Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №363/546/26 — Вишгородський районний суд Київської області

"10" вересня 2026 р. Справа № 363/546/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області в складі головуючого – судді Чіркова Г.Є., при секретарі Лещенко І.А., за участі ОСОБА_1 та його захисника Артем`євої Г.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді матеріали, які надійшли від Вишгородського РУП ГУНП в Київській області щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

який притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

встановив:

згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 24 січня 2026 року о 22 год. 40 хв. по пров. Дворовому, 8, в. Хотянівка Вишгородського району, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Chevrolet Nubira д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук), який від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі у встановленому законом порядку відмовився під відеозапис, чим порушив вимоги п. 2.5. Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Захисник подала до суду клопотання про закриття провадження у справі, в якому зазначила, що обставини справи не містять усіх ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а матеріали справи не підтверджують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у зазначений у протоколі час. Зокрема, відеозапис з бодікамер поліцейських розпочинається о 22 год. 49 хв., коли транспортний засіб уже тривалий час до цього був нерухомий та припаркований біля будинку, у зв`язку з чим події, які відбувалися о 22 год. 40 хв., на відеозаписі не зафіксовані.

Також вказала на відсутність у ОСОБА_1 будь-яких ознак алкогольного сп`яніння та зазначила, що на відеозаписі він має стійку ходу, розбірливу мову, контролює свої дії, а інші ознаки сп`яніння, зазначені у протоколі, акті огляду та направленні, на відеозаписі нічим не підтверджуються.

Крім того, послалася на порушення поліцейськими порядку проведення огляду на стан сп`яніння та оформлення відповідних матеріалів. Зазначила, що направлення на медичний огляд містить недостовірні відомості та не містить даних про проведення огляду або відмову від нього.

Звернула увагу на те, що відеозапис не є безперервним та містить часовий проміжок, протягом якого події не зафіксовані, що, на її думку не дає можливості встановити повні та об`єктивні обставини події і перевірити дотримання поліцейськими встановленої процедури. При цьому зазначила, що відмова ОСОБА_1 від проходження огляду зумовлена конкретними, поважними причинами, зокрема: занадто пізнім часом, відсутністю протягом доби електроенергії та необхідністю забезпечення теплом і електроенергією свого домогосподарства та родини в умовах воєнного стану, а тому не може вважатися умисною відмовою від виконання вимог п. 2.5 ПДР України.

За таких обставин вважає, що відомості, викладені у протоколі, належними, допустимими та достатніми доказами не підтверджено, факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення не доведено, а тому провадження у справі підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Захисник в суді просила провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення з підстав викладених у клопотанні про закриття провадження.

ОСОБА_1 в суді на обґрунтування своєї невинуватості показав, що 21 січня 2026 року о 21 год. 30 хв. він приїхав додому з роботи та припаркував автомобіль Chevrolet Nubira д.н.з. НОМЕР_1 біля воріт двору, оскільки тоді випало багато снігу, що унеможливило заїд у двір. Близько 23 год. того ж дня вийшов із подвір`я до свого автомобіля для того, щоб забрати павербанк та зарядити телефон і ліхтар, чого він не міг зробити у інший спосіб через відсутність електроенергії. Оскільки на вулиці вже було темно (на той час були тривалі блекнути та постійні ворожі атаки по енергосистемі України) він увімкнув освітлення автомобіля та сів у салон, щоб забрати речі. Ствердив, що не мав жодного наміру приводити автомобіль в рух та керувати транспортним засобом. Відразу після того, як він сів до автомобіля, до нього під`їхав службовий автомобіль поліції. Один із співробітників поліції підійшов до нього та попросив вийти із салону автомобіля та надати посвідчення водія, документи на машину та страховий поліс. Після перевірки вказаних документів поліцейський несподівано повідомив, що, на його думку, ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння, що дійсності не відповідало. В зв`язку з цим ОСОБА_1 відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння. Крім того повідомив, що через відсутність електроенергії, він мав забезпечити домоволодіння теплом, а тому поспішав повернутися до будинку. Також зазначив, що працює кухарем в ресторані «Ель-Корсо», в с. Хотянівка Вишгородського району, робочий графік з 09 год. до 22 год. Однак 24 січня 2026 року через відсутність електроенергії його відпустили раніше додому, близько 21 год. 20 хв. З роботи додому йому їхати близько 5 хв. Ствердив, що на роботі алкогольні напої вживати заборонено, в зв`язку з чим їх не вживав і не міг вживати, ні в день події, ні на передодні. Вважає, що складений щодо нього протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП є неправомірним, а твердження поліцейського про те, що він перебуває в стані алкогольного сп`яніння неправдивими та упередженими, оскільки алкогольних напоїв не вживав, транспортним засобом не керував ні до приїзду поліцейських, ні після цього. В зв`язку з викладеним просив справу щодо нього закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Такі ж показання ОСОБА_1 підтвердила в суді свідок ОСОБА_2 , яка пояснила, що працює адміністратором в ресторані «Ель-Корсо» (ТОВ «Ресторан «Грейс») з 24 жовтня 2025 року. З ОСОБА_1 знайома по роботі. Зазначила, що 24 січня 2026 року вона відпустила кухарів, в тому числі і ОСОБА_1 , додому трохи раніше, о 21 год. 20 хв. через блекаут Ствердила, що ОСОБА_1 алкогольних напоїв на роботі ніколи не вживав і не міг цього зробити, в тому числі і 24 січня 2026 року, оскільки це заборонено.

Допитаний у судовому засіданні працівник поліції ОСОБА_3 пояснив, що рух службового автомобіля поліції за автомобілем ОСОБА_1 фіксувався як на відеореєстратор службового автомобіля, так і на нагрудні відеокамери поліцейських. На момент, коли службовий автомобіль поліції під`їхав до місця, де знаходився автомобіль ОСОБА_1 , двигун останнього був увімкнений. Подія від моменту зупинки транспортного засобу до підписання протоколу тривала приблизно годину-півтори, всі обставини зафіксовано на відео. ОСОБА_1 в автомобілі, не дочекавшись приїзду додому, випив пляшку пива, яку виявлено в автомобілі відкритою під відеофіксацію. Також зазначив, що відносно ОСОБА_1 того вечора проведено огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер», за результатами якого встановлено позитивний результат, після чого щодо ОСОБА_1 складено відповідний протокол. Показав, що всі ці події повністю та безперервно зафіксовано на бодікамеру.

Заслухавши ОСОБА_1 , його захисника, допитавши свідків ОСОБА_2 та поліцейського Севрука Д.О., дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Згідно п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд водія на стан сп`яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів.

У разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Відповідно до ст. 280 КУпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язані з`ясувати: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративний відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постанова суду згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституції та законами України.

Встановлено, що згідно характеристики ФОП ОСОБА_2 від 24 липня 2026 року, ОСОБА_1 працює на посаді кухаря у ФОП ОСОБА_4 з 18 грудня 2025 року по теперішній час. За час роботи зарекомендував себе, як відповідальний, дисциплінований та сумлінний працівник. До виконання службових обов?язків ставиться добросовісно та уважно, належним чином забезпечуе якісне приготування страв відповідно до встановлених технологічних вимог і стандартів закладу. У роботі проявляє акуратність, організованість та високий рівень відповідальності. Дотримується санітарних норм і правил, вимог охорони праці та техніки безпеки на робочому місці. Завжди виконує поставлені завдання якісно та в установлені строки. У колективі користується повагою серед колег та керівництва, с комунікабельним, врівноваженим і ввічливим. Конфліктних ситуацій не допускає, підтримує доброзичливу робочу атмосферу. За період роботи дисциплінарних стягнень не мав. На даний час продовжує успішно працювати на займаній посаді.

24 січня 2026 року ОСОБА_1 – кухар кухні (табельний номер 00001), перебував 24 січня 2026 року на роботі в ресторані «Ель-Корсо» з 10 год. до 21 год., що вбачається із довідки ФОП ОСОБА_2 .

Так, показання в суді ОСОБА_1 об`єктивно підтверджуються контекстом долученого до матеріалів справи відеозапису, відповідають обставинам події, їх динаміці, є послідовними, логічними й повністю узгодженими між собою.

Зокрема, із дослідженого в судовому засіданні відеозапису, який триває 7 хв. 46 сек., вбачається, що він розпочинається з перевірки працівником поліції у ОСОБА_1 документів (22 год. 49 хв.) біля його домоволодіння. Будь-якої причини такої перевірки поліцейським ОСОБА_1 не повідомлено. Автомобіль є нерухомим, двигун не працює, припаркований біля двору, із увімкненим світлом в салоні, коли на вулиці відсутні будь-які інші джерела освітлення.

При цьому, керування ОСОБА_1 транспортним засобом чи його зупинки, а також будь-яких обставин, які б свідчили про те, що безпосередньо перед початком відеозапису він ним керував чи намагався привести його в рух на відеозаписі не зафіксовано. Навпаки, з відеозапису вбачається, що автомобіль знаходився припаркованим біля воріт домоволодіння, а його двигун був вимкнений.

Лише після тривалого спілкування з ОСОБА_1 поліцейський повідомив про нібито наявні у нього ознаки алкогольного сп`яніння та запропонував пройти огляд на стан сп`яніння, на що ОСОБА_1 відмовився.

Суд звертає увагу на те, що весь час ОСОБА_1 , не будучи водієм, знаходячись біля подвір`я за місцем свого проживання, за відсутності будь-яких ознак сп`яніння, діяв послідовно, логічно, адекватно, його мова весь час була чіткою, з якої вбачається конструктивний діалог, а хода і рухи стійкими.

При цьому, суд зазначає, що для наявності складу правопорушення в діях особи необхідна не тільки відмова від пропозиції співробітника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, а й об`єктивні підстави для проведення такого огляду.

За таких умов, сам факт зазначення співробітником поліції при складанні протоколу ознак алкогольного сп`яніння є недостатнім, оскільки матеріали справи таких даних не містять, які навпаки спростовано даними відеозапису.

Отже, вимогу співробітника поліції про проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння особою, яка не є водієм, не можна вважати законною і висунутою відповідно до вимог чинного законодавства України.

Відтак, твердження в протоколі про порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.5. Правил дорожнього руху України та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП на вимогах Закону не ґрунтується, коли підстави для його огляду на стан наркотичного сп`яніння не існували.

Що стосується показань співробітника поліції ОСОБА_3 , допитаного в суді, як свідка, то суд зазначає, що його версія події повністю спростовується матеріалами справи та даними відеозапису.

Зокрема, співробітник поліції суду показав: що автомобіль ОСОБА_1 помічений екіпажем під час руху на круговому русі, після чого поліцейські рухалися за ним, що на момент прибуття екіпажу двигун його автомобіля був увімкнений, що ОСОБА_1 повідомив про вживання ним пива, пляшка з-під якого виявлена в автомобілі, а також що йому повідомлено про зупинку через непристебнутий ремінь безпеки, а також стверджував, що сама подія, починаючи від моменту зупинки до моменту підписання протоколу, тривала годину-півтори і всі ці дії весь фіксувалися на його нагрудну відеокамеру.

Втім, суд звертає увагу на те, що жодне із цих посилань не знайшло свого підтвердження в суді, коли сам відеозапис триває всього 7 хв. 46 сек., на якому зафіксовано лише перевірку поліцейським документів у ОСОБА_1 .

До того ж, безпідставним є й показання поліцейського про те, що відносно ОСОБА_1 того вечора проведено огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер», за результатами якого встановлено позитивний результат, коли відомості про проведення огляду за допомогою приладу «Драгер» та його позитивний результат у протоколі не зазначені, суду не надано та на відеозаписі не зафіксовано.

Не встановлено зі справи й того, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 рухався о 22 год. 40 хв., а в самому автомобілі виявлена відкрита пляшка пива.

Такі покази поліцейського є надуманими та упередженими, які фактичним обставинам справи не відповідають і повністю спростовуються її матеріалами, тому ці показання суд оцінює критично й відкидає, як неспроможні.

В свою чергу, показання свідка ОСОБА_2 суд вважає послідовними та такими, що узгоджуються з поясненнями ОСОБА_1 та іншими встановленими обставинами справи, яка підтвердила, що 24 січня 2026 року ОСОБА_1 перебував на роботі в ресторані «Ель-Корсо» до 21 год. 20 хв., після чого останній поїхав додому через відсутність електроенергії, при цьому вживання ним алкогольних напоїв на роботі категорично виключено у зв`язку з відповідною на це забороною.

Крім того, будь-яких свідків події та інших доказів, які б вказували на те, що ОСОБА_1 керував автомобілем, співробітниками поліції по справі не здобуто і суду не надано.

Сам факт перебування особи біля автомобіля під час блекауту за місцем проживання особи без підтвердження здійснення нею керування, не є достатнім для такого висновку.

За таких обставин сама по собі відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного факту керування ним транспортним засобом, який є обов`язковою складовою правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не доводить.

Також суд звертає увагу на те, що згідно п. 5 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду від 17 грудня 2008 pоку №1103, результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду.

У разі встановлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якою долучається акт огляду. Підтвердження стану сп`яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.

Згідно п. 6 Порядку, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Таким чином, проведенню огляду в закладах охорони здоров`я обов`язково передує:

- обов`язкова наявність у водія ознак вказаних у пунктах 3 та 4 інструкції;

- зупинка транспортного засобу;

- відсторонення водія від керування транспортним засобом.

Разом з тим, як вбачається зі змісту протоколу та долученого до нього відеозапису, співробітниками поліції вищевказаних вимог не дотримано, докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом засобом, його зупинку чи відсторонення водія від його керування, в матеріалах справи відсутні.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.

Визначення терміну «керування транспортним засобом» наведено в п. 27 Пленуму ВСУ від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчанняучнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

При цьому, Верховний Суд у справі №338/17 роз`яснив, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. А для підтвердження порушення Правил дорожнього руху України, відповідно до ст. 251 КУпАП працівники мають надати, зокрема відеозапис події, фотокартки або інші докази передбачені ст. 251 КУпАП, які на це вказують. Саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення такого правопорушення.

Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на підтвердження вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

У постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року в справі № 404/4467/16-а (провадження № К/9901/21130/18) суд зазначив, що саме по собі керування транспортним засобом розуміється як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зрушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.

Отже, керування транспортним засобом – це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зрушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/або швидкості транспортного засобу.

При цьому, суд звертає увагу на те, що посилання на ознаки алкогольного сп`яніння особи, які висловлює поліцейський, повинні ґрунтуватися на об`єктивних чинниках і підтверджуватися сукупністю встановлених у справі обставин, за наявності ґрунтовних сумнівів прямо убачатися з відеозапису із місця події, а дії поліцейського щодо цього мають бути передбачуваними, послідовними та зрозумілими для стороннього спостерігача. Упереджене, необ`єктивне і безпідставне припущення поліцейського про наявність ознак сп`яніння та про керування транспортним засобом не водієм межує із свавільним обвинуваченням і не може саме по собі бути законною підставою для формального притягнення особи до відповідальності за відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, коли вимога щодо його проведення в цій справі стосовно ОСОБА_1 є безпідставною та необґрунтованою.

Відтак, за відсутності доказів, які б поза розумним сумнівом підтверджували факт керування, висновок про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є недоведеним.

Відтак, з огляду на викладене вище, твердження в протоколі про порушення ОСОБА_1 п. 2.5 Правил дорожнього руху України за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП на вимогах Закону не ґрунтується.

За змістом вимог ст. 62 Конституції України в Україні діє презумпція невинуватості, коли особа вважається невинуватою у вчиненні будь-якого правопорушення, доки її вину не буде доведено в установленому Законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За таких умов, твердження ОСОБА_1 про те, що він правопорушення не вчиняв заслуговує на увагу, а всі сумніви слід розтлумачити на користь останнього.

Отже, справа підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу і події правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП

З урахуванням викладеного та керуючись статтями 9, 33, 130, 247, 283-285 КУпАП,

постановив:

провадження в справі щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП – закрити за відсутністю складу і події правопорушення.

Повний текст постанови складено 11 вересня 2026 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Вишгородський районний суд Київської області протягом 10 днів.

Суддя