Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №695/4363/25 — Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/4363/25

номер провадження 2/695/780/26

11 вересня 2026 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді – Ватажок-Сташинської А.В.,

за участю секретаря судового засідання – Біліченко С.В.,

прокурора – Походенка В.В.,

представника позивача – Зубенка С.А.,

представника відповідача – адвоката Чирки П.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Золотоноша за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом керівника Золотоніської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Піщанської сільської ради Золотоніського району Черкаської області до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

До Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області звернувся керівник Золотоніської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Піщанської сільської ради Золотоніського району Черкаської області (далі – позивач) з позовом до ОСОБА_1 (далі – відповідач) про стягнення шкоди, завданої внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.

В обґрунтування позову зазначено, що у ході реалізації повноважень, визначених ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», Золотоніською окружною прокуратурою виявлено порушення чинного законодавства – факт самовільного зайняття ОСОБА_1 земельних ділянок комунальної власності з кадастровими номерами 7121581500:08:001:0579 площею 2 га, 7121581500:08:001:0578 площею 2 га, 7121581500:08:001:0577 площею 2 га, 7121581500:08:001:0576 площею 2 га та 7121581500:08:001:0575 площею 2 га для ведення фермерського господарства. Відносно відповідача складено протокол про адміністративне правопорушення № 10/2024 від 17.09.2024 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53-1 КУпАП, а саме самовільне зайняття земельної ділянки. На підставі протоколу, начальником відділу земельних відносин та екології виконавчого комітету Піщанської сільської ради 24.09.2024 винесено постанову №8/2024 про накладення на відповідача стягнення у виді штрафу у сумі 170 грн 00 коп., який згідно з квитанцією від 24.09.2024 сплачено відповідачем у добровільному порядку. Начальником відділу земельних відносин та екології виконавчого комітету Піщанської сільської ради, відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 №963, здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 10 га на суму 48 913 грн 54 коп., який відповідно до повідомлення від 24.09.2024 №2320/02-34 надіслано відповідачу. Відповідно до інформації виконавчого комітету Піщанської сільської ради №1772/02-34 від 29.10.2025 шкода, заподіяна внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки сільськогосподарського призначення загального площею 10 га на суму 48 913 грн 54 коп. відповідачем сплачена. Однак, у подальшому встановлено, що під час розрахунку шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, допущено арифметичну помилку а саме замість коефіцієнта функціонального використання земель 2,5 було застосовано коефіцієнт 1, тому 25.03.2025 начальником відділу земельних відносин та екології виконавчого комітету Піщанської сільської ради відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 №963, здійснено уточнений розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття частини земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 10 га на суму 122 283 грн 85 коп., який відповідно до повідомлення від 25.03.2025 №748/02-34 надано наручно відповідачу. Шкода у сумі 73 370 грн 31 коп., як різниця між нарахованою та сплаченою відповідачем 24.09.2024 сумою, станом на день звернення з даним позовом до суду добровільному порядку не сплачена.

Ухвалою суду від 01.10.2025 відкрито провадження у справі за даним позовом, постановлено здійснювати судовий розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач відзив на позов, заяви із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження до суду не надала.

Прокурор та представник Піщанської сільської ради у судовому засіданні на задоволенні позовних вимог наполягали з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача категорично заперечував проти задоволення позову, вказуючи про безпідставність позовних вимог. Посилаючись на презумпцію цільового використання земельної ділянки, представник відповідача зауважив, що позивач не надав доказів того, що земельна ділянка використовувалась відповідачем не за цільовим призначенням. Також представник відповідача наполягав, що відповідачем вірно сплачено шкоду за базовим коефіцієнтом при первісному обрахунку розміру завданої шкоди за коефіцієнтом 1,0 відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 №963. Представник відповідача вказує, що позивачем безпідставно застосовано коефіцієнт функціонального використання земель 2,5.

Заслухавши пояснення прокурора та представників сторін дослідивши матеріали справи, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості і достовірності, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні усіх обставин справи, суд зазначає про таке.

З матеріалів справи судом встановлено, що 17.09.2024 начальником відділу земельних відносин та екології виконавчого комітету Пішанської сільської ради Золотоніського району Черкаської області відповідно до Порядку здійснення державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності на території Піщанської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, затвердженого рішенням сесії Піщанської сільської ради від 12.12.2023 №50-20/VIII, проведено обстеження земельних ділянок, які розташовані в адміністративних межах Піщанської ОТГ Золотоніського району за межами с. Бубнівська Слобідка з кадастровими номерами 7121581500:08:001:0579, 7121581500:08:001:0578, 7121581500:08:001:0577, 7121581500:08:001:0576 та 7121581500:08:001:0575, за результатами якого встановлено факт самовільного зайняття вказаної земельної ділянки, про що складено відповідний акт за № 25/2024.

Також, встановлено, що вищевказані земельні ділянки використовуються ОСОБА_1 . Документи, що посвідчували б право приватної власності чи право оренди на вказану земельну ділянку, у ОСОБА_1 відсутні, що свідчить про її самовільне зайняття.

Факт використання відповідачем вказаних земельних ділянок також ствердив її представник у ході судового розгляду справи.

Відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення № 10/2024 від 17.09.2024 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53-1 КУпАП, а саме самовільне зайняття земельної ділянки.

На підставі протоколу, начальником відділу земельних відносин та екології виконавчого комітету Піщанської сільської ради 24.09.2024 винесено постанову №8/2024 про накладення на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу у сумі 170 грн 00 коп., який згідно з листом Фінансового відділу Піщанської сільської ради Золотоніського району Черкаської області від 29.07.2025 №78/02-34 сплачено у добровільному порядку.

Начальником відділу земельних відносин та екології виконавчого комітету Піщанської сільської ради, відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 №963 здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності загальною площею 10 га на суму 48 913 грн 54 коп., який вручено ОСОБА_1 24.09.2024.

Відповідно до листа Фінансового відділу Піщанської сільської ради Золотоніського району Черкаської області від 29.07.2025 №78/02-34 шкода, заподіяна внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 10 га на суму 48 913 грн 54 коп., ОСОБА_1 сплачена.

Однак, у подальшому встановлено, що під час розрахунку шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, допущено арифметичну помилку, а саме замість коефіцієнта функціонального використання земель 2,5 було застосовано коефіцієнт 1, тому 25.03.2025 начальником відділу земельних відносин та екології виконавчого комітету Піщанської сільської ради відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 №963, здійснено уточнений розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 10 га на суму 122 283 грн 85 коп., який відповідно до повідомлення від 25.03.2025 №748/02-34 надіслано ОСОБА_1 .

Шкода у сумі 73 370 грн 31 коп., як різниця між нарахованою та сплаченою ОСОБА_1 24.09.2024 сумою, станом на день звернення з даним позовом до суду у добровільному порядку не сплачена.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

Згідно зі ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України (далі – ЗК України) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

З положень статті 123 ЗК України слідує, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

За приписами ч. 1 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.

У силу статей 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно зі ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

За змістом п. б ч. 1 ст. 211 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

У статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» зазначено, що самовільне зайняття земельної ділянки – це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до вимог чинного законодавства обов`язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

Верховний Суд у постанові від 20.02.2020 у справі № 1940/1655/18 дійшов висновку, що будь-які дії, спрямовані на фактичне використання земельної ділянки без оформлення права власності на неї або права постійного користування чи права оренди земельної ділянки в порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», є самовільним заняттям земельної ділянки.

У ст. 56 Закону України «Про охорону земель» зазначено, що юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно з законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Згідно з ст. 157 ЗК України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Використання земельних ділянок без правовстановлюючих документів порушує зазначені державні інтереси, унеможливлює правомірне отримання коштів за таке користування та перешкоджає законному розпорядженню земельними ділянками.

Відповідно до абз. 2 п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» роз`яснено, що у випадках самовільного зайняття земельних ділянок, псування, забруднення земель чи вчинення інших порушень земельного законодавства шкода відшкодовується відповідно до статей 211, 212 ЗК України, статей 22, 623, 1166, 1172, 1192 ЦК України – особами, що її заподіяли.

Статтею 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

При вирішенні даного спору, суд зауважує, що відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

При цьому загальні підстави відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов`язань містяться у статті 1166 ЦК України, відповідно до частини першої якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Отже, причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою, завданою потерпілому, є однією з обов`язкових умов настання деліктної відповідальності. Визначення причинного зв`язку є необхідним як для забезпечення інтересів потерпілого, так і для реалізації принципу справедливості при покладенні на особу обов`язку відшкодувати заподіяну шкоду.

Причинно-наслідковий зв`язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги.

Об`єктивний причинний зв`язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння. Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку шкоду, а тільки за ту шкоду, яка завдана його діями. Відсутність причинного зв`язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювача, а викликана іншими обставинами.

