Постанова від 10 вересня 2026 р. у справі №344/13331/26 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 344/13331/26

Провадження № 33/4808/527/26

Категорія ч. 1 ст. 184 КУпАП

Головуючий у 1 інстанції Руденко Д. М.

Суддя-доповідач Малєєв

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2026 року м. Івано-Франківськ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду Малєєв А.Ю., з участю секретаря с/з Лавринович У.М., адвоката Горина В.М., розглянув апеляційну скаргу адвоката Горина В.М. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського міського суду від 28.07.2026.

в с т а н о в и в :

1. Зміст постанови суду першої інстанції.

1.1. Суд закрив провадження у справі відносно ОСОБА_2 у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

1.2. Згідно протоколу 01.07.2026 ОСОБА_2 ухилилася від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо виховання свого малолітнього сина ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), який 01.07.2026 о 18:10 год у м. Івано-Франківськ, по вул. Республіканська, 15, раптово вибіг на проїзну частину дороги, де рухався автомобіль «Citroen» (д.н.з. НОМЕР_1 ) під керуванням водія ОСОБА_1 . Остання, з метою уникнення наїзду на дитину, застосувала екстрене гальмування та змінила напрямок руху, внаслідок чого здійснила зіткнення з припаркованим автомобілем «Skoda Octavia» (д.н.з. НОМЕР_2 ), який, за інерцією здійснив зіткнення з припаркованим автомобілем «Deo Lanos» д.н.з. НОМЕР_3 .

2. Доводи апеляційної скарги адвоката Горина В.М.

2.1. Приймаючи рішення, суд першої інстанції відступив від повноти дослідження доказів та не звернув уваги на потерпілих у справі, які були чітко вказані в описовій частині протоколу про адміністративне правопорушення.

2.2. Між бездіяльністю матері ОСОБА_2 та ДТП існує прямий причинно-наслідковий зв`язок.

2.3. ДТП сталася через те, що малолітня дитина раптово вибігла на проїжджу частину, а потерпіла ОСОБА_1 була змушена застосувати екстрене гальмування та змінити напрямок руху виключно задля уникнення наїзду на хлопчика.

2.4. Безпосередньо після ДТП працівники поліції врахували пояснення свідків та самої ОСОБА_2 , яка на той момент зізналася, що аварія відбулася саме через спробу водійки уникнути наїзду на її сина.

2.5. Суд першої інстанції розглянув справу з процесуальними порушеннями, оскільки засідання відбулося без участі особи, яка притягається до відповідальності, та без виклику потерпілої ОСОБА_1 , про статус якої суду було достеменно відомо.

2.6. Вважає, що дії ОСОБА_2 спрямовані виключно на ухилення від відшкодування матеріальної та моральної шкоди, оскільки спочатку вона обіцяла компенсувати витрати на ремонт автомобіля, але згодом відмовилася це робити до рішення суду.

Просить оскаржену постанову скасувати та постановити нову, якою визнати ОСОБА_2 винною за ч. 1 ст. 184 КУпАП.

3. Провадження в суді апеляційної інстанції.

3.1. В судовому засіданні адвокат Горин В.М. доводи апеляційної скарги підтримав. Просив оскаржену постанову скасувати та постановити нову, якою визнати ОСОБА_2 винною за ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Вважав за можливе розглянути справу без ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

4. Мотиви суду апеляційної інстанції.

4.1. Апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з огляду на таке.

Суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст.184 КУпАП та закрив провадження у справі.

Апеляційний суд погоджується з таким рішенням.

Диспозиція ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачає відповідальність за ухилення батьків від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

У цій нормі не йде мова про нагляд, догляд, контроль за поведінкою дитини на вулиці чи інших місцях, а чітко вказано про ухилення батьків від забезпечення необхідних умов, зокрема, виховання.

Без визначення цього обов`язку, який мав би існувати на момент подій справи, і конкретизації дій по ухиленню від його виконання, неможливе притягнення особи до відповідальності, позаяк протилежне було б засноване на голому припущенні.

В протоколі не вказано які саме дії вчинила ОСОБА_2 щодо ухилення від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітнього сина.

Раптова поведінка малолітньої дитини на вулиці не є безумовним доказом ухилення матері від своїх обов`язків.

Питання причинно-наслідкового зв`язку між діями пішоходів/дітей та діями водія у ДТП вирішується в рамках спеціальних норм, зокрема, порушення ПДР.

4.2. Щодо доводів апелянта про не залучення до справи в якості потерпілої ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 269 КУпАП потерпілим є особа, якій адміністративним правопорушенням заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду. Об`єктом правопорушення за ч. 1 ст. 184 КУпАП є суспільні відносини у сфері встановленого порядку виховання дітей, а не безпека дорожнього руху. Майнова шкода, завдана автомобілю ОСОБА_1 , є наслідком ДТП, а не наслідком ухилення ОСОБА_2 від виховання дитини.

ОСОБА_1 не є потерпілою від порушення ПДР.

Водночас, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу і цю скаргу апеляційний суд прийняв до розгляду, тобто залучив останню до судового розгляду, вислухав і оцінив її доводи.

4.3. Щодо доводів апелянта про ухилення ОСОБА_2 від відшкодування шкоди, то даний аргумент не стосується предмету доказування за ст. 184 КУпАП.

5. Висновки.

За наслідками розгляду суд апеляційний дійшов тих же висновків, що і суд першої інстанції.

Судове рішення відповідає вимогам законності, обґрунтованості та вмотивованості.

Підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись статтею 294 КУпАП, суддя апеляційного суду

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу адвоката Горина В.М. в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського міського суду від 28.07.2026 щодо ОСОБА_2 – залишити без змін.

Постанова не оскаржується.

Суддя А.Ю. Малєєв