Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №703/3042/26 — Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/3042/26

2/703/2221/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Овсієнка І.В.,

за участю

секретаря судового засідання Крамної Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань в м. Сміла Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Смілянської міської ради про визнання наймачем житлового приміщення,

установив:

15.05.2026 позивач ОСОБА_1 звернулася до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з вказаним позовом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням №344 від 20.05.1999 Виконавчим комітетом Смілянської міської ради надано дозвіл Шевченківському відділку залізниці на переобладнання приміщення колишнього дитячого садка АДРЕСА_1 в гуртожиток для працівників залізниці.

Позивачка працювала на ст. ім. Т.Г. Шевченка з 1991 року та стояла в черзі на отримання житла.

15.02.2005 на спільному засіданні керівництва та профспілкового комітету ст. ім. Т.Г. Шевченка вирішено виділити ОСОБА_1 приміщення у корпусі №2 колишнього дитячого садка АДРЕСА_1 , для переобладнання під житлове приміщення.

На підставі вказаного рішення 17.04.2005 позивачці та членам її сім`ї виданий ордер на право зайняття квартири у корпусі АДРЕСА_2 .

З 2007 року позивачка фактично проживає у вказаному приміщенні, зареєструвала в ньому місце свого проживання, за власний рахунок виконала всі роботи по приведенню приміщення у придатний для проживання стан, несе витрати на його утримання.

За рішенням Виконавчого комітету Смілянської міської ради від 26.04.2024 №213 вказаний будинок переданий в комунальну власність, а 26.02.2025 рішенням Смілянської міськради №95-43/V-III частину житлових приміщень закріплено на праві оперативного управління за Управлінням житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Смілянської міської ради.

З метою приватизації житла ОСОБА_1 звернулася до відповідача, однак їй повідомлено про необхідність надання договору найму житлового приміщення. Не маючи відповідного договору, позивач звернулася із заявою на ім`я міського голови про визнання її наймачем та укладення договору найму, отримала письмову відповідь про необхідність пред`явлення ордеру на житлове приміщення.

В зв`язку з викладеним просила визнати її наймачем квартири, що за адресою АДРЕСА_3 .

Ухвалою суду від 21.05.2026 відкрите провадження в справі, справу призначено до розгляду в загальному позовному провадженні, встановлений сторонам строк для подання письмових заяв по суті справи та призначене підготовче судове засідання.

05.06.2026 представником відповідача, Виконавчого комітету Смілянської міської ради через систему «Електронний суд» поданий письмовий відзив, за змістом якого проти задоволення позовних вимог заперечує. Погоджуючись із аргументами позову про надання Шевченківському відділку залізниці дозволу на переобладнання приміщення колишнього дитячого садка на житлове відповідно до рішення від 20.05.1999, дозволу Шевченківському будівельно-монтажному експлуатаційному управлінню №5 на виконання робіт по реконструкції під гуртожиток, а також набуття у комунальну власність будівлі від Регіонального відділення Фонду державного майна, вказує на відсутність доказів завершення робіт із реконструкції та рішення уповноваженого суб`єкта про введення об`єкту нерухомості в експлуатацію.

Ордер на приміщення в будинку за адресою АДРЕСА_4 , у виконкомі на обліку не перебуває, в архівних матеріалах не міститься. Станом на час видання ордеру, що на нього посилається позивачка, відповідне приміщення не мало статусу житлового.

Рішенням Смілянського міськрайонного суду від 03.05.2017, що набрало законної сили 03.06.2017, визнано ОСОБА_2 та членів її сім`ї добросовісними наймачами квартири, що розташована в корпусі №2 колишнього дитячого садка АДРЕСА_5 , а також що вказане приміщення є житловим. Під час розгляду даної справи позивачка посилалася на ту обставину, що ордер їй та членам її сім`ї не видавався.

Право комунальної власності на частину будинку, колишнього дитячого садка №49 зареєстроване, проведена технічна інвентаризація. На даний час в складі об`єкта нерухомого майна є 4 житлові приміщення, без виділення в його складі окремих квартир.

За таких обставин відсутні відомості про існування квартири АДРЕСА_6 як відокремленого житлового приміщення або що таке було сформоване в ході виконання робіт із реконструкції чи переобладнання, тому в задоволенні позову просив відмовити.

Інших письмових заяв по суті справи сторонами не подано.

Ухвалою суду від 17.08.2026 підготовче судове засідання по справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 10.09.2026.

Сторони, їх представники в судове засідання не прибули, звернувшись із письмовими заявами про проведення судового розгляду за їх відсутності.

За ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (постанови Верховного Суду від 03.05.2022 у справі №520/5386/15-ц, від 24.10.2024 в справі №752/8103/13-ц).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлені наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Рішенням виконавчого комітету Смілянської міської ради від 20.05.1999 №344 Шевченківському відділу залізниці надано дозвіл на переобладнання приміщення колишнього дитячого садка АДРЕСА_1 , в гуртожиток для працівників залізниці. Номер відповідної будівлі у вказаному рішенні прочитати не можливо.

Рішенням від 26.11.2002 №882 надано дозвіл Шевченківському будівельно-монтажному управлінню №5 на виконання проектних робіт по реконструкції приміщення за адресою: АДРЕСА_7 під гуртожиток для малих сімей.

Примірник вказаного рішення в матеріалах справи відсутній, однак відповідні відомості містяться у відповіді виконкому на запит ОСОБА_1 від 14.06.2025 про визнання її наймачем та укладення договору найму житлового приміщення.

15.03.2005 протоколом спільного засідання керівництва та профспілкового комітету ст. ім. Т.Г. Шевченка постановлено виділити ОСОБА_1 приміщення у корпусі №2 колишнього дитячого садка АДРЕСА_1 для переобладнання під житлове відповідно до рішення міськвиконкому від 20.05.1999 №344.

17.04.2005 ОСОБА_1 за підписом голови профспілкового комітету ст. ім. Т.Г. Шевченка виданий ордер на сім`ю в складі 3 осіб на право заняття квартири/кімнати №2 із 6 кімнат, площею 71,9 м кв за адресою АДРЕСА_7 .

27.04.2005 за підписом начальника ст. ім. Т.Г. Шевченка та голови профспілкового комітету сформоване клопотання до Смілянського міськвиконкому про виділення приміщення в корпусі №2 колишнього дитячого садка АДРЕСА_1 , загальною площею 73,42 м кв для переобладнання під житлове приміщення ОСОБА_1 як працівникові залізниці та її сім`ї у складі трьох осіб.

Відповідно до ст. 4 ЖК УРСР (в редакції на час відповідних правовідносин) жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території Української РСР, утворюють житловий фонд. Житловий фонд включає, зокрема, жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать колгоспам та іншим кооперативним організаціям, їх об`єднанням, профспілковим та іншим громадським організаціям (громадський житловий фонд). До житлового фонду включаються також жилі будинки, що належать державно-колгоспним та іншим державно-кооперативним об`єднанням, підприємствам і організаціям. Відповідно до Основ житлового законодавства Союзу РСР і союзних республік до цих будинків застосовуються правила, встановлені для громадського житлового фонду. До житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру.

За ст. 58 того ж Кодексу на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення. Ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення.

Форма ордера встановлювалася ЖК УРСР та додатком №7 до Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР (затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укррадпрофу від 11.12.1984 №470).

З викладеного слідує, що видавцем відповідного ордеру є виконавчий орган місцевого самоврядування і такий видається на вільне приміщення житлового фонду.

За обставинами даної справи, відомості про набуття спірним приміщенням статусу житлового станом на квітень 2005 року відсутні, а наданий ордер за формою та змістом не відповідає додаткові №7 до наведених Правил.

З довідки Шевченківської дирекції залізничних перевезень Одеської залізниці від 08.10.2008 вбачається, що ОСОБА_1 виділено приміщення площею 73,42 м кв, яке вона за власні кошти переобладнала, замовила підключення природного газу та монтажних робіт, пов`язаних з газопостачанням та опаленням, проведення електроенергії, води і каналізації та на даний час проживає в квартирі.

З відомостей Реєстру прав власності на нерухоме майно вбачається, що власником нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_7 на підставі свідоцтва про право власності від 04.06.2003 є регіональне відділення Фонду державного майна України по Черкаській області.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 та п. 5 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності» до територіальних громад міст, сіл безоплатно передаються об`єкти житлового фонду, гуртожитки та інші об`єкти соціальної інфраструктури.

Рішенням Смілянської міської ради від 31.08.2017 №51-6/VII надано згоду на безоплатну передачу у комунальну власність об`єкта житлової нерухомості – частини будинку (колишнього дитячого садка № НОМЕР_1 ) за адресою АДРЕСА_4 , від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області.

Рішенням виконкому від 26.04.2024 №213 затверджений акт приймання-передачі від 09.04.2024 із державної в комунальну власність об`єкта житлової нерухомості - частини будинку (колишнього дитячого садка №49, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1324471171105) за адресою АДРЕСА_4 , відповідне майно передане на баланс Управління житлово-комунального господарства, в його складі є частина будинку – житлова будівля, гуртожиток із прибудовами А-1, а, а1, а2 загальною площею 378,3 м кв, загальною площею житлового будинку 304,9 м кв.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (тут і надалі - в редакції на час виникнення відповідних правовідносин) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону, державній реєстрації прав підлягають, зокрема, право власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язання на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язання на майбутній об`єкт нерухомості.

У Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі.

У Державному реєстрі прав також реєструються передбачені законом речові права та їх обтяження на об`єкти незавершеного будівництва та майбутні об`єкти нерухомості.

Якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, крім випадків, передбачених статтею 31 цього Закону (ч. 1, 2 ст. 5 того ж Закону).

Відповідно до п. 29 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 «Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» (в редакції, що була чинною на час державної реєстрації права комунальної власності на нерухоме майно) до Державного реєстру прав вносяться такі відомості про об`єкт речових прав: 2) про об`єкт будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, закінчений будівництвом об`єкт: ідентифікатор об`єкта в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (для об`єктів речових прав, яким присвоєно відповідний ідентифікатор); тип об`єкта (будівля, споруда, квартира, гаражний бокс, машиномісце тощо); загальна та житлова (за наявності) площа приміщень об`єкта (для об`єкта будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості - площа відповідно до проектної документації на будівництво); відсоток готовності (для об`єкта будівництва); адреса об`єкта нерухомого майна (для закінчених будівництвом об`єктів, а також для об`єктів будівництва, майбутніх об`єктів нерухомості яким присвоєно адресу).

22.05.2024 зареєстроване право власності територіальної громади м. Сміла на об`єкт нерухомого майна – частину будинку (колишнього дитячого садка № НОМЕР_1 ) за адресою АДРЕСА_4 , що є об`єктом житлової нерухомості – житловою будівлею-гуртожитком із прибудовами А-1, а, а1, а2, що підтверджується витягом із Державного реєстру речових прав.

За відсутності в матеріалах справи відомостей про завершення будівництва, реконструкції, переобладнання, прийняття в експлуатацію об`єкта нерухомого майна, що сторонами не надані, викладеним спростовуються доводи відзиву в частині того, що об`єкт нерухомого майна не введений в експлуатацію, оскільки щодо такого зареєстроване право комунальної власності, що відповідно до викладених вище вимог має місце після введення нерухомого майна в експлуатацію.

Рішенням Смілянської міської ради від 26.02.2025 №95-43/VIII частина житлових приміщень за адресою АДРЕСА_4 , на праві оперативного управління закріплена за Управлінням житлово-комунального господарства.

03.04.2025 за замовленням Управління виконано технічну інвентаризацію гуртожитку із прибудовами за адресою АДРЕСА_4 , виготовлений технічний паспорт, що зареєстрований в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва.

Із плану будинку квартирного типу (гуртожитку) та експлікації встановлено, що такий є частиною капітальної будівлі, складається із 4 відокремлених частин, зокрема приміщення 2 в складі коридору 2-1 площею 8,8 м кв, коридору 2-3 площею 5,0 м кв, кімнати 2-2 площею 13,0 м кв, кімнати 2-4 площею 21,4 м кв, вбиральні 2-5 площею 8,1 м кв, кімнати 2-6 площею 15,6 м кв, загалом 71,9 м кв, з яких житлова площа 34,4 м кв, допоміжна 37,5 м кв.

07.05.2025 зареєстроване право оперативного управління за суб`єктом, Управлінням житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Смілянської міської ради щодо закінченого будівництвом об`єкта нерухомого майна – частини будинку (колишнього дитячого садка №49) за адресою АДРЕСА_4 , житлова будівля, гуртожиток із прибудовами, в складі 4 житлових приміщень.

Як встановлено із витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про присвоєння адрес Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва від 23.05.2025, на підставі наказу №14-а від 23.05.2025 Управління архітектури, регулювання забудови та земельних відносин міста, приміщенню гуртожитку із прибудовами та складовими частинами об`єкту – 4 групами приміщень, присвоєно адресу АДРЕСА_4 .

Рішенням Смілянського міськрайонного суду від 03.05.2017 в справі №703/757/17, провадження 2/703/776/17, що набрало законної сили 16.05.2017, позов ОСОБА_1 до Смілянської міської ради, регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області задоволений повністю, встановлено, що ОСОБА_1 та члени її сім`ї є добросовісними наймачами квартири на АДРЕСА_4 , розташованої у копусі №2 колишнього дитячого садка № НОМЕР_1 , а також що вказана частина будинку, що належить регіональному відділенню Фонду державного майна України по Черкаській області, є житловою.

За ч. 4-5 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

У вказаному вище рішенні суду встановлено, що у вересні 2016 року проведене комісійне обстеження технічного стану та використання будівлі АДРЕСА_4 та виявлено, що частина будівлі, яка виділена для переобладнання під гуртожиток, реконструйована під чотири житлові квартири, в яких проживають сім`ї; приміщення обладнані електро-, газо-, водопостачанням і водовідведенням, встановлено автономне газове опалення, технічний стан будівлі задовільний.

Крім того, констатовано, що ордер на приміщення, що не обліковувалося як житлове, позивачці не надавався.

Преюдиційні обставини - це обставини, встановлені рішенням суду, що набрало законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини.

Такі обставини не потребують доказування, якщо одночасно виконуються наступні умови: 1) ці обставини встановлені судовим рішенням лише у господарській, цивільній або адміністративній справі; 2) ці обставини оцінені судом саме як обставина (юридичний факт) преюдиційного характеру та не є правовою оцінкою, наданою судом певній обставині (юридичному факту); 3) ці обставини містяться у мотивувальній частині рішення та відповідають вимогам пункту першого частини четвертої статті 246 КАС України, згідно з яким у мотивувальній частині рішення, серед іншого, зазначаються обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини; 4) судове рішення набрало законної сили; 5) у справі беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини (постанова ВС від 02.11.2022 у справі №140/6115/21).

Застосовуючи вказаний підхід до обставин даної справи, суд зауважує, що обставина існування чотирьох технічно відокремлених приміщень в будівлі за адресою АДРЕСА_4 , з вересня 2016 року встановлена рішенням суду, що набрало законної сили в справі за позовом тієї ж особи з приводу законного заволодіння нерухомим майном.

Вказаним рішенням доводиться відсутність у ОСОБА_1 ордеру встановленого зразка як підстави вселення, однак такого не виявлено і в даній справі через правовий статус приміщення станом до 2017 року як нежитлового.

Для підтвердження приведення використовуваного нею приміщення у придатний для проживання стан, позивачкою надані договори щодо отримання житлово-комунальних послуг, розрахункові документи щодо оплати таких послуг. У вказаних документах об`єкт нерухомого майна не ідентифікований належним чином, бо містяться розбіжності в написанні адрес.

В той же час, обставини фактичного проживання ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_4 , використання відповідного приміщення як житла, що на них посилається позивачка, відповідачем не заперечуються.

Відповідно до статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України), тому дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Відповідно до статті 17 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 8 Конвенції закріплено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

Тривалий час проживання особи в житлі, незалежно від його правового режиму, є достатньою підставою для того, щоб вважати відповідне житло належним такій особі в розумінні статті 8 Конвенції (постанова ВС від 17.04.2026 в справі №522/15146/22).

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Поняття «майно» у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на фізичні речі та є незалежним від формальної класифікації в національному законодавстві. Право на інтерес теж по суті захищається статтею 1 Першого протоколу до Конвенції.

