Рішення від 01 вересня 2026 р. у справі №554/4607/26 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Суд: Шевченківський районний суд міста Полтави

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: визнання права власності

Дата: 01 вересня 2026 р.

Справа: №554/4607/26

Суддя: Савченко Л. І.

Дата документу 02.09.2026Справа № 554/4607/26

Провадження № 2/554/3238/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2026 року Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого – судді Савченко Л.І.,

за участю секретаря судового засідання – Ревеки К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Омеліч Тетяна Анатоліївна, про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Омеліч Тетяна Анатоліївна, про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності,-

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Омеліч Т.А., про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності, у якому прохала встановити факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є двоюрідною сестрою ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 . Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 у порядку спадкування за законом після смерті двоюрідної сестри ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на частки квартири АДРЕСА_1 , яка належала померлій на підставі свідоцтва про право власності на житло від 03.04.1996 року, виданого згідно з розпорядженням (наказом) від 03.04.1996 року №900.

Позов обгрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , яка являлась двоюрідною сестрою позивачки. Після смерті ОСОБА_3 залишилось спадкове майно – квартира АДРЕСА_1 . З метою реалізації своїх спадкових прав позивачка звернулась до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та в подальшому із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. Однак 12.01.2026 року приватним нотаріусом Омелич Т.А. видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій. Мотивуючи своє рішення, нотаріус виходила з того, що позивачкою не надано документів, які б належним чином підтверджували факт родинних зв`язків. Наразі позивач позбавлений можливості реалізувати свої спадкові права у позасудовий спосіб та оформити свої спадкові права після померлої двоюрідної сестри. Зазначає про те, що ОСОБА_3 , при народженні – ОСОБА_4 , була донькою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Факт зміни прізвища померлої з ОСОБА_4 на ОСОБА_7 підтверджує трудова книжка із редагуванням запису про прізвище. При цьому позивач звертає увагу, що у вказаній трудовій книжці зроблено позначення, що прізвище було змінено на підставі свідоцтва про шлюб. ОСОБА_5 (мати померлої) мала рідну сестру – ОСОБА_8 (мати позивачки) При народженні обидві ці жінки мали прізвище ОСОБА_9 . Так, ОСОБА_5 змінила прізвище після укладання шлюбу із ОСОБА_6 . Відповідно до архівної довідки Державного архіву Дніпропетровської області є актовий запис про народження ІНФОРМАЦІЯ_4 дитини ОСОБА_10 , батьки – ОСОБА_11 , ОСОБА_12 . Отже, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 були рідними дідусем та бабусею ОСОБА_3 по материній ( ОСОБА_5 ) лінії. Позивач ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_15 та ОСОБА_8 . Зміна прізвища ОСОБА_8 з ОСОБА_9 на ОСОБА_16 підтверджується свідоцтвом про одруження. Відповідно до архівної довідки Державного архіву Дніпропетровської області є актовий запис про народження ІНФОРМАЦІЯ_5 дитини ОСОБА_17 , батьки – ОСОБА_11 , ОСОБА_12 . Отже, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 були рідними дідусем та бабусею ОСОБА_1 по материній ( ОСОБА_8 ) лінії. Оскільки ОСОБА_13 та ОСОБА_14 були батьками ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , зазначені жінки є рідними сестрами, отже, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 були рідними дідусем та бабусею позивачки ОСОБА_1 та померлої ОСОБА_3 . Відповідно ОСОБА_1 та померла ОСОБА_3 є дворюрідними сестрами по лінії матерів, які були рідними сестрами. Окрім цього, щодо наявності родинних відносин між позивачкою та померлою позивачка вказує на наявність у неї оригінали документів, належних померлій – техпаспорт, ордер, рішення про переоформлення особових рахунків на житло та свідоцтво про право власності на квартиру, трудова книжка, свідоцтво про народження померлої. Також у позивачки наявні фото, на яких зображені події із життя ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , на зазначених фото обидві жінки проводять дозвілля разом. Позивачка брала участь у похованні померлої, оплачувала ритуальні послуги, організовувала процес поховання. Оскільки позивач є двоюрідною сестрою померлої, вона відноситься до спадкоємців п`ятої черги спадкування. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа. Отже, враховуючи той факт, що ОСОБА_1 є найближчим родичем померлої ОСОБА_3 , має право на спадкування за законом як спадкоємець п`ятої черги спадкування, подала заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину, тобто здійснила пряме волевиявлення, тому позивач переконана у наявності підстав для визнання за нею права власності на спадкове майно.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 02 квітня 2026 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 16 квітня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 29 квітня 2026 року виправлено описку в ухвалі Шевченківського районного суду міста Полтави від 16 квітня 2026 року (справа № 554/4607/26), зазначивши в резолютивній частині ухвали прізвище приватного нотаріуса « ОСОБА_18 », замість помилково вказаного « ОСОБА_18 ».

22 травня 2026 року до суду надійшла зустрічна позовна заява від ОСОБА_2 , у якій вона прохала встановити факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є двоюрідною сестрою ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 . Визнати за ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 у порядку спадкування за законом після смерті двоюрідної сестри ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на частки квартири АДРЕСА_1 , яка належала померлій на підставі свідоцтва про право власності на житло від 03.04.1996 року, виданого згідно з розпорядженням (наказом) від 03.04.1996 року №900. Зазначає про те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , яка являлась двоюрідною сестрою позивачки. Після смерті ОСОБА_3 залишилось спадкове майно – квартира АДРЕСА_1 . З метою реалізації своїх спадкових прав позивачка ОСОБА_2 звернулась до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та, в подальшому із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. Однак 12.01.2026 року приватним нотаріусом Омелич Т.А. видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій. Мотивуючи своє рішення, нотаріус виходила з того, що позивачкою не надано документів, які б належним чином підтверджували факт родинних зв`язків. Отже, наразі ОСОБА_2 позбавлена можливості реалізувати свої спадкові права після померлої двоюрідної сестри ОСОБА_3 у позасудовий спосіб. Вказує про те, що ОСОБА_2 при народженні мала прізвище ОСОБА_9 . В подальшому прізвище, внаслідок укладання шлюбу було змінено на ОСОБА_19 , а після розірвання шлюбу і укладання нового шлюбу позивач за зустрічним позовом набула прізвище ОСОБА_20 . ОСОБА_3 , при народженні – ОСОБА_4 , була донькою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Факт зміни прізвища померлої з ОСОБА_4 на ОСОБА_7 підтверджує трудова книжка із редагуванням запису про прізвище. При цьому ОСОБА_2 звертає увагу, що у вказаній трудовій книжці зроблено позначення, що прізвище було змінено на підставі свідоцтва про шлюб. Копія зазначеного свідоцтва відсутня. ОСОБА_5 (мати померлої) мала рідного брата – ОСОБА_21 (батько ОСОБА_2 ) При народженні ОСОБА_5 також мала прізвище ОСОБА_9 . Так, ОСОБА_5 змінила прізвище після укладання шлюбу із ОСОБА_6 . Відповідно до архівної довідки Державного архіву Дніпропетровської області є актовий запис про народження ІНФОРМАЦІЯ_4 дитини ОСОБА_10 , батьки – ОСОБА_11 , ОСОБА_12 . Отже, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 були рідними дідусем та бабусею ОСОБА_3 по материній ( ОСОБА_5 ) лінії. Як вже було зазначено, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 є донькою ОСОБА_21 . ОСОБА_21 був сином ОСОБА_22 та ОСОБА_23 . Отже, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 були рідними дідусем та бабусею ОСОБА_2 по батьковій ( ОСОБА_21 ) лінії. Таким чином, оскільки ОСОБА_13 та ОСОБА_14 були батьками ОСОБА_5 та ОСОБА_21 , зазначені чоловік та жінка є рідними братом та сестрою, отже, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 були рідними дідусем та бабусею позивачки ОСОБА_2 та померлої ОСОБА_3 . Відповідно ОСОБА_2 та померла ОСОБА_3 є дворюрідними сестрами по лінії батька та матері, які були рідними братом та сестрою. Також у позивачки наявні фото, на яких зображені події їз життя ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , на зазначених фото обидві жінки проводять дозвілля разом. При цьому позивач також разом із ОСОБА_1 брала участь у похованні померлої, її чоловік отримав свідоцтво про поховання оплачувала ритуальні послуги, організовувала процес поховання. Таким чином, позивач за зустрічним позовом переконана в обгрунтованості заявленої позовної вимоги та наявності підстав для висновку про існування факту родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Оскільки позивач за зустрічним позовом є двоюрідною сестрою померлої, вона відноситься до спадкоємців п`ятої черги спадкування. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа. Враховуючи той факт, що ОСОБА_2 є найближчим родичем померлої ОСОБА_3 , має право на спадкування за законом як спадкоємець п`ятої черги спадкування, подала заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину, тобто здійснила пряме волевиявлення, остання переконана у наявності підстав для визнання за нею права власності на спадкове майно.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 15 червня 2026 року зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Омеліч Тетяна Анатоліївна, про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності - прийнято до спільного розгляду з первісним позовом. Об`єднано в одне провадження первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Омеліч Тетяна Анатоліївна, про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності із зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Омеліч Тетяна Анатоліївна, про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності.

