Вирок від 10 вересня 2026 р. у справі №709/1655/26 — Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 709/1655/26

1-кп/709/204/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2026 року селище Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі судових засідань Чорнобаївського районного суду Черкаської області кримінальне провадження

№ 62026100140002770, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 серпня 2026 року, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпро, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, РНОКПП, НОМЕР_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_4 ,

обвинуваченого – ОСОБА_3 ,

захисника – ОСОБА_5 ,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 , проходячи військову службу за мобілізацією на посаді інспектора прикордонної служби 3 категорії — майстра третього відділення інженерних робіт другої прикордонної застави інженерних робіт відділу прикордонної служби (тип С) (інженерного облаштування) прикордонної комендатури швидкого реагування інженерної підтримки інженерних робіт інженерних робіт НОМЕР_2 прикордонного загону, в кінці червня

2026 року, з мотивів небажання виконувати конституційний обов`язок із захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України через слабкодухість і боягузливість, у останнього виник злочинний умисел на дезертирство та надання при цьому неправомірної вигоди командиру за сприяння у здійсненні дезертирства й неповідомлення командуванню військової частини про даний факт у встановленому порядку і строку задля уникнення подальшої відповідальності.

У цей же період часу, ОСОБА_3 , розуміючи що потребує допомоги у реалізації свого умислу, направленого на дезертирство та надання неправомірної вигоди командиру за сприяння у вчиненні кримінального правопорушення, попрохав посприяти у цьому раніше знайомого матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, із яким довгий час підтримував товариські відносини.

Особа, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, усвідомлюючи протиправність дій ОСОБА_3 , на його прохання погодився. Надалі ОСОБА_3 та особа, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження почали діяти спільно за попередньою змовою групою осіб. Після цього, особа, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, з метою реалізації спільного злочинного умислу запитав у ОСОБА_3 номер телефону командира, відповідального на МТД, для висловлення останньому пропозиції надання неправомірної вигоди, в свою чергу ОСОБА_3 надав необхідні дані ОСОБА_6 .

Пізніше, 02 липня 2026 року особа, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, зателефонував ОСОБА_6 та повідомив, що діє від імені ОСОБА_3 . У телефонній розмові особа, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження зазначив, що ОСОБА_3 не має наміру проходити військову службу, бажає ухилитися від її проходження шляхом дезертирства, а тому, діючи умисно та протиправно, на виконання спільного із ОСОБА_3 злочинного умислу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з мотивів сприяння ОСОБА_3 в ухиленні від проходження військової служби та з метою залишити місце служби назавжди, висловив ОСОБА_6 пропозицію надати останньому неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 3000 доларів США за сприяння ОСОБА_3 у здійсненні ним дезертирства, яке полягало у переміщенні останнього ОСОБА_6 особисто за межі МТД підрозділу військової частини НОМЕР_3 та не повідомленні командуванню військової частини про даний факт у встановленому порядку та строк задля уникнення подальшої відповідальності ОСОБА_3 .

Надалі, 14 липня 2026 року близько 11 год, ОСОБА_3 реалізуючи вказаний злочинний умисел, перебуваючи в службовому приміщенні МТД підрозділу НОМЕР_2 прикордонного загону за адресою: АДРЕСА_2 , в ході розмови з ОСОБА_6 підтвердив свій незаконний намір вчинити дезертирство та висловив пропозицію передати останньому зазначену особою, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, неправомірну вигоду у сумі 3000 доларів США, якщо ОСОБА_6 особисто відвезе його автотранспортом за межі МТД підрозділу військової частини НОМЕР_3 .

Наступного дня, 15 липня 2026 року близько 14 год, ОСОБА_3 реалізуючи вказаний спільний злочинний умисел, перебуваючи в службовому приміщенні МТД підрозділу

НОМЕР_2 прикордонного загону за адресою: АДРЕСА_2 , в ході розмови з ОСОБА_6 повторно висловив обіцянку передати останньому неправомірну вигоду у сумі 3000 доларів США, які належать йому, зауваживши, що кошти особисто привезе особа, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження за сприяння в здійсненні дезертирства ОСОБА_3 .

Цього ж дня, близько 14 год 30 хв особа, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, зателефонував ОСОБА_6 та під час спілкування повідомив, що зможе прибути близько 10 год 16 липня 2026 року до с. Іркліїв Золотоніського району Черкаської області та висловив обіцянку передати неправомірну вигоду у сумі 3000 доларів США за сприяння ОСОБА_3 у вчиненні дезертирства.

Надалі, близько 10 год 40 хв 16 липня 2026 року, особа, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, перебуваючи за адресою, АДРЕСА_3 , діючи умисно та протиправно, на виконання спільного із ОСОБА_3 злочинного умислу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з мотивів сприяння ОСОБА_3 в ухиленні від проходження військової служби та з метою залишити місце служби назавжди, передав ОСОБА_6 , який діяв під контролем правоохоронних органів, неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у розмірі 3000 доларів США, що належали ОСОБА_3 за сприяння останньому у вчиненні ним дезертирства, доставлення автотранспортом за межі МТД підрозділу військової частини НОМЕР_3 та неповідомлення командуванню військової частини про даний факт у встановленому порядку та строк задля уникнення подальшої відповідальності ОСОБА_3 .

Після цього ОСОБА_6 повернувся до розташування МТД, де ОСОБА_3 , реалізуючи свій незаконний умисел, направлений на ухилення від несення військової служби, залучивши до цього, на його думку, шляхом підкупу ОСОБА_6 , автомобілем «Skoda Осtаvіа», д.н.з. НОМЕР_4 , під керуванням останнього, самовільно залишив місце служби - розташування підрозділу ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_3 ) в АДРЕСА_2 та направився до місця зустрічі із особою, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, у с. Іркліїв Золотоніського району Черкаської області, після чого сів до автомобіля «Land Rover Range Rover», д.н.з. НОМЕР_5 , з метою вирушити до м. Дніпро, однак об 11 год 26 хв 16 липня 2026 року за адресою: вул. Прикордонника, 3, с. Іркліїв Золотоніського району Черкаської області ОСОБА_3 та особу, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження затримано в порядку ст. 208 КПК України, а ОСОБА_6 добровільно видав одержані ним від особи, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, грошові кошти в сумі 3000 доларів США.

Суд визнає доведеним наведене формулювання обвинувачення та кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 369 КК України, а саме як пропозиція та обіцянка службовій особі надати їй неправомірну вигоду, наданні такої вигоди за вчинення та невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє та надає таку вигоду, дії з використанням наданого їй службового становища, якщо неправомірна вигода надавалася службовій особі, яка займає відповідальне становище, вчинене за попередньою змовою групою осіб

У даному кримінальному провадженні 27 серпня 2026 року між прокурором Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_4 , підозрюваним (на момент укладення угоди) ОСОБА_3 , за участю захисника

ОСОБА_5 , укладено угоду про визнання винуватості згідно з вимогами ст.ст. 468, 469, 472 КПК України.

Відповідно до змісту угоди про визнання винуватості прокурор та підозрюваний (на час укладення угоди) ОСОБА_7 дійшли згоди щодо формулювання підозри і кваліфікації дій за ч. 3 ст. 369 КК України.

Згідно з угодою про визнання винуватості підозрюваний (на час укладення угоди) ОСОБА_3 повністю визнав свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні і зобов`язався беззастережно визнати обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення; зобов`язався співпрацювати зі стороною обвинувачення, відповідати на всі поставлені запитання та не може замовчувати факти вчиненого ним та іншими співучасниками кримінального правопорушення, а також зобов`язується давати покази під час досудового розслідування та судового розгляду, в тому числі у кримінальному провадженні

№ 62026100140002244 відносно особи, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження; підозрюваний (на час укладення угоди) ОСОБА_3 за власною ініціативою, добровільно перерахував до Збройних Сил України грошові кошти у розмірі 250000,00 грн як благодійну допомогу на підтримання обороноздатності України.

Сторони угоди про визнання винуватості також погодились на призначення покарання підозрюваному (на час укладення угоди) ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 369 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 5 років, без конфіскації майна; на підставі ст. 75 КК України погодили звільнити від відбування покарання з випробуванням терміном на 3 роки.

Крім того, прокурор та підозрюваний (на час укладення угоди) ОСОБА_7 визначили наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди про визнання винуватості і окремо умисного невиконання угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 476 КПК України.

Прокурор ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні вважав, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України і КК України, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_3 узгоджене в угоді про визнання винуватості покарання. Також зазначив, що обвинувачений на досудовому слідстві надав викривальні покази відносно іншої особи, а тому угода відповідає п. 2 ч. 4 ст. 469 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на призначення узгодженого виду та міри покарання у разі затвердження угоди про визнання винуватості. Просив угоду про визнання винуватості затвердити та призначити узгоджене покарання.

Захисник ОСОБА_5 також просила затвердити угоду про визнання винуватості.

Суд, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди про визнання винуватості сторонами є добровільним та не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді про визнання винуватості. Судом з`ясовано, що будь-яких скарг обвинувачений ОСОБА_3 під час кримінального провадження не подавав.

Перевіривши угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК України та КК України, суд встановив, що кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_3 за

ч. 3 ст. 369 КК України є правильною. Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винним, відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, що в силу вимог ч. 4 ст. 469 КПК України передбачає можливість укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні.

Так, відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи (осіб) у вчиненні будь-якого корупційного кримінального правопорушення чи кримінального правопорушення, пов`язаного з корупцією, та якщо інформація щодо вчинення такою особою (особами) кримінального правопорушення буде підтверджена доказами, і за умови повного або часткового (з урахуванням характеру та ступеня участі особи у вчиненні злочину) відшкодування підозрюваним або обвинуваченим завданого збитку або заподіяної шкоди (якщо такі збитки або шкода були завдані).