Відповідно до пункту 36 рішення від 18 листопада 2004 року у справі «Прокопович проти рф» Європейський суд з прав людини вказав, що концепція «житла» за змістом статті 8 Конвенції не обмежена житлом, яке зайняте на законних підставах або встановленим у законному порядку. «Житло» - це автономна концепція, що не залежить від класифікації у національному праві. То чи є місце конкретного проживання «житлом», що б спричинило захист на підставі пункту 1 статті 8 Конвенції, залежить від фактичних обставин справи, а саме - від наявності достатніх триваючих зв`язків з конкретним місцем проживання (рішення Європейського суду з прав людини по справі «Баклі проти Сполученого Королівства» від 11 січня 1995 року, п. 63). Таким чином, у названі справі констатується, що тривалий час проживання особи в житлі, незалежно від його правового режиму, є достатньою підставою для того, щоб вважати відповідне житло належним такій особі в розумінні статті 8 Конвенції.

В усталеній прецедентній практиці ЄСПЛ сформований підхід, за якого наголос робиться на аспекті важливості об`єкту (помешкання) для особи, задоволення її потреб, а не на характеристиці самого об`єкту, приміром, його відповідності певним вимогам.

Правомірність вселення позивачки відповідачем в даному випадку не заперечувалася, в даній справі отримання приміщення в користування ОСОБА_1 відбулося на підставі рішення профспілкової організації залізничного транспорту від 15.03.2005, відповідна обставина не підлягає доказуванню згідно із ч. 4 ст. 82 ЦПК України.

Позивач тривалий час, понад 18 років, фактично використовує надане приміщення для проживання в ньому, 27.02.2020 зареєструвала у вказаному житлі власне місце проживання, останні обставини стороною відповідача не заперечувалося. Станом на час судового розгляду нерухоме мано – частина будинку (колишнього дитячого садка №49) за адресою АДРЕСА_4 , є закінченим будівництвом об`єктом житлової нерухомості, а саме гуртожитком із прибудовами, перебуває у власності Смілянської міської територіальної громади, склад та технічні характеристики основної будівлі та прибудов встановлені із відомостей Єдиного державного реєстру речових прав, відомостей ЄДЕССБ та даних технічної інвентаризації. При цьому підстав, за яких позивачка могла втратити право користування набутим в спосіб, що не суперечить законодавству, житловим приміщенням, сторонами не повідомлено та судом не виявлено.

За вказаних обставин є достатні підстави вважати, що між власником, від імені якого діє орган місцевого самоврядування та ОСОБА_1 склалися правовідносини, пов`язані із використанням останньою житлового приміщення в гуртожитку на умовах найму.

На час виникнення відповідних правовідносин, такі регулювалися нормами ЖК УРСР.

За ст. 9 вказаного Кодексу, громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду або на одержання за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення для категорій громадян, визначених законом, або в будинках житлово-будівельних кооперативів.

Громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом.

За ч. 1 ст. 61 ЖК УРСР користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення.

Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім`я якого видано ордер.

Відповідно до ч. 1 ст. 63 Кодексу, предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок.

Не можуть бути самостійним предметом договору найму: жиле приміщення, яке хоч і є ізольованим, проте за розміром менше від встановленого для надання одній особі (частина перша статті 48), частина кімнати або кімната, зв`язана з іншою кімнатою спільним входом, а також підсобні приміщення (кухня, коридор, комора тощо).

Відсутність письмового договору та ордеру перешкоджає позивачці ініціювати питання набуття житлового приміщення у власність.

Згідно з частиною першою статті 82 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У статті 89 ЦПК України зазначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, щоб реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц).

Отже в обґрунтування рішення суд покладає преюдиційну обставину про те, що позивач набула в користування частину приміщення колишнього дитячого садка № НОМЕР_1 , що по АДРЕСА_4 , відомості про склад, технічні характеристики використовуваних ОСОБА_1 житлових приміщень підтверджені записами Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва та результатами технічної інвентаризації. Відтак позов належить задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За платіжною інструкцією від 14.05.2026 позивачем сплачено 1331,20 грн судового збору за звернення до суду із однією вимогою немайнового характеру, що позивач клопотала віднести на її рахунок.

Відомостей про інші судові витрати сторін, що пов`язані із розглядом справи, в матеріалах не міститься.

За вказаних обставин підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст. 5, 12, 13, 82, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_1 наймачем квартири АДРЕСА_8 .

Судові витрати не розподіляються.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Виконавчий комітет Смілянської міської ради, місцезнаходження юридичної особи м. Сміла Черкаського району Черкаської області, вул. Незалежності, 37, код ЄДРПОУ 04061553.

Повне судове рішення складене 10.09.2026.

Суддя І.В. Овсієнко