Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №524/2550/25 — Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/2550/25

Провадження №2/524/1805/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2026 року Автозаводський районний суд міста Кременчука у складі:

головуючого судді Рибалки Ю.В.,

при секретарі судового засідання Поймай Я.А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2025 року ТОВ «Коллект центр» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позивач свої вимоги мотивував тим, що відповідно до договору позики № 5157537 від 16.09.2021 укладеного між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 , відповідач отримав грошові кошти з встановленим кредитним лімітом в сумі 7 000,00 грн.

Відповідно до договору позики № 3545807975-134390 від 13.10.2021 укладеного між ТОВ «ФК «ІНКАСО ФІНАНС» та ОСОБА_1 , відповідач отримав грошові кошти з встановленим кредитним лімітом в сумі 2 000,00 грн.

Відповідно до договору позики № 35156161 від 12.09.2021 укладеного між ТОВ «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 , відповідач отримав грошові кошти з встановленим кредитним лімітом в сумі 3 000,00 грн.

13.01.2022 укладено договір №13-01/2022-79, відповідно до якого ТОВ "МІЛОАН" відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 5157537.

10.03.2023 укладено договір №10-03/2023/01 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №5157537.

Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 5157537.

15.02.2022 укладено договір №15-02/22 відповідно до якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНКАСО ФІНАНС» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №3545807975-134390.

10.01.2023 укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №3545807975-134390 .

Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло право вимоги до Відповідача за договором №3545807975-134390.

09.02.2022 укладено договір №09/02-2022 відповідно до якого ТОВ "МАНІФОЮ" відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №3156161.

10.01.2023 укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №156161. Таким чином, ТОВ «КОЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором №3156161 .

У порушення умов договорів відповідач свої зобов`язання належним чином не виконує.

У зв`язку з вищенаведеним позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договорами в загальному розмірі 81 289,51 грн.; понесені судові витрати - судовий збір в розмірі 2 422,20 грн., витрати на правничу допомогу в розмірі 16 000 грн.

Ухвалою суду від 18.03.2025 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача – адвокат Копичко С.І. в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі. Позов підтримав, просив задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Захаров Т.Г. у судове засідання не з`явилися, про день, час, місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, надали суду відзив на позов, заперечили проти задоволення позову, а саме в частині стягнення відсотків нарахованих за межами строку кредиту передбаченого договорами. Також повідомили, що відповідач є військовослужбовцем з 21.02.2023, а тому з цього часу йому не мають нараховуватися відсотки за користування кредитними коштами.

Дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги та заперечення проти них у їх сукупності та взаємозв`язку, об`єктивно оцінивши усі наявні докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення заяв по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити частково, з огляду на таке.

Судом установлено, що 16.09.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено договір №5157537. Сума позики 7000 грн., строк позики 27 днів.

13.10.2021 року між ТОВ «ФК ІНКАСО ФІНАНАС» та ОСОБА_1 укладено договір № 3545807975-134390. Сума позики 2000 грн., строк позики 14 днів.

12.09.2021 року між ТОВ «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 укладено договір № 35156161. Сума позики 3000 грн., строк позики 30 днів.

13.01.2022 укладено договір №13-01/2022-79 відповідно до якого ТОВ "МІЛОАН" відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №5157537.

10.03.2023 укладено договір №10-03/2023/01 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №5157537.

Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 5157537.

15.02.2022 укладено договір №15-02/22 відповідно до якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНКАСО ФІНАНС» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3545807975-134390.

10.01.2023 укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3545807975-134390 . Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором №3545807975-134390.

09.02.2022 укладено договір №09/02-2022 відповідно до якого ТОВ "МАНІФОЮ" відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3156161.

10.01.2023 укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3156161. Таким чином, ТОВ «КОЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 3156161 .

Загальний розмір заборгованості за кредитними договорами (тіло, відсотки, комісія), відповідно до розрахунку заборгованості здійсненого позивачем, становить:

за договором № 3545807975-134390 від 13.10.2021 – 11906,00 грн., з яких: заборгованість, за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 2000,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами, на дату відступлення права вимоги - 9906,00 грн.;

за договором № 3156161 від 12.09.2021 – 39441,00 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 3000,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 36441,00 грн.;

за договором № 5157537 від 19.09.2021 – 29942,51 грн., з яких: заборгованість, за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 6451,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами, на дату відступлення права вимоги - 22721,51 грн., комісія 770,00 грн.

Загальний розмір заборгованості за кредитними договорами (тіло, відсотки,комісія) за вищевказаними Договорами, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості наданого позивачем – становить 81289,51 грн., з яких: заборгованість за основними зобов`язаннями (за тілом кредитів) - 11451,00 грн., заборгованість за нарахованими відсотками на дату відступлення права вимоги - 69068,51 грн., заборгованість за комісією - 770,00 грн.

Відповідно до вищевказаних договорів факторингу, фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язання за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі. Право на одержання яких належить клієнту. Сторони погодили, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається у момент підписання сторонами Акту прийому-передачі реєстру боржників, після чого фактор став кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору. Із витягів з реєстру боржників до вищевказаних договорів факторингу, ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до відповідача за вищевказаними кредитними договорами.

Відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Законом встановлені пільги для таких двох категорій військовослужбовців:

- які призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову;

- які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час дії особливого періоду.

Важливим є період, за який не здійснюється нарахування неустойки (штраф, пеня) та процентів за користування кредитом, а саме:

- для військовослужбовців, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову;

- військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів

Згідно роз`яснень Національного банку України від 14.06.2024 вих. № 14 0005/45882 щодо практичних аспектів реалізації вимог законодавства, в доповнення до № 14-0005/41125 від 28.05.2024, вбачається, що пільги військовослужбовцям (а також їх дружинам (чоловікам)), які перебувають на інших видах військової служби (окрім як за мобілізацією), відповідна пільга таким військовослужбовцям надається лише за період їхньої безпосередньої участі у зазначених заходах в особливий період.

Суд ураховує, що відповідач призваний на військову службу за контрактом з 21.02.2023.

Проте на момент укладення кредитних договорів та нарахування відсотків за користування кредитними коштами, відповідач не набув статусу військовослужбовця і на нього не розповсюджувалися пільги відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Тому, суд відхиляє доводи відповідача в цій частині.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто (ст.ст.525-527 ЦК України).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

За приписами ст.610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно зі ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням (ст.610 ЦК України).

Згідно зі ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п.1 ч.1ст. 512 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Таким чином, ураховуючи положення вищенаведених норм законодавства, ТОВ «Коллект Центр» є новим кредитором у зобов`язаннях з відповідачем. Оскільки відповідач належним чином не виконує свої зобов`язання по погашенню заборгованості за кредитними договорами, внаслідок чого утворилася заборгованість, наявні правові підстави для стягнення з нього тіла кредиту, відсотків та комісії за видачу кредиту.

При цьому, проти вимог позову про стягнення тіла кредитів за укладеними договорами відповідач та його представник не заперечували.

Факт видачі відповідачу кредитних коштів за договорами у сумах 7000,00 грн., 2000,00 грн., 3000,00 грн. підтверджується листами та банківськими виписками АТ «Універсалбанк», АТ «Ощадбанк» про рух коштів по карткових рахунках відповідача, наданих на виконання ухвали суду про витребування доказів (а.с. 249-256).

Тому заборгованість з тіла кредитів підлягає стягненню з відповідача.

Щодо вимог про стягнення заборгованості за процентами, суд приходить до такого висновку.

16.09.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено договір №5157537. Сума позики 7000 грн., строк позики 27 днів.

13.10.2021 року між ТОВ «ФК ІНКАСО ФІНАНАС» та ОСОБА_1 було укладено договір № 3545807975-134390. Сума позики 2000 грн., строк позики 14 днів.

12.09.2021 року між ТОВ «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 укладено договір № 35156161. Сума позики 3000 грн., строк позики 30 днів.

Вищенаведені договори підписано електронним цифровим підписом відповідача, що підтверджено довідками про ідентифікацію.

Частиною першою статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до п. 9.13 кредитного договору № 3545807975-134390 передбачено, що проценти за користування кредитом у сумі 2000,00 грн. нараховуються за ставкою 1,95 відсотків від кредиту за кожен день строку користування кредитом передбаченим п. 2.3 Договору (а. с. 25).

При цьому, як вбачається з договору сторони погодили, що кредит надається строком на 14 днів з 13.10.2021 року. Отже, за таких умов договору, які були погоджені сторонами, кредитор має право нараховувати відсотки за договором лише 14 днів, починаючи з дня укладення договору. Даним договором не передбачено нараховування відсотків після закінчення терміну дії договору, який складає 14 днів.

Договором визначено розмір процентів за користування кредитом в розмірі 546,00 грн.(а.с. 26), а тому суд приходить до висновку, що саме ця сума процентів за користування кредитом підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо вимоги про стягнення процентів в іншій частині, суд вважає їх безпідставними, з огляду на таке.

У пунктах 91-93 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц зроблено висновок, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Ураховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідно до умов кредитного договору термін повернення кредиту визначено 27.10.2021 року, тому правові підстави для стягнення заборгованості по відсоткам з 28.10.2021 року відповідно до договору відсутні.

Суд звертає увагу на те, що позивачем відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України не надано суду доказів, що строк кредитування за договором № 3545807975-134390 від 13.10.2021 року був пролонгований кредитодавцем відповідно до п. 9.6 договору, також не було надано оновлених графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією) (п. 9.6 договору), тому строк кредитування становив 14 днів.

Отже, продовження нарахування процентів за ставкою згідно п. 9.6 Договору після закінчення строку кредитного договору є неправомірним.

Відповідно до п. 1.5.2 кредитного договору № 5157537 передбачено, що проценти за користування кредитом в сумі 7000,00 грн. нараховуються за ставкою 1,25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день (27 днів) і складають 2362,50 грн. (а. с. 33).

При цьому, як вбачається з договору сторони погодили, що кредит надається строком на 27 днів з 16.09.2021 року. Отже, за таких умов договору, які були погоджені сторонами, кредитор має право нараховувати відсотки за договором лише 27 днів, починаючи з дня укладення договору. Даним договором не передбачено нараховування відсотків після закінчення терміну дії договору, який складає 27 днів.

Таким чином, договором визначено розмір процентів за користування кредитом в розмірі 2362,50 грн., а тому суд приходить до висновку, що саме ця сума процентів за користування кредитом підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо вимоги про стягнення процентів в іншій частині, суд вважає їх безпідставною, з огляду на вищенаведену позицію викладену у пунктах 91-93 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц.

Ураховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідно до умов кредитного договору термін повернення кредиту визначено 13.10.2021 року, тому правові підстави для стягнення заборгованості по відсоткам з 14.10.2021 року відповідно до договору відсутні.

Суд звертає увагу на те, що позивачем відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України не надано суду доказів, що строк кредитування за договором № 5157537 від 16.09.2021 року був пролонгований кредитодавцем відповідно до п. 2.3 договору, також не було надано оновлених графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), що позичальник вчиняв дії для пролонгації, а саме сплату додаткової комісії тощо (п. 2.3 договору), тому строк кредитування становив 27 днів.

Отже, продовження нарахування процентів за ставкою згідно п. 2.3 Договору після закінчення строку кредитного договору є неправомірним.

Відповідно до п. 2.4.4 кредитного договору № 35156161 передбачено, що проценти за користування кредитом у сумі 3000,00 грн., які нараховуються за ставкою 1,99 відсотків від кредиту за кожен день строку користування кредитом передбаченим п. 2.3.4 Договору (а. с. 44).

При цьому, як вбачається з договору сторони погодили, що кредит надається строком на 30 днів з 12.09.2021 року. Отже, за таких умов договору, які були погоджені сторонами, кредитор має право нараховувати відсотки за договором лише 30 днів, починаючи з дня укладення договору. Даним договором не передбачено нараховування відсотків після закінчення терміну дії договору, який складає 30 днів.

Договором визначено розмір процентів за користування кредитом в розмірі 1791,00 грн. (а.с. 51), а тому суд приходить до висновку, що саме ця сума процентів за користування кредитом підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо вимоги про стягнення процентів в іншій частині, суд вважає їх безпідставними, з огляду на вищенаведену правову позицію викладену у пунктах 91-93 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц.

Ураховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідно до умов кредитного договору термін повернення кредиту визначено 12.10.2021 року, тому правові підстави для стягнення заборгованості по відсоткам з 13.10.2021 року відповідно до договору відсутні.

Суд звертає увагу на те, що позивачем відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України не надано суду доказів, що строк кредитування за договором № 35156161 від 12.09.2021 року був пролонгований кредитодавцем відповідно до умов договору, також не надано оновлених графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), тому строк кредитування становив 30 днів.

Отже, продовження нарахування процентів після закінчення строку кредитного договору є неправомірним.

Також суд ураховує, що п. 1.5.1 кредитного договору № 5157537 встановлена одноразова комісія за видачу кредиту 770,00 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

Ураховуючи вищенаведене суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 16 920,50 грн., а саме:

за договором № 5157537 від 16.09.2021 – 9583,50 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 6451,00 грн., відсотки 2362,50 грн.; комісія 770,00 грн.;

за договором № 3545807975-134390 від 13.10.2021 – 2546,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 2000,00 грн., відсотки 546,00 грн.;

за договором № 35156161 від 12.09.2021 – 4791,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 3000,00 грн., відсотки 1791,00 грн.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Вимоги до форми та змісту договору про надання правової допомоги, закріплено статтею 27 зазначеного Закону. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами з наданням, зокрема, розрахунків (калькуляції) вартості кожної окремо наданої послуги, з урахуванням її складності та обсягу, а не лише визначення загальної вартості наданої правової допомоги.

Згідно положень п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною третьою статті 137ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Заявлені судові витрати позивача на професійну правничу допомогу становлять 16 000 грн., які підтверджуються заявкою на надання юридичної допомоги, витягом з акту № 3 про надання юридичної допомоги.

Відповідач просив зменшення судових витрат на правничу допомогу до 1000,00 грн.

З огляду на умови договору про надання правничої допомоги, обсяг наданих послуг, складність справи, яка розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, час необхідний для виконання відповідних робіт (надання послуг), клопотання відповідача, суд дійшов висновку, що в даній конкретній справі розмір витрат на правничу допомогу необхідно зменшити до 8000,00 грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати - судовий збір в розмірі 504,34 грн. (2 422,40 грн. х 20,82%) та витрати на правничу допомогу 1665,60 грн. (8000 грн. х 20,82%).

Суд також звертає увагу на те, що у разі якщо проголошення судового рішення не відбувається (учасники справи в судове засідання не з`явились), то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

З урахуванням розумності положення частини п`ятої статті 268 ЦПК України слід розуміти таким чином: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте у разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін, що узгоджується із правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05.09.2022 у справі № 1519/2-5034/11.

Керуючись ст. 12, 13, 79-81, 137, 141, 263-265, 268, 280-289 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ :

Задовольнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» заборгованість у загальній сумі 16 920,50 грн., а саме:

за договором № 5157537 від 16.09.2021 – 9 583,50 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 6451,00 грн., відсотки 2362,50 грн.; комісія 770,00 грн.;

за договором № 3545807975-134390 від 13.10.2021 – 2 546,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 2000,00 грн., відсотки 546,00 грн.;

за договором № 35156161 від 12.09.2021 – 4 791,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 3000,00 грн., відсотки 1791,00 грн.

Відмовити у задоволенні іншої частини позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» судовий збір в розмірі 504,34 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 1 665,60 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Полтавського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд.3, офіс 306, ЄДРПОУ 44276926).

Відповідач: ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Повне рішення суду складене 10.09.2026.

Суддя Ю. В. Рибалка