Від позивача до суду надійшла заява, в якій прохає проводити розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі та прохає їх задовольнити. Зустрічні позовні вимоги визнає у повному обсязі( а.с.260).

Від відповідача надійшла заява , в якій він прохає слухати справу за його відсутності. Зустрічні позовні вимоги підтримує у повному обсязі та прохає їх задовольнити. Первісні позовні вимоги визнає у повному обсязі( а.с. 261).

Оскільки відповідач визнає первісний позов, а позивач в свою чергу не заперечує проти задоволення зустрічного позову, суд з урахуванням вимоги ч. 3 ст. 200 ЦПК України вважає за можливе ухвалити рішення у підготовчому судовому засіданні.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданим Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 09 квітня 2025 року, актовий запис № 662 ( а.с. 48).

Після смерті ОСОБА_3 залишилось спадкове майно – квартира АДРЕСА_1 , що підтверджується копією технічного паспорту (а.с.41-43) та копія свідоцтва про право власності на житло ( а.с. 45).

З метою реалізації своїх спадкових прав ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та в подальшому із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. Однак 12.01.2026 року приватним нотаріусом Омелич Т.А. видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій( а.с. 83-85). Мотивуючи своє рішення, нотаріус виходила з того, що позивачкою не надано документів, які б належним чином підтверджували факт родинних зв`язків. Отже, на разі ОСОБА_1 позбавлена можливості реалізувати свої спадкові права у позасудовому порядку та оформити свої спадкові права після померлої ОСОБА_3 .

ОСОБА_2 з метою реалізації своїх спадкових прав також звернулась до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_3 , однак також отримала відмову у у вчиненні нотаріальних дій посилаючись на відсутність документів, які б належним чином підтверджували факт родинних зв`язків між нею та померлою.

Щодо встановлення факту родинних відносин суд зазначає наступне.

ОСОБА_3 , при народженні – ОСОБА_4 , була донькою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 2403.1951 р.н.( а.с. 39 зворот).

Факт зміни прізвища померлої з ОСОБА_4 на ОСОБА_7 підтверджується копією трудової книжки із редагуванням запису про прізвище ( а.с. 36-38).

У вказаній трудовій книжці зроблено позначення, що прізвище було змінено на підставі свідоцтва про шлюб.

ОСОБА_5 (мати померлої) мала рідну сестру – ОСОБА_8 (мати позивачки). При народженні обидві ці жінки мали прізвище ОСОБА_9 .

Так, ОСОБА_5 змінила прізвище після укладання шлюбу із ОСОБА_6 , що підтверджується копією архівної довідки ( а.с. 35).

Відповідно до архівної довідки Державного архіву Дніпропетровської області є актовий запис про народження ІНФОРМАЦІЯ_4 дитини ОСОБА_10 , батьки – ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ( а.с. 31).

Отже, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 були рідними дідусем та бабусею ОСОБА_3 по материній ( ОСОБА_5 ) лінії.

Позивач ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_15 та ОСОБА_8 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 виданого повторно Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністе5рства юстиції 29 квітня 1950 року, актовий запис № 629( а.с. 29).

Зміна прізвища ОСОБА_8 з ОСОБА_9 на ОСОБА_16 підтверджується свідоцтвом про одруження ( а.с. 26).

Відповідно до архівної довідки Державного архіву Дніпропетровської області є актовий запис про народження ІНФОРМАЦІЯ_5 дитини ОСОБА_17 , батьки – ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ( а.с. 23).

Отже, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 були рідними дідусем та бабусею ОСОБА_1 по материній ( ОСОБА_8 ) лінії.

Оскільки ОСОБА_13 та ОСОБА_14 були батьками ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , зазначені жінки є рідними сестрами, отже, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 були рідними дідусем та бабусею позивачки ОСОБА_1 та померлої ОСОБА_3 .

Відповідно ОСОБА_1 та померла ОСОБА_3 є дворюрідними сестрами по лінії матерів, які були рідними сестрами.

Факт родинних відносин підтверджується також копіями фотокарток на яких зображені події із життя ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , де на зазначених фото обидві жінки проводять дозвілля разом. ( а.с. 18).

ОСОБА_1 брала участь у похованні померлої, оплачувала ритуальні послуги, організовувала процес поховання, що підтверджується відповідним рахунком ( а.с. 17).

В свою чергу ОСОБА_2 при народженні мала прізвище ОСОБА_9 , що підтверджується копією свідоцтва про народження ( а.с. 86).

В подальшому прізвище, внаслідок укладання шлюбу було змінено на « ОСОБА_19 », що підтверджується копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрації. Шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища, № витягу 00055956492 від 17.01.2026 р.( а.с. 87), а після розірвання шлюбу і укладання нового шлюбу позивач за зустрічним позовом набула прізвище ОСОБА_20 ( а.с. 88,89).

ОСОБА_2 є донькою ОСОБА_21 .

ОСОБА_21 був сином ОСОБА_22 та ОСОБА_23 , що підтверджується копією свідоцтва про народження № НОМЕР_6 ( а.с. 98).

Отже, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 були рідними дідусем та бабусею ОСОБА_2 по батьковій ( ОСОБА_21 ) лінії.

Таким чином, оскільки ОСОБА_13 та ОСОБА_14 були батьками ОСОБА_5 та ОСОБА_21 , зазначені чоловік та жінка є рідними братом та сестрою, а отже, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 були рідними дідусем та бабусею позивачки ОСОБА_2 та померлої ОСОБА_3 .

Відповідно ОСОБА_2 та померла ОСОБА_3 є дворюрідними сестрами по лінії батька та матері, які були рідними братом та сестрою.

Надані суду докази докази підтверджують факт родинних відносин між ОСОБА_1 і ОСОБА_3 та підтверджують факт родинних відносин між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 .

Стосовно вимог про визнання права власності на спадкове майно суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 є двоюрідною сестрою померлої ОСОБА_3 та відноситься до спадкоємців п`ятої черги спадкування.

ОСОБА_2 також є двоюрідною сестрою померлої ОСОБА_3 та відноситься до спадкоємців п`ятої черги спадкування.

Тобто вказані особи мають право на спадкування після померлої ОСОБА_3 , оскільки відносяться до п`ятої черги спадкування.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1265 ЦК України у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Відповідно до ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ст.316 ЦК України, право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Згідно із ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Так, аналізуючи зазначену норму, можна зробити висновок, що право власності, окрім іншого, набувається також і в порядку спадкування.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків..має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Поняття власності чи «майна» за ст. 1 Першого протоколу Конвенції тлумачиться дуже широко, охоплює цілу низку інтересів економічного характеру. За рішеннями Європейського суду з прав людини «майном» в розумінні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вважається законне і обґрунтоване очікування набуття майна або майнового права.

Оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є найближчими родичами померлої ОСОБА_3 , вони мають право на спадкування за законом як спадкоємці п`ятої черги спадкування.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не змогли оформити своїх спадкових прав після померлої ОСОБА_3 у позасудовому порядку у зв`язку із тим, що на час звернення до нотаріальної контори із відповідними заявами про прийняття спадщини у них були відсутні докази на підтвердження факту родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 .

Оскільки у судовому засіданні знайшов підтвердження факт родинних відносин між ОСОБА_1 і ОСОБА_3 та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , суд вважає , що вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно після померлої ОСОБА_24 є обгрунтованими та такими що підлягають до задоволення.

Питання розподілу судових витрат судом не вирішувався, оскільки сторони не наполягали на їх стягненні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 2, 10, 12, 19, 81, 200, 247, 258-260, 263-265, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Омеліч Тетяна Анатоліївна про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності та зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Омеліч Тетяна Анатоліївна, про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності - задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є двоюрідною сестрою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , у порядку спадкування за законом після смерті двоюрідної сестри ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на частки квартири АДРЕСА_1 , яка належала померлій на підставі свідоцтва про право власності на житло від 03.04.1996 року, виданого згідно з розпорядженням (наказом) від 03.04.1996 року №900.

Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є двоюрідною сестрою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , у порядку спадкування за законом після смерті двоюрідної сестри ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на частки квартири АДРЕСА_1 , яка належала померлій на підставі свідоцтва про право власності на житло від 03.04.1996 року, виданого згідно з розпорядженням (наказом) від 03.04.1996 року №900.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса- АДРЕСА_2 .

Відповідач- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса- АДРЕСА_3 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу -Омеліч Тетяна Анатоліївна, адреса- м. Полтава, вул. Шведська, 2.

Суддя Л.І.Савченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua