Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №703/7696/25 — Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/7696/25

2/703/389/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Волосовського В.В.,

за участю секретаря судового засідання Похітон Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в залі суду в м. Сміла цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в :

ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» звернулося до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області із вказаною позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за договором кредиту №71826268 від 07 червня 2025 року у розмірі 23100 грн. 00 коп., а також судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422 грн. 40 коп. та витрати за надання правничої допомоги в розмірі 4500 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 17 червня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у кредит №71826268 (надалі – Договір кредиту), умовами якого встановлено, що кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 7 000,00 грн. строком на 30 днів (з 07.06.2025 року по 06.07.2025 року), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0,5 % які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 15,00% від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі складає 1050,00 грн. У разі порушення позичальником строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується 4% пені на залишок заборгованості за тілом кредиту за кожен день понадстрокового користування.

Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор 04484, що був надісланий на вказану позичальником електронну адресу – – ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Підписанням договору кредиту позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.

Кредитодавець ідентифікував відповідача за посередництвом системи BankID НБУ – отримавши від "privatbank" за згодою позичальника ОСОБА_1 персональні данні останнього, в тому числі електронну адресу, на яку в подальшому направлялись одноразові ідентифікатори та встановив, що останній використав/наклав наступні електронні підписи одноразові ідентифікатори (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) для підписання документів, а саме підпис «04484» - 07.06.2025 року о 09:14:59 год., що підтверджується довідкою про ідентифікацію.

Позивач стверджує, що кредитодавець ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» на виконання умов кредитного договору №71826268 від 07 червня 2025 року, виконав свої зобов`язання, зокрема передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 7000,00 шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 , за посередництвом платіжної установи ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНЕКСПРЕС», що діє на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку (платіжний інструмент для перерахування коштів на картковий рахунок фізичної особи), так як перерахунок коштів з банківського рахунку кредитодавця на картковий рахунок фізичної особи технічно неможливий.

16 жовтня 2025 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» уклали Договір факторингу № 16/10/25, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором кредиту №71826268 від 07 червня 2025 року.

Відповідно до Реєстру прав вимог №16/10/25-02 від 16 жовтня 2025 року – кредитодавець/клієнт відступив фактору/позивачу право вимоги заборгованостей до боржників на умовах передбачених Договором факторингу № 16/10/25 від 16 жовтня 2025 року, в тому числі до відповідача ОСОБА_1 в сумі 23100 грн. 00 коп. з яких 7 000 грн. 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 1050 грн. 00 коп. - сума заборгованості за відсотками, 1050 грн. 00 коп. - сума заборгованості за комісією, 14000 грн. 00 коп. – сума заборгованості за пенею/неустойкою, 0,00 грн. - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

Позивач вказує, що ОСОБА_1 належним чином зобов`язання щодо повернення основної суми боргу за договором кредиту, заборгованості за процентами та інших нарахувань – не виконав ні перед первісним кредитором, ані перед позивачем фактором – ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», що набуло право вимоги за договором кредиту №71826268 від 07 червня 2025 року на підставі договору факторингу, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 23100 грн. 00 коп. з яких 7 000 грн. 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 1050 грн. 00 коп. - сума заборгованості за відсотками, 1050 грн. 00 коп. - сума заборгованості за комісією, 14000 грн. 00 коп. – сума заборгованості за пенею/неустойкою, 0,00 грн. - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

Оскільки відповідач в добровільному порядку не сплачує вказані кошти, позивач просить стягнути їх шляхом винесення судового рішення.

Ухвалою суду від 10 грудня 2025 року відкрито провадження по даній справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Відповідачу визначено строк для надіслання до суду відзиву на позовну заяву, позивачу – для надання відповіді на відзив, задоволено клопотання позивача та витребувано в АТ КБ «Приват Банк» інформацію, що становить банківську таємницю.

02 червня 2026 року від представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Примака В.А. до суду надійшов відзив на позовну заяву, сформований в системі «Електронний суд» 16 березня 2026 року, в якому останній позов визнав частково. Узагальнені доводи та заперечення наведені у відзиві представника відповідача зводяться до того, що вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за процентами та пенею не ґрунтуються на вимогах закону, вважає їх необґрунтованими та такими, що суперечать спеціальним нормам законодавства України щодо соціального і правового захисту військовослужбовців, з огляду на те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем Збройних Сил України та проходить військову службу за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_2 з 13 січня 2023 року по даний час. При цьому кредитний договір був укладений 07 червня 2025 року, тобто у період проходження ОСОБА_1 військової служби за мобілізацією. Відтак, у зв`язку із проходженням відповідачем служби у ЗСУ просить звільнити його від сплати нарахованих процентів за кредитним договором та штрафу на підставі ч.15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Щодо решти позовних вимог заперечень не висловив. судові витрати просив стягнути з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

04 червня 2026 року від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої позивач, в зв`язку з отриманням заперечень сторони відповідача проти нарахування пені/неустойки та відсотків за договором, а також з метою забезпечення ефективного, швидкого та справедливого розгляду справи, вважає за доцільне зменшити позовні вимоги на суму пені та відсотків за користування кредитом. Враховуючи наведене позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості за Договором кредиту №71826268 від 07 червня 2025 року в розмірі 8 050,00 грн., з яких: 7 000,00 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; 0 грн. – сума заборгованості за процентами; 1 050,00 грн. – сума заборгованості за комісією; 0 грн. – сума заборгованості за пенею/неустойкою; 0 грн. – сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

08 червня 2026 року та 18 червня 2026 року від представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Примака В.А. до суду надійшли письмові пояснення, сформовані в системі «Електронний суд», зміст яких аналогічний доводам наведеним у відзиві, сформованому в системі «Електронний суд» 16 березня 2026 року, який надійшов до суду 02 червня 2026 року. Позиція сторони відповідача викладена без врахування заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог. Так, стороною відповідача позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 7000 грн. та комісією в розмірі 1050 грн. визнаються у повному обсязі, однак заперечуються вимоги щодо стягнення відсотків та пені.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив розглядати справу у його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився, однак у поданих стороною відповідача письмових поясненнях заявлено клопотання про розгляд справи без участі відповідача, оскільки останній на даний час перебуває на службі в ЗСУ, відтак позбавлений можливості з`явитись для участі в судовому засіданні.

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників процесу фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалося.

Вивчивши матеріали справи, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено обов`язок сторін доводити ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно положень статей 3, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Згідно ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Згідно ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ст.3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Водночас, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.

Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом, наприклад, у постановах від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20), від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20 (провадження № 61-18967св20), які, відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 07 червня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71826268, який підписаний відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором «04484».

Згідно п.2.1 вказаного Договору, за цим договором кредитодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату від суми кредиту та комісію за надання кредиту.

Відповідно до п.2.2 зазначеного Договору, параметри та умови кредиту, порядок і графік повернення кредиту та сплати процентів: сума кредиту 7000 гривень 00 копійок; строк кредитування (строк договору) 30 днів; процентна ставка за день 0,500% (фіксована); комісія за надання кредиту 15,00% від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі складає 1050,00 грн; дата надання кредиту 07 червня 2025 року; дата повернення кредиту (останній день) 06 липня 2025 року; процентна ставка за понадстрокове користування кредитом (його частиною) за день 4,00%; пеня 4,00% на день; орієнтовна реальна річна процентна ставка 2617,16%; орієнтовна загальна вартість кредиту 9100 грн. 00 коп., загальні витрати за кредитом 2100 грн. 00 коп.

Відповідно до п.2.5 зазначеного Договору, перерахування кредиту позичальнику відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) днів з моменту укладення договору. Кредитодавець не несе відповідальність за затримку перерахування коштів, що спричинена діями третіх осіб.

Відповідно до п.5.3 зазначеного Договору, до укладання (підписання) договору, позичальнику надається можливість вивчити умови договору, включаючи усі його суттєві умови (у тому числі ті, які встановлюють детальний розпис загальної вартості кредиту) шляхом ознайомлення з умовами оферти, паспортом споживчого кредиту, інформацією на сайті, тощо.

Відповідно до п.5.9 зазначеного Договору, прийняття позичальником оферти (акцепт) та укладання (підписання) договору здійснюється шляхом надсилання електронного повідомлення про акцепт оферти, підписане одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до п.5.11 зазначеного Договору, підписуючи електронне повідомлення одноразовим ідентифікатором, позичальник засвідчує, що його акцепт є повним та безумовним, тобто він погоджується з усіма без виключення умовами оферти.

Відповідно до п.11.1 зазначеного Договору, укладаючи договір позичальник засвідчує, що: п.11.1.1 позичальник ознайомився на сайті http://mycredit.ua/ua/documents-license/ з повною інформацією щодо кредитодавця та його послуги; п.11.1.2. позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів та банківських металів у кредит, розміщені на сайті http://mycredit.ua/ua/documents-license/, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору, йому зрозумілі.

Таким чином, підписанням договору кредиту позичальник ОСОБА_1 підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.

Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом, наприклад, у постановах від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20), від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20 (провадження № 61-18967св20), які, відповідно до вимог частини четвертої статті 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.

Довідкою ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНЕКСПРЕС» № КД-000065066 від 20.10.2025 року підтверджено успішне проведення 07 червня 2025 року платіжної операції про переказ коштів в розмірі 7 000,00 грн. на картковий рахунок № НОМЕР_1 , отримувач – ОСОБА_2 , номер платежу 7bc3e4cf-9d16-497d-a4cc-40acff049cb9. Таким чином, судом встановлено та не заперечувалось відповідачем, що ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» на виконання умов кредитного договору №71826268 від 07 червня 2025 року, виконав свої зобов`язання, зокрема передав відповідачу ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 7000,00 за посередництвом ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНЕКСПРЕС» на картковий рахунок відповідача.

Окрім того, із повідомлення АТ «ПриватБанк» № 20.1.0.0.0/7-260130/42459БТ від 04.02.2026 року, наданого на виконання ухвали суду про витребування доказів від 10.12.2025 року, вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 банком емітовано платіжну карту № НОМЕР_3 . Також банком надано виписку по вказаному рахунку, що належить відповідачу за період з 07.06.2025 року по 10.06.2025 року, з якої вбачається, що на вказаний картковий рахунок 07.06.2026 року був зарахований платіж у сумі 7000 грн. 00 коп.

Таким чином, судом встановлено та не заперечувалось відповідачем, що ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» на виконання умов договору про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71826268 від 07 червня 2025 року, виконав свої зобов`язання, зокрема передав відповідачу ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 7000 грн. 00 коп за посередництвом ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНЕКСПРЕС» на картковий рахунок відповідача.

За вказаних обставин, суд вважає, що позивачем ТОВ «Фінпром Маркет» доведено факт укладення між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем ОСОБА_1 . Договору позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №71826268 від 07 червня 2025 року.

За приписами п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч.1 ст.513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Нормами ч.1 ст.1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч.1 ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно ст.1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

16 жовтня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» укладено Договір факторингу № 16/10/25.

Відповідно до Реєстру прав вимог №16/10/25-02 від 16.10.2025 року – Кредитодавець/Клієнт відступив Фактору/Позивачу право вимоги заборгованостей до Боржників на умовах передбачених Договором факторингу № 16/10/25 від 16.10.2025 року в тому числі до відповідача ОСОБА_1 в сумі 23100 грн. 00 коп. з яких 7 000 грн. 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 1050 грн. 00 коп. - сума заборгованості за відсотками, 1050 грн. 00 коп. - сума заборгованості за комісією, 14000 грн. 00 коп. – сума заборгованості за пенею/неустойкою, 0,00 грн. - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

Відповідно до умов вказаного Договору факторингу № 16/10/25 від 16 жовтня 2025 року, та у відповідності до ст.512 ЦК України позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», в тому числі і до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №71826268 від 07 червня 2025 року.

Згідно розрахунку суми заборгованості за кредитним договором №71826268 від 07 червня 2025 року за період з 15.10.2025 р. по 04.11.2025 року, вбачається, що відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за вказаним договором у строки, визначені договором, щодо повернення кредиту належним чином не виконав, відтак станом на 14 листопада 2025 року останньому нараховано заборгованість у загальній сумі 23100 грн. 00 коп. з яких 7 000 грн. 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 1050 грн. 00 коп. - сума заборгованості за відсотками, 1050 грн. 00 коп. - сума заборгованості за комісією, 14000 грн. 00 коп. – сума заборгованості за пенею/неустойкою, 0,00 грн. - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

Водночас, 04 червня 2026 року від представника позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої з урахуванням заперечень сторони відповідача проти нарахування пені/неустойки та відсотків за договором, оскільки останній на період укладення вказаного кредитного договору був військовослужбовцем, позивач зменшив позовні вимоги на суму пені та відсотків за користування кредитом та просить стягнути з відповідача суму заборгованості за Договором кредиту №71826268 від 07 червня 2025 року в розмірі 8 050,00 грн., з яких: 7 000,00 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу1 050,00 грн. – сума заборгованості за комісією.

Доказів погашення відповідачем ОСОБА_1 заборгованості за вказаним договором позики за основною сумою боргу в розмірі 7000 грн. 00 коп., та комісією в розмірі 1050 грн. 50 коп. як позивачу ТОВ «Фінпром Маркет», так і попередньому кредитору, матеріали справи не містять.

Окрім того, згідно письмових заяв по суті справи, поданих стороною відповідача заборгованість у вказаному розмірі відповідачем не заперечується.

Відповідно до ст.525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст.629 ЦПК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання /неналежне виконання/.

Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Оскільки отримані та використані позичальником кредитні кошти в добровільному порядку ні позивачу, ні первісному кредитору не були повернуті, позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення отриманої суми кредитних коштів.

Доказів, які б спростовували викладені в позовній заяві, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, обставини, матеріали справи не містять та заперечень стосовно розміру вказаної заборгованості за тілом кредиту та комісією відповідач суду не надав.

Відповідно до ч.1 ст.81 кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості за вказаним договором відповідачем суду не подано.

При цьому варто звернути увагу, що, відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, внаслідок чого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

До матеріалів справи додано письмові докази, які підтверджують укладення між відповідачем та первісним кредитором – ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», право вимоги за яким набув позивач - ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», договору про надання коштів у кредит та отримання кредитних коштів та докази, які підтверджують існування заборгованості, викладеної в позовних вимогах, з урахуванням заяви позивача про зменшення позовних вимог.

Враховуючи визнання відповідачем позову в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та комісією, відсутність обставин, які б спростували правомірність заявлених позивачем вимог та встановлених судом обставин спірних правовідносин, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

Так, згідно ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно до платіжної інструкції № 579943000.1 від 14.11.2025 року позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2422 гривні 40 копійок.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений при подачі позову судовий збір у сумі 2422 гривні 40 копійок.

Крім того, відповідно до ч.1 та ч.3 ст.133 та ч.1-3 ст.137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з цим, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

25.08.2025 року між адвокатом ОСОБА_3 та ТОВ «Фінпром Маркет» укладено договір №25-08/ФП про надання правничої допомоги.

У вказаному договорі визначено загальний предмет договору та загальні формулювання правової допомоги, яка надається адвокатом.

Згідно п.4.1 вказаного Договору, за надання правничої допомоги у відповідності до положень даного договору клієнт сплачує адвокату винагороду у нижчезазначеному розмірі: вид правничої допомоги - вивчення наявних у клієнта документів, проведення їх аналізу, визначення правової позиції/аналіз судової практики та збір документів/доказів (у разі відсутності у клієнта необхідних документів/доказів, адвокат збирає їх самостійно шляхом направлення адвокатських запитів) по малозначних справах для формування позовної заяви, категорія боржників фізичні особи, розмір винагороди адвоката 500 гривень 00 копійок за одну справу (спрощене позовне провадження/малозначна справа); вид правничої допомоги - підготовка/складання позовної заяви до боржника за договором позики у малозначній справі (клієнт самостійно подає позовну заяву до суду у зручний для клієнта спосіб в електронній або письмовій формі, категорія боржників фізичні особи, розмір винагороди адвоката 4000 гривень 00 копійок за одну справу (спрощене позовне провадження/малозначна справа); вид правничої допомоги підготовка/складання відповіді на відзив на позовну заяву у малозначній справі, категорія боржників фізичні особи, розмір винагороди адвоката 2000 гривень 00 копійок за одну справу (спрощене позовне провадження/малозначна справа); вид правничої допомоги підготовка та направлення/подача апеляційної скарги на рішення місцевого суду, яке постановлене у малозначній справі – 3000 гривень 00 коп. (спрощене позовне провадження/малозначна справа).

Відповідно до п.4.2 зазначеного Договору, за послуги, надані адвокатом, клієнт протягом 10 календарних днів з моменту підписання Акту про приймання-передачі наданої правничої допомоги (Додаток №2 до цього Договору) та отримання від адвоката відповідного рахунку, сплачує винагороду на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі наданої правничої допомоги, шляхом безготівкового перерахування клієнтом на поточний рахунок адвоката, вказаний в цьому договорі.

Як вбачається з Витягу з Акту №7-ФП приймання-передачі наданої правничої допомоги від 24.10.2025 року за Договором про надання правничої допомоги №25-08/ФП від 25.08.2025 року, який складений адвокатом Ткаченко Ю.О. та ТОВ «Фінпром Маркет», за період з 25.10.2025 року по 24.10.2025 року послуги з правничої допомоги надані адвокатом якісно і повному обсязі, зокрема по боржнику ОСОБА_1 : надана послуга - вивчення наявних у клієнта документів, проведення їх аналізу, визначення правової позиції/аналіз судової практики та збір документів/доказів (у разі відсутності у клієнта необхідних документів/доказів, адвокат збирає їх самостійно шляхом направлення адвокатських запитів) по малозначних справах для формування позовної заяви, вартість наданої послуги 500 гривень 00 копійок; надана послуга - підготовка/складання позовної заяви до боржника за договором позики у малозначній справі (клієнт самостійно подає позовну заяву до суду у зручний для клієнта спосіб в електронній або письмовій формі), вартість наданої послуги 4000 гривень 00 копійок.

Відповідно до платіжної інструкції кредитного переказу коштів №579939290.1 від 27.10.2025 року, ТОФ «Фінпром Маркет» перерахувало ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 108000 гривень 00 копійок, як оплата згідно акту №7-ФП приймання наданої правничої допомоги від 24.10.2025 року за Договором про надання правничої допомоги №25-08/ФП від 25.08.2025 року без ПДВ.

Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у додатковій постанові від 28 листопада 2023 року у справі № 740/1004/22, провадження № 61-2675св23).

Відповідно до ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

За вимогами ст.15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат на правову допомогу, понесених позивачем, суд вважає, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вищевказаному розмірі з іншої сторони, оскільки цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати ВСУ від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та додатковій постанові Великої Палати ВСУ від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Так, у справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. В пункті 269 рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Крім того, у п. 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі ст.41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Вирішуючи питання щодо розподілу понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує, що публічний інтерес до справи відсутній, справа належить до категорії незначної складності, має невелику ціну позову, справу розглянуто у порядку спрощеного провадження та правові позиції у цій категорії справ є усталеними, викладені у доданих до позовної заяви документах послуги адвоката, з огляду на розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, не були надані позивачу у повному обсязі, та приходить до висновку, що заявлена ТОВ «Фінпром Маркет» сума судових витрат на правничу допомогу у розмірі 4500 гривень 00 копійок є завищеною, непропорційною та неспівмірною із ціною позову, яка становить 8000 грн.

З врахуванням вищевикладенего, оцінивши подані стороною позивача докази на підтвердження понесених витрат на правову допомогу, враховуючи заперечення, викладені стороною відповідача у заявах по суті справи, виходячи із принципу співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони, часу, витраченого адвокатом на надання правової допомоги, якості підготовлених документів, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат ТОВ «Фінпром Маркет» на професійну правничу допомогу з 4500 гривень 00 копійок до 2000 гривень 00 копійок, що відповідатиме обсягу наданих послуг та вимогам розумності та справедливості.

На підставі наведеного, керуючись ст. 4, 5, 12, 13, 141, 247, 263, 265, 268 ЦПК України, суд,-

ухвалив :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованість за договором кредиту №71826268 від 07 червня 2025 року у розмірі 8050 грн. 00 коп., судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2422 грн 40 коп., та витрати за надання правничої допомоги в розмірі 2000 грн., а всього – 12472 грн. (дванадцять тисяч чотириста сімдесят дві) 40 (сорок) коп.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», код ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження: 08205, Київська область, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, банківські реквізити: НОМЕР_4 відкритий в АТ «ПУМБ», код банку – 334851.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 .

Головуючий: В. В. Волосовський