Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №554/8362/26 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Суд: Шевченківський районний суд міста Полтави

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 08 вересня 2026 р.

Справа: №554/8362/26

Суддя: Савченко Л. І.

Дата документу 09.09.2026Справа № 554/8362/26

Провадження № 2/554/4311/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2026 року Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого – судді Савченко Л.І.

при секретарі судового засідання – Ревеці К.О.

за участю представника позивача – ОСОБА_1 , представника відповідача – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції у залі суду в м.Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_5 , про стягнення аліментів на повнолітнього сина, який продовжує навчання, -

в с т а н о в и в:

До Шевченківського районного суду міста Полтави надійшов позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_5 , про стягнення аліментів на повнолітнього сина, який продовжує навчання. У позовній заяві просила стягнути із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , кошти на утримання (аліменти) повнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який продовжує навчання, у розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку (доходів) щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позовної заяви і до закінчення навчання, але не довше як до досягнення ОСОБА_5 23 років.

Заявлені вимоги представник позивач обґрунтувала тим, що 22 вересня 2007 року укладено шлюб між ОСОБА_6 (прізвище після державної реєстрації шлюбу – ОСОБА_7 ) та ОСОБА_4 . У шлюбі у них народився син – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , і донька – ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які проживають з матір`ю. Дані обставини встановлені рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 16 травня 2016 року по справі № 554/2899/16-ц, яким шлюб між сторонами розірвано і стягнуто аліменти на утримання дітей, тому відповідно до ч. 4 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України є підставами для звільнення від доказування. 03.06.2016 року Київським ВДВС міста Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області відкрито виконавче провадження № 51308787. 31.01.2020 виконавче провадження прийнято Шевченківським ВДВС у місті Полтаві Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми). Відповідач зазначене рішення не виконує належним чином та не сплачує аліменти. У зв`язку з цим заборгованість по сплаті аліментів становить 392663,51 грн. (триста дев`яносто дві тисячі шістсот шістдесят три гривні 51 копійка). У лютому та березні 2026 року з відповідача примусово стягнуто державним виконавцем кошти для часткового покриття заборгованості по аліментам, відповідно. На даний час син – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є повнолітнім, проживає із матір`ю, що підтверджується довідкою № 239 від 14 травня 2026 року, виданою Директором ТОВ «ЖЕК Полтавського ДБК» і продовжує навчатися. Відповідно до довідки, він з 01.09.2025 року по 29.06.2029 року, є студентом Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка по спеціальності В9 Історія та археологія денної форми навчання державної форми фінансування. Середні витрати дитини ОСОБА_9 , згідно виписок з банківських рахунків матері та дитини, за березень, квітень 2026 року становлять 25 766,00 грн., в т.ч. витрати на оренду квартири та комунальні послуги на квартиру складають 3666, 00 грн., оскільки у власності матері та дитини немає нерухомого майна. Син несе витрати на придбання навчально-методичних посібників, підручників, канцелярії, ноутбуку для навчання у розмірі 34 882, 47 грн. та не має змоги влаштуватись на роботу у зв`язку з навчанням на денній формі, щоб самостійно отримувати заробіток. Будь-які доходи у сина відсутні. Сину у 2026 році розпочато ортодонтичне лікування брекетами у стоматолога, за що матір`ю оплачено лікування у розмірі 31 800, 00 грн., однак Відповідач не цікавиться здоров`ям своєї дитини, у додаткових витратах на лікування дитини участі не брав. Дана інформація надається як доказ стану здоров`я дитини. Тобто у сина наявні потреби у матеріальній підтримці батьків для побутових потреб, розвитку, здоров`я, яке не може бути забезпечено за рахунок університету. Відповідач з IV кварталу 2025 року та по даний час проходить військову службу та є діючим військовослужбовцем, отримує стабільне грошове забезпечення, є особою працездатного віку, інформація про наявність медичних показань, встановлених Відповідачу щодо працевлаштування та заняттям певними видами діяльності останнім відсутні. Також у відповідача є у власності нерухоме майно: квартира, будинок, земельна ділянка. На утриманні відповідача перебуває лише спільна неповнолітня дитина сторін – ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Інших утриманців, за інформацією позивача, немає. Отже, відповідач має можливість надавати грошову допомогу, і зможе щомісячно сплачувати аліменти у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) без погіршення його матеріального стану, у зв`язку з чим має змогу утримувати спільну дитину. Відповідач зобов`язаний утримувати повнолітнього сина, який навчається за денною формою навчання, через що потребує матеріальної допомоги на період навчання, котру мати в достатньому розмірі надати не може.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 02 червня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_5 .

