Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №532/1027/26 — Кобеляцький районний суд Полтавської області

532/1027/26

2/532/884/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2026 р. м. Кобеляки

Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі:

судді - Назарьової Л. В.,

з участю секретаря судового засідання - Маляренко І. М.,

учасники справи:

позивач – ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН»,

представник позивача – Пархомчук С. В.,

відповідач – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кобеляки, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В:

22 квітня 2026 року до Кобеляцького районного суду Полтавської області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 76872 грн.

У позовній заяві зазначено, що 28.12.2018 року між ТОВ «ФК «Верона» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 375319 (далі Кредитний договір або Договір) про надання коштів на умовах споживчого кредиту який був укладений в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису, який був відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) та надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписуючи договір Відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватися. На підставі кредитного договору Товариство надало відповідачу фінансовий кредит на умовах строковості, зворотності, платності, на таких умовах, що сума виданого кредиту становить 3000,00 грн, дата надання кредиту 28.12.2018 року, з відсотковою ставкою 1,9 % (процентів) на добу, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

ТОВ «ФК «ВЕРОНА» взяті на себе зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору.

01.12.2023 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕРОНА» та ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» укладено договір відступлення права вимоги №1-01/12/2023 відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників від 01.12.2023 року до договору відступлення права вимоги №1-01/12/2023, ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором.

Оскільки відповідач ОСОБА_1 не виконала свого обов`язку за кредитним договором, станом на 20.02.2026 року загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 76872 грн, яка складається із простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 3000 грн і простроченої заборгованості за відсотками в розмірі 73872 грн.

Враховуючи викладене, представник позивача прохає суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» заборгованість за кредитним договором № 375319 від 28.12.2018 року в розмірі 76872 грн, яка складається з простроченої заборгованість за сумою кредиту в розмірі 3000 грн та простроченої заборгованості за відсотками в розмірі 73872 грн, а також понесені судові витрати.

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 01 травня 2026 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 26 травня 2026 року зобов`язано товариство з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» надати суду інформацію про те, в якому банку було випущено платіжну картку № НОМЕР_1 , на яку здійснено перерахування кредитних коштів в сумі 3000 грн від 28.12.2018 року.

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 23 червня 2026 року зобов`язано представника акціонерного товариства "УКРСИББАНК" надати суду інформацію щодо наявності у ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) карткових рахунків відкритих у банку станом на 28.12.2018 року; інформацію щодо належності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) карткового рахунку НОМЕР_1 ; виписку по рахунку за номером картки НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ); інформацію про надходження 28.12.2018 року на картковий рахунок НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) грошових коштів в сумі 3000,00 грн. Також зобов`язано уповноважену особу ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області надати суду відомості про те, чи визнана у кримінальному провадженні №12019170190000025 ОСОБА_1 потерпілою і які результати досудового розслідування зазначеного кримінального провадження.

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 25 серпня 2026 року витребувано з Кобеляцького районного суду Полтавської області матеріали кримінального провадження №12019170190000025 від 03.01.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, відносно потерпілої ОСОБА_1 .

Представник позивача, ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» - Пархом- чук С. В., будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву, в якій прохав розгляд справи провести за відсутності представника позивача.

Відповідач, ОСОБА_1 , будучи повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилась, однак подала до суду заяву, в якій зазначила, що позовні вимоги не визнає. Зазначає, що жодних кредитних договорів із ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» не укладала, кошти не отримувала. 28 грудня 2018 року невідомі особи шахрайським способом заволоділи номером мобільного телефону та використали її персональні дані з метою отримання кредитних коштів. В подальшому нею було подано заяву про вчинення кримінального правопорушення. Вказує, що матеріали позовної заяви не містять відомостей про перерахування кредитних коштів на платіжну картку, на яку, як вказує позивач було зараховано кошти.

Суд, розглянувши та вивчивши матеріали справи, вважає, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.

Стороною позивача на підтвердження укладення кредитного договору №375319 від 28.12.2018 року між ТОВ «Фінансова Компанія «ВЕРОНА» та ОСОБА_1 надано Пропозицію укласти договір про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (оферта), Акцепт (заяву про прийняття пропозиції укласти договір про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (оферти) № 375319, згідно яких вбачається, що між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Верона» (ТМ «ГРОШІ ВСІМ») та ОСОБА_1 (відомості вказано російською мовою « ОСОБА_2 ») укладено Договір про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (а.с. 8-12).

Відповідно до п. 1.1-1.4 Договору, Позикодавець зобов`язується зобов`язується надати Позичальникові грошові кошти в розмірі 3000 гривень на умовах терміновості, повернення та платності, в національній валюті України - гривні у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, у розмірі та порядку, встановлених Договором. Строк, на який надається позика, складає 29 календарних днів з моменту підписання цього Договору та перерахування (видачі) коштів Позичальнику, а саме: з 28.12.2018 року по 25.01.2019 року включно. Процентна ставка за позикою становить 1,90 % від суми позики в день, що на рік становить (реальна річна процентна ставка) 693,5% від суми позики.

Суду позивачем також надано Договір № 1-01/12/2023 про відступлення права вимоги від 01 грудня 2023 року, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «ВЕРОНА» та ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН», відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «ВЕРОНА» відступило за плату ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» права вимоги за кредитними договорами, в тому числі за кредитним договором № 375319 від 28.12.2018 року (а.с. 16-17).

Відповідно до пункту 2.1 Договору, позикодавець надає позичальникові позику у безготівковій формі шляхом перерахування відповідних грошових коштів на рахунок банківської платіжної картки позичальника протягом 3 (трьох) банківських днів з дати підписання договору.

Датою надання позики вважається день списання грошових коштів з поточного рахунку позикодавця на рахунок банківської платіжної картки позичальника (п. 2.2 Договору). Разом з тим, як вбачається зі змісту кредитного договору від 28.12.2018 року № 375319, відсутні будь-які відомості про позичальника ОСОБА_1 та належного їй рахунку банківської платіжної картки, на яку, за умовами договору, перераховується позика. Жодних даних про банківську картку позичальники умови договору не містять.

На підтвердження виконання умов договору суду надано довідку ТОВ «Платежі Онлайн» (а.с. 23-24 зворот), згідно якої вбачається, що через платіжний сервіс «Platon» здійснено транзакцію коштів у сумі 3000 грн на платіжну картку емітента UKRSIB BANK № НОМЕР_1 , дата та час проведення 28.12.2018 07:25, номер операції 24598-19023-62947, номер замовлення 607810, опис операції: договор #375319. Відомості про володільця цієї картки відсутні.

Видача кредиту шляхом перерахування його на рахунок позичальника повинна бути підтверджена первинним документом (платіжна інструкція або інший документ оформлений відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» який би підтвердив факт здійснення господарської операції).

Позивачем не надано жодного первинного документа банку або іншої фінансової установи, на підставі якого було встановлено належність вказаного платіжного інструменту саме відповідачу.

Відповідач зазначила, що платіжної картки № НОМЕР_3 ніколи не отримувала та не мала будь-якої іншої платіжної картки АТ «УКРСИББАНК». Таке твердження знайшло своє підтвердження перевіреними судом доказами.

Згідно відповіді АТ «УКРСИББАНК» № 31-4-01/18862 від 03.07.2026 року вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , рахунків у банку не відкривала, клієнтом банку не є, картка НОМЕР_3 не емітована в АТ «УКРСИББАНК» та не видавалась на ім`я ОСОБА_1 (а.с. 63).

Судом також установлено, що кредитний договір №375319 від 28.12.2018 року не містить відомостей про його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором саме відповідачем ОСОБА_1 , оскільки саме тільки зазначення в кредитному договорі персональних даних відповідачки (зазначених російською мовою) не підтверджує проходження нею верифікації та ідентифікації згідно вимог законодавства, та отримання на банківську карту № НОМЕР_1 кредитних коштів, оскільки остання в АТ «УКРСИББАНК» не обслуговується, отже не могла отримати на вказану карту кредитні кошти.

Надана позивачем довідка про ідентифікацію клієнта ОСОБА_1 , яка ідентифікована ТОВ «Фінасова Компанія «ВЕРОНА», не підтверджує того, що саме ОСОБА_1 , а не інші особа, підписувала за допомогою одноразового ідентифікатора у електронному вигляді кредитний договір.

Окрім того, ОСОБА_1 зверталась із письмовою заявою про вчинення відносно неї кримінального правопорушення, за фактом використання її персональних даних та оформлення кредиту невідомими особами у фінансових установах, про що було зареєстровано в журналі ЄО відділення поліції № 2 (м. Кобеляки) Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області та внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (а.с. 45-46, 78-92). На цей час кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12019170190000025 від 03.01.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, в тому числі відносно потерпілої ОСОБА_1 закрито на підставі абз. 14 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Суд на підставі відповіді АТ «УКРСИББАНК» робить висновок, що відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 не є клієнтом банку АТ «УКРСИББАНК» та банківська карта № НОМЕР_1 на ім`я відповідача ОСОБА_1 взагалі не емітувалася. З цього слідує, що відповідач не могла отримати кредитні кошти на вказану кредитну карту, яка зазначена у довідці про перерахування коштів, та взагалі відсутня у спірному кредитному договорі.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У відповідності зі статтею 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ч.1 ст. 642 ЦК України).

Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.1 ст.1050 ЦК України з урахуванням положень статей 526, 527, 530 ЦК України, кредитор має довести надання позичальникові грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, що узгоджується з позицією викладеною в Постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 року по справі №161/16891/15-ц.

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Судовий розгляд відбувається на засадах змагальності.

За ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Представником позивача не доведено, що саме відповідача зверталась до первісного кредитора ТОВ «Фінансова Компанія «ВЕРОНА» (ТМ «ГРОШІ ВСІМ») із заявою про отримання кредиту та що саме вона його отримала, не спростовано інформацію АТ «УКРСИББАНК» про те, що відповідач не є клієнтом банку та відповідно немає відкритих рахунків в цьому банку.

Надана позивачем довідка про перерахування коштів ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН» через платіжну систему «Platon», витяг з реєстру боржників до договору відступлення права вимоги та виписка з особового рахунку за кредитним договором № 375319 не є доказом розміру боргу, який позивач просить стягнути, оскільки позивачем не доведено укладення кредитного договору та отримання відповідачем кредитних коштів.

Таким чином, перевіривши та з`ясувавши всі необхідні обставини справи та оцінюючи всі наявні докази по справі, досліджені в ході судового засідання в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором є не обґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі відмови в позові судовий збір покладається на позивача.

За таких обставин, судові витрати необхідно залишити за позивачем.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання до Полтавського апеляційного суду.

Сторони:

позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН», код ЄДРПОУ 44334170, місцезнаходження: 01042, місто Київ, вулиця Саперне Поле, 12, інше, нежитлове приміщення 1008;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя