Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №378/981/26 — Ставищенський районний суд Київської області

Суд: Ставищенський районний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 09 вересня 2026 р.

Справа: №378/981/26

Суддя: Скороход Т. Н.

Єдиний унікальний номер: 378/981/26

Провадження № 2/378/749/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Скороход Т. Н.,

за участю секретаря: Соколової О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Ставище справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До суду з вказаним позовом звернулося ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» з посиланням на те, що 11 серпня 2025 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 276447284 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов`язання виконало.

21 жовтня 2025 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу № МВ-ТП/60, відповідно до якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги за переліком в реєстрі прав вимог, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти у розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором., в тому числі і до відповідача.

27 травня 2026 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ ФК «ЄАПБ» уклали договір факторингу №27/0526-01, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ»» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ»» приймає належні ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрах прав вимоги, в тому числі і до відповідача в сумі 16669,98 грн., з яких 6499,34 грн. — сума заборгованості по основному боргу; 9780,64 грн. — сума заборгованості по процентам; 390 грн. — заборгованість по комісії. Вказану заборгованість відповідач не сплатив.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість: за кредитним договором № 276447284 в розмірі 16669,98 грн. та понесені судові витрати.

Ухвалою судді Ставищенського районного суду Київської області від 11 серпня 2026 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (а.с. 95-96). Відповідачу надано строк на подання відзиву.

Представник позивача в судове засідання не прибув, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» в позовній заяві просить справу розглядати без участі представника позивача (а.с. 2-5).

Відповідач в судове засідання не прибув, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 104), про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не подав, з будь-якими клопотаннями до суду не звертався.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши подані письмові докази, приходить до наступного.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Судом встановлено, що 11.08.2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено договір кредитної лінії № 276447284 (а.с. 9-21).

Відповідно до п. 2.1. договору, кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у формі кредитної лінії, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту, відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Загальний розмір кредиту за цим договором становить загальний розмір наданого одразу після укладення цього договору кредиту — 2000 грн. та додаткові суми грошових коштів, що можуть бути надані шляхом переказу додаткових траншів позичальнику в межах встановленого кредитного ліміту — 6500 грн. (п. 2.2.).

Кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором у розмірі, що дорівнює загальному розміру наданого кредиту 11.08.2025 (що є датою надання кредиту) (п. 2.3.).

Другий та решта траншів за договором можуть бути надані позичальнику протягом дисконтного періоду кредитування на умовах передбачених цим договором. Надання кожного додаткового траншу за договором збільшує загальний розмір кредиту на суму такого траншу (п. 2.4. договору).

Пунктом 3.1. договору сторони погодили, що позичальнику надається дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може отримати черговий транш у рамках кредитної лінії, шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення цього договору строк дисконтного періоду користування складає 8 днів від дати отримання позичальником першого траншу. Загальний строк дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку, передбаченому п. 3.2 договору.

Сторони також погодили, що встановлений в п. 3.1. договору строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного періоду та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів та інших нарахувань строк оплати яких настав (зокрема неустойки), за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті не обмежена (п. 3.2).

Для здійснення першої пролонгації дисконтного періоду за цим договором, позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 8 днів дисконтного періоду проценти у розмірі 128 грн.. Про суму нарахованих процентів, що позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних пролонгацій позичальник інформується через особистий кабінет (п. 3.3. договору).

Продовження строку дисконтного періоду та поновлення дисконтного періоду не призводить до зміни істотних умов договору в бік погіршення для позичальника. Всі істотні умови, які застосовуються протягом всього строку дії цього договору зазначені в цьому договорі в момент його укладення. Оскільки ні пролонгація, ні поновлення дисконтного періоду не є зміною істотних умов договору, зокрема строку дії договору, то вона не потребує укладення додаткових угод до договору, в тому числі пролонгація та поновлення дисконтного періоду не потребують застосування електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Ініціювання позичальником пролонгації чи поновлення дисконтного періоду є конклюдентною дією спрямованою на застосування тих чи інших передбачених цим договором умов користування кредитом без зміни строку дії договору (п. 3.4 договору).

Відповідно до п. 5.1 договору погоджено, що кожен окремий транш за цим договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця, на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки 4149-60хх-хххх-8468, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення договору чи ініціювання отримання чергового траншу за договором.

Відповідно до п. 6.1. договору позичальник в будь-який час, протягом дисконтного періоду дії договору, може отримати черговий транш в межах визначеного кредитодавцем максимально доступного позичальнику кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, в тому числі при частковому погашенні кредиту. Повернення суми кредиту в повному обсязі позбавляє права позичальника отримати нові транші, а договір вважається достроково припиненим шляхом його повного виконання.

Рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є дата закінчення дисконтного періоду кредитування — 19.08.2025, а саме протягом 8 днів від дати отримання першого траншу позичальником (п. 7.1 договору).

В обов`язковому порядку сума кредиту має бути повернута позичальником не пізніше ніж протягом 30 календарних днів після настання однієї з наступних обставин: закінчення строку дії договору в порядку, передбаченому п. 11.1. договору; ініціювання кредитодавцем дострокового розірвання/припинення дії договору, в порядку передбаченому п. 9.1.1.2 або п. 9.1.1.7 договору (п. 7.2 договору).

Кінцева дата повернення (виплати) кредиту — 10.09.2030.

Проценти за договором сплачуються у наступному порядку: протягом дисконтного періоду кредитування позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня дисконтного періоду кредитування. У разі продовження позичальником дисконтного періоду кредитування чи поновлення дисконтного періоду, позичальник кожен раз сплачує всі нараховані проценти не пізніше нової дати закінчення дисконтного періоду кредитування, вирахуваної відповідно до правил цього договору; після закінчення дисконтного періоду кредитування, позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти щоденно (п. 7.4. договору).

Комісію за надання кредиту позичальник зобов`язаний сплатити не пізніше ніж протягом 30 календарних днів після настання однієї з наступних обставин: закінчення строку дії договору в порядку, передбаченому п. 11.1. договору; ініціювання кредитодавцем дострокового розірвання/припинення дії договору, в порядку передбаченому п. 9.1.1.2 або п. 9.1.1.7 договору. У випадку отримання протягом дисконтного періоду кредитування додаткових траншів, комісія, що нараховується за видачу таких траншів, повинна бути сплачена позичальником разом із комісією за надання першого траншу за договором (п. 7.5 договору).

Процентні ставки за договором є фіксованими і не підлягають зміні кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для позичальника (п. 8.2 договору).

Пунктом 8.3 договору погоджено, що базова процентна ставка складає 0,98 відсотків в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним, що становить 357,70 відсотків річних.

Невід`ємною частиною цього договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано позичальнику до укладення договору. Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватися правил, текст яких розміщений на сайті кредитодавця (п. 14.1. договору).

Сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем з приводу укладення цього договору в якості підписів сторін використовується електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис (п. 14.2 договору).

Договір підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором № USPT.

18.08.2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено додаткову угоду до договору кредитної лінії № 276447284 від 11.08.2025 (а.с. 30-31), відповідно до якої сторони дійшли згоди про надання кредитодавцем позичальнику траншу в сумі 2100 грн. (п. 1.1).

Після надання траншу відповідно до цієї додаткової угоди сума кредиту, яка була надана позичальнику за договором та неповернута на момент укладення цієї додаткової угоди разом із сумою траншу, що видається відповідно до цієї додаткової угоди, буде складати 4100 грн. (п. 1.2).

Безготівковий переказ цього та інших траншів за договором може бути здійснено за реквізитами платіжної картки позичальника 4149-60ХХ-ХХХХ-8468. Не зважаючи на вказане вище, кредитодавець може на вибір позичальника також здійснювати надання траншів за договором за реквізитами платіжної карти вказаної безпосередньо в договорі чи за реквізитами платіжних карток вказаних в інших додаткових угодах до цього договору (за наявності) (п. 1.3).

З моменту отримання траншу вказаного в п. 1.1. додаткової угоди, базова процентна ставка за договором (для суми всіх наступних траншів в рамках договору та для суми, яка вже є в користуванні) буде складати 0,98 відсотків в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним, що становить 357,70 відсотків річних. З моменту підписання цієї додаткової угоди, незалежно від зазначеного в договорі, розмір дисконтної чи індивідуальної ставки не може бути більшим за базову процентну ставку вказану вище (п. 1.4).

Сторони підтверджують, що на момент укладення цієї додаткової угоди сума нарахованих та несплачених процентів за користування кредитом становить 112 грн. (п. 1.5).

Під час надання суми траншу, вказаного в п. 1.1. цієї додаткової угоди, кредитодавцем нараховується комісія за надання кредиту в розмірі 126 грн. 10 коп. (п. 1.6).

Комісія за надання кредиту, що нараховується згідно цієї додаткової угоди, повинна бути сплачена у порядку та строки, що передбачені договором для сплати комісії за надання у кредит додаткових грошових коштів (траншів) (п. 1.7).

Сторони підтверджують, що на момент укладення цієї додаткової угоди, сума нарахованої та несплаченої комісії за надання кредиту становить 120 грн. (п. 1.8).

Денна процентна ставка за користування всією сумою кредиту, що буде фактично видано після укладення цієї додаткової угоди становить 0,98% (п. 1.9).

12.09.2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено додаткову угоду до договору кредитної лінії № 276447284 від 11.08.2025 (а.с. 26-27), відповідно до якої сторони дійшли згоди про надання кредитодавцем позичальнику траншу в сумі 1535 грн. (п. 1.1).

Після надання траншу відповідно до цієї додаткової угоди сума кредиту, яка була надана позичальнику за договором та неповернута на момент укладення цієї додаткової угоди разом із сумою траншу, що видається відповідно до цієї додаткової угоди, буде складати 2634,34 грн. (п. 1.2).

Безготівковий переказ цього та інших траншів за договором може бути здійснено за реквізитами платіжної картки позичальника 4149-60ХХ-ХХХХ-8468. Не зважаючи на вказане вище, кредитодавець може на вибір позичальника також здійснювати надання траншів за договором за реквізитами платіжної карти вказаної безпосередньо в договорі чи за реквізитами платіжних карток вказаних в інших додаткових угодах до цього договору (за наявності) (п. 1.3).

З моменту отримання траншу вказаного в п. 1.1. додаткової угоди, базова процентна ставка за договором (для суми всіх наступних траншів в рамках договору та для суми, яка вже є в користуванні) буде складати 0,98 відсотків в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним, що становить 357,70 відсотків річних. З моменту підписання цієї додаткової угоди, незалежно від зазначеного в договорі, розмір дисконтної чи індивідуальної ставки не може бути більшим за базову процентну ставку вказану вище (п. 1.4).

Сторони підтверджують, що на момент укладення цієї додаткової угоди сума нарахованих та несплачених процентів за користування кредитом становить 843,57 грн. (п. 1.5).

Під час надання суми траншу, вказаного в п. 1.1. цієї додаткової угоди, кредитодавцем нараховується комісія за надання кредиту в розмірі 92 грн. 10 коп. (п. 1.6).

Комісія за надання кредиту, що нараховується згідно цієї додаткової угоди, повинна бути сплачена у порядку та строки, що передбачені договором для сплати комісії за надання у кредит додаткових грошових коштів (траншів) (п. 1.7).

Сторони підтверджують, що на момент укладення цієї додаткової угоди, сума нарахованої та несплаченої комісії за надання кредиту становить 246 грн. (п. 1.8).

Денна процентна ставка за користування всією сумою кредиту, що буде фактично видано після укладення цієї додаткової угоди становить 0,98% (п. 1.9).

13.09.2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено додаткову угоду до договору кредитної лінії № 276447284 від 11.08.2025 (а.с. 22-23), відповідно до якої сторони дійшли згоди про надання кредитодавцем позичальнику траншу в сумі 865 грн. (п. 1.1).