06.07.2026 року до суду надійшов відзив від представника відповідача ОСОБА_2 , у якому вона прохає відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 в частині стягнення з ОСОБА_4 аліментів на утримання повнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/ 4 частини з усіх видів заробітку( доходу) відповідача. Прохав визначити аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_5 у твердій грошовій сумі у розмірі 3328 грн. щомісячно. Відповідач не заперечує проти обставин, які стосуються сімейного стану. Дійсно станом на червень 2026 року у відповідача існувала заборгованість по аліментах, але йдуть постійні відрахування в рамках погашення боргу. Борг виник не внаслідок ухилення від сплати аліментів, а через те, що відповідач повинен був доглядати за хворою матір`ю похилого віку, і в період із 01.10.2018 року по 30.06.2022 року перебував на обліку в управлінні соціального захисту населення виконкому Шевченківської районної у м. Полтаві ради, і одержував допомогу працездатній особі, яка здійснює догляд за особою з інвалідністю І групи або похилого віку. На даний час відповідач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_3 , що підтверджується відповідною довідкою. Відповідач заперечує проти розміру заявлених позивачем витрат на сина, зазначає, що такі суми документально не підтверджені та недоведений факт придбання зазначених речей саме для сина, а не для загального користування. Крім того, відповідач вказує, що син не позбавлений можливості працювати, отримувати додатковий дохід.. Зазначає також, що на даний час з відповідача продовжують стягуватись аліменти за рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 16.05.2016 року у розмірі 1/ 4 частини всіх видів доходу на утримання молодшої доньки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Встановлення аліментів у розмірі 1/ 4 частини доходу фактично призведе до відрахувань 50% заробітної плати відповідача лише на аліменти, без урахування вже існуючої заборгованості, з якої також здійснюються відрахування. Відповідач готовий сплачувати аліменти у фіксованому розмірі у сумі 3328 грн. щомісячно.

13 липня 2026 року до суду надійшла відповідь на відзив від представника позивача, у якій

посилається на те, що у період з 01.10.2018 року по 30.06.2022 року він здійснював догляд за своєю хворою матір`ю похилого віку, що, на його думку, є причиною невиконання аліментних зобов`язань. Вказані доводи не можуть бути підставою для звільнення відповідача від виконання обов`язку щодо утримання дитини. Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 16 травня 2016 року у справі № 554/2899/16-ц з відповідача стягнуто аліменти на утримання дітей. Однак відповідач не здійснював належних платежів не лише у період догляду за матір`ю, а також у періоди з 14.04.2016 і до 01.10.2018 року та після 30.06.2022 і до 20.02.2026 року. Рішення суду про припинення або звільнення від сплати аліментів відсутнє.Посилання відповідача на догляд за матір`ю не спростовує його обов`язку утримувати дітей, оскільки заборгованість утворилася внаслідок тривалого невиконання рішення суду та відсутності добровільного виконання обов`язку. З наданих до матеріалів справи доказів вбачається, що середньомісячний дохід відповідача за березень-квітень 2026 року становить 93 331,34 грн., що дозволяє йому виконувати обов`язок щодо матеріального забезпечення сина. Дохід відповідача є регулярним та достатнім для сплати аліментів, а тому відсутні правові підстави для звільнення його від обов`язку утримувати повнолітнього сина, який навчається. Позивач не заперечує важливість проходження військової служби відповідача та його внеску у захист держави в умовах збройної агресії російської федерації. Разом із тим, посилання на допомогу родичів або окремі витрати на військове забезпечення не спростовують наявності у відповідача доходу та можливості брати участь в утриманні сина. Заявлений позивачем спосіб стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини доходу відповідача є законним, обґрунтованим та таким, що відповідає інтересам сина, який продовжує навчання.

