Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №363/4125/26 — Вишгородський районний суд Київської області

"10" вересня 2026 р. Справа № 363/4125/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Олійник С.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Вишгородського РУП ГУНП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

встановив:

07 червня 2026 року об 11 год. 00 хв. у м. Вишгород по вул. Київській, 1, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки Fiat, державний номерний знак НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проведено за його згодою із застосуванням спеціального технічного засобу — газоаналізатора «Драгер» ARBL-0473, за результатами якого встановлено позитивний результат — 2,24 ‰ алкоголю. Зазначена подія була зафіксована за допомогою нагрудної відеокамери працівника поліції № 858709.

Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, відповідно до якого водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За вказане правопорушення передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи він повідомлявся належним чином шляхом направлення судової повістки за адресою його проживання, зазначеною у протоколі про адміністративне правопорушення, а також шляхом розміщення відповідного оголошення на офіційному веб-сайті суду, що підтверджується матеріалами справи. Клопотань про відкладення розгляду справи, заяв про неможливість з`явитися до суду або інших заяв від ОСОБА_1 до суду не надходило.

Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право, зокрема, знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою та оскаржити постанову у справі.

При цьому положення ст. 268 КУпАП не містять імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за умови її належного повідомлення про дату, час та місце судового розгляду.

Європейський суд з прав людини у справі «Пономарьов проти України» у рішенні від 03 квітня 2008 року звернув увагу на те, що сторони провадження повинні через розумні інтервали часу вживати заходів, щоб дізнаватися про стан відомого їм судового провадження.

З огляду на те, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про судовий розгляд, однак до суду не з`явився та не повідомив про причини неявки, суд вважає можливим розглянути справу за його відсутності.

Безпідставне відкладення розгляду справи та затягування провадження суперечило б завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення, визначеним ст. 1 КУпАП.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції та у точній відповідності із законом.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Єдиний порядок дорожнього руху на території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Пунктом 2.9 «а» Правил дорожнього руху України встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною першою статті 130 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також за інші передбачені цією нормою дії.

Відповідно до ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння, підлягають відстороненню від керування транспортними засобами та огляду на стан сп`яніння.

Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським із застосуванням спеціальних технічних засобів із дотриманням встановленого законодавством порядку.

Матеріали відеозапису, здійсненого під час проведення огляду, долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

З матеріалів справи вбачається, що вимоги щодо проведення огляду були дотримані.

Зокрема, ОСОБА_1 не заперечував проти проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу, погодився пройти відповідний огляд та був ознайомлений із його результатом.

Результатом огляду за допомогою газоаналізатора «Драгер» ARBL-0473 встановлено наявність алкоголю у видихуваному повітрі в концентрації 2,24 ‰.

Вина ОСОБА_1 підтверджується сукупністю доказів, наявних у матеріалах справи, а саме:

протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №686282 від 07 червня 2026 року;

актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу, відповідно до якого результат огляду є позитивним та становить 2,24 ‰;

результатом огляду, зафіксованим спеціальним технічним засобом «Драгер» ARBL-0473;

направленням на медичний огляд водія транспортного засобу від 07 червня 2026 року;

копією посвідчення водія ОСОБА_1 ;

витягом з ІПС МВС України «Армор»;

матеріалами щодо отримання реєстраційного номера облікової картки платника податків;

відеозаписом із нагрудної камери працівника поліції №858709.

З відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 не заперечував факту керування ним транспортним засобом, погодився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер», а також повідомив працівникам поліції про вживання алкогольних напоїв напередодні події.

Оцінюючи наведені докази відповідно до вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП, суд приходить до висновку, що вони є належними, допустимими та достатніми для встановлення обставин вчиненого адміністративного правопорушення.

Зазначені докази узгоджуються між собою, взаємно доповнюють один одного та підтверджують як факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, так і факт перебування його у стані алкогольного сп`яніння.

Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували зазначені обставини або ставили під сумнів достовірність результату огляду, матеріали справи не містять.

Суд також не встановив істотних порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, які відповідно до ст. 266 КУпАП могли б бути підставою для визнання результатів такого огляду недійсними.

Таким чином, сукупність досліджених судом доказів дає достатні підстави для висновку про те, що ОСОБА_1 07 червня 2026 року керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Отже, в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вирішуючи питання про адміністративне стягнення, суд виходить із положень ст. 33 КУпАП, відповідно до яких при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, які відповідно до ст. 34 КУпАП пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Обставин, які відповідно до ст. 35 КУпАП обтяжують відповідальність, судом також не встановлено.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, яке становить підвищену суспільну небезпеку та створює реальну загрозу життю і здоров`ю інших учасників дорожнього руху, ступінь вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також необхідність досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної ст. 23 КУпАП, суд вважає необхідним накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП за вчинене правопорушення передбачено накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Підстав для застосування до ОСОБА_1 іншого виду адміністративного стягнення або звільнення його від адміністративної відповідальності судом не встановлено.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у провадженні по справі про адміністративне правопорушення при винесенні постанови сплачується судовий збір особою, на яку накладено стягнення. Розмір і порядок сплати встановлюється законом.

Керуючись статтями 33, 130, 283 і 284 КУпАП, суддя

постановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 грн 60 коп.

Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Вишгородський районний суд Київської області протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя С.В. Олійник