Після надання траншу відповідно до цієї додаткової угоди сума кредиту, яка була надана позичальнику за договором та неповернута на момент укладення цієї додаткової угоди разом із сумою траншу, що видається відповідно до цієї додаткової угоди, буде складати 6499,34 грн. (п. 1.2).

Безготівковий переказ цього та інших траншів за договором може бути здійснено за реквізитами платіжної картки позичальника 4149-60ХХ-ХХХХ-8468. Не зважаючи на вказане вище, кредитодавець може на вибір позичальника також здійснювати надання траншів за договором за реквізитами платіжної карти вказаної безпосередньо в договорі чи за реквізитами платіжних карток вказаних в інших додаткових угодах до цього договору (за наявності) (п. 1.3).

З моменту отримання траншу вказаного в п. 1.1. додаткової угоди, базова процентна ставка за договором (для суми всіх наступних траншів в рамках договору та для суми, яка вже є в користуванні) буде складати 0,98 відсотків в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним, що становить 357,70 відсотків річних. З моменту підписання цієї додаткової угоди, незалежно від зазначеного в договорі, розмір дисконтної чи індивідуальної ставки не може бути більшим за базову процентну ставку вказану вище (п. 1.4).

Сторони підтверджують, що на момент укладення цієї додаткової угоди сума нарахованих та несплачених процентів за користування кредитом становить 898,79 грн. (п. 1.5).

Під час надання суми траншу, вказаного в п. 1.1. цієї додаткової угоди, кредитодавцем нараховується комісія за надання кредиту в розмірі 51 грн. 90 коп. (п. 1.6).

Комісія за надання кредиту, що нараховується згідно цієї додаткової угоди, повинна бути сплачена у порядку та строки, що передбачені договором для сплати комісії за надання у кредит додаткових грошових коштів (траншів). (п. 1.7).

Сторони підтверджують, що на момент укладення цієї додаткової угоди, сума нарахованої та несплаченої комісії за надання кредиту становить 338,10 грн. (п. 1.8).

Денна процентна ставка за користування всією сумою кредиту, що буде фактично видано після укладення цієї додаткової угоди становить 0,98% (п. 1.9).

Позивачем до позовної заяви також додано заявку на отримання грошових коштів в кредит від 11.08.2025 (а.с. 32); копію паспорту споживчого кредиту продукту «Смарт» до договору № 276447284 від 11.08.2025 (а.с. 7-8).

Відповідно до копій довідок ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» від 10.06.2026 (а.с. 33-36) та платіжних доручень (а.с. 37-40), ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» здійснило чотири перекази коштів згідно договору № 276447284 від 11.08.2025 на рахунок ОСОБА_1 для зарахування на платіжну картку № 4149-60хх-хххх-8468, а саме: 11.08.2025 — 2000 грн.; 18.08.2025 — 2100 грн.; 12.09.2025 — 1535 грн. та 13.09.2025 — 865 грн..

Відповідно до розрахунку заборгованості, здійсненого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (а.с. 41), станом на 21.10.2025 заборгованість за вказаним кредитним договором становить 7371,24 грн., з яких 6499,34 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 481,90 грн. – заборгованість за процентами та 390 грн. — заборгованість по комісії.

На погашення заборгованості відповідачем було здійснено 5 платежів на загальну суму 4727,95 грн..

Суд враховує, що такий розрахунок не спростовано відповідачем, та ним не надано суду свій контррозрахунок на суму боргу.

21 жовтня 2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № МВ-ТМ/60, відповідно до якого клієнт ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язався відступити фактору ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги за переліком в реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором, в тому числі і до відповідача за договором кредитної лінії № 276447284 від 11.08.2025 в розмірі 7371,24 грн., з яких 6499,34 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 481,90 грн. – заборгованість за процентами та 390 грн. — заборгованість по комісії, що підтверджується копіями договору факторингу № МВ-ТП/60 від 21.10.2025, довідки ТОВ «Таліон Плюс» від 16.04.2026, витягу з реєстру прав вимог від 21.10.2025 та довідки ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» від 10.06.2026 (а.с. 44-50).

Відповідно до розрахунку заборгованості, здійсненого ТОВ «Таліон Плюс» (а.с. 42), станом на 27.05.2026 заборгованість за вказаним кредитним договором становить 16669,98 грн., з яких 6499,34 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 9780,64 грн. – заборгованість за процентами та 390 грн. — заборгованість по комісії.

Після переходу прав вимоги до ТОВ «Таліон Плюс» відповідачем на погашення заборгованості за кредитним договором не було здійснено жодного платежу.

27 травня 2026 року між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 27/0526-01, відповідно до клієнт ТОВ «Таліон Плюс» зобов`язався відступити фактору ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором, в тому числі і до відповідача за договором кредитної лінії № 276447284 від 11.08.2025 в розмірі 16669,98 грн., з яких 6499,34 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 9780,64 грн. – заборгованість за процентами та 390 грн. — заборгованість по комісії, що підтверджується копіями договору факторингу № 27/0526-01 від 27.05.2026, платіжної інструкції від 02.06.2026 та витягу з реєстру прав вимог (а.с. 51-57).

Відповідно до приписів ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Передбачено ст. 628 ЦК України, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно зі статтею 10 Закону України «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (стаття 11 Закону).

Згідно положень ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Договір укладений між сторонами в електронній формі має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами, які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленості є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачем на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем та первісними кредиторами не було б укладено.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 14.06.2022 у справі №757/40395/20-ц, від12.01.2021 у справі №524/5556/19, від 07.10.2020 у справі №127/33824/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18.

Вищевказаний договір кредитної лінії № 276447284 від 11.08.2025 та додаткові угоди до нього, укладені між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 , підписані відповідачем електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора, а тому, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Таким чином, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами вищевказаних кредитних договорів.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У частині першій статті 510 ЦК України передбачено, що сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Законодавство також передбачає порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) в зобов`язанні.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

За частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно з частиною першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч.1 ст.1078 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 513 ЦК України).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні (статті 517 ЦК України).

За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 23.09.2015 у справі №6-979цсі5.

Як зазначено вище ТОВ «Таліон Плюс», а в подальшому позивач ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набули право вимоги до відповідача за договором кредитної лінії № 276447284 від 11.08.2025, укладеним з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов`язання за кредитним договором виконало, а відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав, допустивши прострочення сплати визначених кредитним договором платежів.

Відповідач відзив з відповідними доказами із запереченнями проти позову та в спростування доводів позивача до суду не подав.

Згідно ч.1 ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Надаючи оцінку наданим позивачем доказам, встановивши факт укладення між відповідачем та первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» вищевказаного кредитного договору, факт отримання відповідачем коштів за вказаним договором та їх неповернення у відповідності до умов вказаного договору у строки, визначені сторонами, та факт переходу права вимоги за цим договором до ТОВ «Таліон Плюс», а в подальшому, до позивача ТОВ «ФК ЄАПБ», суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь ТОВ «ФК ЄАПБ» заборгованості за договором кредитної лінії № 276447284 від 11.08.2025, в розмірі 16669,98 грн., яких 6499,34 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 9780,64 грн. – заборгованість за процентами та 390 грн. — заборгованість по комісії, а тому позовні вимоги слід задовольнити.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до 141 ЦПК України витрати по сплаті судового збору слід стягнути із відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 205, 207, 526, 530, 598-599, 610-612, 625, 628, 638-639, 1046, 1048-1049, 1054, 1056-1 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором кредитної лінії № 276447284 від 11.08.2025, в розмірі 16669 (шістнадцять тисяч шістсот шістдесят дев`ять) гривень 98 копійок та понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, ЄДРПОУ 35625014);

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Повне рішення складено 10 вересня 2026 року.

Суддя Т. Н. Скороход

Оригінал: reyestr.court.gov.ua