Вирок від 10 вересня 2026 р. у справі №555/1460/26 — Березнівський районний суд Рівненської області

Справа № 555/1460/26

Номер провадження 1-кп/555/210/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" вересня 2026 р.м.Березне

Березнівський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Березнівського районного суду Рівненської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42026184440000043 від 07 травня 2026 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, із професійно-технічною освітою, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , заміжньої, фізичної особи-підприємця, має на утриманні 3 (трьох) неповнолітніх дітей, непрацездатних осіб та осіб похилого віку не має, державних нагород та пільг не має, депутатом не є, групи інвалідності не має, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-3 КК України,

судовий розгляд проведено за участю прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченої ОСОБА_3 та захисника, адвоката ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 , будучи згідно ч. 1 ст. 1, підпункту «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом декларування, яка відповідно до рішення Малинської сільської ради № 1 від 17.11.2020 набула повноважень депутата зазначеної місцевої ради та, у подальшому, 10.05.2024 на підставі рішення Малинської сільської ради № 566 від 10.05.2024 достроково припинила повноваження депутата Малинської сільської ради Рівненського району Рівненської області (восьмого скликання), порушила передбачені Законом України «Про запобігання корупції» вимоги фінансового контролю в частині обов`язку щодо подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік (після звільнення).

Зокрема, ОСОБА_3 , будучи суб`єктом декларування, на яку в силу положень ч.ч.1, 2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції», покладено обов`язок щодо подання до 1 квітня наступного року після року припинення повноважень депутата місцевої ради, шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - НАЗК), за формою визначеною НАЗК, декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік, усвідомлюючи, що 10.05.2024 її повноваження як депутата Малинської сільської ради Рівненського району Рівненської області (восьмого скликання) достроково припинені, достовірно знаючи про необхідність подання вищевказаної декларації та маючи реальну можливість виконати цей обов`язок, у період часу з 01.01.2025 по 04.06.2026 умисно не подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік (після звільнення).

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується в умисному неподанні суб`єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-3 КК України.

Пред`явлене ОСОБА_3 обвинувачення суд визнає доведеним, її дії кваліфікує за ст. 366-3 КК України як умисне неподання суб`єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», та визнає ОСОБА_3 винуватою у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення.

Обвинувачена ОСОБА_3 у судовому засіданні винуватою себе у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення визнала повністю, фактичні обставини пред`явленого їй обвинувачення підтвердила та не оспорювала. Надаючи показання щодо обставин кримінального правопорушення, ОСОБА_3 пояснила, що була депутатом Малинської сільської ради Рівненського району Рівненської області, у травні 2024 року її депутатські повноваження були достроково припинені. Про покладений на неї законом обов`язок після припинення депутатських повноважень подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, однак декларацію за 2024 рік у встановленому законом порядку не подала.

Показання обвинуваченої щодо часу, підстав припинення її депутатських повноважень, наявності в неї статусу суб`єкта декларування, обов`язку подати декларацію та факту її неподання відповідають фактичним обставинам, викладеним в обвинувальному акті від 18 червня 2026 року у кримінальному провадженні № 42026184440000043 від 07 травня 2026 року, та обвинуваченою не оспорюються. Фактичні обставини та правову кваліфікацію пред`явленого їй обвинувачення вона визнала правильними.

У вчиненому ОСОБА_3 щиро розкаялася, критично оцінила свою поведінку та просила врахувати її повне визнання вини, щире каяття, дані про її особу та призначити їй покарання у виді громадських робіт у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ст. 366-3 КК України.

Захисник — адвокат ОСОБА_5 фактичних обставин кримінального провадження та правової кваліфікації дій обвинуваченої не оспорював, просив врахувати її повне визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відсутність обставин, що обтяжують покарання, позитивні дані про її особу та призначити ОСОБА_3 основне покарання у виді 150 годин громадських робіт.

Прокурор у судовому засіданні фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 42026184440000043 від 07 травня 2026 року, підтримав у повному обсязі та просив визнати ОСОБА_3 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-3 КК України, і призначити їй основне покарання у виді громадських робіт на строк 150 годин, тобто у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією цієї статті.

Прокурор також не заперечував проти визнання недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин кримінального провадження, які обвинуваченою не оспорюються.

Показання обвинуваченої ОСОБА_3 є послідовними, відповідають фактичним обставинам пред`явленого їй обвинувачення та учасниками судового провадження не оспорюються.

Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_3 повністю визнала свою вину, фактичних обставин кримінального провадження не оспорювала, а прокурор та захисник не заперечували проти визнання недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, суд з`ясував правильність розуміння учасниками судового провадження змісту цих обставин, переконався у добровільності їхньої позиції та роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати такі обставини в апеляційному порядку.

За таких обставин суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченої та дослідженням матеріалів, що характеризують її особу, а також інших матеріалів, необхідних для вирішення питань, передбачених ст. 368 КПК України.

Оцінивши встановлені обставини в їх сукупності, суд доходить висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення доведена повністю, а її дії правильно кваліфіковані за ст. 366-3 КК України як умисне неподання суб`єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції».

При призначенні покарання суд відповідно до вимог статей 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, характер суспільно небезпечного діяння, дані про особу обвинуваченої, її ставлення до вчиненого, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Кримінальне правопорушення, передбачене ст. 366-3 КК України, відповідно до ст. 12 КК України належить до категорії нетяжких злочинів.

Суд враховує, що ОСОБА_3 раніше не судима, має постійне місце проживання, заміжня, є фізичною особою-підприємцем, у судовому засіданні повністю визнала свою вину, фактичних обставин пред`явленого обвинувачення не оспорювала, надала показання, які відповідають викладеним в обвинувальному акті обставинам, та щиро розкаялася у вчиненому. Дані про особу та зазначені пом`якшуючі обставини відповідають відомостям обвинувального акта.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, які також визначені стороною обвинувачення в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 42026184440000043 від 07 травня 2026 року.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено. Такі обставини також не встановлені під час досудового розслідування та не зазначені в обвинувальному акті від 18 червня 2026 року у кримінальному провадженні № 42026184440000043 від 07 травня 2026 року.

Разом із тим суд враховує, що вчинене ОСОБА_3 кримінальне правопорушення безпосередньо пов`язане з невиконанням установленого законом обов`язку суб`єкта декларування після припинення діяльності, пов`язаної з виконанням функцій місцевого самоврядування. Зазначена обставина характеризує фактичний зміст вчиненого кримінального правопорушення, однак не є обставиною, що обтяжує покарання у розумінні ст. 67 КК України.

Кримінальним правопорушенням фізичним та юридичним особам майнової шкоди не завдано, потерпіла сторона у кримінальному провадженні відсутня, цивільний позов не заявлявся, що також зазначено в обвинувальному акті від 18 червня 2026 року у кримінальному провадженні № 42026184440000043 від 07 травня 2026 року.

Санкцією ст. 366-3 КК України передбачено покарання у виді штрафу від двох тисяч п`ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від ста п`ятдесяти до двохсот сорока годин, або обмеження волі на строк до двох років, або позбавлення волі строком на один рік, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Відповідно до ст. 56 КК України громадські роботи полягають у виконанні засудженим у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт. Враховуючи дані про особу ОСОБА_3 , її вік та вид зайнятості, суд доходить висновку, що призначення їй такого виду покарання відповідатиме його меті.

При цьому судом не встановлено обставин, передбачених ч. 3 ст. 56 КК України, які виключали б можливість призначення ОСОБА_3 покарання у виді громадських робіт.

Визначаючи вид і розмір покарання, суд виходить із необхідності дотримання засад законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Вчинене ОСОБА_3 кримінальне правопорушення є умисним та посягає на встановлений законом порядок фінансового контролю, спрямований на забезпечення прозорості діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Водночас суд враховує конкретні обставини кримінального правопорушення, відсутність заподіяної фізичним чи юридичним особам майнової шкоди, те, що обвинувачена раніше не судима, має постійне місце проживання, заміжня, здійснює підприємницьку діяльність, свою вину визнала повністю, фактичних обставин обвинувачення не оспорювала, у судовому засіданні дала показання щодо обставин вчиненого, щиро розкаялася та активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення, а обставин, які обтяжують її покарання, судом не встановлено.

Суд також враховує позиції учасників судового провадження щодо виду та розміру основного покарання: прокурор просив призначити ОСОБА_3 покарання у виді 150 годин громадських робіт, захисник просив призначити таке саме покарання, а обвинувачена підтримала позицію захисника та просила призначити їй громадські роботи в мінімальному розмірі.

Разом із тим суд не є пов`язаним позиціями учасників судового провадження щодо міри покарання, а визначає його відповідно до вимог закону, враховуючи мету покарання, встановлену ст. 50 КК України, та загальні засади його призначення, передбачені ст. 65 КК України.

З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень достатнім і необхідним є призначення їй основного покарання у виді громадських робіт у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ст. 366-3 КК України, — 150 (сто п`ятдесят) годин.

На переконання суду, таке основне покарання відповідає характеру та ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретним обставинам його вчинення, даним про особу обвинуваченої, враховує наявність двох обставин, що пом`якшують покарання, та відсутність обставин, що його обтяжують, не є надмірно суворим і водночас є достатнім для досягнення мети покарання, визначеної ст. 50 КК України.

Враховуючи, що кримінальне правопорушення вчинене у зв`язку з невиконанням ОСОБА_3 обов`язку, який виник у неї у зв`язку зі здійсненням діяльності, пов`язаної з виконанням функцій місцевого самоврядування, а санкцією ст. 366-3 КК України передбачено додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_3 додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади та займатися діяльністю, пов`язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, строком на 1 (один) рік, тобто у мінімальному розмірі, встановленому ст. 55 КК України.

Саме сукупність основного покарання у виді громадських робіт та зазначеного додаткового покарання, на переконання суду, є співмірною вчиненому, відповідає принципу індивідуалізації покарання та буде необхідною і достатньою для виправлення обвинуваченої й попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 під час досудового розслідування та судового розгляду не обирався. Підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не встановив.

Процесуальні витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся. Шкода кримінальним правопорушенням фізичним та юридичним особам не завдана.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 50, 55, 56, 65–67, 366-3 КК України, статтями 349, 368–371, 373, 374, 376, 394, 395 КПК України, суд, —

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-3 КК України, та призначити їй основне покарання у виді 150 (ста п`ятдесяти) годин громадських робіт, з позбавленням права обіймати посади та займатися діяльністю, пов`язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, строком на 1 (один) рік.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся. Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні. Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Судове рішення не може бути оскаржене з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.

В іншій частині вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Березнівський районний суд Рівненської області протягом 30 (тридцяти) днів із дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Суддя ОСОБА_1