Постанова від 10 вересня 2026 р. у справі №363/5538/26 — Вишгородський районний суд Київської області

"11" вересня 2026 р. Справа № 363/5538/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2026 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Олійник С.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Вишгородського РУП ГУНП в Київській області, щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та притягується до адміністративної відповідальності за ст. 124, ст. 122-4 КУпАП,

встановив:

12 липня 2026 року о 13 год. 53 хв. у м. Вишгороді по вул. Кургузова, поблизу будинку № 6, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки Honda Accord, державний номерний знак НОМЕР_1 , під час руху заднім ходом не впевнився в безпечності такого руху та не скористався допомогою сторонніх осіб, унаслідок чого здійснив наїзд на припаркований автомобіль марки KIA RIO, державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 .

Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження, чим заподіяно матеріальні збитки.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.9 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Крім того, 12 липня 2026 року о 13 год. 53 хв. у м. Вишгороді по вул. Кургузова, поблизу будинку № 6, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки Honda Accord, державний номерний знак НОМЕР_1 , на порушення встановлених Правилами дорожнього руху України вимог залишив місце дорожньо-транспортної пригоди та не повідомив про факт ДТП відповідний орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції України.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.10 «а», «д» Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ст. 122-4 КУпАП.

Зазначені обставини підтверджуються такими доказами:

протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 753973 від 24 серпня 2026 року;

протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 753969 від 24 серпня 2026 року;

схемою місця ДТП від 12 липня 2026 року;

рапортом старшого інспектора чергового Вишгородського РУП ГУНП в Київській області про вчинення ДТП;

рапортом ВРПП Вишгородського РУП ГУНП в Київській області про отримання виклику щодо ДТП та виїзд на місце події;

письмовими поясненнями ОСОБА_1 , в яких зазначено, що від надання пояснень він відмовився відповідно до ст. 63 Конституції України;

письмовими поясненнями ОСОБА_2 , в яких він підтверджує обставини, викладені у протоколах;

копією посвідчення водія ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 ;

витягом з ІПС МВС «Армор» України щодо ОСОБА_1 ;

диском, на якому зафіксовано запис із камери відеоспостереження в момент ДТП та залишення місця події, зображення пошкоджень автомобіля Honda Accord, державний номерний знак НОМЕР_1 , а також пояснення ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки суду невідомі.

Стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП, без обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року наголосив, що сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Крім того, враховуючи принцип судочинства, сформульований у практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якого публічний інтерес може мати пріоритет над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування розгляду справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, визначені ст. 1 КУпАП.

Отже, сторона, яка добросовісно користується наданими законом процесуальними правами, зобов`язана слідкувати за перебігом розгляду справи, учасником якої вона є, та утримуватися від дій, що зумовлюють затягування судового процесу.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 6 березня 2019 року у справі № 910/189/14.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 2.10 «а» Правил дорожнього руху України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Згідно з п. 2.10 «д» Правил дорожнього руху України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських.

Відповідно до п. 10.9 Правил дорожнього руху України під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.

Відповідно до ст. 122-4 КУпАП залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.

Статтею 124 КУпАП передбачено, що порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Таким чином, суд вважає доведеним, що порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.10 «а», «д» та п. 10.9 Правил дорожнього руху України перебуває у прямому причинному зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.

Отже, у діях ОСОБА_1 наявні склади адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4 та ст. 124 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим самим органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Таким чином, враховуючи, що до суду надійшли матеріали щодо двох адміністративних правопорушень стосовно ОСОБА_1 , які розглядаються одним суддею, вони підлягають об`єднанню в одне провадження.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Статтями 34, 35 КУпАП визначено обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення.

Враховуючи зазначені обставини справи, суд вважає, що для виправлення ОСОБА_1 , а також з метою запобігання вчиненню ним нових правопорушень, до нього необхідно застосувати адміністративне стягнення в межах санкції ст. 122-4 КУпАП, а саме у вигляді штрафу.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюються законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП.

При обранні виду та розміру адміністративного стягнення суд ураховує конкретні обставини справи та дані про особу правопорушника.

З урахуванням наведеного та керуючись ст. ст. 33, 36, 122-4, 124, 283, 284 КУпАП, суд

постановив:

Справи про вчинення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4 КУпАП, справа № 363/5538/26, та ст. 124 КУпАП, справа № 363/5539/26, об`єднати в одне провадження та присвоїти йому номер 363/5538/26.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення в межах санкції ст. 122-4 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок на користь держави.

Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше ніж через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови — не пізніше ніж через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

У разі несплати штрафу у зазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Вишгородський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова підлягає пред`явленню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.

Суддя С.В. Олійник