Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №948/559/26 — Машівський районний суд Полтавської області

Справа № 948/559/26

Номер провадження 2-др/948/10/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2026 Машівський районний суд Полтавської області у складі :

головуючого – судді Косик С.М.,

за участю: секретаря Ткач Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Машівка клопотання представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Бульбах Н.М. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення порядку користування квартирою та відшкодування комунальних послуг в порядку регресу,

в с т а н о в и в :

У провадженні Машівського районного суду Полтавської області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення порядку користування квартирою та відшкодування комунальних послуг в порядку регресу, в якій позивачем було заявлено вимоги про встановлення порядку користування квартирою АДРЕСА_1 та стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , в порядку регресу за відшкодування комунальних послуг за теплопостачання суму в розмірі 7 431,54 грн, а також усіх понесених ним судових витрат.

25.08.2026 року дану справу було розглянуто з ухваленням рішення, за яким позов задоволено частково. Встановлено порядок користування квартирою АДРЕСА_2 , загальною площею 61,1 кв.м., житловою площею 36,8 кв.м., яка в цілому складається з: коридор – 1 пл. 7,7 кв.м., вбиральня – 2 пл. 1,5 кв.м., ванна – 3 пл. 2,9 кв.м., кімната – 4 пл.7,5 кв.м., вбудована шафа – 5 пл. 0,5 кв.м., кімната – 6 пл. 11,8 кв.м., кімната – 7 пл. 17,5 кв.м., кухня – 8 пл. 7,4 кв.м., вбудована шафа – 9 пл. 0,7 кв.м., лоджія пл. 2.7 кв.м., балкон пл. 0,9 кв.м., між співвласниками ОСОБА_2 та ОСОБА_1 шляхом виділення в користування: 1) ОСОБА_2 окрему кімнату-7 житловою площею 17,5 кв.м.; 2) ОСОБА_1 окрему кімнату-4 житловою площею 7,5 кв.м. та окрему кімнату-6 житловою площею 11,8 кв.м.; 3) усі підсобні приміщення зазначеної квартири: коридор – 1 пл. 7,7 кв.м., вбиральня – 2 пл. 1,5 кв.м., ванна – 3 пл. 2,9 кв.м., вбудована шафа – 5 пл. 0,5 кв.м., кухня – 8 пл. 7,4 кв.м., вбудована шафа – 9 пл. 0,7 кв.м., лоджія пл. 2,7 кв.м., балкон пл. 0,9 кв.м. залишити у спільному користуванні співвласників. В іншій частині позовних вимог відмовлено, зокрема внаслідок сплати відповідачкою на користь позивача вартості комунальних послуг в розмірі 5119,78 грн. Також було вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1065,00 та витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн. (а.с.92-96).

31.08.2026 від представника відповідачки ОСОБА_1 – адвоката Бульбах Н.М. через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» до суду надійшло клопотання про подання доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу та ухвалення додаткового рішення у справі, у якому просить долучити до матеріалів справи докази понесених відповідачкою ОСОБА_1 витрат, пов`язаних з розглядом справи, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн та здійснити розподіл понесених відповідачкою витрат відповідно до ст.141 ЦПК України та ухвалити додаткове рішення у даній справі.

Заява мотивована тим, що 01.07.2026 року між ОСОБА_1 та адвокатом Бульбах Н.М. було укладено договір №37 про надання правничої допомоги у даній справі в судах усіх інстанцій, у зв`язку з чим відповідачкою понесено відповідні витрати.

Зазначено, що за наслідками остаточного розрахунку судових витрат, які відповідачка понесла у зв`язку з розглядом справи судом першої інстанції такі судові витрати складаються з витрат на професійну правничу допомогу у сумі 10 000,00 грн. Попередній розрахунок судових витрат, їх розмір узгоджувався сторонами договору в сумі 12 000,00 грн, але враховуючи те, що в судовому засіданні 25.08.2026 року адвокат участі не брала, про що завчасно було подано клопотання до суду, їх розмір було зменшено до суми 10 000,00 грн. (а.с.99-102).

09.09.2026 від представника позивача ОСОБА_2 – адвоката Цокало-Зливко Т.М. надійшли заперечення на клопотання представника відповідачки, у яких вона просить відмовити ОСОБА_3 у задоволенні клопотання про розподіл понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу відповідно до ст.141 ЦПК України та ухвалення додаткового рішення (а.с.121-123).

Заперечення мотивовані тим, що відповідачка задовольнила позовні вимоги після пред`явлення позову, а тому всі судові витрати стягуються з відповідача, а тому спроба відповідача стягнути кошти за послуги адвоката після того, як сама визнала та сплатила борг у суді, суперечить принципу добросовісності та справедливості.

Крім того, у відзиві на позов відповідачка не надала орієнтовний розрахунок судових витрат та не заявляла про їх стягнення за наслідками розгляду справи. Також зазначила, що для типової справи у сфері житлових спорів кількість часу, зазначена в детальному описі робіт, виконаних адвокатом, є надмірною та неспівмірною зі складністю справи, а функції про дубльовані.

Відповідно до ч.3 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Суд уважає за можливе розглянути клопотання представника відповідача про ухвалення додаткового рішення без повідомлення учасників справи та дослідивши матеріали справи, зазначає таке.

Згідно ч.8. ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Так, у поданому відзиві на позов представник відповідачки ОСОБА_1 – адвокат Бульбах Н.М. між іншим повідомила, що у відповідності до ч.1 ст.134 ЦПК України за наслідками попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат, які відповідачка понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи встановлено, що відповідні витрати складаються з витрат на професійну правничу допомогу, докази понесення яких згідно ст.137 ЦПК України будуть подані до початку судових дебатів у даній справі відповідно до вимог ч.8 ст.141 ЦПК України (а.с.64).

В подальшому, в ході розгляду справи представник відповідачки ОСОБА_1 – адвокат Бульбах Н.М. направила клопотання про розгляд справи без її участі та участі відповідачки також повідомила, що за наслідками попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат, які відповідачка понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи встановлено, що відповідні витрати складаються із витрат на професійну правничу допомогу в сумі 12 000,00 грн. Зазначено, що зважаючи на повне визнання відповідачкою позовної вимоги про встановлення порядку користування квартирою та добровільне відшкодування позивачу коштів за комунальні платежі в порядку регресу відповідачка пропонувала витрати на професійну правничу допомогу покласти на кожну із сторін, яка їх понесла. Але, у разі якщо позивачем буде заявлено до стягнення з відповідачки суми понесених витрат на правничу допомогу, відповідачем докази понесення ним судових витрат відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України будуть подані до суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення по справі, про що відповідач заявляє до початку судових дебатів по справі (а.с.86-88).

Як убачається з матеріалів справи, заочне рішення у даній справі було ухвалено 25.08.2026 року (а.с.92-96), яке було доставлено до електронного кабінету представника відповідачки - 26.08.2026 року (а.с.98), документи на підтвердження факту понесених витрат на правничу допомогу представник відповідачки сформувала та направила до суду 28.08.2026 року (а.с.99), тобто протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу представниця відповідачки до суду надала: договір №37 про надання правничої допомоги від 01.07.2026, укладений між адвокатом Бульбах Н.М. та ОСОБА_1 , зокрема на представництво інтересів ОСОБА_1 у судах всіх інстанцій у справі №948/559/26 за позовом ОСОБА_2 про встановлення порядку користування квартирою та відшкодування комунальних послуг в порядку регресу та в п.4.2 якого визначено розмір гонорару за надані послуг у фіксованому розмірі 12 000,00 грн; рахунок-фактура №37 (від 28.08.2026 року (додаток №1) на сплату ОСОБА_1 гонорару за надані послуги адвокатом Бульбах Н.М. в сумі 10 000,00 грн; квитанцію №37 від 28.08.2026 року про прийняття адвокатом Бульбах Н.М. від клієнта ОСОБА_1 гонорару за забезпечення захисту її прав, свобод, законних інтересів та представництво в Машівському районному суді Полтавської області по справі №948/559/26 в сумі 10 000,00 грн; довідку №37 від 28.08.2026 року видану адвокатом Бульбах Н.М. про те, що згідно рахунку-фактури нею отримано від ОСОБА_1 гонорар за договором про надання правничої допомоги у розмірі 10 000,00 грн.; детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснення ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги Грінько О.М., де зазначено, що на правову допомогу та адвокатські послуг було витрачено 9 годин та в загальному розмірі складає 10 000,00 грн; акт здачі-приймання надання правової допомоги від 28.08.2026 року, в якому зазначено, що адвокатом надана правнича допомога, викладена у погодженому сторонами детальному описі наданих послуг, вартість якої остаточно узгоджена сторонами та становить 10 000,00 грн, зважаючи на те, що сторонами було зменшено суму гонорару з 12 000,00 грн до вказаної суми, а замовник отримав правничу допомогу та сплатив узгоджену ними суму (а.с.104-114).

В матеріалах справи на а.с.103 наявний ордер про надання правничої допомоги відповідачці ОСОБА_1 адвокатом Бульбах Н.М.

Положеннями статті 59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до ст.11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат (ст. 134 ЦПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 137 ЦПК України); 3) розподіл судових витрат між сторонами (ст. 141 ЦПК України).

За змістом ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 – 4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частинами першою, другою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У ч.3 ст. 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

У постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

В даному випадку суд вважає, що здійснення відповідачкою витрат на правничу допомогу в цій справі підтверджується належними та допустимими доказами.

Разом з тим, вказані докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у визначеному відповідачкою розмірі 10 000,00 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на правничу допомогу або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені нормами процесуального законодавства, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Подібний правовий висновок викладено у додатковій постанові Верховного Суду від 19 січня 2023 року у справі № 345/136/18.

Ураховуючи наведені положення процесуального законодавства та беручи до уваги підтверджений матеріалами справи факт надання адвокатом Бульбах Н.М. професійної правничої допомоги відповідачці у цій справі, керуючись принципом співмірності та розумності судових витрат, складності справи, ціни позову, критерію реальності адвокатських витрат, необхідних процесуальних дій сторони та часу, витраченого адвокатом на надання професійної правничої допомоги, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та результату її розгляду, приймаючи до уваги заперечення позивача, оскільки позов задоволено частково, суд дійшов висновку про стягнення з позивача на користь відповідачки витрат на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 2000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 270, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Клопотання представника відповідачки ОСОБА_1 – адвоката Бульбах Н.М. про ухвалення додаткового рішення – задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення порядку користування квартирою та відшкодування комунальних послуг в порядку регресу.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.

В іншій частині клопотання – відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований по АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя С. М. Косик