Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №695/1925/26 — Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/1925/26

номер провадження 2/695/2199/26

11 вересня 2026 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді – Ватажок-Сташинської А.В.,

за участі: секретаря судового засідання – Біліченко С.В.,

представника позивача – адвоката Федини О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноша у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Золотоніської міської ради, треті особи: Перша золотоніська державна нотаріальна контора Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЧЕРКАСЬКЕ ОБЛАСНЕ ОБ`ЄДНАНЕ БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ» про визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

До Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області звернувся ОСОБА_1 (далі – позивач) з позовом до Золотоніської міської ради (далі – відповідач), треті особи: Перша золотоніська державна нотаріальна контора Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЧЕРКАСЬКЕ ОБЛАСНЕ ОБ`ЄДНАНЕ БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ» про визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування.

В обґрунтування позову зазначено, що мати позивача – ОСОБА_2 , на момент смерті, була зареєстрована і постійно проживала у власній квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач спадщину прийняв, подавши відповідну заяву нотаріусу, однак постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 21.11.2023 у видачі свідоцтва про право власності на вказану квартиру позивачеві відмовлено через ненадання оригіналів правовстановлюючих документів на квартиру. Разом з тим, відповідно до реєстраційного посвідчення Черкаського об`єднаного БТІ, квартира житловою площею 18,9 кв.м. у кооперативній квартирі АДРЕСА_2 , кооператив ЖСК-6, зареєстрована за ОСОБА_2 на праві особистої власності на підставі довідки житлово-будівельного кооперативну №6 від 04.06.1991, протокол №16. Реєстраційне посвідчення записано у реєстрову книгу №48 за реєстровим номером 7487 27.01.1993. Відповідно до довідки житлово-будівельного кооперативну, ОСОБА_2 з 1986 року є членом житлово-будівельного кооперативу №6 та займає однокімнатну квартиру АДРЕСА_2 , жилою площею 18,9 кв.м. та корисною площею 36,6 кв.м., а також повністю виплатила пайовий внесок за квартиру, у зв`язку з чим загальними зборами членів ЖБК-6 (протокол №16 від 04.06.1991) квартиру їй передано у приватну власність. Таким чином, позивач просить визнати за ним право власності у порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на квартиру АДРЕСА_2 .

Ухвалою суду від 12.05.2026 відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засдання.

Ухвалою суду від 05.08.2026 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог, з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, надавши заяву, у якій просить здійснювати розгляд без його участі та прийняти рішення згідно з законодавством.

Треті особи у судове засідання явку своїх представників не забезпечили, про причини такої неявки суд не повідомили, жодних пояснень та клопотань до суду не надсилали.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, суд зазначає про таке.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що, 05.02.2021 було складено відповідний актовий запис №125 Золотоніським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), що стверджується свідоцтвом про смерть від 05.02.2021 серії НОМЕР_1 .

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 18.03.1971, виданого Золотоніським Районний бюро ЗАГС Черкаської області, матір`ю позивача є ОСОБА_2 .

Згідно з реєстраційним посвідченням Черкаського об`єднаного бюро технічної інвентаризації, квартира житловою площею 18,9 кв.м. в кооперативній квартирі АДРЕСА_2 , кооператив ЖСК-6, зареєстрована за ОСОБА_2 на праві особистої власності на підставі довідки житлово-будівельного кооперативну №6 від 04.06.1991, протокол №16.

Відповідно до довідки житлово-будівельного кооперативу, ОСОБА_2 з 1986 року є членом житлово-будівельного кооперативу №6 та займає однокімнатну квартиру АДРЕСА_2 , житловою площею 18,9 кв.м. та корисною площею 36,6 кв.м., а також повністю виплатила пайовий внесок за квартиру, у зв`язку з чим загальними зборами членів ЖБК-6 (протокол №16 від 04.06.1991) квартиру їй передано у приватну власність.

За адресою: АДРЕСА_1 зареєстрована ОСОБА_2 , 1932 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент смерті інші особи за вказаною адресою не зареєстровані, що стверджується довідкою №1998 від 30.10.2023.

Згідно з інформацією про зареєстроване право власності від 27.10.2023 №1371 Комунального підприємства «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації», станом на 01.01.2023 право власності на квартиру АДРЕСА_2 зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі Довідки житлово-будівельного кооперативу №6 від 02.11.1991.

Розмір загальної площі квартири АДРЕСА_2 становить 36,6 квадратних метрів, розмір житлової площі – 18,9 квадратних метрів, що підтверджується інформацією щодо показників технічної характеристики об`єкту нерухомого майна №1371о від 27.10.2023 Комунального підприємства «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації».

Розмір загальної площі квартири та житлової площі №60 у будинку АДРЕСА_3 стверджується також технічним паспортом на вказану квартиру, виданим на ім`я ОСОБА_2 .

Відповідно до Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 01.07.2021 №65386033 Золотоніської міської державної нотаріальної контори, до Спадкового реєстру внесено реєстраційний запис №67900701 про реєстрацію спадкової справи після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , номер у нотаріуса №136/2021.

На виконання ухвали суду від 11.06.2026 Перша Золотоніська державна нотаріальна контора за вих. №184/01-16 від 22.06.2026 надала суду копію спадкової справи №136/2021 щодо спадщини померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

01 липня 2021 року позивач звернувся до Золотоніської міської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 своєї матері – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до постанови державного нотаріуса Першої Золотоніської державної нотаріальної контори Колосовською С.О. від 21.11.2023 вих. № 302/02-31, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 після смерті матері ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Як зазначено у вказаній постанові, під час розгляду заяви та поданих документів встановлено, що позивач документів на підтвердження права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 на ім`я спадкодавиці не надав. Тому керуючись Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №396/5, нотаріус відмовила у видачі свідоцтва на право на спадщину за законом на вказану вище квартиру, оскільки, нотаріус видає свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, а також майно, що підлягає державній реєстрації, після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч. 2 ст. 15 ЦК України).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно з положеннями частини 2 статті 7 Закону СРСР №1305-1 від 06.03.90 «Про власність в СРСР», який набрав чинність 06.03.1990, член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває право власності на це майно.

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону України «Про власність», що втратив чинність на підставі Закону №997-V (997-16) від 27.04.2007, ВВР, 2007, N 33, ст. 440 (далі – Закон України «Про власність») та діяв з 01.07.1990 по 16.06.2007 включно, об`єктами права приватної власності є жилі будинки, квартири, предмети особистого користування, дачі, садові будинки, предмети домашнього господарства, продуктивна і робоча худоба, земельні ділянки, насадження на земельній ділянці, засоби виробництва, вироблена продукція, транспортні засоби, грошові кошти, акції, інші цінні папери, а також інше майно споживчого і виробничого призначення.

Згідно з абзацами 1,2 статті 15 Закону України «Про власність», член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно. Наймач жилого приміщення в будинку державного чи громадського житлового фонду та члени його сім`ї мають право придбати у власність відповідну квартиру або будинок шляхом їх викупу або на інших підставах, передбачених законодавством України.

Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно до частини 1 статті 384 ЦК України усі власники (співвласники) квартир та нежитлових приміщень у будинку, спорудженому або придбаному житлово-будівельним (житловим) кооперативом, є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна такого будинку.

Згідно з частиною 3 статті 384 ЦК України у разі викупу квартири член житлово-будівельного (житлового) кооперативу стає її власником.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 5-1 постанови від 18 вересня 1987 року №9 «Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи», згідно із ст. 15 Закону України «Про власність» член ЖБК, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, надану йому в користування, набуває право власності на квартиру і вправі розпоряджатись нею на свій розсуд продавати, заповідати, обмінювати, в тому числі на інше жиле приміщення у будинку державного або громадського житлового фонду чи іншого ЖБК, на жилий будинок (частину будинку), що належить громадянину на праві власності і вчиняти відносно неї інші угоди, що не заборонені законом.

Отже, у разі повної сплати пайового внеску до 04.08.2013 член відповідного кооперативу набував право власності на квартиру (інше нерухоме майно) з дати такої сплати незалежно від того, чи здійснив він державну реєстрацію цього права.

На підтвердження набуття права власності за життя ОСОБА_2 на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , позивачем надано суду реєстраційне посвідчення Черкаського об`єднаного бюро технічної інвентаризації та довідку житлово-будівельного кооперативу, згідно з якою ОСОБА_2 з 1986 року є членом житлово-будівельного кооперативу №6 та займає однокімнатну квартиру АДРЕСА_2 , житловою площею 18,9 кв.м. та корисною площею 36,6 кв.м., а також повністю виплатила пайовий внесок за квартиру, у зв`язку з чим загальними зборами членів ЖБК-6 (протокол №16 від 04.06.1991) квартиру їй передано у приватну власність, які є достатніми для підтвердження отримання у власність ОСОБА_2 квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Як зазначено у вказаній довідці ЖБК, пайовий внесок виплачений у повному обсязі, заборгованості по квартплаті немає.

Таким чином, на підставі викладеного вище вбачається, що ОСОБА_2 є власницею квартири АДРЕСА_2 .

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ч. 1 ст. 1216 ЦК України).

Положеннями статті 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною першою статті 1220 ЦК України визначено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Згідно із частиною 2 статті 1221 ЦК України якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна – місцезнаходження основної частини рухомого майна.

На підтвердження прийняття спадщини позивачем, державним нотаріусом Першої Золотоніської державної нотаріальної контори Колосовською С.О. було надано суду спадкову справу, яка містить заяву позивача про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1221 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу (стаття 1258 ЦК України).

У Спадковому реєстрі відсутні відомості щодо наявності складеного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 заповіту, відтак суд дійшов висновку про належність позивача до спадкоємця за законом після смерті ОСОБА_2 .

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (стаття 1261 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до частин 1,2 статті 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Згідно з ч.1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

З матеріалів спадкової справи суд встановив, що позивач звернувся до Золотоніської міської державної нотаріальної контори у строк встановлений ч. 1 ст. 1270 ЦК України.

Частиною 1 статті 1296 ЦК України визначено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Згідно з ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 01.07.2021 №65386033 Золотоніської міської державної нотаріальної контори, до Спадкового реєстру внесено реєстраційний запис №67900701 про реєстрацію спадкової справи після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , номер у нотаріуса №136/2021.

Згідно з інформацією про зареєстроване право власності від 27.10.2023 №1371 Комунального підприємства «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації», станом на 01.01.2023 право власності на квартиру АДРЕСА_2 зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі Довідки житлово-будівельного кооперативу №6 від 02.11.1991.

Відповідно до постанови державного нотаріуса Першої Золотоніської державної нотаріальної контори Колосовською С.О. від 21.11.2023 вих. № 302/02-31, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 після смерті матері ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки позивач документів на підтвердження права власності на квартиру на ім`я спадкодавиці не надав.

Відповідно до роз`яснень наданих Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у листі від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.

Згідно з п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Як передбачено статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної у позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності .

На підставі викладеного вище, враховуючи, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 , на праві приватної власності належить померлій ОСОБА_2 , що стверджується реєстраційним посвідченням Черкаського об`єднаного бюро технічної інвентаризації, довідкою житлово-будівельного кооперативу та інформацією про зареєстроване право власності від 27.10.2023 №1371 Комунального підприємства «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» та встановивши, що ОСОБА_1 у встановлений судом строк звернувся із заявою про прийняття спадщини, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 та має право на спірну квартиру у порядку спадкування за законом, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги повністю.

Закон встановлює способи захисту права власності, одним із яких є визнання права власності у судовому порядку (стаття 392 ЦК України).

За таких обставин право власності позивача у порядку спадкування за законом на квартиру слід визнати у судовому порядку.

Таким чином на підставі викладеного вище, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення позову повністю.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Керуючись ст. 10, 12, 13, 264, 265, 274 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_4 ) до Золотоніської міської ради (19702, Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Садовий Проїзд, 8, код ЄДРПОУ 26536152), треті особи: Перша золотоніська державна нотаріальна контора Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (19702, Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Гагаріна, 3а), КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЧЕРКАСЬКЕ ОБЛАСНЕ ОБ`ЄДНАНЕ БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ» (18031, м. Черкаси, вул. Університетська, 33/1) про визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування – задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування за законом на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 після смерті матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів в порядку визначеному ст. 354-356 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя А.В. Ватажок-Сташинська