Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №357/3183/26 — Сквирський районний суд Київської області

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 357/3183/26

Провадження № 2/376/1700/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року м.Сквира

Сквирський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Ловінської С.С.,

за участю секретаря судових засідань Кропивлянської С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 08.12.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Джобер» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №757193 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який був укладений в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису, який був відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) та надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписуючи договір відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватися. Згідно умов кредитного договору Товариство надає фінансовий кредит в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором на наступних умовах: сума виданого кредиту: 2200,00 грн; дата надання кредиту: 08.12.2021; строк кредиту: 29 дні; відсоткова ставка 1,9 % на добу. 30.11.2023 між ТОВ «Фінансова компанія «Джобер» та ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» укладено договір відступлення права вимоги №1-30/11/2023, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 30.11.2023 року до договору відступлення права вимоги № 1-30/11/2023, ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 . Згідно виписки з особового рахунку станом на 26.12.2025 загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 6602,20 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 2200,00 грн; простроченої заборгованості за відсотками в розмірі 4402,20 грн. Проситть суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №757193 від 08.12.2021 в розмірі 6602,20 грн та понесені судові витрати.

Ухвалою судді Сквирського районного суду Київської області від 10.06.2026 відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи без його участі. Надав відзив на позовну заяву, зазначив, що позовні вимоги не визнає у повному обсязі, вважає їх незаконними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Вказав, що Кредитний договір № 757193 було укладено 08.12.2021 року із визначеною датою закінчення договору — 05.01.2022 року (строк дії договору — 29 днів). Таким чином, строк виконання зобов`язання закінчився 05.01.2022 року, а право вимоги у Кредитора виникло з 06.01.2022 року. Трирічний строк позовної давності за вказаними вимогами повністю закінчився 06.01.2025 року. Натомість Позивач сформував та подав позовну заяву лише 25.02.2026 року, тобто з пропущенням строку позовної давності більш ніж на один рік. Відповідач наголошує на безпідставності та незаконності розрахунку прострочених відсотків у сумі 4 402,20 грн. Згідно з Графіком розрахунків, відсотки за 29 днів правомірного користування кредитом становили 1 212,20 грн (2 200,00 грн * 1,9% на день * 29 днів). Позивач же здійснив нарахування відсотків за договором аж до грудня 2025 року (тобто за майже 4 роки поза межами договору), що прямо суперечить закону. У разі, якщо суд дійде висновку про неможливість застосування наслідків спливу строку позовної давності, Відповідач наголошує на безпідставності, незаконності та штучному завищенні розрахунку прострочених відсотків у сумі 4 402,20 грн. Зазначив, що він є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим Головним управлінням Національної поліції у м. Києві від 04.12.2025 року. Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору під час розгляду справ в усіх судових інстанціях. Також відповідач подав клопотання про змешення витрат на професійну правничу допомогу.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розглядати справу без участі представника позивача. Надав відповідь на відзив, в якому вказав, що перебіг строку позовної давності у період з 02.04.2020 року по 04.09.2025 року був зупинений: спочатку — у зв`язку із запровадженням карантину, а починаючи з 24.02.2022 року — у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні. Зазначив, що строк позовної давності не підлягає застосуванню до позовних вимог про стягнення заборгованості за вищезазначеним кредитним договором. При укладенні кредитного договору сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення такого Договору на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Позичальник погодився на умови визначені Договором, щодо його пролонгації та нарахування відсотків у випадку прострочення повернення кредиту, тому твердження Відповідача про незаконність нарахування процентів є необґрунтованими. Позивачем належними та допустимими доказами підтверджено розмір витрат на професійну правничу допомогу у даній справі, з урахуванням кваліфікації, досвіду та завантаженості адвоката. Відтак, заперечення Відповідача щодо недоведеності понесених витрат є безпідставними, не ґрунтуються на матеріалах справи та не підлягають задоволенню.

30.06.2026 від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив, де зазначив, що він вважає доводи Позивача повністю безпідставними, побудованими на хибному тлумаченні норм права та вибірковому цитуванні законодавства. Позивач у своїй відповіді наполягає, що строки позовної давності були зупинені карантином та воєнним станом. Проте Позивач ігнорує той факт, що карантин в Україні офіційно завершився 30.06.2023. Вважає, що строк виконання зобов`язання сплив ще 05.01.2022, загальний трирічний строк для захисту права (навіть з урахуванням тимчасових зупинень у минулому) є повністю вичерпаним. Нарахування відсотків та обмежень автопролонгації Позивач намагається обґрунтувати нарахування відсотків за 4 роки умовами про «автопролонгацію» та статтею 625 ЦК України. Проте Позивач відверто маніпулює текстом власного договору. Таким чином, умови договору встановлювали жорстку граничну межу для будь-яких нарахувань — максимум 50 днів після планової дати повернення (05.01.2022). Будь-які нарахування відсотків поза межами цих 50 днів (а тим паче за 4 роки) є прямим порушенням умов самого договору, зловживанням правом та штучним накопиченням боргу. А також зазначив, що Позивач не надав жодних нових обґрунтувань реальності та співмірності витрат на адвоката у розмірі 13 000,00 грн. Просить застосувати наслідки спливу строку позовної давності та повністю відмовити ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» у задоволенні позовних вимог. У разі задоволення позову в частині тіла кредиту, обмежити нарахування відсотків виключно строком дії договору в розмірі 1 212,20 грн, а в стягненні витрат на правничу допомогу в розмірі 13 000,00 грн — відмовити або зменшивши їх до символічних 500 грн.

06.07.2026 від представника позивача надійшла заява про розподіл/відшкодування/компенсацію судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи, де вказано, що під час подання позовної заяви Позивач заявив попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи у розмірі 15 662,40 грн (витрати на судовий збір - 2 662,40 грн та витрат на професійну правову допомогу - 13 000,00 грн). Просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» витрати на професійну правову допомогу у розмірі 13 000,00 грн, а також розгляд заяви про розподіл судових витрат здійснити без виклику сторін.

08.07.2026 від відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, вважає заявлений розмір витрат на правову допомогу повністю необґрунтованим, штучно завищеним, неспівмірним із ціною позову та предметом спору.

Суд, дослідивши та перевіривши наявні у справі докази, приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

При цьому, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 08.12.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Джобер» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 757193, який підписаний електронним підписом позичальника шляхом використання одноразового ідентифікатора – G3505 (а.с.31-33).

Відповідно до умов вказаного Договору, відповідачу було надано кредит у розмірі 2200,00 грн, строк кредиту - 29 днів (з 08.12.2021 по 05.01.2022 включно) (п.1.3.договору).

Згідно з п.1.4. договору процентна ставка за Кредитом становить 1,90 % від суми Кредиту в день. Тип процентної ставки - фіксована. Проценти за користування кредитом нараховуються на суму Кредиту, а у разі часткового погашення – на непогашену частину.

Відповідно п.1.5. договору орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення цього договору складає 24966 % річних від загального розміру виданого Кредиту.

Згідно з п.1.6. договору орієнтовна загальна вартість Кредиту становить 3412,2 грн.

Відповідно п.1.7. договору мета отримання Кредиту: Кредит надається Позичальнику для задоволення особистих потреб, не пов`язаних із підприємницькою, незалежною, професійною діяльністю, що не суперечать умовам цього Договору та не заборонені чинним законодавством України.

Згідно з п.1.8. договору Кредит надається Позичальнику за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи у мережі Інтернет на веб-сайті Кредитодавця.

Відповідно п. 3.1. договору за користування наданими у Кредит грошовими коштами Позичальник сплачує Кредитодавцю проценти від суми наданого Кредиту у національній валюті України - гривні, по фіксованій процентній ставці, яка визначена в пункті 1.4. цього Договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку дії Договору.

Згідно з п. 3.2 договору Проценти за користування Кредитом нараховуються Кредитодавцем починаючи з дня надання Кредиту у фіксованому незмінному розмірі за кожен день користування Кредитом за період з моменту списання коштів за Кредитом з поточного рахунку Кредитодавця до моменту повернення коштів на поточний рахунок Кредитодавця, але не більше строку, на який надається Кредит.

Відповідно п. 4.1. договору Позичальник зобов`язується повернути суму отриманого Кредиту (грошові кошти, які Кредитодавець надав у Кредит, а Позичальник отримав за цим Договором), сплатити суму нарахованих процентів за користування Кредитом у строки, визначені в Графіку платежів. Повернення суми Кредиту та сплата процентів за користування Кредитом має бути здійснено Позичальником не пізніше останнього дня користування Кредитом, що є належним виконанням зобов`язань Позичальника за цим Договором.

Згідно з п. 4.2. договору Позичальник сплачує Кредитодавцю проценти за користування Кредитом за фактичну кількість календарних днів користування грошовими коштами, визначених Договором, але не більше строку, на який надається Кредит. В разі продовження (пролонгації) строку дії Договору, позичальник сплачує кредитодавцю проценти за користування кредитом за весь період продовжекння терміну користування кредитом та строку дії договору.

Відповідно п. 9.2. договору строк дії цього Договору складає 29 днів, починає свій перебіг у момент, визначений у п.9.1 цього Договору та закінчується 05.01.2022.

Згідно з п. 9.3. договору закінчення строку дії Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.

Відповідно п. 9.4. договору умови та порядок продовження (пролонгації) строку користування Кредитом та строку дії Договору.

Згідно з п. 9.4.1. договору у випадку неможливості виконання зобов`язань за Договором у повному обсязі та у встановлений строк, Позичальник має право ініціювати продовження строку користування Кредитом та зміну дати повернення Кредиту шляхом здійснення платежу на користь Кредитодавця у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів не пізніше останнього дня строку користування кредитом. Після отримання Кредитодавцем коштів у розмірі нарахованих та несплачених процентів, заява Позичальника про продовження строку користування Кредитом вважається поданою, а дія Договору автоматично продовжується (лонгується) на тих самих умовах на наступні 10 календарних днів. За умови своєчасної сплати Позичальником всіх нарахованих процентів за користування Кредитом, можливе продовження строку користування кредитом та продовження дії Договору автоматично (автопролонгація) на тих самих умовах на наступні 10 календарних днів без підписання сторонами додаткових угод, починаючи з дня, наступного за днем запланованої дати повернення кредиту. В даному випадку продовження строку користування кредитом та автоматичне продовження (пролонгація) дії Договору може застосовуватися неодноразово, необмежену кількість разів.

Відповідно п. 9.4.2. договору автоматичне продовження строку користування кредитом та автоматичне продовження дії Договору (автопролонгація) без підписання сторонами додаткових угод застосовується також після настання дати погашення Кредиту в разі неповернення суми кредиту та несплати або часткової сплати Позичальником нарахованих процентів за користування Кредитом до закінчення строку дії Договору. У разі несплати Позичальником заборгованості до закінчення строку користування кредитом та закінчення строку дії Договору, Сторонами застосовується автопролонгація з наступного дня після запланованої дати повернення кредиту. Позичальник, який підписує даний Договір, дає згоду Кредитодавцю на його автопролонгацію – продовження строку користування кредитом та строку дії Договору на наступні 10 календарних днів без підписання сторонами додаткових угод, починаючи з дня, наступного за днем запланованої дати повернення кредиту.

Згідно з п. 9.4.3. договору сторони погодили, що у випадку несплати Позичальником заборгованості за кредитом до запланованої дати повернення кредиту, цей Договір вважатиметься автоматично продовженим (автопролонгованим), а строк користування кредитом – подовженим на наступних умовах: строк автопролонгації Договору та подовження строку користування кредитом складає період часу з дати (дня), наступної за запланованою датою повернення кредиту і до спливу 10 (десяти) календарних днів включно (п.9.4.3.1. Договору); в період автопролонгації діє підвищена процентна ставка, у розмірі 2,9 % від суми Кредиту в день. В даному випадку продовження строку користування кредитом та автоматичне продовження (пролонгація) дії Договору може застосовуватися неодноразово, але не більш ніж на 50 календарних днів в сукупності такої пролонгації (п.9.4.3.2.Договору).

Також до матеріалів справи долучено Паспорт споживчого кредиту, який підписаний ОСОБА_1 електронним одноразовим підписом – G3505 та в якому містяться дані позичальника, основні умови кредитування, що свідчить, про те, що відповідач свідомо та особисто погодився та прийняв умови Договору (а.с.30).

Довідкою про ідентифікацію підтверджено, що клієнт ОСОБА_1 , з яким укладено договір № 757193 від 08.12.2021, ідентифіковано ТОВ «Фінансова компанія «Джобер» шляхом введення одноразового ідентифікатора G3505, який 08.12.2021 направлений на мобільний номер телефону (а.с.37).

ТОВ «Фінансова компанія «Джобер» свої зобов`язання за кредитом виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 2200,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника НОМЕР_2 , що підтверджується інформаційною довідкою вих. №1102/2026-1 від 11.02.2026 про переказ коштів ТОВ «Санрайз Фінанс» (Оrder ID 757193) (а.с.43).

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Фінансова компанія «Джобер» за Договором № 757193 від 08.12.2021 про надання коштів на умовах споживчого кредиту позичальник ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 6602,20 грн, з яких: 2200,00 грн – сума заборгованості за основною сумою (тілом); 1212,20 грн – сума заборгованості за відсотками по кредиту; 3190,00 грн - сума заборгованості за простроченими відсотками (а.с.62-64).

30.11.2023 між ТОВ «Фінансова компанія «Джобер» та ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» укладено Договір факторингу №1-30/11/2023, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Джобер» передає ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» приймає належні права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників (а.с.38-39).

Відповідно до витягу з реєстру боржників до Договору відступлення права вимоги №1-30/11/2023 від 30.11.2023, ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» набуло права грошової вимоги за кредитним Договором № 757193 до відповідача ОСОБА_1 у розмірі 6602,20 грн, з яких: 2200,00 грн – сума заборгованості за тілом кредиту; 4402,20 грн – сума заборгованості за відсотками (а.с.36).

Згідно виписки з особового рахунку ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» за кредитним договором №757193 ОСОБА_1 станом на 26.12.2025 за період з 08.12.2021 по 26.12.2025 має заборгованість в розмірі 6602,20 грн, з яких: прострочену заборгованість за сумою кредиту – 2200,00 грн та прострочену заборгованість за процентами - 4402,20 грн. (а.с.35).

Судом встановлено, що позивачем, який набув права грошової вимоги, на поштову адресу ОСОБА_1 направлялася вимога про виконання зобов`язвнь за кредитним договором вих.№б/н від 26.12.2025 про погашення заборгованості за Договором №757193 про надання кредиту від 08.12.2021(а.с.34).

Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов`язується вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному цим договором.

Незважаючи на це, відповідач не виконав свого обов`язку та не повернув наданий йому кредит в строки, передбачені кредитним договором.

В ч. 1 ст. 14 ЦК України закріплено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

При укладенні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, а ч. 2 вказаної статті передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно положень ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а в ст. 530 ЦК України вказується, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно полягає виконанню у цей строк (термін). Цивільно-правове зобов`язання - це правовідношення, в якому одна особа (боржник) зобов`язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші та ін.) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. З цього визначення випливає, що цивільно-правове зобов`язання – це таке правовідношення, в якому управомочна особа діє як кредитор, а зобов`язана особа - як боржник.

Відповідно до ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним чином боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 525 ЦК України забороняє односторонню відмову від зобов`язання або односторонню зміну його умов.

У ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ч. 2 ст. 612 ЦК України, боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з положеннями п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до правової позиції КГС ВС викладеної у постанові від 03.06.2020 року у справі № 916/1410/19, щодо розмежування правочину з відступлення права вимоги (цесія) та договору факторингу, під час цесії може бути відступлено право як грошової, так і негрошової (роботи, товари, послуги) вимоги. Предметом договору факторингу може бути тільки право грошової вимоги (ст. 1078 ЦК України). Метою укладення договору відступлення права вимоги є безпосередньо передання такого права, а договору факторингу – отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти у розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 11.09.2018 року у справі № 909/968/16 (провадження № 12-97гс18), договір факторингу є правочином, який характеризується тим, що: а) йому притаманний специфічний суб`єктний склад (клієнт - фізична чи юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності, фактор - банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати фінансові, в тому числі факторингові операції, та боржник - набувач послуг чи товарів за первинним договором); б) його предметом може бути лише право грошової вимоги (такої, строк платежу за якою настав, а також майбутньої грошової вимоги); в) метою укладення такого договору є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника; г) за таким договором відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату; д) його ціна визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги, і цей розмір може встановлюватись у твердій сумі; у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю тощо; е) вимоги до форми такого договору визначені у ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Припис абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Тобто, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18, п.п. 53, 53) та від 04.02.2020 року у справі № 912/1120/16 (п. 6.19).

При цьому, очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.

Невиконання зобов`язання з повернення кредиту не може бути підставою для отримання позичальником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а отже - і для виникнення зобов`язання зі сплати процентів відповідно до ст. 1048 ЦК України.

За таких обставин надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до ст. 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.

Відповідна правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 року у справі № 910/4518/16.

Нарахування позивачем відповідачу за вищезазначеним договором відсотків на прострочену заборгованість та відсотків за користування кредитом після закінчення строку дії договору є безпідставним.

Отже, кредитор мав право нараховувати проценти за користування кредитом за вказаним договором за з 08.12.2021 по 05.01.2022 (29 календарних днів), але провів нарахування відсотків по 23.02.2022.

Нарахування та стягнення із відповідача процентів за користування кредитом поза визначеними строками суперечить вимогам ЦК України та висновкам Верховного Суду.

Частиною 8 ст.18 Закон України «Про захист прав споживачів» передбачено, що нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Як убачається з п.1.2. Договору загальний розмір наданого кредиту – 2 200,00 грн, строк дії кредитного договору – 29 днів (з 08.12.2021 по 05.01.2022), відсотки за користування кредитом погоджені сторонами – 1,9 % в день, тобто за вказаний період відповідач мав би сплатити – 1 212,20 грн в якості нарахованих відсотків. Оскільки ні тіло кредиту (2200 грн), ні відсотки (1212,20 грн) сплачені відповідачем не було, що і самим відповідачем ОСОБА_1 не оспорюється, тому суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №7571193 від 08.12.2021 у загальному розмірі – 3 412,20 грн (2200,00 +1212,20).

Оскільки, після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти припиняється, права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечується ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності до заявлених вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ч. 1ст. 257 ЦК України).

Згідно з ч. 1ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частиною другою статті 264 ЦК України визначено, що позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Відповідно до ч. 3ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) введено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» 540-IX від 30 березня 2020 року розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено, зокрема п. 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями257,258,362,559,681,728,786,1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину». Вказаний Закон набрав законної сили з 01 квітня 2020 року та діяв до 30.06.2023 року.

Законом України від 15 березня 2022 року №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм та період дії воєнного стану» доповнено, серед іншого, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, в якому пунктом 19 визначено, що в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259,362,559,681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Таким чином, строк позовної давності продовжений Законом України від 15 березня 2022 року №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм та період дії воєнного стану», який вже був чинним на момент скасування Закону України 540-IX від 30 березня 2020 року Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» .

Окрім того, відповідно до п.19 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

У зв`язку з викладеним, починаючи з дня набрання чинності Закону України від 30.03.2020 № 540-IX, діє положення про продовження строків позовної давності на період дії карантину та воєнного стану в Україні.

Відновлення строків позовної давності передбачено Законом України від 14.05.2025 року №4434-IX «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності», який набрав чинності з 04.09.2025 року, саме із цієї дати відновлено обчислення строків позовної давності.

Суд враховує, що позов у даній справі подано до суду 26.02.2026, тобто в межах загальної трирічної позовної давності.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про неможливість застосування строку позовної давності, оскільки він позивачем не пропущений і судом встановлено правові підстави для задоволення позову.

Щодо стягнення судового збору та витрат на правову допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У постанові Верховного Суду від 30.09.2020 (справа № 379/1418/18) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У позовній заяві та заяві про розподіл/відшкодування/компенсацію судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи ТОВ “ФК Айкон Дебт Коллекшн” просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 13000,00 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат повинен бути співмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Так, між ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» та адвокатом Пархомчуком С.В. укладено договір про надання правничої допомоги від 09.07.2025 № 09/07/2025 (а.с.40), додаткову угоду №1 до договору про надання правничої допомоги № 09/07/2025 від 09.07.2025 (а.с.41), надано довіреність від 09.07.2025 на уповноваження ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» адвоката Пархомчука С.В. представляти інтереси товариства, договору про надання правової допомоги № 09/07/25 від 09.07.2025, укладеного між ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» в особі директора Соколенка С.О., копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с.44), акт про отримання правничої допомоги від 30.06.2026 (а.с.93), платіжну інструкцію №2886 від 30.06.2026 (а.с.94), рахунок 30.06.2026-132 від 30.06.2026 (а.с.95).

Відповідно до акту про отримання правничої допомоги від 30.06.2026 адвокат Пархомчук С.В. надав ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» правничу допомогу: зустріч та консультація щодо перспективи судового врегулювання кредитної заборгованості: 1 год - 2 500,00 грн; складання та подання до суду позовної заяви (підготовка доказів/додатків до позовної заяви), моніторинг аналіз судової практики: 2,5 год – 6 250 00 грн; інші клопотання, заяви до суду, складання процесуальних документів, моніторінг ЄДРСР щодо процесуального статусу судової справи: 1,5 год – 3 750,00 грн; канцелярські витрати на виготовлення копій документів, відправка поштової кореспонденції – 500,00 грн, що разом складає (5 год) - 13 000, 00 грн.

Вирішуючи питання про стягнення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує те, що публічний інтерес до справи відсутній; справа належить до категорії незначної складності; має невелику ціну позову; справу розглянуто у порядку спрощеного провадження; правові позиції у цій категорії справ усталені; враховуючи критерій оцінки співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд дійшов висновку про зменшення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу з 13 000,00 грн до 3 500,00 грн, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо заяви відповідача про звільнення його від сплати судового збору відповідно до п.13,ч.1 ст.5 ЗУ "Про судовий збір".

Пункт 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільняє від сплати судового збору учасників бойових дій (УБД), постраждалих учасників Революції Гідності та Героїв України — у справах, пов`язаних із порушенням їхніх прав. Пільга поширюється на спори, якщо вони пов`язані з захистом прав УБД саме як осіб із таким статусом (наприклад, порушення прав на соціальні пільги, гарантії тощо). Якщо УБД звертається до суду з позовом, що не стосується його статусу чи соціальних гарантій (наприклад, сімейні, земельні чи житлові спори загального характеру, стягнення заборгованості, не пов`язаної з виконанням військового обов`язку), судовий збір підлягає сплаті на загальних підставах.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог, та оскільки позов задоволено на 51,68% (3412,20 грн х 100 : 6602,20 грн), то суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1 375,93 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 12-13, 19, 76-82, 89, 95, 141, 178, 223, 247, 258-259, 263-265, 272-274, 279 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» суму заборгованості за кредитним договором № 757193 від 08.12.2021 в розмірі 3 412,20 грн (три тисячі чотириста дванадцять гривень 20 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 375,93 грн (одна тисяча триста сімдесят п`ять гривень 93 копійки).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 3500,00 грн (три тисячі п`ятсот гривень 00 копійок).

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу проголошення рішення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн», ЄДРПОУ 44002941, адреса: м.Київ, вул. Саперне Поле, буд.12, інше, нежитлове приміщення 1008.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя С.С.Ловінська