Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №524/6452/26 — Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа 524/6452/26

Провадження 2/524/5738/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2026 м.Кременчук

Автозаводський районний суд міста Кременчука в складі

головуючого судді Мельник Н. П.,

з участю секретаря судового засідання Шаполової К. М.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

ТОВ «Юніт Капітал» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 111105,00 грн із клопотанням про витребування доказів.

На обґрунтування позову зазначено, що 21.05.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 445090740 (далі - кредитний договір) на суму 27000,00 грн шляхом підписання відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора «REKV-7297».

Згідно умов кредитного договору, первісний кредитор виконав свій обов`язок та перерахував 21.05.2024 відповідачу шляхом ініціювання через партнера (банка-провайдера) грошові кошти в сумі 27000,00 грн на банківську карту № № НОМЕР_1 , зазначену ним у заявці при укладенні кредитного договору.

18.02.2025 між первісним кредитором та ТОВ «Таліон плюс» укладений договір факторингу № МВ-ТП/22 із змінами, у тому числі щодо продовження терміну його дії. Первісний кредитор та ТОВ «Таліон плюс» на виконання договору факторингу № МВ-ТП/22 підписали реєстр прав вимоги № б/н від 18.02.2025, за яким від первісного кредитора до ТОВ «Таліон плюс» відступлене право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором в сумі, зазначеній у реєстрі прав вимоги.

30.09.2025 між ТОВ «Таліон плюс» та позивачем укладений договір факторингу № 30/0925-01, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Згідно зазначеного договору факторингу перехід від ТОВ «Таліон плюс» до позивача прав вимоги заборгованості до боржників відбувається у момент підписання сторонами акта приймання - передачі реєстру боржників, після чого позивач стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Так, відповідно до реєстру боржників № 1 від 30.09.2025 за договором факторингу № МВ-ТП/22 від ТОВ «Таліон плюс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 124605,00 грн.

ТОВ «Таліон плюс» та позивачем не здійснювалися жодні нарахування за кредитним договором. У період перебування права вимоги у ТОВ «Таліон плюс» зі сторони відповідача не здійснювалося погашення заборгованості за кредитним договором. Станом на дату подання позову на рахунки позивача не надходили платежі на погашення заборгованості відповідача за кредитним договором.

Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем на момент подання позовної заяви за кредитним договором становить 124605,00 грн, яка складається із: 27000,00 грн - заборгованості по тілу кредиту; 84105,00 грн - заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 13500,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями.

01.06.2026 ухвалою відкрите провадження за правилами спрощеного позовного провадження. За клопотанням сторони позивача витребувано від АТ «А-Банк» інформацію та документи.

З 08.06.2026 по 30.06.2026 включно, 14.08.2026 по 01.09.2026 включно суддя перебувала у щорічній відпустці.

15.07.2026 ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів. Відповідач не з`явився перший у судове засідання.

02.09.2026 до суду від АТ «А-Банк» надійшла витребувана за клопотанням сторони позивача інформація.

11.09.2026 у судове засідання не з`явилися:

представник позивача, повідомлений про місце, день, час розгляду справи, у прохальній частині позову просив розгляд справи здійснювати за його відсутності, у разі неявки відповідача не заперечував проти ухвалення заочного рішення. Позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити;

відповідач про дату, місце, час розгляду повідомлений на підставі п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, згідно якого днем вручення судових повісток відповідачу є день проставлення у поштових повідомленнях відміток про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Про причини неявки відповідач суду не повідомляв заяв про розгляд справи за їх відсутності та відзив не подали.

На підставі ст. ст. 280, 281 ЦПК України суд ухвалив провести на підставі наявних доказів заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими главою 11 ЦПК України.

З`ясувавши обставини, на які посилається позивач, як на підставу своїх позовних вимог, оцінивши докази на їх належність, допустимість, достатність, взаємозв`язок у сукупності, з`ясувавши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, правові норми, що підлягають застосуванню до цих правовідносин, судом встановлене таке.

21.05.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 445090740 на суму 27000,00 грн шляхом підписання відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора «REKV-7297».

Згідно умов кредитного договору кредитодавець зобов`язується надати кредит клієнту за цим договором у вигляді кредитної лінії в сумі кредитного ліміту - 27000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт - повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Сума кредитного ліміту, вказана в п. 2.1 договору, є загальною сумою кредиту за цим договором і є максимальною сумою грошових коштів на умовах кредиту, яка протягом строку дії договору одночасно може бути у розпорядженні клієнта. Кредитодавець надає перший транш за договором в сумі 27000,00 грн 21.05.2024, о є датою надання кредиту. Другий та решта траншів за договором надаються протягом дисконтного періоду кредитування на умовах передбачених договором. Кредит надається з метою задоволення поточних споживчих потреб (п. 2 договору).

Згідно п. 3.1 договору надається дисконтний період кредитування, протягом якого останній може збільшувати суму кредиту (отримати черговий транш) у межах кредитного ліміту шляхомініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення цього договору строк дисконтного періоду користування складає 30 днів від дати отримання першого траншу. Загальний строк дисконтного періоду за користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2 договору.

Сторони погодили, що встановлений в п. 3.1. договору строк дисконтного періоду може бути продовжений шляхом здійснення протягом дисконтного періоду та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена (п. 3.2 договору).

Рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є дата закінчення дисконтного періоду кредитування - 20.06.2024, а саме протягом 30 днів від дати отримання першого траншу. У разі пролонгації

чи поновлення дисконтного періоду рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту зміщується на відповідну дату закінчення дисконтного періоду, визначену за правилами цього договору. В обов`язковому порядку сума кредиту має бути повернена не пізніше ніж протягом 30 календарних днів після настання однієї з наступних обставин: закінчення строку дії договору в порядку, передбаченому п. 11.1 договору; дострокового припинення дії договору, в порядку передбаченому п. 9.1.1.2 або п. 9.1.1.7 договору. Кінцева дата повернення (виплати) кредиту - 20.06.2029 (п. 7 договору).

Згідно п. 7.4 договору проценти за договором сплачуються в наступному порядку:

протягом дисконтного періоду кредитування сплачуються проценти не пізніше останнього дня дисконтного періоду кредитування. У разі продовження дисконтного періоду кредитування, останній кожен раз сплачує всі нараховані проценти не пізніше нової дати закінчення дисконтного періоду кредитування, вирахуваної відповідно до правил цього договору;

після закінчення дисконтного періоду кредитування - щоденно.

На момент укладення дговору та отримання першого траншу проценти нараховуються за процентною ставкою 547,50 % річних, що на день укладення договору становить 1,5 % від суми кредиту за кожний день користування ним (далі – дисконтна процентна ставка) (п. 8.3 договору).

За період від першого траншу до 20.06.2024 включно розрахунок за кредитом здійснюється за дисконтною процентною ставкою 0,65 % від суми кредиту за кожен день, що складає 237,25 % річних.

У разі якщо позичальник вчинить описані в п. 3.2. договору дії щодо продовження дисконтного періоду один або декілька разів, за період з наступного дня після 20.06.2024 проценти нараховуються за ставкою 365,18 % річних, що на день укладення договору становить 1 % в день від суми кредиту за кожний день користування ним (далі – індивідуальна процента ставка) (п. 8.5.2 договору).

Кредит за цим договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки № НОМЕР_1 , що відбувається не пізніше ніж протягом 3-х банківських днів з моменту укладення договору. Порядок зазначений у цьому пункті є способом перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту.

Первісний кредитор виконав свій обов`язок та перерахував відповідачу, шляхом ініціювання через партнера (банка-провайдера), грошові кошти в сумі 27000,00 грн 21.05.2024 на банківську карту № НОМЕР_1 відповідача, яку останній вказав у заявці при укладенні кредитного договору.

З інформації, витребуваної судом від АТ «А-Банк» за клопотанням сторони позивача слідує, що на ім`я відповідача емітувалась платіжна картка № НОМЕР_1 зазначений фінансовий номер телефону відповідача, що знаходиться в його анкетних даних. На рахунок ОСОБА_1 , 26.02.1988 зараховані кошти в сумі 27000,00 грн. Крім того, надана виписка за договором за період 21.05.2024-26.05.2024.