При цьому, причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без якихось додаткових факторів стала причиною завдання шкоди. У випадку, коли протиправна поведінка, яка створила конкретну можливість завдання шкоди, перетворює її у дійсність тільки в разі приєднання до неї протиправної дії третіх осіб, має встановлюватися юридично значимий причинний зв`язок як з поведінкою, яка створила конкретну можливість (умови для завдання шкоди), так і з діями, які перетворили її у дійсність (фактичне завдання шкоди).

Матеріалами справи підтверджується факт самовільного зайняття ОСОБА_1 земельних ділянок комунальної власності з кадастровими номерами 7121581500:08:001:0579 площею 2 га, 7121581500:08:001:0578 площею 2 га, 7121581500:08:001:0577 площею 2 га, 7121581500:08:001:0576 площею 2 га та 7121581500:08:001:0575 площею 2 га, сільськогосподарського призначення.

Факт використання відповідачем вказаних земельних ділянок без належних правових підстав також ствердив її представник у ході судового розгляду справи.

Пунктом першим Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 №963 (далі – Методика) визначено, що ця Методика спрямована на визначення розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним особам та громадянам, на всіх категоріях земель внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання (далі – розмір шкоди).

Розмір шкоди визначається окремо по кожному із зазначених правопорушень (п.2 Методики).

Згідно з п.4 Методики розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, визначається:

для всіх категорій земель (крім земель житлової та громадської забудови) за такою формулою:

Шс = Пс x Нп x Кф x Кі (1),

де Шс – розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, гривень;

Пс – площа самовільно зайнятої земельної ділянки, гектарів;

Нп – середньорічний дохід, який можна отримати від використання земель за цільовим призначенням, визначений у додатку 1, з урахуванням переліків, наведених у додатках 2 і 3;

Кф – коефіцієнт виду використання земель, визначений у додатку 4;

Кі – коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, який дорівнює добутку коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за 2020 та наступні роки, що розраховуються Держгеокадастром відповідно до статті 289 Податкового кодексу України;

для земель житлової та громадської забудови за такою формулою:

Шс = Пс x (Нпз x Кн x Кк ) x Кф x Кі (2),

де Шс, Пс, Кф і Кі – мають таке саме значення, як у формулі 1;

Нпз – середньорічний дохід, який можна отримати від використання земель житлової та громадської забудови за цільовим призначенням відповідно до групи населених пунктів за чисельністю населення, визначений у додатку 5;

Кн – коефіцієнт, що застосовується до населених пунктів обласного значення, мм. Києва та Севастополя, визначений у додатку 6;

Кк – коефіцієнт, що застосовується до населених пунктів, віднесених до курортних, визначений у додатку 7.

Відповідно до п. 7 Методики розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання, визначається Держекоінспекцією та її територіальними органами, Держгеокадастром та його територіальними органами або виконавчими органами сільських, селищних, міських рад у межах повноважень, визначених законом.

Згідно з п.7-1 Методики підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення правопорушення, а саме:

акт перевірки або акт, складений за результатами здійснення планового або позапланового заходу державного нагляду (контролю);

протокол про адміністративне правопорушення.

У Додатку 4 до Методики визначено, що для такого виду використання земель як, зокрема землі сільськогосподарського призначення (виробництво, переробка та реалізація товарної сільськогосподарської продукції) застосовується коефіцієнт 2,5.

Відтак, суд відхиляє як безпідставні твердження сторони відповідача про безпідставність застосування коефіцієнту виду використання земель 2,5.

Таким чином, на підставі викладеного вище, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат у даній справі, суд зазначає про таке.

Звертаючись з даним позовом, Черкаською обласною прокуратурою сплачено судовий збір за подання даного позову у сумі 3 028 грн 00 коп.

Відтак, враховуючи, що позов підлягає задоволенню повністю, з відповідача на користь Черкаської обласної прокуратури належить стягнути витрати зі сплати судового збору у сумі 3 028 грн 00 коп.

Керуючись ст.4,12,81,89,141,178,223,247,265,268,274,279,354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов керівника Золотоніської окружної прокуратури (19702, Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Шевченка, 153, код ЄДРОПУ 2911119), в інтересах держави в особі Піщанської сільської ради Золотоніського району Черкаської області (19723, Черкаська область, Золотоніський район, село Піщане, вул. Шеремета Руслана, 98А, код ЄДРПОУ 26358963) до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення шкоди, завданої внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Піщанської сільської ради шкоди, завданої внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки у сумі 73 370 (сімдесят три тисячі триста сімдесят) грн 31 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Черкаської обласної прокуратури витрати зі сплати судового збору у сумі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів в порядку визначеному ст. ст. 354-356 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя А.В. Ватажок-Сташинська