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Укладаючи угоду про визнання винуватості, підозрюваний ОСОБА_3 зобов`язався, з поміж іншого, співпрацювати зі стороною обвинувачення, відповідати на всі поставлені запитання та не може замовчувати факти вчиненого ним та іншими співучасниками кримінального правопорушення, а також зобов`язується давати покази під час досудового розслідування та судового розгляду, в тому числі у кримінальному провадженні

№ 62026100140002244 відносно особи, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження.

Умови угоди про визнання винуватості відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін та інших осіб.

Судом встановлені обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди про визнання винуватості є добровільним. Взяті обвинуваченим ОСОБА_3 на себе за угодою про визнання винуватості зобов`язання очевидно можливі для виконання.

З огляду на викладене, враховуючи пом`якшуючі обставини, а саме щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відсутність обтяжуючих обставин, особу обвинуваченого ОСОБА_3 , а саме обвинувачений ОСОБА_3 раніше не судимий, а також те, що даним кримінальним правопорушенням не завдано шкоди правам та інтересам окремих осіб, воно не набуло значного суспільного резонансу, що суспільний інтерес виражається в зменшенні рівня злочинності, запобіганні, виявленні та припиненні кримінального правопорушення і забезпеченні швидкого досудового розслідування та судового розгляду, а також внесення обвинуваченим власних коштів в сумі 250000,00 грн на спеціальний рахунок Національного банку України для збору коштів на підтримку Збройних Сил України, надання викривальних показів щодо протиправних дій іншого співучасника злочину, суд вбачає наявність фактичних підстав для доведення винуватості обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України та затвердження угоди про визнання винуватості.

За вчинене кримінальне правопорушення обвинувачений ОСОБА_3 підлягає покаранню, яке узгоджене сторонами в угоді про визнання винуватості.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Процесуальні витрати відсутні.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України. Також у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України, ст. ст. 96-1, 96-2 КК України суд вважає за необхідне застосувати у цьому кримінальному провадженні спеціальну конфіскацію грошових коштів у розмірі 3000,00 доларів США, оскільки такі були матеріальним вираженням неправомірної вигоди, тобто безпосереднім предметом вчинення злочину.

У зв`язку зі звільненням ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно нього слід скасувати на підставі ч. 1 ст. 377 КПК України та звільнити ОСОБА_3 з-під варти негайно.

На підставі ч. 4 ст. 174 КПК України підлягає скасуванню арешт, накладений ухвалами Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 липня 2026 року та 12 серпня 2026 року на предмети, схожі на грошові кошти в сумі 3000 доларів США та мобільний телефон Samsung Galaxy A21s, у чохлі червоного кольору, модель SM-A217F/DSN, IMEI НОМЕР_6 .

Керуючись ст.ст. 314, 369-371, 373, 374, 475 КПК України, суд,

з а с у д и в:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 27 серпня 2026 року, укладену між прокурором Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_4 , підозрюваним (на момент укладення угоди) ОСОБА_3 , за участю захисника ОСОБА_5 .

Визнати винуватим ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

Призначити ОСОБА_3 узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 27 серпня 2026 року покарання за ч. 3 ст. 369 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років без конфіскації майна.

Звільнити ОСОБА_3 відповідно до ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.

Покласти на ОСОБА_3 згідно з п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Нагляд за виконанням покладених на військовослужбовця ОСОБА_3 обов`язків покласти на командира військової частини за місцем проходження військової служби, а у разі його звільнення з військової служби - на уповноважений орган з питань пробації за місцем його проживання.

Роз`яснити ОСОБА_3 наслідки невиконання угоди про визнання винуватості, передбачені ч.ч. 1 і 5 ст. 476 КПК України.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою - скасувати та звільнити ОСОБА_3 з-під варти негайно.

Іспитовий строк обчислювати з моменту проголошення вироку суду.

Арешт накладений ухвалами Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 липня 2026 року та 12 серпня 2026 року на предмети, схожі на грошові кошти в сумі 3000 доларів США, а саме 30 купюр номіналом по 100 доларів США та мобільний телефон Samsung Galaxy A21s, у чохлі червоного кольору, модель SM-A217F/DSN, IMEI НОМЕР_6 - скасувати на підставі ч. 4 ст. 174 КПК України.

Речові докази:

- грошові кошти в сумі 3000 доларів США, а саме 30 купюр номіналом по 100 доларів США, які перебувають у Четвертому слідчому відділі ТУ ДБР у м. Києві - конфіскувати в дохід держави на підставі ч. 9 ст. 100 КПК України, ст. ст. 96-1, 96-2 КК України;

- мобільний телефон Samsung Galaxy A21s, у чохлі червоного кольору, модель SM-A217F/DSN, IMEI НОМЕР_6 , який перебуває у ТУ ДБР у м. Києві за адресою м. Київ, вул. Олени Теліги, 8 - повернути ОСОБА_3 .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Чорнобаївський районний суд Черкаської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди про визнання винуватості може бути оскаржений в апеляційному порядку: 1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч.ч. 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди; 2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1