Із розрахунку заборгованості первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» слідує нарахування відсотків за користування кредитними коштами:

1) за період з 21.05.2024 по 16.01.2025 включно у розмірі 0,65 %, 1 % в день, що не перевищує розміру денної процентної ставки, визначеної ст. 8, п. 17 Прикінцевих і перехідних положень Законом України «Про споживче кредитування». Загальний розмір заборгованості по процентам за вказаний період становить 34560,00 грн за відрахуванням первісним кредитором у зазначеному розрахунку сплачених відповідачем відсотків за користування кредитними коштами на загальну суму 54405,00 грн 20.06.2024, 20.07.2024, 19.08.2024, 18.09.2024, 18.10.2024, 18.11.2024, 19.12.2024;

2) 20.01.2025 та 23.01.2025 (2 дні) нараховано проценти відповідно в сумі 1620,00 грн (6 %) та 4455,00 грн (16,5 %), що перевищує розмір денної процентної ставки, визначеної ст. 8, п. 17 Прикінцевих і перехідних положень Законом України «Про споживче кредитування» та підлягає перерахунку судом із використанням денної процентної ставки у розмірі 1 % на загальну суму 540,00 грн (27000,00 грн х 1 % х 2 дні);

3) за період з 21.01.2025 по 22.01.2025 включно (2 дні) та з 24.01.2025 по 18.02.2025 включно (26 днів) у розмірі 1,5 %, що перевищує розмір денної процентної ставки, визначеної ст. 8, п. 17 Прикінцевих і перехідних положень Законом України «Про споживче кредитування» та підлягає перерахунку судом із використанням денної процентної ставки у розмірі 1 % на загальну суму 7560,00 грн (27000,00 грн х 1 % х 28 днів),

а всього з урахуванням перерахованих судом відсотки за користування кредитними коштами, що нараховані первісним кредитором, становлять загальну суму 42660,00 грн (34560,00 грн + 540,00 грн + 7560,00 грн).

При цьому, суд враховує, що з розрахунку заборгованості ТОВ «Таліон плюс» слідує, що Товариству відступлено право вимоги за нарахованими процентами за кредитним договором на загальну суму 24975,00 грн.

Крім того, згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Таліон плюс» слідує нарахування відсотків за користування кредитними коштами за період з 19.02.2025 по 14.07.2025 включно (146 днів) у розмірі 1,5 %, що перевищує розмір денної процентної ставки, визначеної ст. 8, п. 17 Прикінцевих і перехідних положень Законом України «Про споживче кредитування» та підлягає перерахунку судом із використанням денної процентної ставки у розмірі 1 % на загальну суму 39420,00 грн (27000,00 грн х 1 % х 146 днів).

Відтак, відсотки за користування кредитними коштами становлять загальну суму 64395,00 грн (24975,00 грн + 39420,00 грн).

Позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на загальну суму 91395,00 грн (27000,00 грн заборгованості за кредитом + 64395,00 грн заборгованості за нарахованими процентами).

Прохальна частина позову не містить вимоги позивача про стягнення із відповідача 13500,00 грн заборгованості за штрафними санкціями.

Відповідач не заперечував факт отримання ним у борг коштів та укладення кредитного договору, протилежних доказів суду не надав.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (ст. 207 ЦК України).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. ст. 626, 628 ЦК України).

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України). Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі (абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦПК України, інших актів законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. ст. 610, 611 ЦК України).

Судом установлені порушення відповідачем умов договору шляхом неналежного виконання взятих на себе зобов`язань.

Досліджені по справі докази дають достатні підстави для висновку, що після підписання договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки щодо надання кредитних коштів і їх повернення зі сплатою відповідних відсотків за користування.

Свої договірні зобов`язання кредитодавець виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредит в обумовленій договором сумі. Відповідач зобов`язання у визначений договором строк не виконав, контррозрахунку суми заборгованості та процентів за користування кредитними коштами не надано. Існування заборгованості перед позивачем стверджується доданими до позову документами.

Протягом строку дії кредитного договору відповідач не звернувся до суду із заявою про розірвання кредитного договору чи визнання його (або його окремих положень) недійсним (ми).

Доказів протилежного матеріали справи не містять та суду не надано. Відповідачем протилежного суду не доведено, наведені позивачем обставини та факти не спростовані. Клопотань, заяв відповідачем не заявлено, у тому числі про участь у засіданні в режимі відеоконференції.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного Банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст. 1049 ЦК України).

Щодо відступлення права вимоги за кредитним договором.

18.02.2025 між первісним кредитором та ТОВ «Таліон плюс» укладений договір факторингу № МВ-ТП/22 із змінами, у тому числі щодо продовження терміну його дії. Первісний кредитор та ТОВ «Таліон плюс» на виконання договору факторингу № МВ-ТП/22 підписали реєстр прав вимоги № б/н від 18.02.2025, за яким від первісного кредитора до ТОВ «Таліон плюс» відступлене право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором в сумі, зазначеній у реєстрі прав вимоги.

30.09.2025 між ТОВ «Таліон плюс» та позивачем укладений договір факторингу № 30/0925-01, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Згідно зазначеного договору факторингу перехід від ТОВ «Таліон плюс» до позивача прав вимоги заборгованості до боржників відбувається у момент підписання сторонами акта приймання - передачі реєстру боржників, після чого позивач стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Так, відповідно до реєстру боржників № 1 від 30.09.2025 за договором факторингу № МВ-ТП/22 від ТОВ «Таліон плюс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 124605,00 грн.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: (1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); (2) правонаступництва; (3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); (4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Відповідно до ст. 514 ЦКУкраїни до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.ч. 1, 2 ст. 512 ЦК України).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст.516 ЦК України).

Кредитний договір та договори факторингу є оспорюваними правочинами, а оскільки ця презумпція не спростована, зокрема, на підставі рішення суду, що набрало законної сили, останні вважаються правомірними.

Положеннями ст. 204 ЦК України закріплена презумпція правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, що набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 191/5077/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010).

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).

Згідно ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України обов`язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Указані вимоги процесуального закону покладають тягар доказування на сторони, що забезпечуватиме реалізацію принципу змагальності у судовому процесі. Реалізація такого принципу здійснюється через стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Застосування такого підходу оцінки доказів відповідає позиції Верховного Суду у справах № 910/18036/17 від 02.10.2018, № 917/1307/18 від 23.10.2019.

Наведений процесуальний обов`язок відповідачем не виконаний, докази на підтвердження зазначеного не надані.

У постановах Верховного Суду від 08.08.2019 у справі № 450/1686/17 та від 15.07.2019 у справі № 235/499/17 зазначено, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.

Під час розгляду справи, судом забезпечено сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості (ст. 129 Конституції України).

Європейський суд з прав людини вказав, що Суд нагадує, що п.1 ст.6 Конвенції з прав людини зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення («Pronina v. Ukraine», n. 63566/00, 18.07.2006).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 1, 5, 6 ст. 137 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 по справі № 755/9215/15-ц вказала на виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Зазначений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення і в постановах Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 815/1479/18, від 15.07.2020 у справі № 640/10548/19, від 21.01.2021 у справі № 280/2635/20.

З урахуванням відсутності клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що стверджується доданими документами до позову.

Оскільки позовні вимоги задоволені частково на 91395,00 грн (82,26 % від 111105,00 грн, з відповідача на користь позивача слід стягнути 2190,09 грн (82,26 % від 2662,40 грн) судового збору та 5758,20 грн (82,26 % від 7000,00 грн) витрат на правничу допомогу на підставі ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (ч. 2 ст. 247 ЦПК України).

Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 81, 77 - 80, 141, 247, 259, 263 - 265, 280 - 284 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал».

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 445090740 від 21.05.2024 на загальну суму 91395 грн 00 коп, 2190 грн 09 коп судового збору та 5758 грн 20 коп витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданої упродовж тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня розгляду заяви про перегляд заочного рішення у разі його не скасування. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування сторін:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», код ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: м. Київ, бул. Лесі Українки, 34, офіс 333;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Н.П. Мельник