08 %.

Пунктом 4 Договору позики передбачено, що проценти за цим Договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики.

Зазначений договір позики укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-комунікаційних систем. Договір підписано позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором ga8GSXpPv1.

ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (первісний кредитор) свої зобов`язання за Договором позики № 75863356 від 05.07.2021 виконав належним чином, перерахувавши грошові кошти у розмірі 7 000,00 гривень відповідачу, що підтверджується довідкоюТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНЕКСПРЕС" №КД-000007737/ТНПП від 05.02.2025 , у якій зазначено про успішність операції, проведеної ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНЕКСПРЕС" згідно договору із ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ " про переказ коштів №23-01-18/5 від 23 січня 2018 року, зокрема про платіжну операцію, проведену 05.07.2021 на суму 7000,00 грн., номер платежу 133de569-cef1-4fd4-ab84-b472a5579e7f, номер платіжної картки № НОМЕР_1 , отримувач ОСОБА_2 .

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За правилом частини статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1статті 627ЦК України).

За змістом статей 626, 628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1статті 638ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2статті 639ЦК України).

Положення ст. 639 ЦК України передбачають, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Особливості укладання електронного договору визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно з вимогамист.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Договір позики №75863356 від 05.07.2021 підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора ga8GSXpPv1, що відповідає вимогам ст.12 закону «Про електронну комерцію».

Таким чином, встановлені вище обставини, підтверджують факт укладання між кредитором та відповідачем кредитного договору, шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, умовами якого було визначено суму кредиту, розмір відсотків, порядок повернення грошових коштів, та строк дії кредитного договору. При цьому, факт отримання відповідачем коштів у позику підтверджується довідкою ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНЕКСПРЕС" №КД-000007737/ТНПП від 05.02.2025.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу позику на умовах, визначених договором.

В той же час, матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем коштів,отриманих ним у позику та оплати за користування позиченими коштами.

Згідно з ч. 1ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1ст.512ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

30.12.2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу № 30-12/2021, відповідно до умов якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до фізичних осіб-боржників, у тому числі за договором позики №75863356 від 05.07.2021 року, що підтверджується договором факторингу №30-12/2021 від 30 грудня 2021 року разом з додатками та витягом з реєстру заборгованості №1 від 30 грудня 2021 року.

Згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" станом на 10.01.2023 останній має заборгованість в розмірі 11 836,97 грн., з яких: 7000 грн. - заборгованість за основним зобов`язанням; 4 600,31 грн. заборгованість за процентами; 32,21 грн. - 3% річних за користування грошовими коштами у відповідності до ст.625 ЦК України за період з 30.12.2021 по 23.02.2022; 204,45 грн. - інфляційні збитки за користування грошовими коштами у відповідності до ст.625 ЦК України.

10.01.2023 між ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" та ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" був укладений договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023, відповідно до умов якого ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ", як первісний кредитор, відступило шляхом продажу ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" права вимоги Первісного кредитора до боржників, зазначених у Додатках №1 та №3 до цього договору (Реєстр Боржників), про що свідчить копія відповідного договору.

Відповідно до копії реєстру боржників до договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023, ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" набуло права вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором про позики №75863356 із загальною сумою заборгованості 11836,97 грн., з яких: 7000 грн. – заборгованість за основним зобов`язанням; 4 600,31 грн.- проценти; 236,66 грн. - відповідальність за порушення грошового зобов`язання згідно ст.625 ЦК України.

Згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" станом на 05.07.2026 останній має заборгованість в розмірі 11 836,97 грн., з яких: 7000 грн. - заборгованість за основним зобов`язанням; 4 600,31 грн. заборгованість за процентами; 32,21 грн. - 3% річних за користування грошовими коштами у відповідності до ст.625 ЦК України; 204,45 грн. - інфляційні збитки за користування грошовими коштами у відповідності до ст.625 ЦК України.

Оцінюючи наданий представником позивача розрахунок заборгованості, суд не погоджується з розміром нарахованих відсотків за користування позикою, виходячи з наступного.

Згідно умов договору позики №75863356 (на умовах повернення позики в кінці строку позики), строк договору - 30 днів, дата надання позики 05 липня 2021 року по 04 серпня 2021 року - дата повернення позики (останній день).