16 липня 2026 року до суду надійшли заперечення на відзив від відповідача, у яких останній вказує, що фактичне погашення заборгованості зі сплати аліментів розпочалося лише 19 лютого 2026 року після того, як сестра відповідача, діючи за його дорученням, звернулася до органу державної виконавчої служби та надала необхідні документи, а саме: довідку з військової частини про проходження відповідачем військової служби, довідку банківської установи та заяву про визначення поточного рахунку для здійснення видаткових операцій відповідно до вимог законодавства. Лише після цього відповідачу було частково відновлено можливість користування рахунком у межах, визначених Законом України «Про виконавче провадження». Відсутність можливості своєчасно вирішити питання щодо користування рахунком та початку здійснення відрахувань була зумовлена не небажанням відповідача виконувати свій обов`язок зі сплати аліментів, а об`єктивними обставинами, пов`язаними з проходженням військової служби, перебуванням у навчальному центрі.. До матеріалів справи відповідачем було долучено виписку з банківського рахунку, яка свідчить, що розмір його грошового забезпечення є нестабільним, змінюється щомісячно та безпосередньо залежить від проходження військової служби, виконання бойових (службових) завдань, перебування в районі ведення бойових дій, стану здоров`я та інших обставин, передбачених законодавством про грошове забезпечення військовослужбовців. Відповідач просить визначити аліменти у твердій грошовій сумі, що забезпечить їх регулярну сплату та відповідатиме принципам справедливості і розумності. Крім того, у відповіді на відзив фактично залишається поза увагою та обставина, що на утриманні відповідача перебуває також його неповнолітня донька – ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , щодо якої у відповідача існує передбачений законом обов`язок щодо її утримання.Відповідач не ухиляється від виконання свого обов`язку щодо матеріальної підтримки повнолітнього сина, та не заперечує допомагати, однак така підтримка має визначатися із дотриманням балансу інтересів усіх його дітей та з урахуванням реального матеріального становища відповідача який має нестабільний дохід та здійснює погашення значної заборгованості зі сплати аліментів.

У судовому засіданні представник позивача- ОСОБА_1 позовну заяву підтримала та прохала її задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі за наявними у справі матеріалами ( а.с. 186).

Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні прохала позов задовольнити частково, а саме у просила стягнути аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 3328 грн. щомісячно.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 22 вересня 2007 року було укладено шлюб між ОСОБА_6 (прізвище після державної реєстрації шлюбу – ОСОБА_7 ) та ОСОБА_4 , який зареєстрований Центральним відділом реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції Полтавської області, актовий запис № 1656.

Від даного шлюбу у сторін народився син – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого Октябрським відділом реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції, актовий запис № 608 (а.с. 9) і донька – ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які проживають з матір`ю. Дані обставини встановлені рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 16 травня 2016 року по справі № 554/2899/16-ц, яким шлюб між сторонами розірвано і стягнуто аліменти на утримання дітей, тому відповідно до ч. 4 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України є підставами для звільнення від доказування ( а.с. 11).

31.01.2020 року Шевченківським відділом державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Суми) було прийнято виконавче провадження № 51308787 з виконання виконавчого листа у справі № 2/554/1822/2016, яким стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 на утримання дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти в розмірі 1/ 2 частини його заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку щомісячно, починаючи з 14.04.2016 р. і до досягнення дітьми повноліття ( а.с.13).

Відповідач мав заборгованість по сплаті аліментів у сумі 345 698, 23 грн., яка станом на 07.09.2026 року погашена у розмірі 286 801, 97 грн., що слідує із Довідки Шевченківського ВДВС у місті Полтаві Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 07.09.2026 (а.с.196).

У судовому засідання 09.09.2026 року представник відповідача повідомила, що станом на час розгляду справи заборгованість погашена у повному обсязі, що не заперечувала сторона позивача.

У зв`язку із невиконанням рішення суду , постанови ВП № 51308787 старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України О.С. Коваленко 29.05.2024 р. було винесено постанову про арешт майна боржника— ОСОБА_4 ( а.с. 16).

На даний час син – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є повнолітнім, проживає із матір`ю, що підтверджується довідкою № 239 від 14 травня 2026 року, виданої Директором ТОВ «ЖЕК Полтавського ДБК» ( а.с. 17-18) і продовжує навчатися.

Відповідно до довідки, виданої 07.01.2026 р. Полтавським національним педагогічним університетом імені В.Г.Короленка вбачається, що ОСОБА_5 є студентом 1-го курсу денної форми навчання, форма навчання державна. Дата зарахування 01.09.2025 р. по 29.06.2029 р.( а.с. 19).

Позивач вказує, що дитина потребує коштів на утримання, позивач не має змоги утримувати сина самостійно. Додаткових доходів син не має, не працевлаштований.

Відповідно до ч.1 ст.199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Таким чином, ОСОБА_4 зобов`язаний утримувати повнолітнього сина, який навчається за денною формою навчання, через що потребує матеріальної допомоги на період навчання, котру мати в достатньому розмірі надати не може.

Відповідно до ч.1 ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 СК України.

Згідно положень частини 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини та платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Відповідач ОСОБА_4 зазначає, що продовжує сплачувати аліменти на утримання доньки- ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , по рішенню суду від 16 травня 2016 року у розмірі 1/ 4 частини всіх видів його доходу , щойно погасив наявну заборгованість зі сплати аліментів, а тому тривалий час залишався без коштів для існування. Встановлення аліментів на утримання повнолітнього сина у розмірі 1/ 4 частини доходу фактично призведе до відрахувань 50% заробітної плати відповідача лише на аліменти. Тому прохав визначити інший розмір аліментів, а саме у твердій грошовій сумі у розмірі 3328 грн. щомісячно.

