Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №554/11578/26 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Дата документу 10.09.2026Справа № 554/11578/26

Провадження № 3/554/1313/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.09.2026 р. м. Полтава

Суддя Шевченківського районного суду міста Полтави Горбунова Я.М., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , законного представника неповнолітнього - мати ОСОБА_2 , адвоката Баленка Р.В., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код невідомий, громадянин України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

26.07.2026 р. о 00 год. 23 хв. в м. Полтава по вул. Європейській, 28 ОСОБА_1 керував електричним двоколісним транспортним засобом оснащеним електричним двигуном потужністю 0,35 кВт, а саме, електросамокат JET RIDE, в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку із згоди водія за допомогою ALCOTEST DRAGER, результат позитивний, 1.14 проміле. Проходження огляду фіксувалася із застосуванням технічного засобу відеозапису згідно постанови КМУ №1103 від 17.12.2008 р. зі змінами від 20.01.2023 р. внесеними постановою КМУ №57 та згідно ст. 266 КУпАП.

Враховуючи вищенаведене ОСОБА_1 порушив п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 в суді вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав, щиро розкаявся. В суді законний представник, матір ОСОБА_2 зазначила, що виховує сина сама, так як з чоловіком розлучена, на даний час він перебуває на військовій службі, на даний час безробітна, а тому немає постійного доходу. Зазначила, що провела з сином профілактичну бесіду, а тому просила застосувати до ОСОБА_1 заходи впливу, які передбачені для неповнолітніх.

Адвокат Баленко Р.В. зазначив. що працівниками поліції під час складання протоколу були допущені порушення КУпАП. Фактичне опитування працівниками поліції ОСОБА_1 , складання протоколу про адміністративне правопорушення проводилося без участі законного представника. ОСОБА_1 процесуальні права неповнолітнього були роз`яснені наприкінці оголошення протоколу. Крім того, просив застосувати до ОСОБА_1 заходи впливу, які передбачені для неповнолітніх, враховуючи пом`якшуючі обставини та особу правопорушника.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши ОСОБА_1 , його матір ОСОБА_2 , адвоката Баленка Р.В., переглянувши відеозаписи з відеодиску, вважає, що в діях ОСОБА_1 міститься склад правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП, а також п. 2.9 Правил дорожнього руху встановлено відповідальність водіїв за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

За змістом ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

На виконання вказаної постанови Кабінету Міністрів України з метою створення нормативно-правового підґрунтя діяльності патрульної поліції та закладів охорони здоров`я наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року була затверджена Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі Інструкція).

Відповідно до п. п. 2, 3, 6 розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Відповідно до п. 7 розділу І Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Факт вчинення правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 729108 від 26.07.2026 року, роздруківкою з драгеру, відеозаписом з диску.

Згідно зі статтею 1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 12 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.

Так, згідно зі ст. 13 КУпАП до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу. У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 121-127, частинами першою, другою і третьою статті 130, статтею 139, частиною другою статті 156, статтями 173, 174, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Санкція частини 1 статті 130 КУпАП передбачає штраф на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Так, статтею 24-1 КУпАП передбачено, що за вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу: 1) зобов`язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого; 2) попередження; 3) догана або сувора догана; 4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

ОСОБА_1 на день вчинення інкримінованого йому адміністративного правопорушення досяг 17 років, тобто вчинив правопорушення у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років.

Згідно з наявною у матеріалах справи довідкою відділу АП УПП в Полтавській області Глущенко В.Ю., за інформацією, що міститься в Єдиному державному реєстрі МВС, посвідчення водія не отримував.

Вирішуючи питання щодо можливості накладення адміністративного стягнення на неповнолітнього за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд враховує умови та характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу порушника, який є неповнолітнім, має повних 17 років, навчається у ДНЗ «ПЦ ПТО», до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягався, має позитивну характеристику з місця навчання, проживає у неповній родині, у якій матір на даний час безробітна та не має постійного доходу, живуть на допомогу колишнього чоловіка, який є військовослужбовцем ВЧ НОМЕР_1 , у правопорушенні щиро кається та усвідомлює ступінь тяжкості вчиненого ним адміністративного правопорушення та можливість настання тяжких наслідків, бере до уваги в цілому позитивну спрямованість неповнолітнього у сімейному та громадському житті.

На думку суду з урахуванням конкретних обставин справи, характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника в цій справі немає достатніх та переконливих підстав для застосування порядку притягнення неповнолітнього до адміністративної відповідальності на загальних підставах.

На думку суду особливості вікової психології неповнолітніх, в окремих випадках, дають змогу обмежитися щодо таких осіб порівняно більш м`якими заходами, достатніми для забезпечення їх виправлення і перевиховання. Таким чином, застосування до ОСОБА_1 заходів впливу, передбачених ст. 24-1 КУпАП, у цьому випадку буде дієвим та достатнім для його виправлення та виховання у дусі точного і неухильного додержання законів, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Враховуючи те, що неповнолітній ОСОБА_1 раніше не притягався до адміністративної відповідальності, самостійно з`явився в судове засідання для розгляду його справи за першим судовим викликом, не приховавши судового сповіщення, направленого на його засіб зв`язку від батьків, щиро розкаявся у вчиненому, а тому з урахуванням суспільно-небезпечного характеру вчиненого неповнолітнім адміністративного правопорушення, у цьому конкретному випадку, на переконання суду, видається доцільним та співмірним вчиненому застосування заходів впливу, передбачених ст. 24-1 КУпАП, зокрема, передача неповнолітнього під нагляд батькам.

При застосуванні заходу впливу суд, керуючись законом, враховує дані про особу неповнолітнього ОСОБА_1 , його вік, соціальні характеристики, ставлення винного до вчиненого правопорушення, та вважає, що передача неповнолітнього під нагляд батькам буде сприяти належному виховному впливу на цю особу. На переконання судді, саме такий вид впливу є необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження вчинення нових правопорушень.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Заходи впливу, передбачені ст. 24-1 КУпАП не є адміністративними стягненнями у розумінні ст. 23 КУпАП, а є альтернативними заходами впливу, які можуть бути застосовані тоді, коли виховання неповнолітнього правопорушника є можливим без накладення адміністративного стягнення у загальному порядку. Тому при застосуванні до неповнолітнього правопорушника заходів впливу, передбачених ст. 24-1 КУпАП, судовий збір не стягується.

Керуючись ст. ст. 13, 24-1, 175-1, 276-280, 283-285 КУпАП, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Визнати неповнолітнього ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосувати до нього захід впливу у виді передачі неповнолітнього під нагляд батькам.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Полтави.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Я.М. Горбунова