Таким чином, строк кредитування сплив 04 серпня 2021 року.

Відповідно до пункту 5.2 Договору, позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua.documentslicense/ (надалі правила), їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладання цього договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення позичальником продовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі.

Дійсно, розділ 7 Правил надання грошових коштів у позику містить певні умови продовження строку користування позикою.

Однак, матеріали справи не містять підтверджень, що саме надані фінансовою установою Правила надання грошових коштів у позику були надані при укладенні договору позичальнику та який ознайомився і погодився з ними, підписуючи договір позики, а також те, що вказаний документ на момент отримання відповідачем коштів у позику взагалі містив умови, зокрема й щодо пролонгації договору.

Надані позивачем Правила надання грошових коштів у позику, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку, в договорі, який безпосередньо підписаний відповідачем і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому правил приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Тому, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді умови пролонгаціїза позикою.

Зазначені правові висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17.

До того ж, позивачем не надано доказів звернення позичальника за продовженням строку користування позикою у будь-який спосіб, визначений Договором чи Законом

Тому, у позикодавця виникло право нарахування процентів за Договором у межах строку його дії - до 04 серпня 2021 року.

Пунктом 2 договору передбачено, що відповідачу було надано у кредит грошові кошти в сумі 7000,00 грн., строком на 30 днів до 04.08.2021, з встановленою процентною ставкою (базова) 1,99% в день; зниженою процентною ставкою/день - 0,70%, процентна ставка в день, у разі користування кредитом поза межами строку дії договору 2,70%.

Тому підлягають стягненню з відповідача на користь позивача відсотки за користування кредитом протягом 30 днів за відсотковою ставкою визначеною договором в розмірі 1,99 %, що складає 4179,00 грн.: 7000,00 грн. (борг) х 1,99 % (за один день користування позикою, застосовується за умови неналежного виконання умов договору) х 30 днів.

Стосовно стягнення інфляційних втрат та 3% річних суд встановив наступне.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку заборгованості, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних за період з 30.12.2021 по 23.02.2022, тобто до введення в Україні воєнного стану, а тому суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат в розмірі 204,45 грн. та 3% річних в розмірі 32,21 грн. підлягають задоволенню.

За наведених обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором позики слід задовольнити частково, стягнувши із ОСОБА_1 на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР`з аборгованість за договором позики від 05.07.2021 року у сумі 11 415,66 грн.,з яких 7000,00 грн. заборгованість за основним зобов`язанням, 4179,00 грн. - заборгованість за відсотками, 204,45 грн. інфляційних втрат та 32,21 грн. 3% річних.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорціно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору у розмірі 2569,90 грн.

Що стосується стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 9000,00 грн., суд дійшов наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи, представником позивача надано наступні докази: копію Договору про надання правничої допомоги № 01-07/2024 від 01.07.2024; Прайс-лист АО «Лігал Ассістанс», затверджений Рішення Загальних зборів № 01-12/2025 від 01.12.2025, заявку на надання юридичної допомоги № 279 від 01.04.2026, згідно якої загальна вартість правничої допомоги становить 9000 грн.

Водночас за змістом ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. ч. 3, 5, 9 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Положеннями ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи і наданих послуг та фінансового стану учасників справи.

Подібні правові висновки викладені у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, провадження №14-382цс19.

Таким чином, з урахуванням принципів розумності, співмірності, пропорційності та справедливості, зважаючи на складність справи, характер виконаної адвокатом роботи, фактично витрачений адвокатом час на підготовку документів, а також враховуючи часткове задоволення позову, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені ним судові витрати у вигляді витрат на правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12,13,81,137,141,263-265,268,280 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" заборгованість за Договором позики №75863356 від 05.07.2021 року в сумі 11 415,66 грн.,з яких: 7000,00 грн. заборгованість за основним зобов`язанням, 4179,00 грн. - заборгованість за відсотками, 204,45 грн. інфляційних втрат та 32,21 грн. 3% річних.

У решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 понесені витрати на сплату судового збору в сумі 2569,90 грн. та витрати на правничу допомогу у сумі 5000,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі :

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР", код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд.3, офіс 306.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Т. Є. Войницька

Оригінал: reyestr.court.gov.ua