Сімейний кодекс України виходить з принципу рівності прав та обов`язків батьків.

Відповідно до закону надавати матеріальну допомогу повнолітнім сину чи дочці, які продовжують навчання, зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає їх дитина.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Повнолітній син навчається на денній формі навчання, судом не встановлено наявності у нього своїх доходів, і більш того достатніх доходів для свого утримання. Тобто встановлено потреби у матеріальній підтримці батьків.

Частиною 3 статті 181 Сімейного Кодексу визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

У відповідності до вимог ст.191 ч.1 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до ч.2 ст.199 СК України право на утримання припиняється лише у разі припинення навчання.

Оскільки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 01.09.2025 р. навчається на денній формі навчання у Полтавському національному педагогічному університеті імені В.Г.Короленка, термін навчання 29.06.2029 р., а тому не має можливості працювати та потребує матеріальної допомоги, а його батько ОСОБА_4 зобов`язаний утримувати сина до досягнення ним двадцяти трьох років за умови, що останній продовжує навчання.

Судом також встановлено, що відповідач ОСОБА_4 сплачує аліменти на утримання доньки - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 по рішенню суду від 16 травня 2016 року у розмірі 1/ 4 частини всіх видів його доходу та має непогашену заборгованість зі сплати аліментів за таким рішенням суду від 16 травня 2016 року, яким стягувалися аліменти і на утримання сина ОСОБА_5 до досягнення ним повноліття.

Крім того, відповідач має проблеми зі здоров`ям пов`язані з отриманням ним акуботравми, проходив лікування, що підтверджується документально ( а.с. 198-200).

Проте відповідач офіційно працевлаштований, є військовослужбовцем, що підтверджується довідкою від 23.02.2026 р. за підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 полковником ОСОБА_10 , має стабільний дохід, що підтверджується випискою по картці про зарахування заробітної плати ( а.с. 98-109).

Відповідач зазначає, що не ухиляється від виконання свого обов`язку та сплати аліментів, підтримання повнолітнього сина, одна така допомога має визначатися із дотриманням балансу інтересів усіх його дітей та з урахуванням матеріального становища відповідача, який має нестабільний дохід та здійснює погашення значної заборгованості зі сплати аліментів.

Щодо визначеного відповідачем способу та розміру стягнення аліментів суд зазначає, що право обрання певного способу стягнення аліментів (у частці від доходу або у твердій грошовій сумі), належить виключно одержувачу аліментів, і право змінювати в подальшому спосіб стягнення аліментів, які вже визначені судовим рішенням, також належить виключно одержувачу аліментів.

Враховуючи, що позивачем визначено спосіб стягнення аліментів у частці від доходу, що є її правом, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів в частці від доходу (заробітку).

Враховуючи, що відповідач є працездатним , має на утриманні неповнолітню доньку, на користь якої сплачує аліменти в розмірі по 1/4 частині від заробітку (доходу) щомісячно, негативний стан його здоров`я, пов`язаний із отриманою акуботравмою, який потребує оперативного втручання, а також зважаючи на те, що утримання повнолітнього сина, який навчається, є обов`язком відповідача, позивач потребує матеріальної допомоги, відсутність можливості надавати таку допомогу відповідачем не доведено, відповідач не заперечував у надані допомоги позивачці, однак не згодний з способом стягнення з нього аліментів, тому суд приходить до висновку про стягнення аліментів з відповідача у розмірі 1/6 частини від заробітку (доходу) щомісячно.

Позивач від сплати судового збору за подання позовної заяви до суду звільнений на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір». Відтак, відповідно до положень частини 6 статті 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Враховуючи , що позов задоволено частково, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп. ( 50 % від задоволених позовних вимог). Судовий збір у сумі 665 грн. 60 коп. компенсувати за рахунок держави.

Згідно ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень, зокрема у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265, 430 ЦПК України ст.ст. 7, 180, 182, 184, 191, 199, 200 СК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_3 – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з 30 травня 2026 року до закінчення навчання 29 червня 2029 року, але не пізніше, ніж до досягнення сином 23 років.

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.

Судовий збір у сумі 665 грн. 60 коп. компенсувати за рахунок держави.

Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Позивач – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою : АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .

Відповідач – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою : АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою : АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_5

Повний текст рішення складено 11 вересня 2026 року.

Суддя Л.І.Савченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua