Рішення від 03 вересня 2026 р. у справі №607/14468/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.09.2026 Справа №607/14468/26 Провадження №2-а/607/405/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Грицай К.М. за участю секретаря судового засідання Кійко С.Д., представника позивача – Нюні Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, –

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про скасування постанови № R461840 від 04 квітня 2026 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог представник позивача вказує, що дана постанова винесена незаконно та з порушенням процесуальних норм. Так, позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 , дані ним оновлено через застосунок «Резерв+» та на даний час він проживає з кордоном у США, Крім того, 16.08.2022 року позивач пройшов ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 та визнаний непридатним у мирний час, обмежено придатним у воєнний час, що підтверджується витягом з військово-облікового документу.

Проте, після блокування його особистих карткових рахунків він дізнався про відкриття виконавчого провадження №8125820 від 12.06.2026 з виконання постанови № R461840 від 04.04.2026 року, винесеної ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 майором ОСОБА_2 . Відповідно до змісту оскаржуваної постанови, позивача притягнуто до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП через те, що він не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_4 у строк та місце, зазначені в повістці №6600172, чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

12.03.2026 року у мобільному застосунку «Резерв+» зафіксовано факт звернення ІНФОРМАЦІЯ_3 до Національної полії, причина – «не прибули за повісткою до ТЦК та СП». (дану інформацію можна побачити в Розширених даних від 24.03.2026 року) Позивач не отримував жодної повістки про виклик до ТЦК та СП за адресою, вказаною у «Резерв+» під час оновлення військово-облікових даних, а отже не був належним чином повідомлений про необхідність з`явитись у визначений час та місце. Фактичне вручення повістки позивачу не здійснювалось: повістка не вручалась особисто під підпис, не надсилалася рекомендованим поштовим відправленням, відсутні будь-які належні та допустимі докази її отримання позивачем. Про існування та направлення повістки для явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 та з якою метою позивач об`єктивно не знав та не міг знати, жодного повідомлення від працівників пошти про наявність листа (повістки) з ІНФОРМАЦІЯ_3 не надходило. Жодного сповіщення про необхідність прибуття на особистий мобільний телефон чи у застосунку «Резерв+» позивач не отримував, про наявність правопорушення дізнався лише в березні 2026 року, коли побачив в додатку Резерв+ «вас розшукує ТЦК та СП», а в військово-обліковому документі Резерв+ «порушення правил військового обліку» у зв`язку із тим, що «не прибули за повісткою до ТЦК та СП».

Отже, жодних повісток про необхідність прибуття до ТЦК та СП (в тому числі до ІНФОРМАЦІЯ_3 ) позивач не отримував ані особисто, ані засобами поштового зв`язку та жодним чином не був повідомлений про наявність будь-яких повісток. Позивач уточнив персональні дані вчасно, в тому числі адресу проживання/перебування, 19.06.2024 року, інформація про що зазначена в Розширених даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Оскільки персональні дані не змінювались з моменту їх уточнення, відтак вважає, що відсутні підстави для його виклику з цією метою. Попри усе вищезазначене, 04 квітня 2026 року після розгляду ТВО начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 матеріалів справи про адміністративне правопорушення стосовно позивача винесена постанова № R461840, згідно з якою Позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено штраф у сумі 17000 грн. Разом із тим у постанові № R461840 від 04.04.2026р. не вказано, з якою метою позивач повинен був прибути до відповідача. Також у даних документах не вказано, чи намагався відповідач отримати ці дані іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічних), баз даних, як того вимагає примітка до статті 210-1 КУпАП. В постанові не вказано ТВО начальником якого саме ТЦК та СП винесена постанова, лише зазначено на початку постанови «…Я, ТВО начальника, ОСОБА_2 », до постанови не долучено жодного доказу, а саме повістка, рекомендоване повідомлення, опис вкладеного. В постанові про накладення адміністративного стягнення відсутні будь-які відомості щодо повістки, невиконання якої інкримінується позивачу. Зокрема, у вказаних документах не зазначено: дату складання повістки, дату та час, на які позивача мали викликати, ким була складена дана повістка, місце явки, спосіб вручення повістки; відомості про особу, яка мала вручити повістку, будь-які докази фактичного отримання повістки, не зрозуміло за якою саме адресою була направлена ця повістка, так як в військово-обліковому документі позивач вказав саме адресу за якою проживає, а саме: Сполучені Штати Америки, Мічиган, Честерфілд, ОСОБА_3 , б.50406

Вказує, що він не був присутній під час розгляду справи та складання вказаної постанови, оскаржувана постанова приймалася у його відсутність, без належного виклику та своєчасного направлення копії документа, чим порушено вимоги КУпАП. З матеріалами справи представник позивача ознайомилась лише 24.06.2026 року у відділі державної виконавчої служби. Тому просить скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Ухвалою судді від 14.07.2026 року відкрите провадження у даній справі та призначений судовий розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не направив.

У судовому засіданні представник позивача Нюня Н.А. позовні вимоги підтримала.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 у судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, що не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити з наступних міркувань.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами першою та другою статті 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності (ст. 252 КУпАП).

Згідно ст. 251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі статтею 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи, серед іншого, про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Частиною третьою статті 210-1КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.

Законом України від 17 березня 2014 року № 1126-VII затверджений Указ Президента України від 17 березня 2014 року № 303 «Про часткову мобілізацію» та з цього часу діє особливий період.

Крім того, згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.

Отже, на дату події, яка інкримінується позивачу, діяв особливий період.

Відповідно до ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, серед іншого: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Так, згідно із ч.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк. Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка). Як зазначено у Примітці до форми розписки, повістка вважається врученою: - рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення - у день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора, або день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання (роботи, навчання), якщо особа не повідомила про іншу свою адресу; - шляхом вручення під особистий підпис - у день, зазначений у розписці до повістки, в якій проставлений підпис особи, або день складеного у довільній формі акта про відмову особи в отриманні повістки під особистий підпис (за підписом осіб, які мали намір вручити особі повістку). Також, як зазначено вище та відповідно до п. 41 Порядку № 560, належним підтвердженням оповіщення військовозобов`язаного про виклик до ТЦК та СП у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних.

Суд встановив, що постановою №R461840 від 04 квітня 2026 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП позивач ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності та на нього накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн.

Як зазначається в оскаржуваній постанові №R461840 від 04 квітня 2026 року, за результатами вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_1 не прибув(ла) за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці №6600172 (ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), чим допустив(ла) порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Враховуючи, що громадянин (громадянка) ОСОБА_1 скоїв(ла) адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, накласти на громадянина (громадянку) ОСОБА_1 штраф у сумі 17000,00 грн.

У постанові вказана адреса позивача – ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , а також адресу фактичного проживання – Сполучені Штати Америки, Мічиган, Честерфілд, ОСОБА_3 , б.50406 яку він вказав під час оновлення військово-облікових даних.

Встановлено, що позивач на час винесення оскаржуваної постанови виїхав за межі території України та проживає у Сполучених Штатах Америки.

Як вбачається із матеріалів справи, підставою для винесення постанови №R461840 від 04 квітня 2026 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 майором ОСОБА_2 зазначено неприбуття ОСОБА_1 для до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці №6600172 .

Проте, у змісті постанови не вказано мети, передбаченої ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», з якою особа викликалась до ІНФОРМАЦІЯ_3 , з чого можна зробити висновок, що постанові не у повній мірі викладені обставини, що складають об`єктивну сторону адміністративно правопорушення.

Також, до постанови не долучені докази вручення повістки ОСОБА_1 а у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку, не зазначені відомості про проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи.

Таким чином, постанова винесена за відсутності доказів вчинення ОСОБА_4 адміністративного правопорушення, зазначеного у оскаржуваній постанові.

Крім того, зі змісту постанови випливає, що вона винесена за відсутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , про що свідчить відсутність підпису цієї особи у постанові.

Поряд з тим, у матеріалах справи відсутні дані (корінці повісток, матеріали поштового відправлення), які б підтверджували факт належного вручення або виклику позивача або сповіщення його за 3 доби відповідно до ст. 277-2 КУпАП.

Відповідачем суду не надано не надано жодних належних та допустимих доказів належного виклику ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 для розгляду даної справи про адміністративне правопорушення.

Отже, неналежне повідомлення особи про розгляд справи або відсутність доказів вручення повістки є самостійною підставою для скасування постанови про адміністративне правопорушення, оскільки порушує право на захист, гарантоване ст. 268 КУпАП.

Також, позивач стверджує, що відповідачем під час розгляду справи не було забезпечено дотримання його прав, передбачених ст. 268 КПпАП, зокрема, щодо його участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення, давати пояснення, подавати докази.

Суд зауважує, що до матеріалів справи додана заява від 30.03.2026, подана від імені ОСОБА_1 в порядку ст. 279-9 КУпАП, згідно якої він не оспорює адміністративні правопорушення, що полягають у непроходженні військово-лікарської комісії до 05.06.2026 та неприбутті до територіального центру комплектування та соціальної підтримки перед тим, як 11.04.2024 виїхати за межі України.

Проте, суд не бере до уваги вищеозначену заяву, оскільки вона стосується неоспорювання правопорушень, що стосуються вчинення ОСОБА_1 інших діянь, ніж те, щодо якого винесена оскаржувана постанова №R461840 від 04.04.2026 та вважає, що така заява не могла бути правовою підставою проводити розгляд справи у відсутності позивача.

Натомість, відповідач жодних доказів на спростування доводів позивача не подав, хоча обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що відповідачем при винесенні постанови №R461840 від 04.04.2026 не були у повному обсязі дотримані вимоги ст.ст. 268, 280, 283 КУпАП, не були вжиті всі заходи щодо повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин, що мали значення для правильного вирішення справи. Оскаржувана постанова була винесена за відсутності позивача, про місце і час розгляду справи якого своєчасно повідомлено не було, останній не мав можливості скористатися правовою допомогою, не мав можливості надіслати клопотання про відкладення розгляду справи, не долучені докази, на підставі яких позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно приписів ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Суд також враховує позицію, вказану у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом».

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Підсумовуючи викладене в сукупності, суд доходить висновку, що відповідачем «поза розумним сумнівом» не доведено вчинення позивачем адміністративного правопорушення, недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, притягнення особи до відповідальності за відсутності вини та самої події правопорушення є грубим порушенням закону. Особа, яка притягається до відповідальності була позбавлена права на захист та участь у розгляді справи. Таким чином, відповідач не довів правомірність оскаржуваної постанови.

За таких обставин оскаржувана постанова R461840 від 04 квітня 2026 року підлягає скасуванню, а провадження у справі — закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

В силу вимог частини першої статті 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 532,48 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 19, 77, 121, 122, 241-246, 286 КАС України, ст.ст. 7, 210-1, 247, 251, 280, 288, 289 КУпАП, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Скасувати постанову № R461840 від 04 квітня 2026 року, винесену ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 майором ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 статті 247 КУпАП.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 в користь ОСОБА_1 збір у розмірі 532,48 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Позивач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 .

Головуючий суддяК. М. Грицай