Рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №534/1053/26 — Кобеляцький районний суд Полтавської області

534/1053/26

2/532/1001/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2026 р. м. Кобеляки

Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі:

судді – Назарьової Л. В.,

з участю секретаря судового засідання – Маляренко І. М.,

учасники справи:

позивач – ТОВ «Фінансова компанія «Абекор»,

представника позивача – Попова В. І.,

відповідач – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кобеляки, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Абекор» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 21504 грн.

У позовній заяві представник позивача вказує, що 10.09.2025 року ТОВ «ФК «АБЕКОР» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно- телеко- мунікаційної системи ТОВ «ФК «АБЕКОР» уклали електронний кредитний договір 2127599, згідно умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 12000 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку позичальника. Строк кредиту 80 днів з кінцевим терміном повернення до 28.11.2025 року (включно).

08 жовтня 2025 року відповідач уклав Додаткову угоду до Кредитного договору № 2127599 від 10.09.2025 року на часткову зміну п.1.3 Договору та Додатку 1 до Договору, а саме сторони погодили, що строк кредиту складає загальну кількість днів користування кредитором (крім періоду прострочення), з кінцевим терміном повернення кредиту 27 грудня 2025 року.

ТОВ «ФК «АБЕКОР» взяті на себе зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору. Однак у зв`язку з невиконанням умов договору у відповідача виникла прострочена заборгованість перед кредитом в розмірі 12000 грн тіло кредиту та 9504 грн нараховані проценти.

Враховуючи викладене, представник позивача прохає суд стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» заборгованість за кредитним договором № 2127599 від 10.09.2025 року в сумі 21504 грн, яка складається із: 12000 грн тіло кредиту та 9504 грн нараховані проценти. Також прохає стягнути з відповідача сплачені судові витрати, що складаються з судового збору в розмірі 2662,40 грн та витрати за відправку документів у розмірі 133,38 грн.

Ухвалою Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області від 21 квітня 2026 року матеріали цивільної справи передано за підсудністю до Кобеляцького районного суду Полтавської області.

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 21 травня 2026 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 03 вересня 2026 року постановлено ухвалити заочне рішення.

Представник позивача, товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, однак зі змісту позовної заяви вбачається, що останній прохав розглянути справу за відсутності представника позивача в порядку спрощеного позовного провадження. У разі неявки в судове засідання відповідача, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач, ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, шляхом оголошення на офіційному вебсайті судової влади України, в судове засідання не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила. Відзив на позов не подала, будь-яких заперечень проти позову, заяв, клопотань чи пояснень з приводу позовних вимог по суті до суду від відповідача не надходило.

Суд, розглянувши та вивчивши матеріали справи, дійшов до таких висновків.

Судом установлено, що 10 вересня 2025 року ТОВ «ФК «АБЕКОР» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «ФК «АБЕКОР» уклали електронний кредитний договір № 2127599, відповідно до умов якого кредитор надає позичальнику кредит у гривні, а позичальник зо- бов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за ко- ристування ним, комісії та виконати інші обов`язки, передбачені Договором (а.с. 8- 16).

Згідно з пунктом 1.2 договору сума кредиту складає 12000,00 грн. Строк кредиту 80 днів з кінцевим терміном повернення до 28 листопада 2025 року (включно) (п. 1.3 Договору). Кількість платежів: 2 платежі.

Відповідно до п. 1.4.1 договору базова процентна ставка 0,9900% в день, що застосовується протягом першого періоду користування кредитом.

Пунктом 1.4.2 договору встановлено основну процентну ставку 0,99% в день, що застосовується протягом другого періоду користування кредитом.

В пункті 1.4.3 договору встановлена акційна процентна ставка - 0,0099 % в день.

Також позивачем до договору додано таблицю обчислення загальної вартості кредиту для позичальника та реальної річної процентної ставки за договором (графік платежів), що є Додаток № 1 до кредитного договору № 2127599 від 10.09.2025 року, а також паспорт споживчого кредиту, із зазначенням інформації, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма).

Кредитний договір та додаток №1 до договору підписано відповідачем з використанням кваліфікованого електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Також 08 жовтня 2025 року відповідач уклала Додаткову угоду до кредитного договору № 2127599 від 10 вересня 2025 року на часткову зміну п.1.3 Договору та Додатку 1 до Договору, сторони погодили, що строк кредиту складає загальну кількість днів користування кредитором (крім періоду прострочення), з кінцевим терміном повернення кредиту: 27 грудня 2025 року.

Згідно з п. 2.1 кредитного договору кошти кредиту надаються кредитором у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок позичальника, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 , що емітована банком України.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов кредитного договору, що підтверджується довідкою ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» про успішність переказу коштів у розмірі 12000 грн (а.с. 32). Факт зарахування коштів на картку відповідача підтверджується наданою АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» довідкою та випискою про рух коштів за картковим рахунком за період з 10.09.2025 по 11.09.2025 року (а.с. 80-82).

Доказів на спростування факту укладення вказаного договору та отримання кредитних коштів відповідачем не надано.

Згідно розрахунку заборгованості, за відповідачем ОСОБА_1 рахується заборгованість за кредитним договором № 2127599 від 10.09.2025 року у розмірі 21504,00 грн, що складається із: 12000 грн заборгованість за тілом кредиту, 9504 грн заборгованість за нарахованими процентами (а.с. 27-29).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання, а в ч. 1 ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Згідно статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними пові- домленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Суд звертає увагу, що в пункті 3 договору сторони погодили порядок його укладення, зокрема, що цей договір укладається сторонами у вигляді електронного договору в розумінні Закону України «Про електронну комерцію».

Спірний кредитний договір було укладено в електронній формі, підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем).

Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлено обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстро- ченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому.

Таким чином, судом установлено, що ТОВ «Фінансова компанія «Абекор» виконало свої обов`язки за кредитним договором № 2127599 від 10.09.2025 року, у той час як відповідач у порушення вимог кредитного договору належним чином не виконала взяті на себе зобов`язання, що призвело до утворення заборгованості.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до статтей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, оскільки ОСОБА_1 належним чином не виконала взяті на себе обов`язки по виконанню договору, внаслідок чого утворилась заборгованість, яку добровільно не сплачено, а також доказів належного виконання відповідачем умов договору суду не надано, тому з відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «Абекор» необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі 21504 грн.

Крім цього, відповідно до ч.2 ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача, а тому із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Абекор» підлягають стягненню судові витрати, а саме сплачений за подання позовної заяви судовий збір у розмірі 2662,40 гривень.

Крім того, позивачем заявлено про стягнення витрат на поштову відправку документів відповідачу в розмірі 133,38 грн.

Положеннями частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Розмір витрат, пов`язаних з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов`язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів (частина друга статті 140 ЦПК України).

Відповідно до квитанції №2002669 від 09.04.2026 «Поштова служба «Е-Пост» позивачем понесено витрати на відправку копії позовної заяви з додатками для відповідача на загальну суму 133,38 грн.

Оскільки позовні вимоги ТОВ «ФК «Абекор» задоволено в повному обсязі, тому витрати, пов`язані з розглядом справи у сумі 133,38 грн (в розмірі, в якому просить стягнути позивач) підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 7, 12, 81, 141, 258, 268, 280-289 ЦПК України; статтями 526, 536, 612, 625, 629, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» заборгованість за кредитним договором № 2127599 від 10.09.2025 року в розмірі 21504 (двадцять одна тисяча п`ятсот чотири) гривні, яка складається з:

- 12000 грн - заборгованість за тілом кредиту;

- 9504 грн - заборгованість за нарахованими процентами.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні сорок копійок) гривень та витрати за відправку документів у розмірі 133,38 (сто тридцять три гривні тридцять вісім) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Сторони:

позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор», код ЄДРПОУ 39287145, адреса: 04080, м. Київ, вул. Костянтинівська, 75, прим. 601А;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя