Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №373/746/26 — Переяславський міськрайонний суд Київської області

Справа № 373/746/26

Провадження № 2/373/1055/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2026 року м. Переяслав

Переяславський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді Залеської А.О.,

за участі секретаря судових засідань Руденко О.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1

про поділ майна, що перебуває у спільній частковій власності, шляхом виділу часток внатурі,

установив:

10.03.2026 представник - адвокат Потупа С.В. звернувся до суду з даною позовною заявою, в якій просить виділити ОСОБА_1 в натурі належну йому 1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_1 та визнати за ним право власності на відповідну частину будинку «А» з прибудовою «а1», що складається з таких приміщень: 2-1 (кухня) площею 12,00 кв.м.; 2-2 (санвузол) площею 6,40 кв.м.; 2-3 (житлова) площею 14,40 кв.м.; 2-4 (житлова) 13,00 кв.м., - загальною площею усіх приміщень 45,80 кв.м., житловою площею 27,40 кв.м. Із господарських будівель і споруд просив виділити: сарай «Б», убиральня «Г2», ганок «а2».

Позов обґрунтовано тим, що 03.11.2017 позивач ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу придбав у власність 1/2 частину домоволодіння АДРЕСА_1 , яким користується до цього часу. Загальна площа придбаного житлового будинку становить 100,60 кв. м., з них житлова – 61,40 кв. м. На момент придбання половини цього будинку він був облаштований окремими входами, однак в натурі частки виділені не були і окремі адреси не присвоювались. Власником іншої 1/2 частини житлового будинку є відповідач ОСОБА_2 . Щодо господарський будівель, то між співвласниками склався усталений порядок користування ними. Наразі виникла необхідність виділити в натурі частку нерухомого майна, яка належить позивачу, аби мати змогу вільно, незалежно від другого співвласника розпоряджатися своїм майном, а також, щоб отримати у власність присадибну земельну ділянку, на якій розміщене майно. Укласти договір про поділ домоволодіння в нотаріальному порядку відповідач не бажає.

27.07.2026 на стадії підготовчого провадження до суду надійшов зустрічний позов ОСОБА_2 , в якому він просив виділити йому в порядку поділу житлового будинку АДРЕСА_1 1/2 частку будинку «А» з прибудовою «а», що складається з таких приміщень: 1-1 (кухня) площею 16,30 кв.м.; 1-2 (санвузол) площею 4,50 кв.м.;1-3 (житлова) площею 18,40 кв.м.; 1-4 (житлова) 15,60 кв.м., - загальною площею усіх приміщень 54,80 кв.м., житловою площею 34,00 кв.м Із господарських будівель і споруд виділити: погріб з шийкою «В», гараж «Д», ворота «2», огорожа «3».

Зустрічний позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_2 29.12.2015 за договором купівлі-продажу придбав 1/2 частини домоволодіння АДРЕСА_1 . Будинок на момент укладання угоди перебував у власності двох осіб та був облаштований окремими входами. Також був визначений порядок користування господарськими будівлями. За кілька років власником другої половини будинку став ОСОБА_1 . Між ними, як співвласниками ніколи не було спору щодо приміщень будинку та господарських будівель. Ніхто з них не здійснював ніяких додаткових прибудов. У кінці 2025 року ОСОБА_1 став говорити, що хоче оформити земельну ділянку під своєю частиною будинку та, що для цього потрібно укласти нотаріальний договір поділу домоволодіння. Він ( ОСОБА_3 ) не вбачав такої потреби для себе та в силу своєї зайнятості на роботі, а також у зв`язку з сімейними обставинами не міг віднайти часу для такої процедури. Отримавши позовну заяву ОСОБА_1 з додатками він вирішив піти тим самим шляхом та виділити свою частку в майні в судовому порядку. Вважає такий спосіб визнання свого права більш надійним, а тому подав зустрічний позов.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, а також повністю визнав вимоги ОСОБА_2 за зустрічним позовом. Підтвердив обставини, якими обґрунтований первісний та зустрічний позов. Судові витрати просив не стягувати.

Відповідач (позивач за зустрічним позовом) ОСОБА_2 направив суду заяву з проханням розглядати справу за його відсутності. Свій зустрічний позов він підтримав та просив його задовольнити. Також відповідач визнав позов ОСОБА_1 щодо виділу у порядку поділу майна між ними відповідних приміщень та господарських будівель.

Подані сторонами письмові докази свідчать про наступне

Позивач ОСОБА_1 набув у власність 1/2 частини домоволодіння під АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 03.11.2017 відповідної частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами. Договір посвідчений приватним нотаріусом Кучеренко Н.М. Переяслав-Хмельницького міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 1772 .

Вищевказане нерухоме майно зареєстроване за позивачем ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності (1/2 частка) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про право власності: 23180783 від 03.11.2017).

Відповідач ОСОБА_2 є власником іншої 1/2частини домоволодіння під АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 29.12.2015, посвідченим державним нотаріусом Ткаченком О.А. Переяслав-Хмельницької міської нотаріальної контори та зареєстрований за № 1920.

Вищевказане нерухоме майно зареєстроване за відповідачем ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності (1/2 частка) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про право власності: 12825889 від 29.12.2015).

Між сторонами (співвласниками домоволодіння) склався усталений порядок користування приміщеннями в житловому будинку, а також надвірними господарськими будівлями та спорудами. У фактичному володінні та користуванні кожного з них знаходиться частина будинку, вже облаштована окремим входом. Дана обставина підтверджується копією Технічного паспорта на житловий будинок садибного типу за адресою: АДРЕСА_1 від 31.03.2017, що виготовлений Товариством з обмеженою відповідальністю «Лендвізор» на замовлення попереднього співвласника.

Відповідно до згаданого Технічного паспорта житловий будинок, позначений літ. «А», побудований у 1919 р., має дві прибудови: «а» та «а1» зведені у 1962 р. з протилежних сторін будинку. Загальна площа усіх приміщень по будинку 100,60 кв.м., з них: житлова – 61,40 кв.м. допоміжна (дві кухні та два санвузли) – 39,20 кв.м.

До даного будинку відносяться господарські будівлі та споруди, зведені у період з 1923 р. по 1983 р. а саме: сарай, вбиральня, гараж, погріб з шийкою, огорожа, ворота.

Висновки ФОП " ОСОБА_5 " від 02.03.2026, зроблені на замовлення ОСОБА_1 та окремо на замовлення ОСОБА_2 , щодо технічної можливості виділу часток з об`єкта нерухомого майна, розташованого по АДРЕСА_1 , свідчать про наступне:

-З житлового будинку може бути виділена в натурі 1/2 частка з відповідною частиною господарських будівель та споруд, власником якої є ОСОБА_1 При цьому склад новоутвореного об`єкта 1 ( ОСОБА_1 ) становить житловий будинок «А» та прибудова «а1» з такими приміщеннями: 2-1 (кухня) площею 12,00 кв.м.; 2-2 (санвузол) площею 6,40 кв.м.; 2-3 (житлова) площею 14,40 кв.м.; 2-4 (житлова) 13,00 кв.м., - загальною площею усіх приміщень 45,80 кв.м., житловою - 27,40 кв.м,

До виділеного об`єкта також відноситься: сарай «Б», убиральня «Г», ганок «а2».

Адреса новоутвореного об`єкта: АДРЕСА_1 .

-З житлового будинку може бути виділена в натурі 1/2 частка з відповідною частиною господарських будівель та споруд, власником якої є ОСОБА_2 . При цьому склад новоутвореного об`єкта 2 ( ОСОБА_2 ) становить житловий будинок «А» та прибудова «а» з такими приміщеннями: 1-1 (кухня) площею 16,30 кв.м.; 1-2 (санвузол) площею 4,50 кв.м.;1-3 (житлова) площею 18,40 кв.м.; 1-4 (житлова) 15,60 кв.м., - загальною площею усіх приміщень 54,80 кв.м., житловою площею 34,00 кв.м

До виділеного об`єкта також відноситься: погріб з шийкою «В», гараж «Д», ворота «2», огорожа «3».

Адреса новоутвореного об`єкта: АДРЕСА_1 .

Згідно висновку про вартість майна, наданого суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_6 ринкова вартість житлового будинку (загальною площею 100,60 кв.м.) з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , станом на: 24.02.2026 складає 329570,00 грн.

Вирішуючи даний спір, суд керується нормами права, якими регулюються права власності осіб, у тому числі і права спільної часткової власності.

Відповідно до ч.1 ст. 316 та ч.1 ст. 317 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом(ч.2 ст. 328 ЦК).

За правилами ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю (ч.1 ст. 356 ЦК).

Відповідно до ч.4 ст. 357 ЦК України співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласника, який її зробив, і не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності.

Згідно з положеннями ч.2 та ч.3 ст. 358 ЦК України співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Положення ст. 364 ЦК України передбачено, що у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Також у разі поділу спільного майна між усіма співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється (ч.2 ст. 367 ЦК).

Згідно п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 04.10.1991 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», при вирішення справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України регламентовано, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.

За правилами ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (ч.1 ст. 82 ЦПК).

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач (позивач за зустрічним позовом) ОСОБА_2 є співвласником (по 1/2 частки кожен) домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 . Сторони бажають виділу своїх часток в натурі з метою вільного розпорядження та користування майном. Разом з тим відповідач не прийняв пропозицію позивача укладати відповідний договір про поділ майна в нотаріуса та прагне, щоб його права були визнані судом. Виділ належних позивачу та відповідачу часток у праві власності на об`єкт нерухомості є технічно можливий та не порушує прав одне-одного чи інших осіб. Між співвласниками склався усталений порядок користування житловим будинком, який по фактичному користуванні приміщеннями облаштований окремими входами. Також сторони визначились з порядком користування господарськими будівлями.

Отже даний спір слід вирішити шляхом поділу майна між співвласниками (сторонами у справі) на два самостійні об`єкти з виділом кожному із них конкретних приміщень, будівель та споруд.

Судові витрати розподілу не підлягають, оскільки суд задовольняє як первісний так і зустрічний позов у повному обсязі. Ціна цих позовів, а отже і розмір сплаченого судового збору позивачем та відповідачем є ідентичними. Про стягнення інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, з протилежної сторони учасники справи не просили.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, ч.3 ст. 200, ст. 206, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

1.Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поліл майна, що перебуває у спільній частковій власності, - задовольнити

Виділити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), належну йому 1/2 частку в житловому будинку АДРЕСА_1 та визнати за ним право власності на відповідну частину житлового будинку «А» з прибудовою «а1», як новоутворений (окремий) об`єкт нерухомого майна, загальною площею 45,80 кв.м., житловою - 27,40 кв.м, що складається з наступних приміщень: 2-1 (кухня) пл. 12,00 кв.м.; 2-2 (санвузол) пл. 6,40 кв.м.; 2-3 (житлова) пл. 14,40 кв.м.; 2-4 (житлова) 13,00 кв.м.

До виділеного об`єкта віднести: сарай «Б», убиральня «Г», ганок «а2».

2. Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна, що перебуває у спільній частковій власності, - задовольнити

Виділити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , належну йому 1/2 частку в житловому будинку АДРЕСА_1 та визнати за ним право власності на виділену частину житлового будинку «А» з прибудовою «а», як новоутворений (окремий) об`єкт нерухомого майна, загальною площею 54,80 кв.м., житловою – 34,00 кв.м, що складається з наступних приміщень: 1-1 (кухня) площею 16,30 кв.м.; 1-2 (санвузол) площею 4,50 кв.м.;1-3 (житлова) площею 18,40 кв.м.; 1-4 (житлова) 15,60 кв.м.

До виділеного об`єкта віднести: погріб з шийкою «В», гараж «Д», ворота «2», огорожа «3».

Апеляційну скаргу на рішення суду може до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Суддя А.О. Залеська