Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №607/19540/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.09.2026 Справа №607/19540/26 Провадження №2-о/607/506/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

у складі головуючого судді Грицай К.М.,

за участю секретаря судового засідання Кійко С.Д.,

учасників справи: заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису,

В С Т А Н О В И В :

Заявник ОСОБА_1 звернулася в суд із заявою про видачу обмежувального припису терміном на 6 місяців відносно ОСОБА_2 із встановленням таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника: заборонити ОСОБА_2 перебувати в місці проживання (перебування), роботи, інших місцях частого відвідування ОСОБА_1 ; заборонити наближатися на відстань 10 метрів до місця її проживання (перебування), роботи (здійснення підприємницької діяльності, інших місць частого відвідування ОСОБА_1 ; зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні торговим місцем, що відповідає 8,2 кв.м торгової площі в споруді №59 Сектор Ч, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (використовується ОСОБА_1 для торгівлі промтоварами на підставі Договору №22-91576 від 01.04.2022) шляхом його повного звільнення від належних йому речей, майна та залишення цього приміщення (торгового місця); заборонити ОСОБА_2 вести листування, телефонні переговори із ОСОБА_1 , контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб, а також в будь-який спосіб спілкуватися.

В обґрунтування заяви заявник вказала на те, що перебувала в зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 , який на даний час розірвано. Проживають вони окремо, проте, є суб`єктами підприємницької діяльності та працюють за однією локацією, винаймають торгові місця ТОВ «Тернопільський міський ринок ЛТД». Перебуваючи на своєму робочому місці, вона потерпає від домашнього насильства психологічного, фізичного та економічного характеру зі сторони колишнього чоловіка – ОСОБА_2 . Останній систематично вчиняє сварки, словесно ображає заявницю, залякує та принижує її честь і гідність, погрожує фізичною розправою та фактично застосовує фізичну силу відносно ОСОБА_1 , вчиняючи дії, які є небезпечними для її здоров`я та життя, а також позбавляє її особистих речей та майна набутого як підприємець.

Крім того, зазначає, що ОСОБА_2 зайняв торгове місце, яке використовується заявником для торгівлі промтоварами на підставі Договору №22-91576 від 01.04.2022 та відповідає 8,2 кв.м торгової площі в споруді №59 Сектор Ч, і знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та облаштував там склад для свого товару, створюючи їй перешкоди у користуванні вказаним приміщенням (торговим місцем). Звільнити вказане приміщення ОСОБА_2 відмовляється.

Саме з ініціативи кривдника - ОСОБА_2 постійно виникають конфлікти та

сварки. Його поведінка носить систематичний характер, внаслідок чого вона перебуває у стані постійного стресу, психологічного напруження та тривоги. Зверталася за захистом до правоохоронних органів, проте це не дало жодного результату і кривдник не змінив своєї поведінки. За наведеного, з метою забезпечення захисту від подальшого домашнього насильства зі сторони ОСОБА_2 , просила задовольнити заяву.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08.09.2026 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні заяву підтримала з підстав, наведених в ній.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засіданні не з`явився, хоч про дату та час розгляду справи був повідомлений в порядку, передбаченому законом, натомість, подав заяву про відкладення судового розгляду у в`язку із необхідністю догляду за матір`ю. На підтвердження поважних причин неприбуття жодних доказів подане не було, тому суд вважає за можливе розгляд справи за його відсутності.

Суд, заслухавши пояснення, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, встановив такі обставини.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано.

Заявник ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем та здійснює підприємницьку діяльність у сфері роздрібної торгівлі.

Відповідно до Договору № 22-01576 від 01.04.2022, який укладено між ТОВ «Тернопільський міський ринок ЛТД» (Підприємство) та ОСОБА_1 (Підприємець), остання отримала право щоденно на час дії Договору, займати 4.1 торгових місць, що відповідає 8,2 кв.м. торгової площі, в споруді № 59 Сектор Ч, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , для торгівлі промтоварами.

Також, згідно Договору № 26-01688 від 01.07.2026, який укладено між ТОВ «Тернопільський міський ринок ЛТД» (Підприємство) та ОСОБА_1 (Підприємець), остання отримала право щоденно на час дії Договору, займати 5.9 торгових місць, що відповідає 11,8 кв.м. торгової площі, в споруді № 41, НОМЕР_1 Сектор БС-1 (зони), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , для торгівлі промтоварами. На торгових місцях встановлена тимчасова торгова споруда з збірно-розбірних легких металевих конструкцій, право власності на яку має підприємець.

Згідно консультативного висновку спеціаліста № 1259 від 04.02.2026 у ОСОБА_1 під час огляду виявлено забій грудної клітки зліва, забій м`яких тканин шиї і головокружіння.

Відносно ОСОБА_2 до ЄРДР 04.02.2026 внесено відомості за №12026216040000094 щодо вчинення відносно заявника кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КК України, за фактом нанесення їй тілесних ушкоджень 03.02.2026, яке згодом за заявою ОСОБА_1 було закрито.

15.04.2026 відносно ОСОБА_2 винесено терміновий заборонний припис серії ЕТ № 107609 у зв`язку із вчиненням ним домашнього насильства психологічного характеру, а саме: 15.04.2026 о 09 год 29 хв. у АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 вчинив домашнє насильство відносно колишньої дружини ОСОБА_1 в присутності дитини ОСОБА_3 . Встановлено заборону в будь-який спосіб контактувати із потерпілою особою на 10 діб до 12 год 00 хв. 25.04.2026.

Також, 19.08.2026 відносно ОСОБА_2 винесено терміновий заборонний припис серії АА № 885765 у зв`язку із вчиненням ним домашнього насильства фізичного та психологічного характеру відносно ОСОБА_1 , а саме: ІНФОРМАЦІЯ_1 близько 12 год 50 хв. висловлював словесні образи, погрози, принижував, шарпав, штовхав, заламав руку та копнув ногою в ділянку спини. Встановлено заборони: вхід та перебування за місцем проживання (перебування) постраждалої особи; в будь-який спосіб контактувати із постраждалою особою на 10 діб до 13 год 50 хв. 29.08.2026.

Суд також встановив, що раніше постановами Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у справах №607/6045/26, №607/8821/26, 607/6319/26, 607/4163/26 та №607/5006/26 ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-8 КУпАП, та застосовано до нього адміністративні стягнення.

05.09.2026 внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12026211040001242 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, за фактом вчинення ОСОБА_2 систематичного домашнього насильства відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_1 , психологічного та фізичного характеру.

На досліджених у судовому засіданні відеозаписах, що містяться на DVD-R № … 55690, створених за допомогою смартфону заявника, зафіксований факт перекидання ОСОБА_2 стола із товаром, яким здійснювала торгівлю ОСОБА_1 , а також факт жбурляння ОСОБА_2 уламками криги у приміщення, де перебувала ОСОБА_1 на території центрального ринку по вул. Торговиця, 9 в м. Тернополі.

Розглянувши справу, суд доходить висновку, що заява підлягає до часткового задоволення.

Основним нормативно-правовим актом, який визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства, є Закон України від 07 грудня 2017 року № 2229-VIII «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі - Закон № 2229-VIII).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 350-2 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства або її представником - у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

За пунктом 3 частини першої статті 350-4 ЦПК України у заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису та докази, що їх підтверджують (за наявності).

Протидія насильству у сім`ї є одним із важливих напрямів суспільного розвитку. Вона розглядається не лише як соціальна проблема, а, насамперед, як проблема захисту прав людини. При здійсненні насильства у сім`ї відбувається порушення прав і свобод конкретної людини, що вимагає втручання з боку держави і суспільства.

Невжиття своєчасних обмежувальних заходів стосовно кривдника може призвести в подальшому до завдання шкоди здоров`ю потерпілої від насильства у сім`ї особи.

Пунктами 3, 4, 14 та 17 частини першої статті 1 Закону № 2229-VIII передбачено, що домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Фізичне насильство - це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Особа, яка постраждала від домашнього насильства – особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі. Кривдник – особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 24 Закону № 2229-VIII до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить, зокрема, обмежувальний припис стосовно кривдника.

Законом № 2229-VIII визначено, що видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися лише в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних факторів та ризиків.

Відповідно до ст. 1, 3, 5 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», психологічне насильство передбачає умисні дії, спрямовані на емоційний тиск, залякування, приниження або інше психологічне впливання, яке призводить до шкоди психічному здоров`ю особи. Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.

В силу вимог ч.2 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об`єктом прав спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкуватися з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

Відповідно до частини 3 статті 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків. Оцінка ризиків полягає в оцінюванні вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи. Оцінка ризиків має проводитись за факторами небезпеки (ризиків) щодо вчинення домашнього насильства шляхом відібрання свідчень від постраждалої від такого насильства особи, з`ясування обставин конфлікту та виявлення чинників і умов, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи. Фактори небезпеки (ризику) щодо вчинення домашнього насильства мають визначатися за результатами оцінки дій кривдника, які свідчать про ймовірність настання летальних наслідків у разі вчинення домашнього насильства та загальної оцінки ситуації вчинення домашнього насильства з метою виявлення вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті такої особи.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 квітня 2020 року в справі № 754/11171/19 (провадження № 61-21971св19) вказано, що «при вирішенні питання щодо застосуванні такого заходу суд на підставі установлених обставин справи та оцінки факторів небезпеки (ризиків) щодо вчинення домашнього насильства має оцінити пропорційність вручання у права і свободи особи враховуючи, що ці заходи пов`язані із протиправною поведінкою такої особи.

Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.

Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 756/2072/18 (провадження № 61-19328св18), від 09 грудня 2019 року у справі № 756/11732/18 (провадження № 61-49077св18), від 02 листопада 2020 року у справі № 336/3551/18-ц (провадження № 61-1693св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 766/13927/20-ц (провадження № 61-17471св20).

Обмежувальний припис за суттю є не заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, що виконує захисну та запобіжну функцію і направлений на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб з огляду на наявність ризиків, передбачених зазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях. Таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 127/9600/22.

Систематичність визначається, виходячи з кількісного показника порушення правил співжиття протягом необмеженого проміжку часу. При цьому суттєвим є саме факт повторного вчинення одного й того самого правопорушення, що свідчить про те, що застосовані заходи впливу є безрезультатними (див. постанову Верховного Суду від 01 червня 2022 року у справі № 161/16344/20).

Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що в кожному конкретному випадку суди мають враховувати фактичні обставини справи та письмові докази, а заявник має довести факт вчинення фізичного і психологічного насильства відповідно до Закону.

Докази, що додаються до заяви про видачу обмежувального припису, мають стосуватися місця вчинення домашнього насильства, ризиків безпеки постраждалої особи, вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи, тобто докази мають стосуватись обґрунтованих побоювань з приводу того, що особа (кривдник) здатний вдатися до небезпечних проявів домашнього насильства у будь-якому його вигляді психологічному, фізичному, економічному, тощо. Це можуть бути докази застосування психологічного насильства, приниження гідності, жорстокого поводження з боку заінтересованої особи до заявника, катування, нелюдського поводження, що передбачає спричинення сильних фізичних та душевних страждань, тривалість та системність протиправної поведінки кривдника та докази того, що останній не усвідомлює серйозності негативних наслідків своїх дій, продовжує агресивні дії у відношенні до заявника, не бажає змінювати свою поведінку, а тому існує ризик продовження кривдником таких дій, а отже і необхідність застосування обмежувального припису є обґрунтованими.

Як докази до заяви можуть додаватися, зокрема, протокол про адміністративне правопорушення, складений уповноваженою особою органів Національної поліції; терміновий заборонювальний припис стосовно кривдника, винесений працівником уповноваженого підрозділу поліції; обмежувальний припис, винесений судом у кримінальному провадженні; інші документи, які засвідчують факт насильства; витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Такий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 24 лютого 2025 року у справі №569/11625/24 (провадження № 61-16935св24).

Суд виходить із того, що відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та положень Цивільного процесуального кодексу України, обмежувальний припис є винятковим заходом тимчасового захисту, який може бути застосований лише за наявності доведених фактів домашнього насильства та реальної загрози його повторення.

Обґрунтовуючи заяву, заявник стверджує, що є ризик того, що заінтересована особа знову буде вчиняти відносно неї домашнє насильство.

Суд враховує наявність попередніх фактів домашнього насильства, неодноразове притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, винесення термінових заборонних приписів, відсутність належної критичної оцінки власної поведінки, що свідчить про існування реального ризику повторного вчинення домашнього насильства.

Зазначене підтверджується постановами суддів Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області про притягнення до адміністративної відповідальності, терміновими заборонними приписами, поясненнями заявника про продовження негативної поведінки заінтересованої особи.

Тому пріоритет має бути надано безпеці постраждалої особи, а не праву кривдника, поведінка якого може перейти у більш жорстку форму.

Враховуючи встановлений рівень ризику, характер насильства, а також те, що заінтересована особа фактично проживає окремо від заявника, суд вважає, що для забезпечення безпеки заявника та попередження повторних випадків домашнього насильства достатнім є встановлення обмежувального припису строком на три місяці.

Щодо зобов`язання ОСОБА_2 усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні торговим місцем, шляхом його повного звільнення від належних йому речей, майна та залишення цього приміщення (торгового місця), то суд вважає за необхідне відмовити у встановленні такого обов`язку, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», такий обов`язок може бути застосований лише до майна, що є об`єктом прав спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи.

За таких обставин, враховуючи принцип пропорційності, суд вважає, що вимоги про видачу обмежувального припису підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 3, 4, 12, 13, 81, 141, 259, 263, 265, 268, 354, 355 350-1 350-6 ЦПК України, Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису - задовольнити частково.

Видати обмежувальний припис щодо ОСОБА_2 строком на 3 (три) місяці та встановити такі заходи тимчасового обмеження його прав:

1) заборонити перебувати в місці проживання (перебування) ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , роботи (здійснення підприємницької діяльності, а саме: на торговому місці, що відповідає 8,2 кв.м торгової площі в споруді №59 Сектор Ч, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (використовується ОСОБА_1 для торгівлі промтоварами на підставі Договору №22-91576 від 01.04.2022); на торговому місці, що відповідає 11,8 кв.м. торгової площі, в споруді № 41,42 Сектор БС-1 (зовн.), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , (використовується ОСОБА_1 для торгівлі промтоварами на підставі Договору №26-01688 від 01.07.2026); інших місцях частого відвідування ОСОБА_1 ;

2) заборонити наближатися на відстань 10 метрів до місця проживання (перебування) ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , роботи (здійснення підприємницької діяльності, а саме: торгового місця, що відповідає 8,2 кв.м торгової площі в споруді №59 Сектор Ч, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (використовується ОСОБА_1 для торгівлі промтоварами на підставі Договору №22-91576 від 01.04.2022); торгового місця, що відповідає 11,8 кв.м. торгової площі, в споруді № 41,42 Сектор БС-1 (зовн.), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , (використовується ОСОБА_1 для торгівлі промтоварами на підставі Договору №26-01688 від 01.07.2026); інших місць частого відвідування ОСОБА_1 ;

3) заборонити вести листування, телефонні переговори із ОСОБА_1 , контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб, а також в будь-який спосіб спілкуватися.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Рішення суду підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє виконання.

Про видачу обмежувального припису не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також районні державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад за місцем проживання (перебування) заявника.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Реквізити сторін:

Заявник: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Головуючий суддя К. М. Грицай