Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №530/552/26 — Зіньківський районний суд Полтавської області

Суд: Зіньківський районний суд Полтавської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 07 вересня 2026 р.

Справа: №530/552/26

Суддя: Ситник О. В.

Справа № 530/552/26

Номер провадження 2/530/623/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2026 року Зіньківський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Ситник О.В. розглянувши в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Єврокредит" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

Позивач ТОВ «ФК Єврокредит» 20.03.2026 звернувся Зіньківського районного суду Полтавської області з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява обґрунтована тим, що 09.10.2019 між ОСОБА_1 та АТ «МЕГАБАНК» був укладений кредитний договір №116-207-855-2-19-Г (з ануїтетними платежами), згідно з умовами якого відповідач отримав грошові кошти в кредит в сумі 22824,80 грн з стороком кредитування на 36 міс. до 07.10.2022 року включно.Позивач вказував, що АТ «МЕГАБАНК» умови кредитних договорів виконало в повному обсязі, відповідач зі свого боку умови договорів належним чином не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість за кредитом.

Зазначав, що сума заборгованості відповідача за кредитним договором №116-207-855-2-19-Г становить 34128,80 грн, з них: заборгованість за кредитом становить 19280,50 грн, заборгованість по слаті відсотків становить 4418,40 грн., заборгованістю по сплаті комісії 10429,90 грн. В поданій до суду позовній заяві просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №116-207-855-2-19-Г в сумі 34128,80 грн. на користь ТОВ «ФК Єврокредит» та судові витрати в розмірі 2422,40 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 11200 грн.

Ухвалою Зіньківського районного суду Полтавської області від 01.04.2026 року по справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників судового процесу не надходило.

Відповідачу ОСОБА_1 було направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі та супровідний лист за адресою його місця реєстрації, який він отримав 15.05.2026 року,відзиву на позов не надав.

Відповідно до вимог ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч.2ст.191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення її по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Частиною 3 ст. 12 ЦПК України визначено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, дійшов висновку про часткове задоволення позову, з огляду на наступне.

Частиною 3 ст. 12 ЦПК України визначено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч.2 ст.191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Судом встановлено, що 09.10.2019 між відповідачем ОСОБА_1 та АТ «МЕГАБАНК» був укладений кредитний договір №116-207-855-2-19-Г згідно з умовами якого відповідач отримала грошові кошти в кредит в сумі 22824,80 грн. кредит надається на строк з 09.10.2019 року до 07.10.2022 року включно.

Вказаний кредитний договір був укладений в паперовому вигляді та підписано сторонами в двох примірниках, у кожної зі стopiн знаходиться по одному його примірнику (а.с. 40).

03.09.2024 відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024 року між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» укладений договір про відступлення прав вимоги № GL1N426240. Таким чином, Новий кредитор ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» набув право вимоги до боржників за основними договорами, серед яких і право вимоги до Відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №116-207-855-2-19-Г від 09.10.2019 року.

27.12.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» Договір № 1/12 про відступлення прав вимоги. Відповідно до Додатку №1 «Друкований Реєстр Боржників» до вказаного договору про відступлення прав вимоги серед інших, до ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» перейшло і право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 116-207-855-2-19-Г від 09.10.2019 року.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Оскільки відповідач ОСОБА_1 свого зобов`язання належним чином не виконав, своєчасно та в порядку, передбаченому договором, кошти в повному обсязі не повернув, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за укладеними кредитними договорами заявлені обґрунтовано.

За умовами укладеного між сторонами по справі кредитного договору від 09.10.2019 №116-207-855-2-19-Г (з ануїтетними платежами) пунктом 2.8 передбачено комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 1.4% від суми кредиту сплачується щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного місяця.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22) зазначено, що: "згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України "Про споживче кредитування" умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України "Про споживче кредитування" щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що "у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України "Про споживче кредитування". Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".

В укладеному між сторонами по даній справі в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування).

Враховуючи, що банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору, то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредиту є нікчемними.

Тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК Єврокредит» в частині стягнення комісії за обслуговування за договором №116-207-855-2-19-Г в сумі 10429,90 грн. є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача грошових коштів за укладеним договором підлягають частковому задоволенню.

З відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №116-207-855-2-19-Г від 09.10.2019 в сумі 23 698,9 грн, з яких: 19280,50 грн. тіло кредиту, 4418,40 заборгованість по відсотках.

Що стосується судових витрат, то суд ззаначає:

Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини 1статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно із частиною 2 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Частиною 3статті 137 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження №11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

На підтвердження понесення витрат на правничої допомоги представником позивача надано суду: копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП № 5817 від 04 липня 2024 року адвоката Журавльова Станіслава Георгійовича (а.с.23), договір про надання правової допомоги № 1/07 від 01 липня 2025 року (а.с. 24-27), акт прийому-передачі наданих послуг № 12098520 від 05.01.2026 року (а.с. 60), вартість наданих послуг - 11200 грн 00 коп., копію ордеру на надання правової допомоги адвокатом Журавльовим С.Г. серії АЕ № 1414107 (а.с.21).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 р. у справі 904/4507/18.

Враховуючи складність справи, яка є малозначною, виконані адвокатом роботи, зміст позовної заяви, обсяг доданих документів, що не є значними, суму позовних вимог, суд, виходячи з положень ст. 141 ЦПК України, вважає за можливе зменшити заявлені витрати на правничу допомогу до розміру 7 000 гривень, що відповідає засадам розумності та співмірності характеру наданої правової допомоги та підлягають стягненню з ОСОБА_1 .

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначено нормами ст. 141 ЦПК України.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог, а смае на 69,44 % понесенні позивачем судові витрати підлягають відшкодуванню відповідачем пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн підлягають відшкодуванню пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 1 848,77 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 526, 527, 530, 549, 551, 1049, 1050, 1054, ЦК України, ст.12,13,19, 81, 210, 247, 258-259, 263-268,274-279, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, – задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ЄВРОКРЕДИТ» , місцезнаходження: 49001,Дніпропетровська область, м.Дніпро, провулок Ушинського,1, офіс 105, ЄДРПОУ 40932411, заборгованість за кредитним договором №116-207-855-2-19-Г від 09.10.2019 року у загальному розмірі – 23698 (двадцять три тисячі шістсот дев`яносто вісім) грн. 90 коп..

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ЄВРОКРЕДИТ», місцезнаходження: 49001,Дніпропетровська область, м. Дніпро, провулок Ушинського,1, офіс105, ЄДРПОУ 40932411 - судовий збір в сумі 1 848 (одна тисяча вісімсот сорок вісім) грн. 77 коп. та 7000 (сім тисяч) гривень 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині позовних вимог- відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. В. Ситник

Оригінал: reyestr.court.gov.ua