Постанова від 10 вересня 2026 р. у справі №606/1683/26 — Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 606/1683/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2026 року м. Теребовля

Суддя Теребовлянського районного суду Тернопільської області Мельник А.В., розглянувши матеріали, які надійшли від т.в.о. командира 2 роти охорони 5 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 ,

за ч. 3 ст.172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

07.09.2026 близько 12 год 00 хв. солдат ОСОБА_2 перебував на службі у пункті постійної дислокації з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: нечітка вимова, почервоніння обличчя, порушення мовлення та координації рухів, різкий запах алкоголю з ротової порожнини. Від огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_2 відмовився. Таким чином, за вказаних обставин, солдат ОСОБА_2 , будучи солдатом, діючи умисно, протиправно, всупереч інтересам служби, порушуючи свої статутні обов`язки, в умовах особливого періоду перебував за місцем несення служби з ознаками алкогольного сп`яніння та відмовився від проходження огляду, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Про вчинення ОСОБА_2 вищезазначеного адміністративного правопорушення складено протокол про військове адміністративне правопорушення в/ч НОМЕР_1 №388 від 07.09.2026 за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_2 пояснив, що повністю розуміє зміст роз`яснених йому прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. ОСОБА_2 зазначив, що дійсно 07.09.2026 через те, що був дуже знервованим для заспокоєння випив трішки горілки, надалі від огляду на стан сп`яніння в лікувальному закладі відмовився.

Вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується сукупністю доказів, досліджених судом, а саме: даними, які містяться у протоколі про військове адміністративне правопорушення в/ч НОМЕР_1 № 388 від 07.09.2026; актом відмови ОСОБА_2 від проходження перевірки (освідування) з метою встановлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння від 07.09.2026, у якому зафіксовано, що 07.09.2026 ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння; індивідуальною картою амбулаторного хворого ОСОБА_2 , згідно з якою у нього виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота та тремор рук, а також зафіксовано його відмову від проходження освідування; довідкою КНП ТМР «ТМЛ», згідно з якою ОСОБА_2 07.09.2026 о 13 год. 18 хв. відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння; записом № 17 від 07.09.2026 у Журналі реєстрації відмов громадян від проходження огляду для встановлення ступеня сп`яніння за направленнями працівників поліції; письмовими поясненнями ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 07.09.2026; копією військового квитка серії НОМЕР_2 ОСОБА_2 ; витягом з наказу командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 86 від 17.12.2024, згідно з яким ОСОБА_2 з 17.12.2024 призначено на посаду водія-стрільця 3 відділення охорони 4 взводу охорони 4 роти охорони НОМЕР_3 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 та він приступив до виконання службових обов`язків, та іншими матеріалами справи.

За таких обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_2 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, тобто відмова військовослужбовця від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, в умовах особливого періоду, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності.

При накладенні адміністративного стягнення, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, обставини справи, особу порушника, ступінь його вини, приходжу до переконання, що його слід притягнути до адміністративної відповідальності, наклавши на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави.

Відповідно до п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» (із змінами та доповненнями) від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

З огляду на вказане, суддя приходить до переконання про звільнення ОСОБА_2 від сплати судового збору.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.33, ч.3 ст.172-20,280,283,284,294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Від сплати судового збору ОСОБА_2 звільнити.

Роз`яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У випадку несплати штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний штраф в дохід держави.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення такої постанови до Тернопільського апеляційного суду.

Суддя А.В.Мельник